Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями.

Санітарно-побутові приміщення нормуються відповідно до галузевих санітарних норм [3 - 15]. Користуючись даними праці [4, с. 53 - 54; дод. 2, с. 201], для цеху розливу рідин у скляні пляшки одержуємо нормативи щодо забезпечення цеху санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням (табл. 6)

Таблиця 6.

№	Професія	Шкідливість у повітрі робочої зони	Група виробничих процесів за СНиП 2.09.04 – 87	Санітарна характеристика робочого процесу	Санітарно побутові приміщення
		Вид	Клас небезпеки	ГДК мг/м^3			Розрахун- кова кількість, чол.	Тип гардеробнихчис- ло відділень ша- фи на одну особу	Спе- ціальні побутові при- міщення і обладнання
							На одну душову сітку	На один кран
	Машиніст мийних машин	Волога, пара лугу	II	0,5	2 в	Процеси, пов’язані з вологою, що спричиняє намокання одягу			Роз- дільні, одне відділен- ня	Су- шін- ня спецодягу
	Машніст розфасувально-пакуваль- них машин	Волога			2 в	Те саме			те саме	те саме
.3	Контро- лер харчової продукції	Волога			1 а	Забруднення рук речовина-ми ІV-го класу небезпеки			Загальні 2 відділення	те саме

 

Виходячи з нормативних даних для цеху розливу, де працює в одну зміну дев’ять осіб, потрібно передбачити: окремі чоловічі й жіночі гардеробні з індивідуальними шафами (на два відділення кожна) з числом шаф: 8 – для жінок і 10 для чоловіків (виходячи з двозмінної роботи цеху). До гардеробних мають примикати душові з двома душовими відділеннями кожна. У гардеробних мають бути встановлені по одному умивальнику. При цеху повинна бути сушарка для робочого одягу (можна - одна на кілька цехів). Вбиральня може бути одна для жінок і чоловіків, але з тамбуром, що закривається, та умивальником.

 

Електробезпека.

Для забезпечення захисту працівників від дії електричного струму слід застосовувати засоби та способи захисту, передбачені «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ) та «Правилами техніки безпеки електроустаткування споживачів» [17; 18].

Згідно з ПУЕ всі виробничі приміщення поділяються залежно від небезпеки ураження людини електричним струмом на такі категорії:

І - без підвищеної небезпеки;

ІІ - з підвищеною небезпекою;

ІІІ - особливонебезпечні.

Розглядаючи приміщення цеху розливу, можна визначити, що зона де встановлене обладнання (машина для виймання пляшок з ящиків, світловий екран бракеражу чистих пляшок, автомат розливу та укупорювання пляшок, стіл-накопичувач, етикетувальна машина, машина для затарювання наповнених пляшок в ящики) та зона ящичних транспортерів належать згідно з класифікації ПУЕ до зон підвищеної небезпеки (фактор небезпеки – можливість одночасного доторкання до заземлених конструкцій і до конструкцій, що працюють під напругою, в разі пошкодження ізоляції, або не професійних дій працівника). Зона, де встановлена пляшкомийна машина належить до особливонебезпечних.

Засоби електрозахисту:

1) заземлення всіх металевих неструмоведучих конструкцій електричного обладнання (для приміщень з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних обов’язкове заземлення всіх неструмоведучих елементів електрообладнання);

2) живлення електродвигунів пляшкомийної машини малою напругою (до 42 В змінного струму) та подвійна ізоляція кабелів її живлення. Живлення системи автоматизації, світильників підсвічування шкал приладів контролю і керування пляшкомийної машини й оглядових світильників на пляшкомийні машини малою напругою (до 12 В);

3) застосування системи захисного відключення електричного струму живлення у разі замикання на корпус електродвигунів приводу машини, або їх перевантаження;

4) усі інші машини цеху розливу, що живляться змінною напругою 220/380 В обладнуються заземленням і аварійним відключенням;

5) електричне освітлення здійснюється струмом напругою 127/220 В за обов’язкового встановлення світильників загального освітлення на висоті не нижче 5 м;

6) всі електричні щити живлення мають бути закриті захисними коробками. Під щитами покладені діелектричні ковдри (або підставки);

7 7) приміщення цеху обладнується знаками безпеки;

8) ремонт та профілактика машини здійснюється тільки за відімкненого електричного живлення.

