Тема 18. Шляхи розвитку української літератури в екзилі

План

 

1. Дві хвилі української літературної еміграції: причини, наслідки.

2. Літературно-мистецька організація – МУР (Мистецький український рух). Його значення в консолідації мистецького життя за межами України.

3. Діяльність літературного об’єднання «Слово».

4. Розвиток видавничої справи. Періодика.

5. Основні риси еміграційної літератури (жанри, мотиви, проблематика образи).

Література

Державин В. Три роки літературного життя на еміграції (1945 – 1947) // У кн. Українське слово. Хрестоматія укр. літератури та літ. критики ХХ ст. / Упоряд. Яременко В., Федоренко Є. – К., 1994. – Кн. 3. – С. 575 – 596.

Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20-30-х років. – К., 1992

Погребенник Ф. Еміграція і література // Слово і час. – 1991. - № 10. – С. 22 – 28.

Шерех Ю. (Шевельов)

 

Тема 19. Феномен «Празької школи» в українській літературі

План

1. Історичні та мистецькі передумови формування явища «Празької школи».

2. Світоглядні засади «пражан».

3. Вплив доктрини “державницької літератури” на «вісниківську квадригу» (Є.Маланюк, Л.Мосендз, О.Теліга, О.Ольжич).

4. Тематика та стильові риси поетів «Празької школи»: спільне та відмінне:

a) філософія боротьби і оптимізму в збірці Юрія Дарагана «Сагайдак»;

b) особливості трактування письменником образу гетьмана в поемі «Мазепа»;

c) провідні мотиви творчості Леоніда Мосендза;

d) поетичний світогляд та стильовий синкретизм лірики Олега Ольжича;

e) поезія ніжності і боротьби Олени Теліги.

f) вияв романтичного та неокласичного начала в поезії Олекси Стефановича;

g) історіософські мотиви творчості Оксани Лятуринської;

h) образ ліричної героїні поезій Наталії Лівицької-Холодної;

 

 

Література

Бойко Ю. Олег Ольжич як поет // Бойко Ю. Вибрані праці. – К., 1992.

Войчишин Ю. Ярий крик і біль тужавий: Поетична особистість Євгена Маланюка. – К., 1993.

Дараган Ю.Ю. Срібні сурми: Поезії / Біограф. нарис, упоряд. та прим. Л.В.Круценка. – К., 2004.

Донцов Д. Трагічні оптимісти // Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Л., 1991. – С. 279-285.

Ільницький М. Українська повоєнна еміґраційна поезія. – Львів, 1995.

Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20-30-х років. – К., 1992.

Ільницький М. Юрій Дараган – перший поет “Празької школи” // УМЛШ. – 1992. - № 1992. - № 5-6.

Маланюк Є. Спізнене покоління (Леонід Мосендз і інші) // Маланюк Є. Книга спостережень. – К., 1997.

Моравкова А. Празька поетична школа. Олег Ольжич. // Ш Міжнар. Конгрес україністів. – К.: Обереги, 1996. – С. 176-182.

Неврлий Мікулаш. Празька поетична школа // Муза любові й боротьби: Українська поезія празької школи. – К., 1995. – С. 3-19.

ОУН: минуле і майбуття. – К., 1993. – С. 68-81.

Ольжич О. Незнаному Воякові / Упоря., післямова й приміт. Л. Череватенка. – К., 1994; Ольжич О. Цитаделя духа / Впоряд., переднє слово й примітки М. Неврлого. – Лондон, 1991.

Просалова В. А. Поезія “Празької школи”:Навчальний посібник. – Донецьк, 2000.

 

 

Тема 20. Поетична творчість Євгена Маланюка

(1897 – 1968)

План

1. Життєвий шлях письменника.

2. Світоглядно-естетичні засади творчості.

3. Провідні мотиви творчості.

4. Історіософська концепція Є. Маланюка. Складність трактування образу України у творчості Є. Маланюка.

5. Особливості інтимної лірика поета.

6. Риси поетичного стилю Є. Маланюка.

7. Літературознавчі розвідки та есеїстика письменника.

