Тема 21. Олег Ольжич – поет і громадянин

(1907-1944)

План

1. Життєпис поета і громадянина.

2. Поетична історіософія Олега Ольжича.

3. “Поезія чину“ збірки “Вежі“.

4. Філософський характер збірки “Підзамча“.

 

Література

 

Бойко Ю. О.Ольжич як поет // Бойко Ю. Вибрані праці. – К., 1992. – С. 286-297.

Державин В. О.Ольжич – поет національного героїзму // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К.: Рось, 1994. – С. 534-542.

Жулинський М.Г. О.Ольжич і О.Теліга: Нариси про життя і творчість. Вибр. твори. – К.: Вид-во ім. О.Теліги. – 2001. – 144 с.

Іванишин П. Олег Ольжич – герольд нескореного покоління. – Дрогобич, 1996. – 221 с.

Ільницький М. Ідея циклічності культур і доля України в творчості Олега Ольжича // Сучасність. – 1994. - № 11. – С. 138-142.

Ковалів Ю. Героїчний епос Олега Ольжича // Слово і час. – 1994. - № 6. – С. 7-12.

Куник І. “Хай збереже його доля…“ // Слово і час. - №7. – С. 12-17.

Моклиця М. Олег Ольжич // Моклиця М. Модернізм в творчості письменників ХХ ст. Кн. 1.- Луцьк, 1999. – С. 125-137.

Моравкова А. Празька поетична школа. Олег Ольжич. // Ш Міжнар. Конгрес україністів. – К.: Обереги, 1996. – С. 176-182.

Мушинка М. Лицар нескореного покоління // Дукля. – 1997. - № 4. – С. 24-29.

Неврлий М. Муза мужності і боротьби // Дивослово. – 1994. - № 29. – С. 10-

ОУН: минуле і майбуття. – К., 1993. – С. 68-81.

Тарнавський О. Міт про поета жорстокої доби // Тарнавський О. Відоме й позавідоме. – К.: Час, 1999. – С. 296.

Череватенко Л. Я камінь з Божої пращі // Ольжич О. Незнаному воякові. – К., 1994. – С. 351-424.

Шпак В.П. О.Ольжич //Гроно нездоланих співців: Літературні портрети українських письменників ХХ сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. – К., 1998. – С. 212-226.

Яременко В. Передчуття зустрічі з Ольжичем // Дніпро. – 1994. - № 1. – С. 100-114.

 

 

Тема 22. Художній епос Уласа Самчука

(1905-1987)

План

1. Творчі устремління Уласа Самчука. Україноцентризм як філософія творчості письменнка.

2. Повість “Марія“ – художня модель життя української родини в переломні історичні епохи.

3. Роман-епопея “Волинь“ - „літопис українського простору в добі”.

4. „Соборно-національна та універсально-етична проблематика” (В.Державин) роману „Ост”.

5. Мемуаристика У.Самчука.

 

Література

Великий учитель свого народу. Вивчення творчості Уласа Самчука в середній школі: Посібник для вчителів і студентів. – Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2000. – 94 с.

Гон М. Роман Уласа Самчука “Волинь“ // Слово і час. – 1997. - № 8. – С. 72-75.

Жив’юк А. Германські обереги У.Самчука // Слово і час. – 1993. - № 12.

Жулинський М. Улас Самчук // Жулинський М. Слово і доля. – К.: АСК, 2002.

Костюк Г. Образотворець “времени лютого“ // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст..: У 4 кн. – Кн. 2. – К., 1994. – С. 499-514.

Мариненко Ю.В. Творчість Уласа Самчука: Навчальний посібник. – Кіровоград, 1999. – 54 с.

Мариненко Ю. “Схід-Захід“ (Трилогія “ОСТ“) Уласа Самчука // Дивослово. – 2005. - № 8. – С. 59-64.

Павличко С. “Велика література“ (Улас Самчук) // Українська мова і література. – 2000. - № 5. – с. 8-9.

Пастушенко О. Роман Уласа Самчука “Марія“: До проблеми життєвої правди // газ. Українська мова і літ.. – 1998.- 5 лютого.

Пінчук С. Дві епохи Уласа Самчука // Вітчизна. – 1993. - № 11-12. – С. 141-146.

Пінчук С.П. Улас Самчук // Ґроно нездоланих співців: Літературні портрети українських письменників ХХ сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. – К., 1997. – С. 203-211.

Пінчук С. Улас Самчук і його роман-епопея “Волинь“ // Самчук У. Волинь. – К., 1993. – С. 325-333.

Поліщук Я. Від романтики Волині до образу духовної України (У.Самчук) // Українська мова та література. – 2000. - № 5. – С. 1-5.

Поліщук Я. Формули ідентичності Уласа Самчука на тлі доби // Дивослово. – 2005. - № 4. – С. 26-29.

Рожко В. Проблеми волинського села в роки І світової війни в романі Уласа Самчука “Волинь“ // Документально-художня проза про І світову війну. – Луцьк, 1994. – С. 59-61.

Руснак І. Художня візія тоталітарної дійсності у прозі Уласа Самчука // Дивослово. – 2005. - № 2. – С. 49-55.

Салила Т. Великій руїні він прагнув протиставити велику літературу (У.Самчук) // Урок української. – 2001. - № 1. – С. 47-48.

Ситченко А. Не просто Марія… // Слово і час. – 1997. - № 8. – С. 76-78.