 

Пожежна безпека

І. До переліку заходів, що забезпечують пожежну безпеку входять:

1) визначення категорії приміщення за вибухо-пожежонебезпекою (А, Б, В, Г, Д) згідно з нормами технологічного проектування ОНТП-24-86;

2) визначення ступеня вогнестійкості будівельної конструкції (будівлі) згідно зі СНиП 2.01.02-85 (І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІV, IVa, V);

3) визначення класу приміщення та зони вибухопожежної небезпеки згідно з ПУЕ (зони класу П-І; П-ІІ; П-ІІІ; В-І; В-Іа; В-Іб; В-Іг; В-ІІ; В-ІІа);

4) забезпечення приміщень автоматичними пожежогасінням та автоматичною сигналізацією;

5) забезпечення приміщення первинними засобами пожежогасіння згідно зі стандартом ISO № 3941 – 77;

6) розрахунок запасу води на пожежегасіння будівлі, де розташоване приміщення виробництва;

7) шляхи евакуації людей у разі пожежі.

Розглянемо заходи пожежної безпеки для цеху розливу рідин у скляні пляшки (див. рис.): що перелічені вище.

1. Цехи з розливу належать за вибухопожежонебезпекою до категорії: пива, води – Д; горілки, лікерів – А; молока, соків, морсів – Д; вина, коньяку, бренді – А; одеколонів, парфумів, розчинників жирів, лаків, фарб – А. [4;5, дод. 4].

2. Ступінь вогнестійкості будівлі для промислових будівель основних цехів не повинен бути нижчим від другого, а для приміщень категорії А і Б бажано тільки першого (рекомендації ОНТП 24-86).

3. Згідно з ПУЕ за вибухопожежонебезпекою електрообладнання належить: а) при розливі пива, води, соків, морсів, молока – зона пляшкомийних машин – сира; зона машин бракеражу і розливу – волога; зона машин виймання пляшок з ящиків і вкладання у ящики – пожежонебезпечна П-ІІа; б) горілки, коньяків, бренді, вина, одеколонів, парфумів та інших рідин, що містять легкозаймисті рідини – зона пляшкомийних машин – сира; зона машин бракеражу порожніх пляшок –волога: зона розливу, пакування, бракеражу заповнених пляшок, машин етикетування і вкладання повних пляшок в ящики та транспортування на склад готової продукції – вибухонебезпечна В-Іа [4; 5 дод. 4].

4. Для кожної галузі харчової та переробної промисловості існує узгоджений з Державним пожежним наглядом МВС України перелік споруд і приміщень, що підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією.

Так, мийно-розливні цехи пива, води, молока, соків обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією за площі цеху до 1500 м2, а автоматичним пожежогасінням – за площі цеху 1500 м² і більше. У разі розливу рідин, що мають в своєму складі легкозаймисті та горючі рідини (горілка, вино, лікери тощо), цехи обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією за площ 100 – 1000 м²; автоматичним пожежогасінням за площі понад 1000 м².

У нашому прикладі, якщо розливають пиво, воду, молоко, сік, цех не має ні автоматичної сигналізації, ні автоматичного пожежогасіння. Він обладнується первинними засобами пожежогасіння за площі меншої за 1500 м².

У разі розливу горілки, вина, коньяку та інших рідин, що можуть горіти та пара яких може спалахувати та вибухати, за площі 100 – 1000 м² цех обладнується автоматичною пожежною сигналізацією і забезпечується первинними засобами пожежогасіння.

5. Усі виробничі приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. До них належать: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати); пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Пожежні щити (стенди) з первинними засобами пожежогасіння встановлюються на території об’єкта з розрахунку – один щит (стенд) на площу 5000 кв.м. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3, ящик з піском –1, покривало з теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2´2 м – 1, гаки – 3, лопати – 2, ломи – 2, сокири – 2.

