Вплив Едіпового комплексу на вибір партнера



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вплив Едіпового комплексу на вибір партнера



З точки зору З. Фрейда, феномен Едіпового комплексу є універсальним, проявляється у будь-яких культурах, у тому ж числі й там, де сім’я як елемент соціальної організації суспільства не є домінуючою. Він відіграє фундаментальну роль в структуруванні особистості, формуванні статеворольової ідентифікації, обумовлює особливості вибору партнера, з яким в подальшому будуть пов’язані сексуальні бажання.

Едіпів комплекс – термін, навіяний відомою античної драмою, вперше з’являється у З. Фрейда у 1910 р. означає поєднання любові та ворожнечі, які дитина відчуває по відношенню до батьків [30]. Описи також зустрічаються у наступних роботах З. Фрейда: «Тлумачення сновидінь», «Тотем і табу», «Достоєвський та батьковдивсто», «Аналіз фобії п’ятирічного хлопчика» та інші. Позитивний Едіпів комплекс в психоаналізі розуміється як бажання смерті супернику – одного з батьків тієї ж статі – і сексуальне бажання до батька протилежної статі. Пізніше З. Фрейд описує більш складний характер цього феномену, так названий негативний Едіпів комплекс, який проявляється в любові до батьків однієї статі з дитиною та ворожнечі до батьків протилежної. Ці тенденції можуть бути представлені одночасно в різних складних поєднаннях таким чином, що на практиці Едіпів комплекс проявляється у вигляді комбінацій варіантів між позитивним та негативним типом. В період Едіпової залежності відношення хлопчика до батька не є простим суперництвом за „володіння” матір’ю, а являє собою складну взаємодію гетеро- та гомосексуальних тенденцій.

Першопочатково З. Фрейд не зазначав точного часу виникнення Едіпового комплексу, допускаючи, що вибір партнера формується лише в пубертатному періоді. Але згодом засновник психоаналізу, досліджуючи інфантильну сексуальність, доводить, що цей феномен найбільш яскраво проявляється у віці 3-5 років, тобто під час фалічної стадії розвитку, втрачає свою актуальність в наступній латентній фазі і знову актуалізується в пубертатний період.

В ранніх версіях Едіпового комплексу З. Фрейдом була описана модель феномену почуттів маленького хлопчика, зазнаючи таке ж саме його протікання й у дівчаток, лише зі зміною статі. Пізніше були виявлені суттєві статеворольові відмінності в психодинаміці Едіпового комплексу у зв’язку з різницею протікання фалічного періоду в обох статях та характерним для дівчат переміщеням лібідіозних спонукань з материнського об’єкта в доедіпів на батьківський в едіпів період розвитку.

Розв’язання Едіпового комплексу у нормі повинно являти собою лише подавлення або витіснення у несвідому сферу соціально несприйнятливих сексуальних побуджень, так як в цьому випадку невирішений Едіпів комплекс зберігає свою активність у несвідомому суб’єкта, створюючи передумови для виникнення неврозів. Ідеалом є завершення цього процесу, коли відсутні конфлікти та напруження між такими структурними елементами особистості, як «Я», «Зверх-Я», «Воно». Механізм розв’язання цього феномену складний, пов’язаний з роллю архетипічної заборони на кровозмішанння, яка є універсальною загальнолюдською умовою з точки зору психологів та культурологів (З. Фрейд, К.Г. Юнг, Леві-Стросс, М. Коул).

Велику роль на подальший розвиток інтимних стосунків відіграють і типові дитячі фантазії цього періоду – фантазія можливої кастрації як «помсти» батька за інцестуозні бажання у хлопчика та фантазія народити дитину від батька у дівчат. На взаємодію сімейної групи в цей період можуть впливати і несвідомі кровозмішальні фантазії батьків при незадоволеному Едіповому комплексі у них самих.

Батьки в будь-якому разі є першими доступними дитині статеворольовими моделями, завдяки яким вона набуває індивідуальний досвід статевою взаємодії.

