Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки

Розрахунково-пояснювальна записка є частиною випускової роботи, у якій наводяться пояснювальні матеріали, обґрунтування, розрахунки, таблиці, графіки, формули у відповідності з темою роботи.

Нумерування сторінок наскрізне, у тому числі і додатки. Перша сторінка записки – титульний лист (номер не ставиться), друга – завдання на випускову роботу, третя – реферат, четверта – зміст і так далі. Номер сторінки ставиться арабськими цифрами у правому верхньому куту її без крапки у кінці.

Пояснювальну записку складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їхсполучень. Пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання аркушів формату A3 (297 х 420 мм) за необхідності.

Пояснювальну записку виконують на державній мові машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

За рукописного та машинописного способу виконання пояснювальну записку виконують з розрахунку 30-35 рядків на сторінці, за машинного способу з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер i цифр не менш, ніж 1,8 мм.

Текст пояснювальної записки слід виконувати, додержуючись таких розмірів берегів: лівий - не менше 30 мм, верхній i нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм. Необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності і чіткості зображення впродовж записки. Всі лінії, літери, цифри i знаки повинні бути одного кольору (чорного, фіолетового чи синього) впродовж записки.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Крім того, заголовок розділу виконується на окремому аркуші. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки i заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка i писати чи друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів i підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу i писати чи друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без перенесення слів і без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту записки i дорівнювати п'яти знакам. Якщо заголовок складається з двох i більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком i подальшим чи попереднім текстом має бути:

- за машинописного способу - не менше, ніж три інтервали;

- за рукописного та машинного (ЕВМ) способу - один рядок.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше ніж два рядки тексту.

Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки і мати порядкову нумерацію у межах записки арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 і т.д. Нумерація підрозділів складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою. Після номеру підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 і т.д.

Кожний розділ, підрозділ повинні мати короткий заголовок, відповідний змісту.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в пояснювальній записці.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені в пояснювальній записці, мають відповідати вимогам стандартів. На графіках, які містять експериментальні криві, слід наносити крапки, які були одержані у дослідах. Якщо на графік наносять сітку, тоді на координатних осях стрілок не ставлять. Якщо на графіку сітки немає, тоді осі повинні закінчуватися стрілками. Якщо на осях є поділки, необхідно вказати одиниці значень.

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами поряд­ковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу i порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2- другий рисунок третього розділу. Якщо в пояснювальній записці вміщено тільки одну ілюстрацію, її також нумерують.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (текст під рисунками). Ілюстрація позначається словом "Рисунок__", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 - Схема розміщення".

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, i під ними позначають: "Рисунок_, аркуш__".

При першому посиланні в тексті на рисунок рекомендується вказати його повний номер, наприклад, "(рисунок 5.1)", при повторному посиланні - додавати "див.", наприклад, "(див.рис.5.1)".

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 5.1.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті пояснювальної записки.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядко­вою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

 

Номер таблиці складається з номера розділу i порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують так само.

Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) i вміщують над таблицею. Назва має бути стислою i відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під другою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку i боковик. Допускається, якщо таблиця не уміщується на форматі А4, використання аркушів форматом A3, А4х4 та ін., які мають висоту 297 мм.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи або рядки у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця " вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиць починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з велико літери. В кінці заголовків i підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Якщо текст таблиці повторюється i складається з одного слова, тоді допускається замінити його лапками, якщо з двох i більше слів, тоді при першому повторюванні його заміняють словами "Те саме", а подальше лапками. Не допускається ставити лапки замість цифр, знаків, математичних i хімічних символів, що повторюються. У графах таблиці, де даних немає, ставлять прочерк.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище i нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.

Формули i рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу i порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні форму­ли або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Якщо в пояснювальній записці тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують так само.

Символи, які входять до формули, необхідно вписувати згідно з латинською або грецькою абеткою.

При виконанні технічних розрахунків спочатку пишуть формулу, потім після знаку «=» усі чисельні значення символів, що входять до формули, а потім після знаку «=» результат розрахунку.

Пояснення значень символів i числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х".

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, "... у робо­тах [1-4]...".

