Страхування відповідальності аудиторів

 

Розвиток ринкових відносин в Україні робить необхідним вирішення багатьох актуальних проблем, пов'язаних із захистом майнових інтересів громадян і підприємців. Однієї з таких проблем є відсутність діючого механізму компенсації потерпілим у випадку заподіяння шкоди їх майну з боку осіб, що займаються професійною діяльністю. До даної категорії відносяться й аудитори.

На Заході професійне страхування відповідальності є популярним. В Україні страхування професійної відповідальності аудиторів - явище достатнє нове для вітчизняного страхового ринку. Однак, як відзначають фахівці, з розвитком міжнародних зв'язків і збільшенням обсягу іноземних інвестицій у вітчизняні підприємства, і в Україні цей вид страхування починає функціонувати.

В Україні незначне число страхових компаній (СК) займаються страхуванням такого виду діяльності, до найбільш великих можна віднести СК «АСКА», СК «ALLIANZ УКРАЇНА» і СК «Провідна».

 

Об'єктом страхування є відповідальність професіонала за нанесення прямих фактичних матеріальних збитків у результаті наданих їм послуг. Законодавство України не передбачає, на відміну від розвинених країн, повного й безумовного відшкодування збитку, нанесеного професіоналом

 

Згідно Закону України “Про аудиторську діяльність” (ст. 25), за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову й іншу відповідальність.

На замітку

В 1993 році була створена законодавча база для залучення аудиторів до цивільно-правової відповідальності в Україні. Однак саме формулювання відповідальності аудитора є суперечлим. Виходячи зі змісту вищезгаданого закону, аудитор несе тільки таку відповідальність і в такому обсязі, яка встановлена в договорі. Цілком логічно, що аудитор може й не відповідати за результати зроблених їм послуг або нести відповідальність в суттєво обмеженому обсязі (що, як правило, і відбувається). Навряд це може додати впевненості потенційним клієнтам у можливості аудиторської фірми відшкодувати заподіяні збитки. Однак прогресивним можна вважати вже тільки введення у вітчизняному законодавстві "майнової й іншої відповідальності", що створює (хоча б теоретично) правове поле для взаємодії аудиторських і страхових організацій.

 

Формування неякісного аудиторського висновку може заподіяти збитків не лише клієнтові аудитора, а й іншим зацікавленим особам, що приймають управлінські рішення на базі такого аудиторського висновку, тобто третім особам. Страхування відповідальності аудитора за збиток, заподіяний третім особам у результаті формування аудиторського висновку неналежної якості, надає аудиторській компанії захист від ризиків, пов'язаних із професійною діяльністю аудитора. Страховим випадком зізнається факт виникнення відповідальності страхувальника (аудиторської фірми, або приватно практикуючого аудитора) відшкодувати збитки третіх осіб, заподіяні в ході його професійної діяльності в результаті помилок і навмисних дій, недбалості або некомпетентності страхувальника (професійної помилки).

При страхуванні професійної відповідальності аудиторів умовами страхування компенсується:

ü Збиток, заподіяний третім особам у зв'язку з: необхідністю проведення повторного аудита – у розмірі вартості такого аудита; необхідністю проведення повторної експертизи або одержання повторної консультації – у розмірі вартості такої експертизи (консультації); покладанням державними органами на третю особу фінансових санкцій – у розмірі суми таких санкцій.

ü Збиток, пов'язаний з необхідними й доцільними видатками страхувальника по попередньому з'ясуванню обставин настання страхового випадку, ступені винності страхувальника, а також по до судовому захисту страхувальника на етапі пред'явлення й урегулювання претензій, понесеними з відома й згоди страховика.

ü Збиток, пов'язаний з видатками страхувальника по веденню справ у судових органах по страхових випадках, якщо передача справи в суд здійснювалася з відома й при згоді страховика, або якщо передачі справи в суд було неможливо уникнути.

ü Збиток, пов'язаний з необхідними й доцільними видатками страхувальника по зменшенню розміру збитків.