Забезпечення приміщень первинними засобами пожежогасіння згідно зі стандартом ISO №3941 – 77 для цеху розливу можна знайти в працях [4; 5 дод. 21]. Згідно з вимогами стандарту забезпечення вогнегасниками виробничих приміщень залежить від класу пожежі, категорії приміщення за вибухопожежонебезпекою і площі приміщення, що його треба захистити від вогню.

Розрізняють такі класи пожеж:

А – твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

В – горючих рідин або твердих речовин, які розпалюються;

С – газів;

Д – металів та їх сплавів;

Е – горіння електроустановок.

У нашому прикладі клас пожежі А – розлив води, пива та інших негорючих рідин, категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеці – Д і площа приміщення цеху 24´18=432 кв.м. знаходимо по [4] стор. 252, додаток 21, таблиця 1, кількість і типи вогнегасників. Так, для гасіння пожежі на площі 1000 кв. м потрібно: пінних і водяних вогнегасників місткістю 10л - 2, порошкових місткістю 10л – 2, порошкових місткістю 5 кг – 2. Відповідно для площі 432 м² треба вдвоє менше, тобто ВХП – 10 –1; ВП – 10 – 1; ВП – 5 – 1.

Для цеху, де розливають горілку або інші рідини, що містять легкоспалахуючі, або горючі рідини, клас пожежі буде А, категорія приміщення за вибухопожежонебезпекою – А, згідно з працею [5, с. 360, дод. 21 табл. 1] знаходимо: для гасіння пожежі в цеху площею 400 – 800 м² треба мати по 2 вогнегасники ВХП-10 і ВП – 5. В разі їх відсутності можна їх замінити на чотири ВП – 2, або один ВП – 10. і два ВВ-5

Пожежний щит втановлюється один на території підприємства 5 тис. м². У приміщенні цеху розливу повинні бути встановленні дві бочки з водою місткістю не менше 0,2 м³ (одна бочка на 250 – 300 м² площі) – за відсутності протипожежного водогону.

Запас води, потрібний для пожежогасіння будівлі, м³, розраховує за таким рівнянням [2, с. 379]:

,

де 3 – розрахунковий час гасіння пожежі, год; 3600 – перерахунок годин в секунди; n₁ – витрати води на внутрішнє пожежогасіння за секунду, л/с. Прийнято, що для внутрішнього пожежогасіння необхідно мати два струмені води, які б викидали по 2,5 води за 1 с (два джерела горіння), Тобто n₁ = 2,5 ×2 = 5 л/с; n₂ – витрати води на зовнішнє пожежогасіння, л; визначається залежно від об’єму будівлі, категорії виробництва за вибухо-пожежонебезпекою і ступенем вогнестійкості будівельної конструкції [2 с. 379, табл. 22.2]; 1000 – перерахунок літрів у метри кубічні.

Запас води на пожежогасіння для будівлі об’ємом 3 – 5 тис. м³ категорією за вибухопожежонебезпекою приміщень в будівлі – Г і Д, ступенем вогнестійкості – ІІ становитиме:

= 10,8(n₁ + n₂) = 10,8 × 15 = 162 м³,

де n₂ = 10 л/с - (за табл. 22.2 [2, с. 379]). Об’єм будівлі визначається з урахуванням всіх приміщень, розміщених там, і визначається периметрами будівлі та її висотою.

Якщо категорія приміщення за вибухопожежонебезпекою належить до класу А або Б, то згідно з табл. 22.2 [2, с. 379] за того самого об’єму будівлі кількість води на пожежегасіння буде тим саме, тобто n₂ = 10 л/с, і всі розрахунки не зміняться.

Для пожежогасіння потрібно мати резервуар місткістю не менше 162 м³.

ІІ. У разі потреби або інших нестандартних ситуацій у цеху має бути не менше двох шляхів евакуації людей. Ці шляхи не повинні перетинати приміщення, де розміщені виробництва категорії А,Б за вибухопожежонебезпекою у разі потреби одним шляхом евакуації може бути вікно з пожежною драбиною або східцями, що ведуть на свіже подвір’я.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА.

