Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Створення простої сторінки з фреймами

Поиск

Побудуємо сторінку з двома фреймами. Задамо зліва фрейм змісту з заголовками статей, а справа помістимо сторінку із самими статтями.

Зробимо так, що коли користувач клацає мишкою на посиланні в тій частині екрана, де знаходиться зміст, сама стаття з'являється в правому фреймі. Це основний, найбільше поширений засіб використання фреймів.

Завдання фреймової структури

Для початку ми повинні уявити собі загальний вид сторінки - де і якого розміру будуть фрейми. Потім можна подумати про їхній зміст. Нижче приводиться код простої фреймової структури з використанням тега <FRAMESET>.

Зверніть увагу: сторінка з фреймовою структурою не містить тега <BODY>.

В Блокноті введіть даний приклад і перегляньте роботу фреймів

Приклад

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Приклад фреймів</ТІТLЕ>

</HEAD>

<FRAMESET COLS="25%, 75%"

<FRAME SRC="a.html">

<FRAME SRC="b.html" NAME="main">

</FRAMESET>

<N0FRAMES>

Ви бачите цю сторінку браузером не підтримуючим фрейми.

</NOFRAMES>

</HTML>

 

От і весь код, необхідний для задання фреймової структури. Зверніть увагу на відсутність тега <BODY>, тег <FRAMESET> може заміняти собою тіло документа.

У результаті ми одержали екран, розділений на два вікна. Ліве вікно займає 25 відсотків екрана і містить сторінку з назвою a.html. Вікно справа займе 75 відсотків і спочатку покаже файл b.html. Поки в нас їх немає, так що ви побачите сторінку з двома порожніми фреймами. Перед тим, як вона з'явиться, нам доведеться пару разів клацнути мишкою у відповідь на повідомлення про помилки, тому що браузер буде намагатися знайти неіснуючі сторінки. Зауважте, що праву сторінку ми назвали <main> (<головна>) за допомогою рядка:

<FRAME SRC="b. html" NAME="main">

Це означає, що фрейм під ім'ям main буде містити сторінку b.html.

Зауважимо, що оскільки ми не збираємося показувати в лівому фреймі ніяких сторінок, крім menu.html, нам не потрібно його називати.

 

Роботу збережіть в своїй папці

 

Висновок запишіть в зошит

 

 

Лабораторно - практична робота №17

Тема: Створення фреймів

Мета: навчитися створювати фрейми та задавати фон фреймів.

Обладнання: опорний конспекти, комп’ютер, програмне забезпечення

 

Завдання

Створити Web- сторінку з використанням фреймів одним із відомих вам способів згідно зразка (за допомогою MS WORD, MS Publisher або мовою HTML)

 

     

 

Роботу збережіть в своїй папці

 

Висновок запишіть в зошит

 

Лабораторно - практична робота №18

Тема: Створення фреймів

 

Мета: навчитися створювати фрейми, оформляти використовуючи кольорову гаму, шрифти та об’єкти

Обладнання: опорний конспекти, комп’ютер, програмне забезпечення

Завдання

Створити Web- сторінку з використанням фреймів одним із відомих вам способів (у програмах MS WORD, MS Publisher або мовою HTML). Наповніть Web сторінку інформацією. Оформіть, використовуючи кольорову гаму, шрифти та рисунки.

 

 

  Назва сайту  
Основні розділи сайту     Головна сторінка АНОНС

 

Роботу збережіть в своїй папці

 

Висновок запишіть в зошит

 

Лабораторно - практична робота №19

Тема: Робота таблицями

Мета: навчитися працювати з таблицями в програмі MS Publisher, вибирати формат таблиці, вставляти в публікацію

Обладнання: опорний конспекти, комп’ютер, програмне забезпечення

 

Хід роботи

Теоретичний матеріал

Таблиця – це простий і зручний спосіб розміщення тексту у вигляді рядків і стовбців. Таблиці дозволяють надавати великим об’ємам інформації стиснену і впорядковану форму. Вони дуже зручні тоді, коли треба привернути увагу читача до самих даних, а не до їх представлення. Наприклад, прайс-листи і меню – це саме табличні форми, які містять текст і числові значення. Цей вид оформлення матеріалу дуже часто можна зустріти в ділових проектах і звітах, де таблиці використовуються для підтвердження певних аргументів і висновків.

Розміщуючи інформацію в таблиці слідкуйте за тим, щоб навколо тексту і числових значень було достатньо вільного місця. Заголовки рядків колонок набирайте більш крупним і жирним шрифтом, порівняно з основними даними.

Хоч заголовки колонок прийнято вирівнювати по центру, заголовки рядків можна виключати в правий край. Якщо таблиця містить дроби, використовуйте вирівнювання по десятковій комі – тоді всі числа будуть стояти рівно, не залежно від кількості знаків після коми.

