Принципи податкового регулювання

Виходячи зі специфіки реалізації регулювальної функції податків, принципи податкового регулювання є похідними, по-перше, від принципів державного регулювання економіки, а по-друге, — від принципів оподаткування та податкової політики.Основні принципи:

Принцип наукової обґрунтованості є одним з базових принципів державного регулювання та передбачає врахування вимог об´єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспільства, національних особливостей (тіньова економіка в Україні).

Принцип узгодження інтересів. Відповідно до частини першої ст. 17 Господарського кодексу України, система оподаткування України має базуватися на принципі поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб´єктів господарювання та громадян. (наприклад, надмірне податкове навантаження на фонд оплати праці за низького рівня податкової культури суттєво прискорило процеси тінізації економіки України).

Принцип системності податкового регулювання обумовлений системним характером об´єкта регулювання — національної економіки, яка є складною динамічною системою, що включає в себе різні рівні та елементи. Реалізація цього принципу полягає в забезпеченні раціонального співвідношення регулювальної та фіскальної функцій оподаткування, балансу інтересів держави, регіонів та платників податків.

Принцип комплексності. Податкове регулювання має застосовуватися в комплексі з іншими прямими та непрямими методами державного регулювання, такими як митно-тарифне регулювання, державна політика ціноутворення, бюджетна політика, ліцензування певних видів господарської діяльності, монетарна політика тощо.

Принцип пріоритетності передбачає чітке визначення пріоритетів податкового регулювання — основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких через податкові заходи слід зосередитися в конкретний момент часу через обмеженість фінансових ресурсів держави та різноспрямованістю фіскальної та регулювальної функцій оподаткування, оскільки посилення податкового стимулювання платників автоматично означає відповідне зменшення податкових надходжень у бюджети та державні цільові фонди протягом періоду після здійснення регулятивного впливу.

Принцип раціонального поєднання стратегічного та тактичного підходів у податковому регулюванні. Заходи управління економікою, в тому числі заходи податкового характеру, не обмежуються виключно стратегічними цілями. Так, в окремі періоди часу для вирішення локальних завдань (здебільшого — галузевої спрямованості) можуть використовуватися пільги підтримки.

Принцип законодавчого врегулювання Всі інструменти державного регулювання у сфері оподаткування мають бути чітко регламентовані відповідними законодавчими актами, причому законодавчо мають бути врегульовані всі елементи кожного з цих інструментів (у багатьох випадках порушується внаслідок надмірного застосування у спеціальних податкових законах норм непрямої дії (накази ДФС України та інших центральних органів виконавчої влади, Кабмін визначає переліки товарів, операції за якими звільняються від ПДВ)).

Принцип адаптації передбачає коригування впливу держави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх та зовнішніх умов розвитку країни на основі безперервного аналізу дієвості й ефективності заходів податкового регулювання. Важливою вимогою реалізації принципу адаптації в податковому регулюванні є раціональне поєднання гнучкості і стабільності використовуваних регулятивних інструментів.

Принцип безперервності полягає в тому, що процес податкового регулювання, хоча й реалізується за допомогою окремих дискретних механізмів, термін дії яких є обмеженим, але в цілому має безперервний характер.

Принцип мінімальної достатності випливає з відповідного принципу державного регулювання економіки, який полягає в тому, що держава повинна виконувати тільки ті функції, які не може забезпечувати ринок. Застосування заходів податкового регулювання обмежено тим, що вони, в умовах широкого їх використання, можуть спотворювати дію ринкових механізмів, викривляти умови конкуренції, створювати штучні переваги для окремих платників. Таким чином, податкове регулювання суперечить таким принципам оподаткування, як рівність та нейтральність оподаткування.

Принцип ефективності податкового регулювання означає порівнянність втрат бюджетів та витрат, пов´язаних з податковим адмініструванням заходів податкового регулювання, з результатами державного втручання в економіку засобами податкової політики. Іншими словами, позитивний економічний або/та соціальний результат відповідних заходів податкового регулювання має перевищувати втрати та витрати всіх суб´єктів податкових правовідносин, пов´язані з їх реалізацією.

На практиці застосування цього принципу потребує оцінки та врахування:

– реальних наслідків використання певного інструменту податкового регулювання (необхідно відокремити саме результат податкового регулювання, нівелювавши вплив на загальний результат інших складових державної соціально-економічної політики, що є складним завданням);

– втрат бюджетів та державних цільових фондів від застосування конкретного регулятивного інструменту (за допомогою спеціальної статистичної інформації (форма 1-ПП);

– інерційності процесів податкового регулювання, проявом якої є наявність часового лагу між впровадженням певного інструменту податкового регулювання та отриманням конкретного результату;

– витрат, пов´язаних з адмініструванням інструментів податкового регулювання (витрати органів контролю на здійснення контролю за відповідністю параметрів діяльності конкретних платників встановленим критеріям; а з іншого, — витрати платників податків на ведення окремого податкового обліку діяльності, що підлягає преференційному оподаткуванню, підготовку спеціальної звітності).

Дотримання сформульованих принципів у процесі здійснення податкового регулювання економічних та соціальних процесів сприятиме максимальній реалізації регулятивного потенціалу оподаткування.