Охарактеризувати закономірності побудови дисиметричних композицій і навести приклади застосування дисиметрії в архітектурі.

Дисиметрія - Часткове, незначне порушення симетрії.

 

 

Охарактеризуйте закономірності побудови композицій шляхом досягнення рівноваги мас і навести приклади застосування рівноваги мас в архітектурі

Рівновага мас – засіб організації елементів форми в цілісну структуру.

Принцип рівноваги: або форма розміщується в центрі рівноваги усієї системи, або своєю масою урівноважує неурівноважену відносно вибраного центру рівноваги.

Осі рівноваги усього ансамбля і гори суміщені і відмічені в композиції домінантой башні.Башня стоїть на осі рівноваги ансамбля, до неї тянеться місто своїми високими дахами. Принцип рівноваги мас особливо потрібен в асиметричній композиції.

Силует абатства Сен-Мон-Мішель

13.Охарактеризуйте закономірності побудови композиції шляхом досягнення стійкості і нестійкості рівноваги масс

Сильним засобом емоційної виразності форми є її орієнтація щодо горизонтальної площини, що надає їй стійкість або нестійкість. Форма кулі, наприклад, малостійка, форма куба – стійка.

Вимога напруженості матеріалу висотних об'єктів, що обов'язково слід взяти до уваги для додання об'єкту стійкості, визначає необхідність зменшення його маси по висоті. Цього ефекту можна досягти або незначним відхиленням від вертикалі зовнішніх площин об'єкта, або конусністю поверхонь, або ступінчастістю обсягів з їхнім закономірним зменшенням по висоті.

Цікавий прийом використовується в сучасних висотних будинках, побудованих у формі прямокутного паралелепіпеда. Поступово, у міру збільшення висоти поверхів, вікна робляться ширше й, відповідно, їхня кількість зменшується. За рахунок цього нижня частина будинку виглядає важче, а вся конструкція стійкіше.

 

Охарактеризувати закономірності побудови динамічної композиції

Статичність - це підкреслене вираження стану спокою, непорушності, стійкості форми у всьому її ладі, в самій геометричній основі. Статичні предмети, які мають явний центр і які мають вісь симетрії є головною організуючою форму віссю.

Переважання стійких прямих ліній (вертикаль і горизонталь) дає враження статики. Крім цього, статична композиція характеризується монументальністю основних фігур.

При побудові статичної композиції з геометричних фігур необхідно постійно зберігати загальну статичну систему в якості домінуючої. Це аж ніяк не виключає можливості включення до статичну систему окремих динамічних елементів (в якості останніх можуть виступати контраст фігур за розміром, протиставлення прямолінійних і криволінійних форм і т. д.; введені в статичну композицію динамічні елементи примушують яскравіше звучати головну ідею і, крім того, вносять гостроту, несподіванка в композиційний задум). Найкраще ідею статики виражають симетричні елементи, що мають дві взаємно перпендикулярні площини симетрії. Взагалі симетрія елемента, виражена наявністю хоча б одній вертикальній площині симетрії, - обов'язкова умова при побудові статичних композицій. Інша умова - забезпечення пропорційних відносин площ фону і композиції. Нарешті, третьою умовою є виразність силуетних обрисів елементів. Крім того, для досягнення більшої статичності краще застосовувати плоскі елементи і площинних, рівно пофарбований фон, так як це виключає можливість виникнення ілюзій руху в глибину і з глибини площині. Якщо геометричні фігури в композиції містять членування на складові елементи, то щоб не виникло відцентрового бо доцентрового руху, членування не повинно бути надто складним. Необхідно також утримуватися від застосування елементів з криволінійними обрисами. У пошуках оригінального композиційного рішення слід спиратися на прості лаконічні форми і не йти по шляху винахідництва ускладнених елементів, що зазвичай призводить до перевантаження композиції.

Отже, фактори, що характеризуються постійними величинами, вносять у композицію ознака статики. Такими факторами є розміри, повороти елементів і відстані між ними.