Розрахунок площі мийного відділення.

Площа відділення для миття скляної та іншої тари визначається за формулою:

 

 

- добова потреба тари, шт;

- площа пакет-піддону (1,2*0,8)=0,96 ;

- навантаження тари на 1 пакет-піддон;

- площа, що її займає банко мийна машина, (5,5*1,2=6,6 ).

 

 

 

 

ОХОРОНА ПРАЦІ

При проектуванні заходів, направлених на забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов експлуатації підприємства, керуються документами, що офіційно регламентують ці умови: «Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії в консервній промисловості», «Санітарними нормами проектування підприємства», Законом «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку»

В процесі трудової діяльності на працюючих впливають різні фактори, які поділяють на небезпечні і шкідливі виробничі. За природою вони на фізичні, біологічні, хімічні і психологічні.

При розробці і проектуванні цеху необхідно керуватися певними принципами:

1. Виробниче обладнання повинно бути безпечним при монтажі,експлуатації і ремонті, як кожне окремо, так і в складі комплексів і технологічних схем, а також при транспортуванні і зберіганні. Воно повинно бути пожеже і вибухобезпечним.

2. Викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище не повинні перевищувати встановлених норм.

3. Матеріали, що використовують в конструкціях виробничого обладнання, не повинні бути шкідливі, або небезпечні.

4. Складові частини обладнання повинні виключати можливість їх випадкового ушкодження.

5. Теплові апарати, а також паро-і трубопроводи для гарячої води і продукту повинні мати теплову ізоляцію, товщина якої розраховується таким чином, щоб температура зовнішньої поверхні не перевищували 40˚С.

Апарати, що працюють під тиском, обладнують вимірювальними пристроями і запобіжними клапанами.

Перед пуском в експлуатацію апарати підлягають гідравлічному випробуванню під пробним тиском.

Частини машин, що обертаються або рухаються,надійно огороджуються. Котли та інше обладнання устатковують пристроями, що попереджують само перекидання.

Сход,площадки оснащують перилами висотою не менше, ніж 1 м нижня частина перил (до 0,2 м) повинна бути щільною.

Машини, робота яких супроводжується підвищеним шуму і вібрації, встановлюють на окремих, добре ізольованих фундаментом споруд. З цією метою застосовують амортизацію, віброізолюючі і шумопоглинаючі матеріали.

Обладнання, що виділяє в роботу зону тепло і пари, оснащують місцевими витяжками. Наповнювачі закупорювальні машини устатковують щитами, що захищають персонал від можливого потрапляння гарячої продукції.

В цехах забезпечують необхідне освітлення,загальну і місцеву вентиляцію,опалення, підлогу роблять із неслизького покриття.

При монтажі електрообладнання передбачаються заходи, що виключають можливість ураження електричним струмом. Проводять контроль ізоляції мереж, заземлення, занулення електродвигунів та іншої апаратури.

Для зберігання кислот передбачають окремі приміщення.

З метою пожежної профілактики в цеху передбачається внутрішнє і зовнішнє протипожежне водопостачання з установкою гідрантів,необхідні евакуаційні виходи, захист від блискавок.

 

Промислова екологія

Виробничий цех є джерелом відходів виробництва IV класу (склобій, побутові відходи).

Відходи виробництва збираються в сміттєзбірниках і пісковловлювачах, потім їх направляють у каналізаційну мережу.

Стічні води з технологічного цеху виводяться у каналізацію, звідки насосом направляються на очисні споруди заводу.

Склад стічних вод:

- лужні розчини (після дезінфекції обладнання, сировинного майданчика);

- брудна вода (після миття сировини і обладнання).

Санітарна класифікація виробництва і об'єктів з технологічними процесами, які є джерелами викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище, а також розміри санітарно - захисної зони для них встановлюються у відповідності з діючими нормативними документами. Консервне виробництво відноситься до V класу небезпеки, відповідно до санітарної класифікації підприємств для нього встановлюється розмір санітарно-захисної зони - 50м.

