Юрисдикція духовна зіпсована

Говоримо: «Нехай нас у всіх справах, як світських, так і духовних, судить у Польщі сам король, а священик римський нехай нас не судить». Але тоді буде так: мати будемо короля суддею в духовних справах, але не того, якого нам у Польщі досі через римського священика Бог давав, а того, якого дасть Бог через турка із-за чварів наших домових. І цього не довго чекати. Смерть нинішнього короля, якої, дай Боже, не дочекатися, -- саме того короля, певно, дасть Польщі. Боже, дай же мені вмерти раніше, ніж нинішній король, і не дай дочекатися тих поганих днів, які настануть по смерті цього короля.

Кінець Польської держави

Бо його смерть є явною смертю Польської держави.

Вже тепер про його смерть роздумуючи, бачу вочевидь у Польщі розладнану раду, зґвалтування дівочі, шлюбні поганьблення, грабунки церковні, священицькі смерті, пограбування домів, внутрішні чвари та погроми, спустошення посполиті і, нарешті, Польську корону, що плаває у крові своїх громадян.

Польща подібна до Чехи

Іде до нас, іде, панове мої, fata братів наших чехів, які Гусом були збурені. До якого розбрату і пролиття крові прийшли вони, читайте про те історію таборитів і гуситів. Там знайдете страхітливі речі. В тій історії знайдете всі звичаї, і початки, і вчинки занепаду того люду. Все це у нас у Польщі вже є, бачите. Не хочу про те ширше говорити, аби не чіпати дзвінка. В тій історії знайдете, що через недбалість празького архієпископа чеське королівство, могутнє і знамените, утратило було короля, і в крові своїй домашній спливло ¹⁷⁰. Таке й до нас, поляків, певно, прийде тим же чином і шляхом, яким прийшло до чехів. Дай, любий Боже, вмерти раніше, ніж те в Польщі трапиться, що має трапитися. А так буде, якщо наш гнєзненський арихієпископ не проснеться і разом з королем не запобіжить тим лихим прибулим речам, доки ще може. Яким серцем цю молитву до Бога чиню, сльози криваві вам показують.

Папіст. Допоможемо й ми тобі у плачі і про смерть з тобою разом попросимо Госдода Бога: Польська держава мусить бути скарана Богом на смерть.

Польща мусить бути покарана

Сам. 2.

Не схоже, бачу, щоб інакше сталося. Бог говорить: «Si peccaverit vir in virum, placari ei potest Deus; si autem in Dominum peccaverit vir, quis orabit pro eo?» [«Якщо згрішить чоловік проти чоловіка, Бог може йому вибачити; якщо ж пррти Господа згрішить -- хто молитиметься за нього?»]

Розпочали ми не зі святими війну, а з тим котрий є святим над усіма святими. Йдеться не про те в Польщі, чи можемо говорити: «Sancte Petre, ora pro nobis» [«Святий Петре, помолись за нас»], а про те, чи Бог, втілений у священику і в королеві найвищому, -- то є Христос Господь, в Церкві своїй тут, на землі. Чи Син Божий є Богом?

Польські єресі

А якщо Бог у Трійці є єдиним, то чи Господь Христос уряд свій священицький сам тут серед нас на землі повністю через власне священицтво постійно здійснює, чи ні? Бо коли говоримо, що того священика поміж нами тілесно на землі у церкві немає, то так його всемогутність небом обмежуємо і, Божність його від тіла землею роздираючи, робимо його нерівним Богу Отцеві. Чи не грішимо так не тільки проти Петра або Павла, а й проти самого правдивого Бога і проти його святої Величності? Кого ж ми в так великому гріху, in hoc crimine laesae maiestatis divinae [«В цьому злочині порушеної божественної Величності»], визнаємо за винуватця, через якого Бог Втілений відпустив нам кривду і ганьбу свою без покаяння нашого? Бо іншого посередника до Бога немає жодного крім того, Божество якого ми вкрали, людськість його зганьбили і Церкву Його обплювали. Але нас зовсім не зворушує Письмо. А чому? Послухай там само про причину: «Et non audierunt vocem Patris sui, quia voluit Dominus occidere eos» [«Та вони не слухали голосу отця свого, бо Господь постановив погубити їх» ¹⁷²]. Бог хоче нас згубити, бо ми хочемо загинути. Не хочемо зізнатися в цьому, не хочемо покаятися, не хочемо аріянських і несторіанських блюзнірів геть прогнати, через яких хочемо добровільно згинути, душу, тіло, короля і державу, нарешті, втратити. А станеться те з волі нашої. Хіба ж не домагаємося вперто тієї біди у Бога? Від святого Мартина донині, тобто до запустіння нинішнього, Варшавський вальний сейм, не поганський, але християнський у Польщі існує. Але ще ні наш волебний священик, ні король, ні його держава не промовили жодного слова, чим би поправити становище або гнів Божий погамувати.

Польща не бачить свого занепаду

Сувора то кара і сувора єгипетська темрява, але та сліпота заразила всіх нас a minimo aoque ad maximum [«Від найменшого аж до найбільшого»] для того, аби ми, як Содом і Гомора, всі разом згинули.

Євангелік. Любий Оріховський, дав Бог тобі перо, відкрив тобі, як бачу, око на майбутні справи, які чекають Польщу. Будь же в цій нинішній нашій сліпоті Лотом, волай до братів наших, послів, запиши все те, про що тут мовилося. Нагадай їм про майбутній занепад, до якого й самі йдуть, і за собою всю Польську державу ведуть.

