Назвати і охарактеризувати три типи композиційних задач в архітектурі

1.Організація об»ємів і просторів у відповідності з функціональним процесом міркуваннями економії та місцевими умовами.

2. Вираження конструктивної структури і її фізичних властивостей в об»ємно просторовому рішенні(тектоніка).

3. Гармонічне поєднання і підпорядкування об»ємів і просторів у цілісну архітектурну структуру.

 

СЛОБОДЕНКО НЕМАЭ

6. Метричний ряд може бути простим, заснованим на повторі одного елемента; більш складним, коли він скоординована з іншим, вельми складним, коли в композиції розвивається одночасно кілька рядів метричних повторів.

Метричний ряд, утворений при поєднанні двох або більшої кількості простих метричних рядів, називається складним. Складні метричні ряди можна розділити на три групи:

1. Форми утворюють складний метричний порядок, по інтервалам ж ряд будується як простий. (87)

Форми (елементи) в цьому випадку будуються по нерівним властивостям (ознакам), зберігаючи деякі інші властивості рівними, тим самим зберігаючи спільність метричного ряду в цілому.

2. При рівних формах утворюються ряди з чергуванням нерівних інтервалів.

Прикладами такого метричного порядку в архітектурі може служити повторення парних (здвоєних), колон, пілястр, вікон і т. п. (89)

3. При поєднанні вищерозглянутих складних метричних рядів утворюється нова група складних метричних рядів, в яких чергуються нерівні елементи і нерівні інтервали. (90)

 

 

Охарактеризувати закономірності побудови і навести приклади простого ритмічного ряду.

Ритм – послідовне закономірне змінення(збільшення або зменшення) форм чи інтервалів.

 

Охарактеризувати три способи побудови і навести приклади складних ритмічних рядів

і складним, коли зміни відбуваються одночасно з різними характеристиками. Ритм не тільки збагачує композицію, але і допомагає її організувати. В одній композиції може бути кілька композиційних елементів, побудованих на ритмі, які розвиваються паралельно, перетинаються або ж рухаються в протилежних напрямках.

Утворюється у результаті поєднання простих та складних метричних рядів

Охарактеризувати і навести приклади застосування трьох видів масштабних закономірностей.

1. Порівняння розмірів об»єкта з оточуючими об»єктами(Чим більш роздроблена форма тим менш архітектурний масштаб і навпаки)

2. Порівняння розмірів об»єкта з людиною

3. Порівняння розмірів об»єкта з розмірами деталей цього об»єкта.

1.порівнємо колокольню Івана Великого в Московському Кремлі і колокольню Новодевічого монастиря. Вони однакові за фізичними розмірами,але колокольня Новодевічого монастиря менша на 10 м проте здається вищою.А колокольня Івана Великого менш велична.Колокольня Новодевічого монастиря має менший масштаб и здається вищою, але менш величною ніж колокольня Івана Великого.

 

Мавзолей Леніна на Червоній площі невеликий за розмірами,але завдяки великим лаконічним членуванням,перевищуючи членування навколишніх будівель,здається незвичайно величним и монументальним.

 

 

2.Парижський Пантеонт не уявляєш його розмірів до тих пір поки не підійдеш і не побачиш біля нього людей

3. Лівий будинок здається меншим ніж правий

 

10.Назвати, охарактеризуватиі навести приклади 3 основних способів побудови симетричних композицій.

Симетрія відображення.

Якщо на площині проведено пряму mm '(рис.1) і поза її дана точка А, то симетричною їй точкою щодо цієї прямої буде точка А', лежача на перпендикулярній mm 'прямий Аа, по іншу сторону від прямої на рівному їй відстані: ВА '= BA. Пряма mm 'називається віссю симетрії точок А і А'. Симетрія на площині відносно прямої лінії називається осьовою симетрією, а також відбиттям від прямої: точка А 'є ніби дзеркальним відображенням точки А. На малюнку праворуч - плоскі фігури з однією, двома і трьома осями симетрії.

Аналогічною є симетрія відображення просторової фігури: наприклад, якщо предмет складається з двох дзеркальних половин, то кожну з цих половин можна розглядати ніби дзеркальним відображенням іншої від уявної площини (дзеркала); ця площина називається площиною симетрії. Симетрія відносно площини носить також назву відображення в площині.

Центральна симетрія.

Точка A '(рис. 2) називається симетричною точці А відносно точки О, якщо О є середина відрізка AA'; точка О називається центром симетрії. Два паралельних і рівних між собою відрізка AB і A'B ', але спрямовані в протилежні сторони називаються обратнопараллельнимі. Зворотній паралельність є одне з характерних властивостей фігур, що володіють центром симетрії.

Симетрія обертання.

Вісь симетрії n-го порядку - лінія при повному оберті навколо якої плоска або просторова фігура (рис. 3) кілька разів приходить в суміщення сама з собою (вісь проходить через центр фігури перпендикулярно площині зображення, тобто на папері вісь є точка - проекція осі на площину - папір). Число суміщень при повному обороті називається порядком осі, а найменший кут повороту, при якому фігура поєднується сама з собою, - елементарним кутом повороту. На малюнку представлені зображення з осями симетрії наступних порядків: 2, 3, 4, 5, 6, 7 і відповідно елементарними кутами повороту - 180, 120, 90, 72 градуси і т.д. Поряд з віссю симетрії n-го порядку в кожному з наведених зображень є кілька пересічних осей симетрії. Праворуч можна побачити два зображення, з яких верхнє можна розглядати як має вісь симетрії 1-го порядку, нижнє - як має вісь симетрії 5-го порядку і не мають осей симетрії.