Тема контрольної роботи визначається темою курсового проекту з технології галузі, що його студент виконує згідно з навчальним планом. Контрольна робота являє собою розробку з питань охорони праці щодо технологічного процесу і обладнання, використаних у проекті.

Студент, вибравши і погодивши тему курсового проекту на відповідній профілюючій кафедрі, повинен узгодити її з викладачем кафедри охорони праці, який викладає дисципліну «Охорона праці в галузі». Контрольна робота з охорони праці в галузі повинна доповнювати курсовий проект з технології галузі питаннями охорони праці. Для цього студент вибирає цех (дільницю) виробництва, які він розробляє в курсовому проекті і визначає для цього цеху (дільниці) норми та правила безпеки і розраховує згідно з цими нормами необхідні засоби захисту працівників від дії шкідливих і небезпечних чинників.

І виборі теми контрольної роботи з охорони праці повинні бути виконані такі вимоги:

1) цех (дільниця) повинен обслуговуватися не менш ніж двома – трьома постійними працівниками різних професій;

2) технологічний цикл не повинен ґрунтуватися тільки на одній одиниці обладнання, а охоплювати декілька їх видів;

3) у назві контрольної роботи має бути наявна назва цеху, дільниці або технологічного циклу. Наприклад: «Охорона праці в цеху розливу пива потужністю 6 тис. пляшок на годину»; «Правила безпеки на дільниці бурякорізок цукрового заводу потужністю 3 тис. т. буряків на добу»; «Охорона праці на лінії виготовлення м’ясних пельменів потужністю 2 т. на добу» тощо.

Зміст контрольної роботи

Контрольна робота повинна складатися з графічної і нормативно-розрахункової частини.

Графічна частина.

На аркуші паперу формату А-4 студент креслить план цеху (дільниці), де в масштабі 1:50; 1:100 або 1:200 розміщує технологічне обладнання, позначаючи його в спрощеному графічному вигляді.

Примітка. Якщо технологічне обладнання розміщується на різних висотах або поверхах, що неможливо зобразити в одному плані, робиться два або кілька планів, або додаткові до плану розрізи цеху або дільниці.

Умовними символами наноситься на план діючі шкідливі і небезпечні чинники (шум, вібрація, випромінювання, тощо – подібно прикладу, наведеному в даній методичній розробці).

На графічній частині повинні бути позначені: а) назва обладнання; б) прийняті в контрольній роботі умовні позначення шкідливих і небезпечних чинників; в) розміри цеху або дільниці.

4.1.2. Зміст нормативно-розрахункової частини

1. Розрахувати перспективу зміни кількості працівників служби охорони праці на підприємстві (за варіантом). Номер варіанта видає викладач (додаток).

2. Студент визначає кількість необхідних робочих місць на дільниці (в цеху), професії, що обслуговують обладнання (технологічний цикл) і їх загальну кількість та категорію робіт по важкості (енерговитрат) але згідно санітарній класифікації.

3. Вибирає 2-4 основних робочих місця (професії), що знаходяться під дією найбільш небезпечних і шкідливих чинників (згідно з планом цеху (дільниці)).

4. Для вибраних робочих місць (професій) студентом визначаються санітарні норми, що повинні забезпечувати здорові умови праці і норми безпеки, що забезпечують безпеку працюючих.

Санітарні умови праці

Згідно з нанесеними на план шкідливих і небезпечних чинників в контрольній роботі повинні бути наведені для вибраних робочих місць (професій) норми;

6.2.1. Мікроклімат (для холодної та теплої пір року);

6.2.2. Загазованість;

6.2.3. Запиленість;

6.2.4. Тепловипромінювання;

6.2.5. Іонізуючі або неіонізуючі випромінювання, тощо;

 

(За узгодженням з викладачем дисципліни «Охорона праці в галузі» в розділі 6.2. можуть бути наведені розрахунки вентиляції, що забезпечує нормалізацію повітря робочої зони, а також заходи щодо захисту працівників від дії будь-яких випромінювань).