Слоньовська О. “Аве, Маріє!" Розгляд роману Уласа Самчука “Марія“ // Дивослово. – 1995. - № 7. - С. 40-43.

Сулима В. Євангельські архетипи “Марії“ Уласа Самчука // Урок української. – 2002. – С. 48-51.

Улас Самчук: художнє осмислення української долі в ХІХ ст. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 348 с.

Улас Самчук: До 90-річчя від дня народження письменника: ювілейний зб. – Рівне: Азалія, 1994.- 107 с.

Улас Самчук – видатний український письменник ХХ ст.: матеріали урочистої академії, присвяченої творчості митця. – Тернопіль, Кременець, 1994. – 73 с.

Шевчук В. У.Самчук і його Волинська сага // Українська мова і літ. в школі. – 1992. - № 11-12. – С. 30-33.

 

Тема 23. Прозова творчість Івана Багряного (Лозов’ягіна)

(1907-1963)

План

1. Життєвий і творчий подвиг письменника.

2. Естетичне кредо письменника. Періодизація творчості.

3. Особливості поезії І.Багряного.

4. Гуманізм та вітаїстичний пафос романістики І. Багряного:

a) ідейно-тематичні та жанрові параметри пригодницького роману «Тигролови»;

b) роман «Сад Гетсиманський» - “справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці” (Ю. Шерех);

c) іспит людяність у романі І.Багряного «Людина біжить над прірвою»;

d) відображення трагедії українського народу в Другій світовій війні в романі «Огненне коло».

5. І. Багряний-публіцист.

 

 

Література

Багряний І. Автобіографія: З листів Івана Багряного до Дмитра Нитченка // Слово і час. – 1994. - № 2. – С. 9-12.

Багряний І. Публіцистика: Доповіді, статті, памфлети, рефлексії, есе. – К.: Смолоскип, 1996.

Балаклицький М. „Нова релігійність” Івана Багряного. – К.: Смолоскип, 2005.

Батенко Т. Світи із „Саду Гетсиманського” (український підмурівок світового екзистенціалізму) // Молода нація: Альманах. – К., 1996. – Вип.. 6. – С. 150-157.

Бібік Г. На „великому конвеєрі” життя: Із біографії І.Багряного // Укр. мова і літ. – 2002.- № 14. – С. 111-16.

Вдовиченко Л. „Тигролови”: Проблематика твору і характеристика образів // Укр. мова і літ. – 2002. - № 14. – С. 17-18.

Гаврильченко О., Коваленко А. Штрихи до літературного портрета Івана Багряного // Багряний І. Сад Гетсиманський. – К., 1992.- С. 5-18.

Гришко В Невгасна віра в людину. – Слово і час. – 1991. - № 10. – С. 13-16.

Гунчак Т. У мундирах ворога. – К., 1993.

Гусєва С. Тема уроку: “Тигролови“ І.Багряного // Слово і час. - № 1994. - № 6. – С. 6-65.

Дзюба І. Публіцистика Івана Багряного // Сучасність. – 1994. - № 4. – С. 64-70.

Жулинський М. Іван Багряний // Жулинський М. Слово і доля. – К.: АСК, 2002.

Качуровський І. …І четвертий вимір сюжету. Про творчість Івана Багряного / газ. Літературна Україна, 16 листопада 1995.

Качуровський І. Деякі міркування над книжкою віршів І.Багряного „Золотий бумеранг” // Сучасність. – 2000. - № 4. – С. 154-157.

Костюк Г. Іван Багряний (сторінка спогадів) // Українська мова та література в школі. – 1993. - № 10. – С. 4-12.

Лавріненко Ю. Іван Багряний – політичний діяч і письменник // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – Кн. 2. – К., 1994. – С. 612-617.

Логвиненко О. І.Багряний та українська політична думка: Сучасні акценти // Літературна Україна. – 2001. – 25 жовтня. – С. 2

Мариненко Ю. „Іду до кінця мого призначення” //Укр. мова і літ.. – 2002. - № 14. –С. 3-10.

Немченко І. ”Вийдемо до сонця з темних мурів”: (Огляд поетичного доробку І.Багряного) // Визвольний шлях. – 2001. – кн.. 10. – С. 93-107; кн.. 11. – С. 86-100.

Савченко З. Біблійно-християнські мотиви та образи в романі „Сад Гетсиманський” // Слово і час. – 1996. - №10. – С. 57-60.

Святовець В. Магічний кристал: (І.Багряний і його роман „Тигролови”) // Київ. – 1993. - № 12. – С 107-109.

Слоньовська О. Антологія національної української ідеї в “Огненному колі“ І.Багряного (Міфічний аспект внутрішнього і зовнішнього ворога нації). – Диво слово. – 2004. - № 1. - С. 5-13.

Спорадець М.П. Іван Багряний – письменник і громадянин. – Х., 1996.

Сологуб Н.Г. Біблійні образи в художній творчості І.Багряного // Мовознавство. – 1993. - № 1. – С. 43-47.

Тарнавський О. Творчість Івана Багряного – одіссея людини над прірвою // Тарнавський О. Відоме й позавідоме. – К., 1999. – С. 362-370.

Хамуляк С. Постать І.Багряного у світлі української еміграції // Молода нація: Альманах. – К., 1996. – Вип.. 4. – С. 182-186.

Череватенко Л. “Ходи тільки по лінії найбільшого спротиву – і ти пізнаєш світ.. // Багряний І. Людина біжить над прірвою. – К., 1995. – С. 229-235.

Шугай О. Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду. – К., 1996.