Джерелами викидів шкідливих речовин у атмосферу є:

- котельня (забезпечення парою при технологічних процесах і побутових потребах) - оксиди азоту, вуглецю, сірчистий ангідрид, зола;

- осередки газозварювальних робіт (монтаж, демонтаж обладнання, конструкцій) - діоксид азоту;

- металообробка (монтаж, демонтаж обладнання, конструкцій) - пил абразивний, металевий;

- пайка (побутові потреби);

- - аерозоль свинцю;

- ділянка зарядки акумуляторів (автомобільний парк) - сірчана кислота.

 

Проведення контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів (ГДК) організовується з урахуванням вимог «Типової інструкції по організації системи контролю промислових викидів в атмосферу». В основу даної системи контролю закладено визначення величини викидів шкідливих речовин в атмосферу і порівняння їх з величиною ГДК. Основними під час контролю є прямі випробовування. У випадку неможливості їх проведення допускається використання розрахункових методів визначення розмірів викидів.

Контроль за дотриманням встановлених нормативів ГДК здійснюється безпосередньо на джерелах викидів шкідливих речовин до атмосфери. Всі джерела поділяються на 2 категорії:

1.Джерела, що вносять найбільш вагому частку в забруднення атмосфери і які повинні контролюватися постійно;

2.Більш дрібні джерела, які допускається контролювати періодично.
Згідно з ГОСТ 12.23.02 - 78 «Охорона природної атмосфери. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промислового підприємства» для кожного джерела забруднення атмосферного повітря встановлено гранично допустимий викид. У випадках, коли значення викидів шкідливих речовин перевищує з будь-яких речовин значення ГДВ, встановлюється норматив тимчасового уродженого викиду (ТУВ) з впровадженням заходів з їхнього зниження до ГДВ і нижче.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дикис М.Я., Мальский А.Н., Гладушняк А.К. Технологическое оборудование консервных заводов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1986. – 319 с.

2. Гальперин А.М., Миловидов Г.В. Технология монтажа, наладки и ремонта оборудования пищевых производств. – М.: Агропромиздат, 1990. – 399 с.

3. Устройство и эксплуатация оборудования предприятий пищевой промышленности /Под ред. А.И. Драгилева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1998. – 399 с.: ил.

4. Сборник задач по курсу «Технологическое оборудование консервных заводов» Є.Д. Ситников.

5. Методичні рекомендації до курсового проектування розділ «Підбір та розрахунки обладнання».

6. Гореньков Э.С., Бибергал В.Л. Оборудование консервного производства: переработка плодов и овощей: Справочник. – М.: Агропромиздат, 1989. – 256 с.: ил.

7. Оборудование для консервной, овощесушильной и пищеконцентратной промышленности: Отрасл. каталог. –М.: ЦНИИИТЭИлегпищемаш, 1986. – 568с.

8. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Технологічне проектування галузі» - кафедра ТК -2011р., НУХТ

9. ДСТУ 2660-94. Баклажани свіжі. Технічні умови.

10. ГОСТ 16730-71. Горошок зелений сушений. Технічні умови.

11. ДСТУ 3234-95. Цибуля ріпчаста свіжа. Технічні умови.

12. ДСТУ 304-89. Петрушка свіжа. Технічні умови.

13. ДСТУ 46.004-99. Борошно пшеничне. Технічні умови.

14. ГОСТ 51232-98. Вода питна. Технічні умови.

15. ДСТУ 2316-93. Цукор-пісок. Технічні умови.

16. ГОСТ 3343-89. Томатна паста 30%. Технічні умови.

17. ДСТУ 4492-2005. Олія соняшникова.

18. ДСТУ 9583-97. Сіль кухонна харчова.

19. ГОСТ 29050-91. Перець чорний мелений.

20. ТУУ 46.72.164-2004. Тара і тароматеріали.

21. ТУУ 46.72.103-2000. Кришки металеві.

22. ДСТУ 2050-92. Піддони.

23. ГОСТ 13511-91. Ящики.

24. ТУУ 46.72.128-97. Етикетки.

25. ГОСТ 25951-83. Полімерна плівка.