Додатково до умов базового поліса на страхування професійної відповідальності аудитора може ухвалюватися відповідальність за збиток або втрату документів, які перебували в розпорядженні співробітників фірми й належали замовникам (клієнтам). У випадку наявності такої умови в полісі, СК відшкодує збиток, що виник у результаті знищення або ушкодження документів, включаючи й витрати на повторне виготовлення таких документів. Даний поліс також незамінний для розширення міжнародного співробітництва, тому що необхідною умовою, яку висувають іноземні партнери, є наявність договору страхування професійної відповідальності.

Крім перерахованих вище очевидних переваг застосування на практиці страхування професійної відповідальності аудиторів, до безумовно позитивних результатів його придбання, слід також віднести формування сприятливого іміджу й захисту ділової репутації професіоналів. Наявність поліса страхування відповідальності є додатковим чинником, який формує впевненість потенційних клієнтів у фінансовій надійності й незалежності фахівця, його професіоналізмі.

Практика страхування професійної відповідальності аудиторів показує, що коло потенційних покупців страхового захисту обмежено.

Споживачі таких полісів сьогодні відповідають двом основним ознакам:

Ø фірми, які вийшли на досить високий якісний рівень обслуговування своїх клієнтів;

Ø фірми, у яких з'являється стабільна, надійна й відносно заможна клієнтура, втрата якої, внаслідок неналежного рівня обслуговування, може вкрай негативно відбитися на фінансовому становищі фірми, ушкодити її діловій репутації.

По об'єктивних причинах число таких фірм на сьогоднішній день обмежено. Якщо, наприклад, аудиторські фірми воліють нести відповідальність у межах отриманого гонорару, то навіть у чинність сучасного економічного становища існує відносно невелика кількість фірм, які одержують замовлення вартістю в кілька десятків тисяч гривень.

Виходячи із цього, можна окреслити то коло проблем, які гальмують взаємодію аудиторських і страхових організацій. Якщо говорити про суб'єктивні проблеми, то - це відсутність простого й ефективного механізму розгляду претензій потерпілих. Застосовуваний зараз цивільний арбітраж не повинен по визначенню ефективно вирішувати такі складні із професійної точки зору питання, а саме - помилявся професіонал або - ні. Якщо систему розгляду претензій потерпілих змінити й процедурно спростити механізм стягнення відшкодувань і одночасно стимулювати страхування, то наявність фінансової підтримки у вигляді договору страхування відповідальності аудитора стане більш затребуваним, а страхування стане не просто додатковою статтею видатків, а активним інвестором у розвиток ринку аудиторських послуг.

 

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте зарубіжний досвід з контролю якості аудиту

2. Якими нормативними документами регулюються питання контролю якості аудиту і аудиторських послуг?

3. Які існують рівні здійснення контролю якості?

4. Дайте визначення категорії «Якість аудиту»

5. Які заходи контролю якості реалізуються АПУ?

6. Що є елементами системи контролю якості?

7. Охарактеризуйте підходи до здійснення контролю якості аудиту на рівні аудиторської фірми?

8. Опишіть методику здійснення перевірок якості аудиторських послуг представниками АПУ?

9. Від чого залежать тимчасові рамки й обсяг загальних цілей і конкретних процедур контролю якості аудиторської фірми?

10. Охарактеризуйте процедури з контролю якості аудиторської діяльності на рівні аудиторської фірми?

11. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «професійна компетентність»?

12. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «уміння й компетентність»?

13. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «делегування повноважень»?

14. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «консультування»?

15. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «прийняття й збереження клієнтів»?

16. Вкажіть які процедури з контролю якості аудиторської діяльності слід виконати для реалізації цілі «моніторинг»?

17. Охарактеризуйте практику страхування професійної відповідальності аудиторів, що склалася в Україні.

Тематика реферативних виступів:

1. Практика контролю якості аудиторської діяльності в провідних країнах західної Європи та у США.

2. Нормативно-правове регулювання зовнішнього контролю якості аудиторської діяльності в Україні.

3. Рейтинг аудиторських фірм України.

4. Страхування професійної відповідальності аудиторів закордоном.

 

 

Тема 10

Реалізація матеріалів аудиту

 

Події після дати балансу