Не робіть лінії надто товстими – це затемнює таблицю і відвертає увагу від представлених у ній даних.

Microsoft Publisher має десяток форматів таблиць, які можна вставити в публікацію. Переміщення таблиці, зміна її розмірів і форматування тексту здійснюється у Publisher так само як і інших рамок.

Вкладка «Макет»

 

Вкладка «Макет» використовується для визначення точного розташування таблиці на сторінці. Ви також можете вибрати параметри для обтікання текстом таблиці, розташованої над текстовим полем або автофігурою, яка містить текст.

 

Розташування об’єкта. Якщо таблицю розташовано над текстовим полем або автофігурою, виберіть для неї положення У тексті або Точно.

 

Обтікання. Якщо таблиця розташована над текстовим полем або автофігурою з текстом, ви можете вибрати потрібний спосіб обтікання таблиці текстом.

Завдання

У цій лабораторній роботі Ви виберете формат таблиці, вставите її в публікацію, введете дані, перемістите таблицю, а потім зміните її розмір і форматування.

Створити таблицю в Быстрые публткации. Підберіть текст про продаж книг, до них ілюстрацію. Створіть таблицю з переліком книг та авторів. Користуючись вкладкою «Макет» поекспериментуйте з положенням таблиці в публікації

 

Висновок запишіть в зошит

 

Лабораторно - практична робота №20

Тема: Робота таблицями

 

Мета: навчитися працювати з таблицями в програмі MS Publisher, вставляти таблицю в різні частини тексту, вставляти малюнки в таблицю

Обладнання: опорний конспекти, комп’ютер, програмне забезпечення

 

Хід роботи

Теоретичний матеріал

 

Обтікання текстом. Якщо таблицю розташовано над текстовим полем або автофігурою і в розділі Обтікання, ви можете вибрати спосіб розташування тексту:

Навколо. Виберіть цей параметр для розміщення тексту по обох боках таблиці.

Зліва. Виберіть цей параметр для розміщення тексту зліва від таблиці.

Справа. Виберіть цей параметр для розміщення тексту справа від таблиці.

На всій доступній ділянці. Виберіть цей параметр для розміщення тексту з того боку таблиці, де найбільше місця.

Відстань від тексту. Якщо об’єкт розташовано над текстовим полем або автофігурою, і він міститься в тексті або має тип обтікання Квадрат, установлений у розділі Обтікання, ви можете визначити відстань між прямокутником виділення об’єкта та текстом, який його обтікає.

Автоматично. Якщо цей прапорець установлено, програма Publisher автоматично розмістить текст на відстань за замовчуванням (0,04 дюйма) від об'єкта. Щоб змінити ці параметри, зніміть прапорець Автоматично та введіть потрібні значення в полях Згори, Знизу, Праворуч і Ліворуч.

Завдання

Створити за допомогою таблиці Словник поліграфічних термінів з 10 - 20 слів,використовуючи ілюстрації до слів.

 

Словник поліграфічних термінів

Авантитул – перша, яка називається вихідною, сторінка, що передує титульному листу. На авантитулі розміщують деякі вихідні дані: назва видавництва, місто та рік видання, назва серії, організації, від імені якої випустили видання, або друкують якийсь текст (лозунг, крилату фразу і т. д.) або зображення (в основному вид, марку).

 

Анотація – коротка характеристика твору чи видання, що дає уяву про його тематичний зміст, читацьке призначення або інші особливості. Друкується анотація на звороті титульного листа або на суперобкладинці.

 

З акладка представляє собою стрічку (у більшості випадків шовкову сплетену), що наклеюється на верхню частину корінця книжкового блока. Це, так званий, допоміжний елемент книги. Закладка повинна трішки виглядати з книжки (знизу). Вона відіграє службову роль в період читання книги. Закладку, як правило, мають книги, що видані до ювілею. Вони присутні в ділових щоденниках або записних книжках.

 

Зміст – перелік розділів, частин, параграфів твору із вказаними початковими сторінками. Зміст полегшує користування виданням. Допомагає ознайомитись зі змістом твору перед читанням. У наших вітчизняних книгах, як правило, зміст друкують у кінці, але зручніше для читача розміщувати його на початку, перед текстом, після титульного листа.

 

Зноска – розміщена у кінці смуги підрядкова примітка або підрядкове бібліографічне посилання.

 

Індекс класифікації являє собою буквене або цифрове позначення відділу, підвідділу, групи, до яких повинна відноситися за своїм змістом книга у книжковому магазині або в бібліотеці. Цифри та знаки, що знаходяться зверху і знизу на звороті титульного листа – це і є класифікаційні індекси. Зверху бібліотечно-бібліографічний, знизу – книготорговий. Індекс класифікації полегшує класифікацію і розстановку книжок на полицях книгарень чи бібліотек. Проставлений читачем на бланку індекс класифікації допомагає бібліотекарю швидше знайти замовлену книгу.

