П Р И С Я Г А адвоката України

Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь:

у своїй професiйнiй дiяльностi суворо додержувати законодавства України, мiжнародних актiв про права i свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською вiдповiдальнiстю виконувати покладенi на мене обов'язки, бути завжди справедливим i принциповим, чесним i уважним до людей, суворо зберiгати адвокатську таємницю, всюди i завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вiрним Присязi.

Адвокат

___________________________ (прiзвище та iнiцiали)

 

".... "____________ 19....pоку

 

Стаття 16. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката

За порушення вимог цього Закону, iнших актiв законодавства України, що регулюють дiяльнiсть адвокатури, Присяги адвоката України рiшенням дисциплiнарної палати квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї до адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення:

попередження; зупинення дiї свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю на строк до одного року; анулювання свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю.

Рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення може бути оскаржено до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом вiдповiдного об'єднання.

 

Стаття 19. Спiлки та асоцiацiї адвокатiв

Адвокати та адвокатськi об'єднання можуть створювати регiональнi, загальнодержавнi та мiжнароднi спiлки та асоцiацiї.

Спiлки та асоцiацiї адвокатiв представляють iнтереси адвокатiв у державних органах i об'єднаннях громадян, захищають соцiальнi та професiйнi права адвокатiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, сприяють пiдвищенню професiйного рiвня адвокатiв, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв.

5. Закон України “Про міліцію”

Стаття 1. Мiлiцiя в Українi

Мiлiцiя в Українi - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права i свободи громадян, власнiсть, природне середовище, iнтереси суспiльства i держави вiд протиправних посягань.

 

Стаття 3. Принципи дiяльностi мiлiцiї

Дiяльнiсть мiлiцiї будується на принципах законностi, гуманiзму, поваги до особи, соцiальної справедливостi, взаємодiї з трудовими колективами, громадськими органiзацiями й населенням.

Дiяльнiсть мiлiцiї є гласною. Вона iнформує органи влади i управлiння, трудовi колективи, громадськi органiзацiї, населення i засоби масової iнформацiї про свою дiяльнiсть, стан громадського порядку та заходи щодо його змiцнення. За погодженням з мiлiцiєю засоби масової iнформацiї можуть акредитувати своїх журналiстiв при її органах. Не пiдлягають розголошенню вiдомостi, що становлять державну або службову таємницю. У пiдроздiлах мiлiцiї не допускається дiяльнiсть полiтичних партiй, рухiв та iнших громадських об'єднань, що мають полiтичну мету. При виконаннi службових обов'язкiв працiвники мiлiцiї незалежнi вiд впливу будь-яких полiтичних громадських об'єднань.

 

Стаття 16. Особовий склад мiлiцiї

Особовий склад мiлiцiї складається з працiвникiв, що проходять державну службу в пiдроздiлах мiлiцiї, яким вiдповiдно до чинного законодавства присвоєно спецiальнi звання мiлiцiї.

Працiвники мiлiцiї мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, що видається безплатно, i вiдзнаки. Працiвникам мiлiцiї видається службове посвiдчення. Використання спецiальних звань, вiдзнак, форми одягу i службового посвiдчення працiвника мiлiцiї особою, яка не є працiвником мiлiцiї, тягне за собою вiдповiдальнiсть за законом.

 

Стаття 17. Прийняття на службу до мiлiцiї

На службу до мiлiцiї приймаються на контрактнiй основi громадяни, здатнi за своїми особистими, дiловими i моральними якостями, освiтнiм рiвнем, фiзичною пiдготовкою i станом здоров'я виконувати покладенi на мiлiцiю завдання. При прийняттi на службу може бути встановлено iспитовий строк до одного року.

Працiвники мiлiцiї приносять присягу, текст якої затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Не можуть бути прийнятi на службу до мiлiцiї особи, якi ранiше засуджувались за вчинення злочину.

5. Закон України “Про нотаріат”

Стаття 1. Поняття нотарiату. Органи i посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї

Нотарiат в Українi - це система органiв i посадових осiб, на якi покладено обов'язок посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дiї, передбаченi цим Законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

Вчинення нотарiальних дiй в Українi покладається на нотарiусiв, якi працюють в державних нотарiальних конторах, державних нотарiальних архiвах (державнi нотарiуси) або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю (приватнi нотарiуси).

Документи, оформленi державними i приватними нотарiусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотарiусiв, нотарiальнi дiї, передбаченi статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатiв.

Вчинення нотарiальних дiй за кордоном покладається на консульськi установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичнi представництва України.

Посвiдчення заповiтiв i доручень, прирiвняних до нотарiальних, може провадитись особами, вказаними у статтi 40 цього Закону.

 

Стаття 3. Нотарiус

Нотарiусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту (унiверситет, академiя, iнститут) i пройшов стажування протягом шести мiсяцiв в державнiй нотарiальнiй конторi або у нотарiуса, що займається приватною нотарiальною практикою, склав квалiфiкацiйний iспит та одержав свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю. Не може бути нотарiусом особа, яка має судимiсть.

Нотарiус не може перебувати в штатi iнших державних, приватних та громадських пiдприємств i органiзацiй, займатися пiдприємницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм тiєї, яка передбачена абзацом другим статтi 4 цього Закону, а також викладацької i наукової у вiльний вiд роботи час.

 

Стаття 6. Присяга нотарiуса

Особа, якiй вперше надається право займатися нотарiальною дiяльнiстю, в управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй в урочистiй обстановцi приносить присягу такого змiсту:

"Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотарiуса чесно i сумлiнно, згiдно з законом i совiстю, поважати права i законнi iнтереси громадян i органiзацiй, зберiгати професiйну таємницю, скрiзь i завжди берегти чистоту високого звання нотарiуса".

