Дослідження інтимних стосунків у психоаналітичному підході

Обумовленість Едіповим комплексом особливостей вибору партнера описані у праці З. Фрейда «Про особливий тип «вибору об’єкта» у чоловіків». Будь-який вибір партнера являє собою, на думку засновника психоаналізу, ту чи іншу форму дитячої фіксації, яка формується на ніжних почуттях до матері, тому «всі об’єкти кохання тільки заміщення матері,... але всякий сурогат не дає задоволення» [34, с.149-150]. З. Фрейд наводить класифікацію типів вибору об’єкту у чоловіків, в яких Едіпова ситуація не була вирішена.

До першого типу відносять вибір чоловіків, які ніколи не вибирають об’єктом кохання жінок вільних, «а обов’язково таку, на яку заявляють права інший чоловік: наречений, друг» [34, с.146]. Іноді це приймає паталогічні форми, коли на жінку не звертають уваги до того часу, поки вона не стане нареченою або не вийде заміж, тобто не буде вільною і щоб був третій. Деякі молоді чоловіки надають перевагу більш зрілим жінкам, в чому психоаналітики вбачають заміну матері.

Другий тип поєднує в собі ознаки першого з додаванням іншої умови: щоб об’єкт любові викликав підозру в морально-етичному плані, вірність та порядність такої жінки породжує сумніви. За таких умов у чоловіків виникають ревнощі, бажання та потяг підсилюються, жінка набуває цінність. Чоловіки такого типу ніколи не перешкоджають заміжжю своєю коханої з іншим, а інколи навіть спонукають їх до цього. Це дозволяє їм відчути найгостріші почуття.

Третій тип має більш виражений паталогічний характер, ніж перший та другий, тому що вибір партнера стосується жінок з явною асоціальною репутацією. «Любовним зв’язкам з такими жінками вони віддаються всіма силами своєї душі, з пристрастю, яка поглинає всі інші інтереси життя» [34, с.146]. До себе вони пред’являють вимоги вірності, незважаючи на те, чи дотримуються її в дійсності. Тому зв’язок з такими жінками повторюється багато разів в житті осіб цього типу, як точна копія попереднього, незважаючи на зовнішні зміни, зокрема зміну місця проживання.

Четвертий тип чоловіків прагне постійно врятувати свою кохану. Чоловік впевнений, що його жінка потребує його, що без нього втратить морально-етичну опору й швидко опуститься до низького рівня. Він її рятує тим, що не залишає її. Інколи такі чоловіки вдаються до різноманітних хитрощів та спокус, щоб заволодіти жінкою, а потім докоряють їм цим і вважають за свій обов’язок втримувати жінку на шляху «моралі».

Аналізуючи будь-який з цих типів, можна дійти висновку, що детермінантами вибору партнера є батьківський комплекс [34, с.152], об’єктні відносини, які формуються в родині. Теорію об’єктних відносин в психоаналітичну теорію вводить М. Кляйн, яка вбачала в нашому стилі життя «минулі особистісні відносини», які формуються з дитячої взаємодії зі значемими іншими, зокрема з матірю. Фундаментальним мотивом життя такого суб’єкта є потреба в налагодженні задовольняючих його взаємовідносинах і тому інших людей розглядає лише як об’єктів, які забезпечать бажані зв’язки [30, с.572]. Едіпів конфлікт, підсилений об’єктними відносинами доедіпового періоду, сприяє виникненню нереалістичних проявів переносу.

Психологічним особливостям вибору партнера також присвячена праця К. Г. Юнга «Шлюб як психологічне взаємовідношення». Відомий неофрейдист також вказує на мотиви вибору, які мають своє походження від батьківського впливу: «Взаємовідносини юнака з матірю, а дівчини – з батьком, є детермінуючим фактором» [40, с.176]. Саме міцні зв’язки з батьками несвідомо впливають на вибір чоловіка або дружини – позитивно або негативно. Свідома любов до одного з батьків сприяє вибору схожого на нього шлюбного партнера, тоді як несвідома прихильність ускладнює вибір.

К. Г. Юнг зазначав, що на вибір може несвідомо впливати «вічний образ жінки», який він назвав архетипом Аніми та образ чоловіка – архетип Анімус, які мають стереотипізований характер: «Аніма носить еротичний, емоційний характер, анімус наділений раціональним характером» [40, с.184]. Саме через архетип Аніма чоловік сприймає жінку, чи відповідає вона цим вимогам, і навпаки, жінка сприймає чоловіка через сформований архетип Анімус. Також існують певні типи жінок, немов би природою створені для того, щоб притягувати проекції Аніми. Вони наділені наївною хитрістю, дитячою невинністю не залежно від віку.

Таким чином К. Г. Юнг доповнює фрейдівську концепцію вибору партнера неусвідомленим повторенням Едіпової ситуації в батьківській родині, вважаючи вплив колективного несвідомого, зокрема архетипів, які обумовлюють розвиток інтимних стосунків.

К. Хорні вважає домінуючим впливом невротичні тенденції особистості, такі як невротична тенденція в «партнері, який візьме на себе курівництво життям» [37, с.45]. У таких особистостей відбувається зміщення центру на «партнера», який повинен здійснювати всі життєві очікування й нести відповідальність за все, успішне маніпулювання партнером становить головну задачу. Невротичні тенденції також проявляються у завищеній оцінці такого кохання, передбачаючи, що кохання вирішить всі проблеми.

З іншого боку такий вибір обумовлюється іншою невротичної тенденцією до прихильності та схвалення, потреби всім догоджати, подобатися. Психологічними особливостями такої особистості є перенесення центру тяжіння з власної особистості на інших, звичка приймати до уваги лише бажання інших.