Фрейдівське трактування Едіпового комплексу розділялось не всіма психоаналітиками. Деякі з них переглядали ідеї З. Фрейда про природу цього феномену; одні психоаналітики внесли уточнення в розуміння змісту комплексу; інші переосмислили часові рамки його розвитку; треті піддали сумніву історичні паралелі З. Фрейда, згідно з якими батьковбивство, що лежить в основі Едіпового комплексу, було реальною подією в давні часи, що засвідчувала універсальність цього комплексу в усіх культурах.

А. Адлер стверджував, інтерпретацію Едіпового комплексу слід будувати на розпещеності дитини [7, с.132]. В нормальних умовах після періоду раннього дитинства дитина проявляє майже однаковий інтерес до батька і до матері. Зовнішні обставини можуть обумовити її інтерес до одного з батьків. Наприклад, тривала хвороба, яка вимагає постійної турботи матері, може створити умови для виникнення дистанції між дитиною та батьком.

Сексуальний елемент проявляє себе наступним чином: розпещена дитина передчасно дозріває в сексуальному відношенні, так як її бажання завжди задовольнялися. Інший фактор заключається у підвищеній сексуальній збудженості матері, яка пестить дитину надмірними поцілунками та ніжностями. Незважаючи на це, сексуальна насолода лише супроводжує прагнення влади над матірю, тому Едіпів комплекс за А. Адлером – це символ бажаного володарювання над батьками.

Едіпів комплекс, за К. Г. Юнгом, реальне психічне утворення. На ранній стадії недиференційованої сексуальності і хлопчик і дівчинка сприймають мати як джерело задоволення, захисту та їжі, тут також має місце прагнення позбавитися батька. К. Г. Юнг вбачає у фрейдівському інцестуозному бажанні лише символічне прагнення повернутися до першопочаткової форми життя, до матері або в материнське лоно.

На відміну від З. Фрейда, К. Г. Юнг по-іншому дивився на перемогу Едіпа над Сфінксом. Він вважав, що ця істота представляла собою подвійний образ матері – приваблива верхня частина з головою жінки і химерна звірина частина тулуба, яка викликає жах, є відображенням страху перед матірю. Згідно легенди, Сфінкс – дочка Єхидни, що народилася на світ внаслідок кровозмішення матері зі своїм сином. Тому цей образ можна розуміти як застереження лібідо-відношень до матері.

О. Ранк будує свою теорію несвідомих сексуальних бажань на основі родової травми. На його думку, материнське тіло від народження є джерелом страху. Дитина несвідомо прагне трансформаувти джерело болі в джерело насолоди. Також на розвиток Едіпового комплексу впливає сімейна ситуація: дитина одночасно прагне як поєднати батьків, так і роз’єднати. Будь-яка сімейна ситуація включає в себе різні потреби з боку батьків та дитини. Батьки можуть вирішувати свої конфлікти, залучаючи дитину, і вона може використати їх почуття провини у власних цілях. Також біологічний потяг обумовлює привабливість батьку дитини одної з ним статі, а психологічні потреби, навпаки, направлені на дитину однієї статі. Батько, наприклад, більше любить сина, так як вбачає у ньому продовжувача й наступника. Індивідуальність дитини наражається на небезпеку внаслідок того, що вона розраховує на більше, ніж продовження батьківського Его, тому дитина шукає порятунок у матері й в результаті розвивається фіксація. О. Ранк заявляв: «Батьки відкрито або опосередковано за душу дитини в біологічному (протилежна стать) або егоїстичному сенсі (однакова стать); дитина відповідно використовує батьків й налаштовує їх один проти одного, щоб врятувати свою індивідуальність» [7, с.134].