 

Колон лінійка - являє собою лінійку того чи іншого малюнку (тонку, подвійну, орнаментовану), що розміщується зверху смуги.

 

Колонтитул – розташований зверху смуги й представляє собою рядок тексту з прізвищем автора або назвою книги, або назвою окремих частин або розділів книги. Призначення колонтитула – полегшити читачеві користування книжкою.

 

Колонцифра – слугує для послідовної нумерації сторінок книги. Розміщується вона, в залежності від стиля оформлення видання, на верхньому або нижньому полі сторінки, посередині або збоку.

 

Контртитул – ліва сторінка розвернутого титульного листа. У багатотомному виданні на контртитулі розміщуються дані, що відносяться до усього видання (відведена права сторінка призначена для даних про саме цей том).

 

Накидний форзац застосовується для книжкових блоків, що скомплектовані вкладкою. Накидний форзац являє собою два листка такого ж формату, що й приклеєний, які сфальцьовані разом в один згин. Зовні по згину цей зошит склеюється стрічкою тканини завширшки 40 мм. У підготовлений таким чином форзац вкладають скомплектований блок і пришивають його разом з форзацом.

 

Норма -це коротка, а частіше скорочена назва видання, або прізвище автора, або номер друкарського замовлення, які розміщуються на нижньому полі першої сторінки кожного зошита (як правило на кожній 17-й або 33-й сторінці) для контролю за комплектуванням зошитів в екземпляри видання (щоб випадково туди не потрапили зошити іншого видання). Нормі передує сигнатура. Разом вони полегшують контроль при процесах брошурування.

 

Покажчик – довідково-допоміжний текст, що допомагає читачеві навести довідки, розшукати у виданні інформацію про об’єкт чи предмет, який цікавить.

 

Приклеєний форзац представляє собою лист паперу, висота якого дорівнює висоті необрізаного книжного блока, а ширина вдвічі перевищує ширину книги. Цей листок складають удвоє, отримуючи таким чином зошит зігнутий один раз. Його приклеюють до палітурки та до першої сторінки першого зошита.

 

Пришивний форзац виготовляється такого розміру, щоб у сфальцьованому вигляді він був на 7-8 мм. ширший від книги. Край корінця такого форзацу відгинають і в нього вкладають перший зошит.

При пришиванні книги, разом з першим зошитом пришивається відігнутий край форзаца, що забезпечує його краще закріплення ніж у попередньому випадку. Крім того, відігнутий край підклеюється до останньої сторінки зошита. Аналогічно форзац закріплюють і до останнього зошита.

 

Реферат – короткий виклад твору, що містить у собі фактичні дані та висновки. Наголос у рефераті робиться на все нове, що автор вніс у свою працю. Реферати призначені для наукових творів, друкуються обов’язково на зворотній частині титульного листа.

 

Сигнатура - порядковий номер зошита блоку книги, що розміщується в лівому кутку нижнього поля першої сторінки зошита і повторюється на третій сторінці із зірочкою.

 

Титул – на якому розміщений заголовок книги й підзаголовки, прізвище автора, назва видавництва або організації, що випустила книгу, місце й рік видання, тобто вихідні дані. З титульного листа читач починає вивчати книгу, за титульним листом описують книгу бібліографи. Повторюючи деякі відомості з обкладинки, він доповнює їх іншими, що дають більш повне уявлення про видання. Титул може бути набраний на друкарській машині або намальований художником. У деяких видах видання (особливо у багатотомних збірках) застосовується подвійний титул, що міститься на двох суміжних сторінках. У мало об’ємних виданнях при економному їх оформленні титул замінюють шапкою – короткими даними стосовно заголовку книги, що розміщуються у верхній частині першої сторінки книги, причому іншу частину смуги займає текст.

 

Шмуцтитул – додатковий титул – у стародавніх книгах існував для збереження головного титулу від забруднення. У наш час шмуцтитул розташовується або перед головним титулом, і містить короткий заголовок книги або назву, а іноді марку видавництва, або перед окремими частинами чи розділами книги. В останньому випадку шмуцтитул містить назву даного розділу.

 

Фронтиспис - сторінка із зображенням (портретом, ілюстрацією), що складає ліву частину розгортки з титульною сторінкою. Дуже часто фронтиспис вклеюють у книжку, якщо його надруковано на папері кращої якості. Він відображає характер усієї книги або являється ілюстрацією до найбільш важливого епізоду.

 

Висновок запишіть в зошит

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 583; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.15.91 (0.01 с.)