ТОП 10:

Методичні вказівки до написання письмової дипломної роботи з режисури



 

Творчість режисера – складний багатоплановий процес. Кожен режисер у роботі над виставою йде своїм шляхом, керуючись своїми творчими принципами. Метою даних методичних вказівок є систематизація основних принципів роботи режисера над виставою, яких повинні дотримуватися студенти в своїх дипломних роботах.

Методичні вказівки складені згідно з програмними вимогами курсу „Режисура та майстерність актора” і охоплюють три основні розділи постановочного плану:

Аналіз драматичного твору.

Задум майбутньої вистави.

Втілення задуму.

В практичній роботі процес пізнання, аналізу драматичного твору, задум, постановочний план і сценічне втілення вистави відбуваються у тісному взаємозв’язку. Режисер має 1) розібрати п’єсу, зробити всебічний аналіз п’єси і 2) з’єднати її у виставу, втілити, матеріалізувати її у сценічний твір, здійснити синтез. Постановочний план є відображенням послідовного процесу пізнання п’єси (аналіз), осмислення (задум, рішення) та втілення її у виставу (синтез).

Пропоновані методичні рекомендації відображають чітку структуру постановочного плану, зручну для використання і практичної роботи режисера, неодноразово перевірену на практиці.

Створення постановочного проекту майбутньої вистави як основного інструменту режисерської творчості відбувається до зустрічі з колективом виконавців та творців майбутньої вистави. У подальшій роботі над виставою режисер уточнює ті, чи інші моменти у постановочному плані, фіксує процес постановки вистави.

Кожному з цих розділів присвячено низку фундаментальних робіт теоретиків і практиків театру, різноманітних методичних посібників, котрі лягли у основу даних методичних вказівок і схеми постановочного плану. (Так наприклад, студенти можуть зустрітися з поняттям „головна подія”, „основна подія”, „центральна подія”, в які різні автори вкладають різний зміст; безпосередній аналіз п’єси одні автори пропонують починати з вивчення теми, інші сюжету, треті – конфлікту і т. д.) Ці розбіжності в методиках викликані, перш за все, тим, яке конкретне поняття вкладається в той чи інший термін. Найпоширеніша помилка студентських робіт – термінологічна плутанина, яка призводить до відсутності в „Постановочному плані” логіки. Іншою поширеною помилкою є занадто раціональний підхід до аналізу та втілення ідейного змісту п’єси, що призводить до втрати цільності та роз’єднання окремих розділів „Постановочного плану”.

Ось чому в даних методичних вказівках логічна послідовність „Постановочного плану” розглядається в єдності і взаємозв’язку всіх його частин. Водночас автори прагнуть конкретизувати понятійний апарат прийнятої в мистецтві режисури драматичного театру професійної термінології.

Ідейний зміст п’єси, задум вистави і його втілення ми розгадаємо через закладений у п’єсі драматичний конфлікт. Відповідно до цього, і вкладені у терміни поняття, підпорядковані конфлікту, розглядаються через драматичний конфлікт, в розумінні режисерської школи Г.О.Товстоногова .


Вступ

У вступі до Постановочного плану вистави студент-дипломник повинен визначити мету і завдання дипломної роботи з режисури, актуальність постановки обраної п’єси, відповідність її ідейно-художніх якостей творчим та матеріальним можливостям колективу театру.

Постановочний план – це проект майбутньої вистави, це фіксація задуму дипломної вистави та його оформлення в конкретний план. Режисерський проект вистави у своїх трьох розділах є відповідним відображенням послідовного процесу пізнання п’єси (аналіз), розробки режисерського задуму та його втілення у виставу.

Передує аналізу і реалізації задуму вибір драматургічного твору для постановки. У вступі студент-дипломник має викласти обґрунтування вибору п’єси для дипломної вистави.

У виборі п’єси, як правило, виявляється світоглядна позиція режисера, його творчі уподобання, прагнення ствердити своєю творчістю певні етичні та естетичні ідеали.

Пошук п’єси визначається ідейним змістом, проблематикою та формою, яка найбільш відповідає прагненням конкретного режисера, його відчуттям сучасності.

Перше, що слід визначити – це ідейна спрямованість п’єси, її проблематика, відчуття надзавдання автора та його актуальність – співзвучність основним проблемам сучасності.

Режисер має визначити – заради чого він сьогодні буде ставити цю виставу, чи викличе вона емоційний відгук у глядача?

Вибір п’єси має враховувати 3 основних умови:

- інтелектуальні можливості та рівень культури майбутніх глядачів;

- професійні, естетичні та етичні можливості творчого колективу театру;

- художній рівень драматургії, умови її сценічного втілення, які диктує автор.

Відомо, що визначні драматургічні твори, художньо-досконалі, але надзвичайно складні для втілення на сцені.

Передчуття надзавдання вистави та її образу визначають мету постановки.

Мета дипломної роботи з режисури – створення проекту майбутньої вистави передбачає вирішення наступних завдань:

- вивчення творчості драматурга;

- теоретичний режисерський аналіз п’єси;

- створення задуму - режисерського вирішення майбутньої вистави;

- розробка основних принципів художнього, музичного оформлення та інших компонентів вистави.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-14; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.13.39 (0.005 с.)