 

Література

Барабаш Ю. Український Єремія: Євген Маланюк і проблема малоросійства // Слово і час. – 1997. - № 1.

Войчишин Ю. “І ярий біль, і крик тужавий…“: Поетична особистість Євгена Маланюка. – К., 1993.

Гординський С. Євген Маланюк – національний поет // Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. – Л., 2004. – С.236-240.

Донцов Д. Трагічні оптимісти // Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Л., 1991. – С. 279-285.

Дрозд Л. Смислове навантаження образу Ісуса Христа в поетів “празької школи“. – Дивослово. – 2005. - № 8. – С. 64-69.

Ільницький М. Поезія державного чину // Дзвін. – 1992- № 5-6. – С. 154-158.

Ільницький М. Степове прокляття України // Укр. мова і література в школі. – 1993. – С. 3-10.

Кандиба Олег. Два світовідчуття // Ольжич О. Незнаному воякові. – К., 1994. – С. 139-144.

Климентова О. Історико-літературний феномен “празької школи“ // Дивослово. – 2003. - № 10. – С. 49-51.

Ковалів Ю. Євген Маланюк // Слово і час. – 1991. - № 8.

Колісниченко-Братунь Н.Феномен письменників-емігрантів в світлі українського менталітету. – Ш Міжнародний конгрес україністів. – К.: Обереги, 1996. – С. 183-188.

Комаринець М. Перстені долі Євгена Маланюка // Українське літературознавство. – 2002. – Вип.. 65. - № 6. – С. 37-43.

Кривчикова О. Первинні стихії як основа „нового” національного міфу „празької школи” // Слово і час. – 2001. - № 4. – С. 79-82.

Кривчикова О. Стилістична різноманітність „празької школи” як віддзеркалення національних пошуків - № 10. – С. 68-74.

Крупач М. Біля джерел історіософської поезії Євгена Маланюка // Укр. літературознавство. – Л., 1995. - № 57. – С. 95-94.

Лавріненко Ю. Поет своєї епохи. Мислитель-спостережник. Плід дозрілості – “Серпень“ – остання книжка поета. ВІ енциклопедичному підсумку // Українське слово: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – кн.. 2 – К., 1994. – С. 148-158.

Маланюк Є. Урок з життєпису // Українське слово: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – кн.. 2 – К., 1994. – С. 147-148.

Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Частина 1. Українська література. – Луцьк, 1999. – С. 138-147.

Неверлий М. Празька літературна група // Українська література: матеріали І конгресу Міжнародної асоціації україністів (Київ, 27 серпня – 3 вересня 1990 р.).- К.: Обереги, 1995. – С. 151-166.

Неврлий М. Євген Маланюк. Воскресіння // Україна. – 1989. - № 47.

Неврлий М. Муза болю, гніву, боротьби // Маланюк Є. Поезії. – К., 1992. – С. 5-26.

Неврлий М. Як обернуть рабів у буйтури? // Слово і час. – 1997. - № 1. - № 25-30.

Неврлий М. Маланюк і Багряний: дві концепції визволення України // Слово і час. – 2003.- № 10.- С. 38-34.

Салига Т. З Україною в серці // Українська мова і література в школі. – 1991. - № 10. – С. 56-64.

Салига Т. Вогнем пречистим. – Л., 2004.

Сивокінь Г. Євген Маланюк: творчість і національність // Дивослово. – 1997. - № 1.

Сивокінь Г. Ментальність, біографія, творчість (Євген Маланюк) // Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства. Колективна монографія /Відпов. редактор Г.М.Сивокінь. – К., 1999. – С. 135-153.

Сирота Л. Євген Маланюк і “скаманр“ // Українське літературознавство. – 2002. – Вип.. 65. – С. 55-63.

Череватенко Л. “Епоха йде молитви і вогня …“ // Дніпро. – 1990.- № 3.

Шкандрій М. Національна самокритика: Євген Маланюк // Шкандрій М. В обіймах імперії: російська і українська література новітньої доби. – К., 2004. – С. 372-379.