Папіст. Шкода було б, якби про те на сеймі не йшлося. Сповниться, боюся, Єремієве пророцтво.

Оріховський. Вчиню так, як кажете: запишу, повернувшись до Журовиць, пильно і правильно все так, як тут говорилося, не пропускаючи нічого.

Книги Єреми було спалено

Але чи зі мною на сеймі у Варшаві не станеться те саме, що сталося було з тим Єремією, книги якого після читання третьої чи четвертої сторінки було спалено на сеймі в Єрусалимі за те, що він віщував збурення єврейського царства Навуходоносором, царем вавілонським ¹⁷³, за гріхи та блюзнірство люду.

Єр. 36

Так само й ми нині пророкуємо (за такі самі гріхи) занепад Польської держави. І занепад на цю державу зі всіх боків так само йде, але особливо турка, який і нині є вавілонським царем. Адже турок, як Ассірію, так само й Вавілонію, яка в Ассірії є, нині тримає.

Турок, вавілонський цар, є Божою мітлою

А та Вавілонія від віку е мітлою Божою, якою за гріхи і за кривди свої постійно Бог сік своїх ворогів євреїв і нині січе фальшивих християн, і через того вавілонського царя майже завжди Бог посилав і посилає пророків і нагудування, закликаючи людей до покаяння через тортури. Про це пророк Амос так говорить: Amos III: «Non faciet Dominus Deus verbum, nisi revelaverit secretum suum ad servos suos prophetas» [Ам. 3. «Не творить Господь Бог слова, не виявивши таємниці своїм рабам пророкам» ¹⁷⁴].

І нині вас, проповідники, хоч до Польщі послав, щоби пальцем польському королеві і його державі показували і нагадували про майбутній гнів Божий.

Гнів Божий значний над Польщею

А хіба того гніву й тої помсти, яка на Польщу йде, явно не бачимо? Ото нещодавно зрадливі волохи замордували на Сучаві деспота Якова, діяльну і велику людину і до нас приязливого волоського господаря.

Деспот убитий

Його видали уграм під час тривалої облоги його ж таки невірні служники. Минулої осені з чільними волинськими козаками загинув у Волощині також Дмитро Вишневецький, якого Сулейман-цар наказав забити в Константинополі.

Вишневецькі

Його, як святого Севастяна, повішено було на гаках.

Александр

Нині волошин Александр, вигнанець, стурчившись, воює волоську землю, викорчовуючи з неї під корінь, навіть матерів свого племені і народу волоського. Натомість турецьким народом землю вольську заселяє і турка Сулеймана, вавілонського царя, з жорстокою і гострою шаблюкою біля Хотина (чотири милі від Кам'янця нашого) над горлом нашим садовить. Розповідайте королеві і його державі, що бачите: set quis credit audi tui vestro? [«Але хто повірить словам вашим?»] А чи зворушує те котрогось із нас? Може, станемо постувати? Або, може, одягнімо волосяницю на себе, розкаюючись у своєму блюзнирстві?

Польща непоправна

Або, може, сядьмо у попіл з перестраху, плачучи перед Господом Богом за своє блюзництво разом зі своїм королем?

Йон З

Як також учинили були Нінівіти перед своїм занепадом, за переказом пророка Йони ¹⁷⁵. Нічого такого нема у нас м'ясопусти, як нині, так і піст у Варшаві будуть. І блазенську машкару швидше побачиш на нас і на наших правителях, аніж волосяницю покутуючих у пості людей у Варшаві. А як напишу те, що мені радите, пошлю до Варшави.

Зганеблений пророк Міхей

Боюся тільки, що і зі мною станеться те саме, що сталося було з Михеєм у царя Ахаба, якого за правдиву мову про загин царя і його держави фальшиві пророки ображали на очах самого царя Ахаба ¹⁷⁶.

Цар. 22

Будуть, певно, сакраментажі й інші блюзніри так серед панів про мене говорити: «Звідки взявся той новий пророк з Русі? Що ото він плеще? А чи не занадто? Ану ж, киє! Crimen то є laesae maiestatis [«Злочин (то є) порушення маєстату»] так сміливо говорити зі своїм королем про загин його держави. Коли таке від них почую і якщо скажу, як і Міхеєві мовлено: «Mandamus, mittite virum istum in carcerem et sustentate eum pane Iribulationis et aqua angustiae, donec revertar in pace» [«Доручаємо, посадіть цього чоловіка до в'язниці і годуйте його хлібом гризоти і водою тісноти, доки я повернуся в мирі» ¹⁷⁷], що я тоді відповім на те? Папіcт. Те саме відповіси, що тоді відповів цареві Ахабові убогий Міхей. «Si reversus fueris in pace, nin est in me locutus Dominus» [«Якщо повернешся з миром, то не говорив Господь через мене!» ¹⁷⁸]. Бог, сам Бог говорить до польського короля те, що тут нами, його вірними підданими, мовлено. Якщо цього король наш занедбає і якщо тим загордує, напевно, разом з нами згине. А якщо це Письмо, яке про майбутній занепад Польської держави з нинішньої розмови нашої напишеш і на сейм королеві, і радам, і послам коронним пошлеш, у Варшаві спалять, --