На думку Е. Фромма, З. Фрейд невірно трактував міф про Едіпа. З. Фрейд опирався на трагедію Софокла «Цар Едіп», в той час як необхідно приймати до уваги всю трилогію Софокла, включаючи такі його частини, як «Едіп в Колоні», «Антигона». Знаючи про це, міф про Едіпа слід розглядати не як символ інцестуозної любові між матірю та сином, а як символ протесту сина, що виступає проти влади батька в патріархальній сімї. Головне в цьому міфі не сексуальність, а відношення до влади, що складає основу між особистісних відносин.

Конфлікт між батьком та сином представляє продукт авторитарного патріархального суспільства, де син сприймається в якості батьківської власності, «речі». Чим сильніший тиск з боку батька, щоб зробити сина засобом досягнення власних цілей, тим гостріший конфлікт.

Едіпів комплекс, по Г. Саллівану, тлумачиться фамільярністю та відчуженістю у відношеннях між батьками та дитиною. Вважається, що почуття фамільярності, яке батько відчуває до дитини однакової статі, призводить до авторитарного відношення і породжує у дитині жорсткість та обурення. З іншого боку, відмінності у статі призводять до почуття відчуженості. Батько поводиться з дитиною протилежної статі з більшою прихильністю, тому свобода від батьків протилежної статі часто породжує почуття прихильності і любові до нього.

 

2.3. Результати емпіричного дослідження глибиго-психологічних чинників

В межах емпіричного дослідження психологічних особливостей вибору партнера та гендерного аспекту ми застосували: «Методику діагностики міжособистісних відносин»(Т.Лірі) та «Анкету на визначення рівня впливу батьківської сім`ї на подальший вибір партнера».

У дослідженні приймало участь 20 осіб, студенти психологічного факультету, віком від 18 до 25 років, 10 хлопців та 10 дівчат.

На першому етапі ми провели «Методику діагностики міжособистісних відносин»(Т.Лірі). Дана методика складається із сто двадцяти восьми питань. Порівнявши методику ми отримали такі результати: 80% (8 осіб) чоловіків та 40% (4 особи) жінок прагнуть бути лідером у стосунках, також 60% (6 осіб) жінок і 20% (2 особи) чоловіків мають тенденцію до підпорядкування, в ході дослідження ми з`ясували, що: 80% (8 осіб) жінок та 70% (7 осіб) чоловіків мають тенденцію до установлення доброзичливих стосунків та співпраці з майбутнім партнером, і 30% чоловіків та 20% жінок мають агресивні риси, які в майбутньому будуть перешкоджати співпраці та взаєморозумінню з майбутнім партнером у спільному житті.

На другому етапі ми провели «Анкету на визначення рівня впливу батьківської сім`ї на подальший вибір партнера», вона складалася з двадцяти запитань, на які потрібно дати відповідь . Анкета призначена для визначення рівня впливу батьківської сім`ї на подальший вибір партнера. Результати емпіричного дослідження свідчать, що 50% (10 осіб) студентів у майбутньому хочуть створити свою сім`ю такою, яка є у їхніх батьків, ще 35% (7 осіб) студентів катигорично проти того, щоб їхня сім`я була схожою на батьківську, і 15% (3 особи) студентів утрималися від відповіді, також за результатами нашого дослідження 50% (10 осіб) студентів стверджують що, авторитетом у сім`ї є мати, 35% (7 осіб) авторитетом вважають батька, та 15% (3 особи) студентів утримуються від відповіді.

Отже, згідно з результатами емпіричного дослідження можна зробити висновки, що гендерні стереотипи які були сформовані у дитинстві впливають на вибір майбутнього партнера. Наша гіпотеза підтвердилася.

 

РОЗДІЛ 3

ОХОРОНА ПРАЦІ

Поняття охорони праці датується в ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю. Крім Закону України «Про охорону праці» правове регулювання охорони праці знайшло відображення в нормах глави XI «Охорона праці» (ст. ст. 153-173), глави XII «Праця жінок» (ст. ст. 174-186), глави XIII «Праця молоді» (ст. ст. 187-200)[15].