 

Стаття 8. Додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй

Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, зобов'язанi додержувати таємницi цих дiй.

Довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються тiльки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї.

На письмову вимогу суду, арбiтражного суду, прокуратури, органiв дiзнання i слiдства довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються у зв'язку з кримiнальними, цивiльними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженнi.

На письмову вимогу державної податкової iнспекцiї видаються довiдки, документи i копiї з них, необхiднi для визначення правильностi стягнення державного мита та цiлей оподаткування.

Довiдки про заповiти видаються тiльки пiсля смертi заповiдача.

Обов'язок додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй поширюється також на осiб, яким про вчиненi нотарiальнi дiї стало вiдомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язкiв.

Вказанi в частинах першiй i шостiй цiєї статтi особи, виннi в порушеннi таємницi вчинюваних нотарiальних дiй, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому законодавством України.

 

Стаття 10. Квалiфiкацiйнi комiсiї нотарiату

Для визначення рiвня професiйної пiдготовленостi осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, при управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй утворюється квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату, положення про яку затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

На пiдставi результатiв складеного iспиту квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату приймає рiшення про можливiсть допуску особи до нотарiальної дiяльностi.

Особи, якi не склали квалiфiкацiйний iспит, допускаються до його повторного складання не ранiш, як через один рiк.

Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї може бути оскаржено у Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату при Мiнiстерствi юстицiї України в мiсячний строк з дня вручення його копiї заiнтересованiй особi.

Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

 

Стаття 11. Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю

Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю видається Мiнiстерством юстицiї України на пiдставi рiшення квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату.

Вiдмову у видачi свiдоцтва може бути оскаржено до суду в мiсячний строк з дня її одержання.

За видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вноситься плата, розмiр якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

 

Стаття 16. Об'єднання нотарiусiв

Нотарiуси можуть об'єднуватися у регiональнi, загальнодержавнi, мiжнароднi спiлки та асоцiацiї.

Об'єднання нотарiусiв представляють їх iнтереси у державних та iнших органах, захищають соцiальнi та професiйнi права нотарiусiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв.

 

Стаття 22. Печатка державного нотарiуса

Державний нотарiус має печатку iз зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотарiальної контори i вiдповiдним номером.

 

Стаття 26. Печатка приватного нотарiуса

Приватний нотарiус має печатку iз зазначенням посади, свого прiзвища, iменi та по батьковi i округу дiяльностi.

6. Закон України “Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв”

Стаття 5. Види спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв, недоторканностi житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися вiдповiдно до законодавства такi заходи:

а) особиста охорона, охорона житла i майна; б) видача зброї, засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку; в) встановлення телефону за мiсцем проживання; г) використання технiчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та iнших переговорiв, вiзуальне спостереження; д) тимчасове розмiщення у мiсцях, що забезпечують безпеку; е) забезпечення конфiденцiйностi даних про об'єкти захисту; є) переведення на iншу роботу, направлення на навчання, замiна документiв, змiна зовнiшностi, переселення в iнше мiсце проживання.

 

Стаття 10. Забезпечення конфiденцiйностi даних про осiб, взятих пiд захист

За рiшенням органiв, що забезпечують безпеку, прийнятим вiдповiдно до їх компетенцiї, може бути накладено тимчасову або постiйну заборону на видачу вiдомостей про мiсце проживання осiб, взятих пiд захист, та iнших вiдомостей про них адресними бюро, паспортними службами, пiдроздiлами державтоiнспекцiї, довiдковими службами АТС та iншими офiцiйними iнформацiйно-довiдковими службами.

В окремих випадках вiдомостi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, можуть вилучатися в порядку, встановленому законодавством.

 

Стаття 21. Вiдповiдальнiсть за невжиття заходiв безпеки

Неприйняття рiшень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рiшень, невжиття вiдповiдних заходiв безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв вiдповiдними посадовими особами органiв, зазначених у статтях 14 i 15 цього Закону, тягне за собою дисциплiнарну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

 

Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей про заходи безпеки

1. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки особами, якi прийняли рiшення про забезпечення заходiв безпеки, або особами, якi їх здiйснюють, тягне за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення таких вiдомостей спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до чинного законодавства.

2. Розголошення таких вiдомостей особою, взятою пiд захист, тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення вiдомостей про заходи безпеки спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

7. Закон України “Про квалiфiкацiйнi комiсiї, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв України”

Стаття 1. Завдання квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

Завданням квалiфiкацiйних комiсiй суддiв є забезпечення формування суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також визначення рiвня професiйної пiдготовленостi суддiв та розгляд питань їх дисциплiнарної вiдповiдальностi.

 

Стаття 2. Система квалiфiкацiйних комiсiй суддiв та строк їх повноважень

1. В Українi створюються:

- квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя;

- квалiфiкацiйна комiсiя суддiв арбiтражних судiв;

- квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вiйськових судiв;

- Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

2. Строк повноважень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв становить п'ять рокiв з дня їх обрання.

 

Стаття 15. Мета проведення квалiфiкацiйної атестацiї суддiв

Квалiфiкацiйна атестацiя суддiв проводиться квалiфiкацiйними комiсiями суддiв з метою оцiнки та стимулювання росту професiйної квалiфiкацiї суддiв, пiдвищення їх вiдповiдальностi за додержання законодавства пiд час розгляду справ.