 

6.2.6. Шум – (крім санітарних норм з шуму в цьому розділі за узгодженням з викладачем можуть бути наведені розрахунки або приклади шумопоглинальних або шумозахисних засобів та способів, що зменшують рівень шуму на дільниці (в цеху);

6.2.7. Вібрація – наводяться санітарні норми вібрації та засоби захисту від неї. За узгодженням з викладачем можуть наводитися приклади розрахунку віброізоляторів або вібропоглиначів для конкретного обладнання, що розглядається в контрольній роботі;

6.2.8. Освітлення – наводяться норми штучного освітлення робочих місць і обов’язковий розрахунок кількості світильників, потрібних для освітлювання ділянки (цеху).

6.2.9. Забезпечення побутовими приміщеннями і спеціальним санітарним обладнанням – наводяться норми на побутові приміщення і на обов’язкове спеціальне обладнання, а також розраховується фактична їх потреба.

6.3. Електробезпека.

В цьому розділі студент повинен визначити:

1) категорію приміщення (зону) з небезпеки ураження людини електричним струмом;

2) засоби і способи захисту працюючих від можливого ураження їх електричним струмом. В цьому розділі по узгодженню з викладачем можуть бути наведені розрахунки заземлення, занулення, захистного відключення та інші, що забезпечують безпеку працюючих від ураження їх електричним струмом.

Пожежна безпека

В цьому розділі студент повинен визначити:

1) категорію приміщення за вибухопожежонебезпекою згідно з ОНТП 24-86;

2) ступінь вогнестійкості будівлі, де розташована дільниця (цех), згідно з СНиП 2.01.02-85;

3) клас приміщення та зони вибухопожежної небезпеки згідно з ПУЕ;

4) забезпечення приміщення цеху (дільниці) автоматичною пожежною сигналізацією або автоматичним пожежогасінням згідно з стандартом ISO № 3941-77 та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння;

5) потрібну кількість запасу води на пожежогасіння будівлі, де розташована дільниця (цех);

6) шляхи евакуації працівників у разі пожежі.

У наведені відомості про обов’язковий зміст контрольної роботи можуть бути внесені зміни і доповнення залежно від конкретної теми контрольної роботи з дозволу і за узгодженням з викладачем дисципліни «Охорона праці в галузі».

ПИТАННЯ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1. З якою метою створюється служба охорони праці на підприємствах і в організаціях галузі?

2. Які завдання вирішує служба охорони праці на підприємствах галузі?

3. За якої кількості працівників підприємства створюється служба охорони праці як окремий структурний підрозділ?

4. Як визначається кількість працівників служби охорони праці на підприємстві галузі?

5. Хто на підприємстві несе відповідальність за стан охорони праці?

6. Чому функції відповідального за охорону праці доцільно покладати на заступника власника (керівника)?

7. Що Ви знаєте про комісію з питань охорони праці? Як вона створюється? Які її завдання?

8. Уповноважені трудового колективу з питань охорони праці. Ким вони обираються? Які їх функціональні обов’язки?

9. Як на підприємствах галузі оцінюється стан охорони праці в цілому і в структурних підрозділах?

10. Як здійснюється планування робіт з охорони праці на підприємствах галузі?

11. Що Ви знаєте про джерела фінансування заходів з охорони праці на підприємствах галузі?

12. Як звітують підприємства галузі про стан умов праці?

13. Чинна в галузі нормативна документація, накази і розпорядження з питань охорони праці (загальний огляд).

14. В яких документах наводяться відомості про діючі на робочих місцях підприємства шкідливі і небезпечні чинники? Хто визначає ці чинники? На які показники вони впливають?

15. Як можна практично визначити наявність шкідливих і небезпечних чинників виробництва якоїсь конкретної дільниці або цеху?

16. Що Ви знаєте про звіти за формами «№1-УБ»і «№1-ПВ»? Які показники фігурують в цих звітах?

17. Що Ви знаєте про «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професіональних захворювань і аварій на підприємстві, в установах і організаціях» (ДНАОП 0.00-4.043-98)?