Охорона праці практичного психолога заснована на чинному законодавстві (Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про освіту», Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про пожежну безпеку», «Кодексі законів про працю» та нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності [2].

Поряд з факторами, що стійко підвищують схильність працівника небезпеки, є також такі фактори, які або з'являються лише в певні періоди трудового процесу або впливають на поводження людини протягом короткого часу, обчислювального декількома годинниками або навіть мінутами. Практичний досвід є чинником, що знижує схильність небезпеки нещасного випадку. Професійний досвід, стаж роботи людини впливають на підвищення його безпеки. Однієї з передумов безпечного виконання роботи є вироблення відомих навичок і вправності. Це впливає на все поводження працівника на робочому місці, що виражається в темпі, ритмі, інтенсивності роботи.
Необережність - це такий фактор, що збільшує схильність небезпеки нещасних випадків протягом якогось часу одного робітника або цілих колективів. Необережність, що виникає через неправильне відношення до небезпеки, може значно підвищити можливість нещасного випадку. Одним з методів зниження цієї схильності є вироблення обережності шляхом подолання безтурботності в поводженні, формування професійної зрілості й свідомої самодисципліни.
Практичний психолог зобов’язаний дотримуватись вимог законодавчих та загальних нормативно-правових актів України з питань охорони праці, пожежної і радіаційної безпеки та безпеки життєдіяльності, нормативно-правових актів для загальноосвітніх навчальних закладів («Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 і погоджених Міністерством освіти і науки України від 05.06.2001 р., «Державних санітарних правил та норм ”Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах”», затверджених постановою Головного санітарного лікаря України З0 грудня 1998 р. № 9 ДСанПін 5.5.6.009-98, «Правил безпеки під час проведення навчання в кабінетах інформатики загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти», затверджених наказом Міністерством освіти і науки України від 16.03.2004 р. № 81, «Методичних рекомендації ”Про використання шкільних меблів”», затверджених Міністерством освіти СРСР 2 червня 1980 р. № 21177-80, «Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів», введених в дію Міністерством освіти і науки України з 01.12.1998 р., «Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», введених в дію Міністерством освіти і науки України з 01.12.1998 р., «Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», введених в дію Міністерством освіти і науки України з 01.12.1998 р.», «Правил безпеки під час проведення занять з допризовної підготовки в загальноосвітніх професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах першого та другого рівнів акредитації», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України 21 серпня 2000 р. № 213 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 15 листопада 2000 р. за № 823/5044, «Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладів», введених в дію Міністерством освіти і науки України з 01.12.1998 р.), а також інструктивно-методичних документів з питань безпеки життєдіяльності.
Порушення вимог даної інструкції, веде до особистої відповідальності в установленому законом порядку: дисциплінарна, матеріальна, або адміністративна – в залежності від наслідків, спричинених порушенням.
До роботи практичним психологом допускаються особи які мають спеціальну освіту, відповідний стаж роботи і які пройшли: попередній (черговий) профілактичний медичний огляд; вступний інструктаж з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності; первинний інструктаж з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності на робочому місці чи спеціальне попереднє навчання і перевірку знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності [22].

Якщо робота психолога для працівника являється другою спеціальністю, то він зобов’язаний проходити навчання, атестацію і інструктаж, як за основною, так і за сумісною професією. Виконання робіт не пов’язаних з основною роботою допускається тільки після проведення цільового інструктажу. Повторний інструктаж із психологом, до проходження навчання і перевірки знань з курсу «Охорона праці і Безпека життєдіяльності», проводиться 1 раз в 6 місяців. Проходження навчання і перевірки знань з курсу «Охорона праці та Безпека життєдіяльності» (1 раз на 3 роки) психологом здійснюється у комісії закладу з наступним вивільненням від проходження повторних інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності на період між перевірками знань. Психолог повинен мати навички в наданні першої медичної (долікарської) допомоги [27].



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.235.155 (0.006 с.)