Вимоги безпеки праці перед початком роботи

Оглянути своє робоче місце з метою усунення виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити відповідних заходів щодо їх усунення та фіксування, а за потреби – повідомити директора закладу або особу, яка його замінює.

Вимоги безпеки під час роботи

Психолог в процесі роботи зобов’язаний: виконувати роботу згідно із своїми посадовими обов’язками; не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключене до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо); запобігати порушенням правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, повідомляти директора закладу про всі не стандартні випадки під час виховного процесу.

Психолог забезпечує: експлуатацію у справному і безпечному стані обладнання, розташованого в приміщенні; впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і техніки з метою підвищення безпеки праці, попередження профзахворювань, пожеж, вибухів [39].

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Психолог після закінчення роботи повинен: провести огляд приміщення;

забезпечити проведення санітарного прибирання та провітрювання приміщення та відсутності підключених приладів, горючих матеріалів тощо; перевірити наявності контрольних екземпляру ключів від приміщення у охоронника; закрити відкриті вікна та фрамуги в приміщенні; відключити загальну подачу електричної напруги до приміщення; включити автоматичну систему оповіщення про пожежу в приміщенні. Психолог повідомляє директора закладу про всі недоліки виявлені при передачі приміщення під охорону [2].

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При виявленні небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо), загрози для життя психолог повідомляє директора закладу, допомагає заспокоїти учнів, допомагає оцінити важкість аварійної ситуації та допомагає забезпечити організацію її ліквідації та евакуацію людей (в першу чергу учнів). При виявлені любої небезпечної ситуації заборонено самостійно усувати несправності в електромережі та на електрообладнанні. Необхідно (відсікти) виключити загальну подачу електроструму. При виявленні пожежі необхідно негайно викликати пожежну частину, повідомити директора закладу. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, вивести учнів у небезпечне місце. Організувати роботу щодо збереження майна та цінних паперів закладу. При спробах сторонніх осіб що застосовують протиправні дії по відношенню безпеки життя чи здоров’я працівників та учнів або майна закладу, психолог самостійно або за допомогою працівників, чи учнів викликає міліцію [22].

Отже від правильної організації робочого місця, залежать умови ефективності роботи та безпека життя осіб, охорона праці передусім забезпечує безпечність роботи з метою зменшити негативний вплив на осіб які співпрацюють разом, для подальшої безпеччної роботи та охорони їхнього здоров’я.

 

ВИСНОВКИ

1. Порівнявши аналіз наукової літератури можна зробити висновок, дослідженням гендерних стереотипів займалися такі вчені як: Н. І. Ажгіхіної, Р. Ануфрієвої, О. Балакірєвої, О. Бойка, Ш. Берн, О. Вілкова, О. А. Вороніна, В. А. Геодакян,, Г. Герасименко, В. Грошев, К. Гуічі, К. Дайон, І. Демченко, Т. Журженко, О. Забужко, О. М. Здравомислова,

О. Іваненко, В. Е. Каган, А. В. Кириліної, К. Карпенко, В. Кушакова Д. В. Колєсов, І.С. Кон, О'Лірі, Ж. Лакан, Н. Лавріненко, А. Лантух, В. Лапшина,

В. С. Оксамитної, П. Прядеін, М. Рубчак, О. А. Тирнова, К. Хорні,

Т. Шибутані, Шерріфса, С. Шерман, М. Скорик, К. Г. Юнг, О. Яременка.

Наукове вивчення гендерних стереотипів почалося в середині 50-х років XX ст., коли американські соціологи Мак Кі та Шерріфс окреслювали, що чоловічий образ – це риси, пов'язані з компетентністю, раціональними здібностями, активністю і результативністю. Жіночий образ – характеризують соціальні і комунікативні навички, теплота, емоційна підтримка, вони в першу чергу мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей.

2. Визначивши психологічні особливості у осіб рiзної статi та їх вплив на вибір партнера протилежної статi можна зробити висновок,що гендернi стереотипи сформованi у дитинствi значною мiрою впливають на вибір майбутнього партнера.

3. Описуючи психологічні особливості вибору партнера можна виокремити декілька найголовніших шляхів психологічних особливостей це такі як: «Методика діагностики міжособистісних відносин»(Т.Лірі) та «Анкета на визначення рівня впливу батьківської сім`ї на подальший вибір партнера».

4. Згідно результатів нашого емпіричного дослідження ми можемо зробити висновок, що гендерні стереотипи які були сформовані у дитинстві впливають на вибір майбутнього партнера. Результати дослідження свідчать, що на вибір майбутнього партнера,впливають такі чинники як: домінування - підпорядкування та доброзичливість – агресивність, а також важливо хто у батьківській сім`ї був авторитетом, і чи хочуть досліджувані у майбутньому створити таку сім`ю, яка є у їхніх батьків.

Отже, згідно з результатами емпіричного дослідження можна зробити висновк, що гендерні стереотипи які були сформовані у дитинстві впливають на вибір майбутнього партнера.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Абрахам К. Прояви кастрації у жінок. –К.: Основи, 1997. -264с.

2. Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов. - Ростов на Дону: Феникс, 1998. – 448с.

3. Андреева Т.В. Социальная психология семейных отношений. – СПб.: Изд-во СПбГУ., 1998.

4. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. – 320с.

5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. – М.: Изд-во Эксимо, 2002. – 320с.

6. Берн Э. Секс в человеческой любви. – М.: Московський кадровий центр, 1990. – 113 с.

7. Блюм Г. Психоаналитические теории личности. – М.

8. Большой толковый социологический словарь/Под ред. Д.Джери, Дж. Джерри. Т-1. А-О. – М.:АСТ, 1999.

9. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1998.

10. Вейнингер О. Пол и характер. – М.: Терра, 1999. – 480 с.

11. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник.-Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1999. – 384 с.

12. Де Анджелис Б. Практическое пособие по руководству мужчинами. – М.: Изд-во ЭКСМО-пресс, 2000.

13. Джейс Ф.Л. Самоисполняющиеся пророчества: гендер с социально-психологической точки зрения//Сексология. – СПб.: Питер, 2001.

14. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2002. – 544с.

15. Клецина И.С. Гендерная социализация: Учебное пособие. – СПб., 1988.

16. Кон И.С. Психология юношеской дружбы. – М.: Просвещение, 1972.

17. Кон И.С. Ребенок и общество. – М.: Наука, 1988.

18. Лоуэн А. Язык тела. – СПб.: Академ. проект, 1997. – 383с.

19. Лоуэн А. Любов и оргазм. – Ростов-на-Дону: изд-во „Феникс”, 1998. – 448с.

20. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1997.

21. Мид М. Культура и мир детства. – М.: Наука, 1988. – 429с.

22. Мілет К. Сексуальна політика. – К.: Основи, 1998. – 619с.

23. Ницше Ф. По ту сторону добра и зля. - СПб.: Питер, 1998.

24. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер, 2000.

25. Пиз А., Пиз Б. Язык взаимоотношений: мужчина и женщина. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 238с.

26. Платон. Пир. – М.: Мысль – 1993. – 103с.

27. Практикум по гендерний психологи/ Под ред. И.С. Клециной. – СПб.: Питер, 2003. - 480с.

28. Психоанализ детской сексуальности/ З. Фрейд, К. Абрахам, К.-Г. Юнг и др. – СПб.: Союз, 1997. – 223с.

29. Психология: Словарь/Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.

30. Психотерапевтическая энциклопедия/Под ред. Б.Д.Карвасарского. – СПб.: Питер, 2002. - 1024с.

31. Франсиз Б. Гендер – социальный конструкт или биологический императив? Доклад на 7-й конференции Австралийского научно-исследовательского института семьи (Сидней, июль 2000) //www.aifs.org.au

32. Фрейд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи,1998. – 709 с.

33. Фрейд З. Очерк по психологии сексуальности. - М.: Система, 1989.- 328с.

34. Фрейд З. Об особом типе выбора обекта у мужчины/ Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности. – Мн.: ООО Попурри, 1999. – С.145-155.

35. Холл Кэлвин С., Линдсей Гарднер Теория личности. – М.: ЭКСМО-Пресс, 1999. – 592с.

36. Хорни К. Женская психология. – СПб.: Вост.-Евр. Ин-т психоанализа, 1993. – 382с.

37. Хорни К. Самоанализ. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 448с.

38. Этнические стереотипы мужского и женского поведения/ Под ред. А.К. Байбурина, И.С. Кона. – СПб.,1991.

39. Юнг К.-Г. Аналитическая психология. – СПб.: Питер, 1994. – 347с.

40. Юнг К.-Г. Брак как психологическое взаимоотношение/ Юнг К.-Г. Сознание и бессознательное: Сборник. – СПб.: Университетская книга, 1997. - С. 174-189.

 

 

Додаток А

 

Методика Т.Лірі

Методика створена Т.Лірі, Г.Лефорджем, Р.Сазеком в 1954 році й призначена для дослідження подань про себе й ідеального “я”. За допомогою даної методики можна виявити переважний тип відносин до людей у самооцінці й взаємооцінці.

Загальне враження про людину й людини про саму себе в процесі міжособистісних відносин найбільше часто визначають два фактори: домінування-підпорядкування й дружелюбність-агресивність. Для подання основних соціальних орієнтацій Т.Лірі розробив умовну схему у вигляді кола, розділеного на сектори. У тім колі по горизонтальній і вертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У свою чергу сектори розділені на вісім октантів - відповідно до більше приватним відносинам, які певним чином орієнтовані щодо двох головних осей.

Схема Т.Лірі заснована на припущенні, що чим ближче результати випробуваного до центра окружності, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінує вертикальна (домінування-підпорядкування) або горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центра окружності вказує на адаптованість або екстремальність інтерперсонального поводження.

Опитувальник містить 128 оцінних суджень, з яких у кожному з восьми типів відносин утворяться 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

Максимальна оцінка рівня - 16 балів, але вона розділена на чотири ступені виразності відносини:

0 - 4 бали - низька адаптивне поводження

5 - 8 балів - помірна

9 - 12 балів - висока екстремальне поводження

13 - 16 балів - екстремальна до патології

У результаті проводиться підрахунок балів по кожної октанті (шкалі) за допомогою спеціального ключа.

По спеціальних формулах визначаються показники по двох основних факторах: домінування й дружелюбність.