18. Що Ви знаєте про закон «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату прцездатності» від 23.09.1991 р. №1105-XIV?

19. З якою метою запропоновані та розраховуються якісні й кількісні показники – (коефіцієнти): частоти травматизму , важкості травматизму та мінімальних матеріальних збитків ? Як підраховуються ці показники?

20. Які загальні й особливі вимоги безпеки ставляться до території підприємства галузі?

21. Які загальні й особливі вимоги безпеки відповідно до галузі ставляться до виробничих і складських будівель?

22. Як нормуються відповідно до СНиП II МЗ-68 і СН 245-71 побутові приміщення підприємств галузі?

23. І яких одиницях нормується штучне виробниче освітлення? Від яких показників воно залежить?

24. Що Ви знаєте про джерела штучного світла? Які лампи і світильники застосовуються на підприємствах галузі?

25. Як розраховується штучне освітлення для основних виробничих приміщень галузі?

26. Особливості організації освітлення виробничих приміщень, де працюють з вибухо – та пожежонебезпечними матеріалами та рідинами?

27. Що Ви знаєте про аварійне освітлення? Наведіть приклади організації аварійного освітлення виробничих приміщень галузі?

28. Правила техніки безпеки під час обслуговування і ремонту світильників та арматури системи штучного освітлення?

29. Що Ви знаєте про ГДК шкідливих речовин? На які класи небезпеки поділяються шкідливі речовини? Приклади наявності таких речовин на виробництвах в галузі.

30. Як визначити ГДК кількох речовин, одночасно присутніх у повітрі робочої зони?

31. Які санітарні умови праці нормуються для кожного робочого місця виробництв галузі? Наведіть приклади нормування.

32. Як нормується мікроклімат виробничого приміщення? Приклади нормування?

33. Як визначаються на практиці параметри мікроклімату виробничого приміщення?

34. Поясніть з допомогою I – d діаграми методику визначення відносної вологості повітря робочої зони і як з допомогою І – d – діаграми можна визначити напрями нормалізації параметрів повітря?

35. Що Ви знаєте про газове та парове забруднення повітря робочої зони на виробництвах галузі? Показник, що визначає шкідливість? Наведіть приклади найхарактерніших для галузі газових і парових забруднень повітря і методи захисту працівників від їх шкідливого впливу.

36. Якими методами можна визначити концентрацію газу або пари в повітрі робочої зони? Що Ви знаєте про експрес методи визначення загазованості повітря?

37. Які фізико-хімічні показники пилу визначають його небезпеку для людини? Наведіть приклади пилового забруднення повітря робочої зони на підприємствах галузі.

38. Як можна визначити концентрацію пилу в повітрі робочої зони? Чим визначається шкідливість пилу? Методи захисту працюючих від шкідливої дії пилу на підприємствах галузі?

39. Що таке виробничий шум? Як він виникає? Чим небезпечний для працюючих? В яких одиницях і якими приладами вимірюється? Наведіть приклади наявності шуму на виробництвах галузі.

40. Як нормується виробничий шум? Приклади нормування для виробництв галузі.

41. Що Ви знаєте про аеродинамічний і гідродинамічний шум? Приклади наявності таких шумів на виробництвах галузі. Методи боротьби і захист працівників від дії таких шумів.

42. Як практично визначається шум у виробничому приміщенні? Які методи боротьби з шумом і його знешкодження застосовуються у підприємствах галузі? Наведіть приклади.

43. У яких частотних смугаг виникає інфразвук та ультразвук? Що Ви знаєте про шкідливий вплив інфразвуку та ультразвуку на організм людини? Наведіть приклади наявності цих частотних коливань на виробництвах галузі і методи захисту працівників від них.

44. Що Ви знаєте про шкідливий вплив вібрацій на організм людини? Що таке резонансна частота вібрацій?

45. Як класифікуються вібрації за джерелами їх утворення? Наведіть приклади вібрацій, характерних для виробництв галузі.

46. Що Ви можете розказати про транспортну вібрацію? Наведіть приклади.

