Порівняльний аналіз спостереження й експерименту

 

	Спостереження	Експеримент
Залежно від природи питань	Питання залишається відкритим. Спостерігач не знає відповіді або має про нього неясне уявлення	Питання стає гіпотезою, тобто припускає існування якоїсь залежності між фактами. Експеримент ставить своєю метою перевірити гіпотезу.
Залежно від контролю ситуації	Ситуації спостереження визначаться менш строго, чим в експерименті. Перехідні щаблі від природного до спровокованого спостереження	Ситуація експерименту чітко визначена
Залежно від точності реєстрації дій випробуваних	Менш строгіші, чим в експерименті	Точна процедура реєстрації дій випробуваного

 

3.5. Допоміжні методи психологічного дослідження.

Метод аналізу продуктів людської діяльності. Психічні особливості проявляються не тільки в самому процесі виробничої, наукової, творчої й іншої діяльності, але й у її результатах. Продуктами діяльності можуть виступати письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії й ін.

Аналіз продуктів діяльності може здійснюватися в процесі їхнього створення. Дані спостереження допомагають глибше й всебічно пізнати розумові, емоційні, вольові характеристики й властивості людини. Вивчення малюнків дітей використовується для характеристики їхнього сприйняття й уяви. Аналіз малюнків, результатів літературної, музичної, конструкторської творчої діяльності дітей дає важливі факти для виявлення особливостей розвитку їхнього сприйняття, фантазії, інтересів до малювання, їх літературних, музичних, технічних здатностей.

Біографічний метод – це різновид методу вивчення продуктів діяльності. Матеріалом тут служать листи, щоденники, біографії, продукти дитячої творчості, почерки.

Психологічні тести. Англійське слово тест означає «проба» або «випробування». Термін був уведений у практику психологічного дослідження в кінці 19 століття американським ученим Дж. Кеттелом. Широке поширення й практичне значення тести придбали з тих пор, як А.Біне разом з Т.Симоном розробив свою систему для визначення розумового розвитку або обдарованості дітей.

Тест – це коротке, стандартизоване випробування, що не вимагає, як правило, складних технічних пристосувань, що піддається стандартизації й математичній обробці даних. Тест - це не метод, а методика, не дослідження, а обстеження.

Психологічні тести являють собою певну систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних групах, оцінюється й стандартизується за допомогою спеціального математичного аналізу.

Умови успішного здійснення дослідження:

- обов'язковий комплекс іспитових завдань;

- чітка стандартизація зовнішніх умов, у яких здійснюється тестування;

- наявність більш-менш стандартної системи оцінки й інтерпретації одержуваних результатів;

- використання для оцінки норм, які є середніми показниками виконання даного тесту представленою вибіркою випробуваних по вікових, статевих або професійних категоріях.

По природі оцінюваних властивостей і здатностей людини психологічні тести підрозділяються на:

1) тести успішності – застосовуються для визначення рівня знань або вмінь, фактично добутих людиною в певній галузі навчальної або професійної діяльності;

2) тести здатностей – для виміру й оцінки здатностей людини, з їхньою допомогою оцінюють уже наявні знання або вміння. Мають на меті зробити діагноз, прогноз рівня знань або вмінь, досягнення яких імовірно для досліджуваного при певних обставинах навчання або роботи. По змісту підрозділяються на дві підгрупи:

- тести загальних здатностей, або тести інтелекту - для визначення рівня інтелектуальних здатностей і темпу їхнього розвитку;

- тести спеціальних здатностей.

Результати дослідження тестів є показниками тільки рівня розвитку певних якостей у момент дослідження в конкретних умовах життя, навчання й виховання.

Метод опитування – застосовують із метою з'ясування відносини випробуваних до тих або інших завдань, життєвим ситуаціям, розуміння використовуваних у навчанні й практичній діяльності понять, або для одержання потрібної інформації про інтереси, погляди, почуттях, мотивах діяльності, поводження особистості. Види опитування:

Бесіда – цілеспрямована розмова й випробуваним з метою з'ясування уявлень або розуміння їм явищ природи й суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин і наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. У бесіді можна домагатися не що тільки констатує відповіді, а й пояснення, мотивації.

Інтерв'ю – опитування «віч-на-віч», може бути: стандартизованим, коли формулювання питань і їхня послідовність визначені заздалегідь і вони однакові для всіх опитуваних; нестандартизованим – дослідник має право сам, відповідно до конкретної ситуації формулювати питання й змінювати порядок пунктів плану.

Анкетування – заочне опитування, відповіді даються в писемній формі. До анкетування доцільно прибігати у випадках, коли необхідно або з'ясувати відношення людей до гострих дискусійних або інтимних питань, або опитати велика кількість людей у порівняно невеликий строк. Основна перевага анкетування складається в можливості масового охоплення великої кількості осіб. До недоліків анкетування можна віднести суб'єктивізм і випадковість відповідей, складність перевірки їхньої правильності й відвертості.