47. Що Ви знаєте про загальну вібрацію? Наведіть приклади.

48. Що Ви знаєте про загальну технологічно-транспортну вібрацію? Наведіть приклади.

49. Який електричний струм – небезпечний для людини? Що вважається небезпечним – напруга чи сила струму?

50. Як поділяються виробничі приміщення за небезпекою ураження людини електричним струмом згідно з ПУЕ?

51. В чому полягає захисна дія заземлення електричної установки? В яких випадках воно застосовується? Наведіть приклади.

52. В чому полягає захисна дія занулення електричної установки? В яких випадках воно застосовується? Наведіть приклади.

53. У яких випадках застосовуються малі напруги на підприємствах Вашої галузі? В чому полягає захисна дія малих напруг?

54. В яких випадках у виробничих приміщеннях для електричного кола застосовується подвійна ізоляція? Наведіть приклад з галузевого виробництва.

55. Що таке захисне відімкнення електроустановки? У яких воно випадках застосовується? Як діє? Приклади з виробництва.

56. Що Ви знаєте про ізолювальні засоби захисту людини від дії електричного струму? Які ще засоби захисту Ви знаєте?

57. Які існують знаки безпеки? Накресліть їх. Наведіть приклади застосування.

58. Як поділяються приміщення за вибухо- і пожежо небезпекою застосованих речовин? Наведіть приклади.

59. Як класифікуються пожежі залежно від горючих речовин? Приклади виробництв галузі, де можливі пожежі цих класів.

60. Що таке вогнестійкість будівельної конструкції? Як це впливає на пожежну безпеку виробництва?

61. Як класифікуються приміщення та зони вибухопожежної небезпеки згідно з ПУЕ? Наведіть приклади.

62. Що Ви знаєте про забезпечення виробництв автоматичним пожежогасінням та автоматичною пожежною сигналізацією?

63. Що Ви знаєте про норми забезпечення первинними засобами пожежогасіння виробничих приміщень галузі?

64. Як розраховується запас води для пожежогасіння виробничих приміщень? Наведіть приклад.

65. Як визначаються шляхи евакуації працюючих через виробничі приміщення в разі пожежі? Наведіть приклади з виробництв галузі.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Законодавство України про охорону праці: Зб. нормативних документів. – У4 т. – К.: Основа, 1995.

2. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Охорона праці. Лабораторний практикум. – К.: Основа, 1998. – 224 с.

3. Основи охорони праці: Підруч. Ред. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка. – К.: Основа, 2000.

4. Правила охорони праці в цукровому виробництві (ДНАОП) Держнаглядохоронпраці. – К.: Основа, 1997 – 362 с.

5. Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв (ДНАОП). – К.: Основа, 1997 - 258 с.

6. Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва (ДНАОП). – К.: Основа, 1997 – 363 с.

7. Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва. (ДНАОП). – К.: Основа, 1997– 279 с.

8. Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока, (ДНАОП). – К.: Основа, 1998 – 380 с.

9. Правила безпеки для кондитерського виробництва. (ДНАОП).– К.: Основа, 1997 – 318 с.

10. Правила безпеки у виробництві гідротованих жирів. (ДНАОП). – К.: Основа, 1998 – 88 с.

11. Правила безпеки при виробництві крохмале-патокової продукції. (ДНАОП). – К.: Основа, 1998 – 139 с.

12. Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока, (ДНАОП). – К.: Основа, 1999 – 173 с.

13. Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств. (ДНАОП) – К.: Основа, 1999 – 432 с.

14. Правила охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини. (ДНАОП). – К.: Основа, 1999. – 290с.

15. Правила охорони праці для заготівельних складів і приймальних пунктів вторинної сировини. (ДНАОП). – К.: Основа, 1999. – 217с.

16. Правила охорони праці для працівників м’ясопереробних цехів. (ДНАОП). – К.: Основа, 1999. – 425 с.

17. Правила устройства електроустановок (ПУЭ). М: Энергоиздат,1985. –– 640 с.

18. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. (ДНАОП). – К.: Основа, 1998. – 380 с.

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До вивчення дисципліни