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: "... у розділі 4...", "... дивись 2.1...", "... за 3.3.4...", ''... відповідно до 2.3.4.1...", "... на рис. 1.3..." або "... на рисунку 1.3...", "... у таблиці 3.2...", "... (див.табл.3.2)...", "... за формулою (3.1)...", "... у рівняннях (1.23)-(1.25)...", "... у додатку Б...".

Відомості про літературні джерела надають на тій мові, на якій він опублікований. Якщо книга чи стаття написана двома авторами, надають обидві фамілії відповідно титульного листа книги чи статті. Якщо кількість авторів більше двох, то вказують фамілії трьох авторів, після яких пишуть та інші. Коли на титульному листі джерела фамілія автора не вказана, посилання починають з назви книги. Приклад напису джерела:

а) для книг

Басов Г.Г, Ясько І.І. Розвиток електричного моторвагонного рухомого складу. –Харків: «Апекс+»,2005. – 248 с.;

б) для журнальних статей

Ясько Р.С. Моделювання тягового електропривода електропоїзда в пакеті «MATLAB 6.0 – SIMULINK»//Зб. наук. праць/ УкрДАЗТ, 2003. – Вип..55. – С.20-25.

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який пишуть або друкують вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово "Додаток__" i велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, 3, I, I, И, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти i підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначання додатка (літеру) i крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2-пункт 4.1.2 додатка Д; Ж. 1.3.3.4- підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Ілюстрації, таблиці, формулита рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.З - третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А. 1) - перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їx нумерують, наприклад, рисунок А. 1, таблиця Д. 1, формула (В. 1)

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2...", "... в таблиці Б.З...", або "... в табл. Б.З...", "... за формулою (В.1)...", "... у рівнянні (Г.2)..".

Переліки, примітки i виноски в тексті додатка оформляють i нумерують відповідно до вимог, указаних вище.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині пояснювальної записки, i повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань i виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині пояснювальної записки. Перед номером цитати i відповідним номером у переліку посилань i виносках ставлять позначення додатка.

Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення i оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині пишуть або друкують слово "ДОДАТОК__" i його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок пояснювальної записки (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

Розрахунково-пояснювальна записка починається з титульного листа (додаток 1) з підписами завідувача кафедри, керівника проекту.

Далі наводиться завдання на випускову роботу (додаток 2), затверджений завідувачем кафедри, керівником роботи та консультантами, реферат, зміст записки з позначенням сторінок, з яких починаються розділи, самі розділи та підрозділи. Завершується записка висновками та списком використаної літератури.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою, подається державною (українською) мовою. Він має бути стислим, інформативним i містити відомості, які дозволять прийняти рішення про доцільність читання всієї розрахунково-пояснювальної записки або звіту.

Реферат має бути розміщений безпосередньо за відомістю роботи, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату випускової роботи повинен відбивати подану у розрахунково-пояснювальній записці інформацію у такій послідовності:

- об'єкт розроблення;

- мета роботи;

- стислий зміст розділів дипломного проекту.

Текст реферату випускової роботи повинен відбивати подану у пояснювальній записці або звіті інформацію у такій послідовності:

- об'єкт дослідження або розроблення;

- мета роботи;

- методи дослідження та апаратура;

- результати та їх новина;

- основні конструктивні, технологічні i техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

- ступінь впровадження;

- взаємозв'язок з іншими роботами;

- рекомендації щодо використання результатів роботи;

- галузь застосування;

- економічна ефективність;

- значущість роботи та висновки;

- прогнозні припущення про розвиток об'єкта дослідження або розроблення.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів, i бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці аркуша формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті пояснювальної записки або звіту, вміщують після тексту реферату..

Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад складення реферату на дипломну роботу наведе­но в додатку 3.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, почи­наючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів i підпунктів (якщо вони мають заголовки) сутності пояснювальної записки; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків i номери сторінок, з яких i починається розділ чи підрозділ.

У змісту можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

Прийняті умовні позначення, символи, одиниці, скорочення i терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті пояснювальної записки наводять їх розшифровку.

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення i терміни, праворуч - їх детальну роз­шифровку.

У вступі випускової роботи необхідно відобразити зв’язок вирішуваного завдання з основними напрямками економічного та соціального розвитку на сучасному етапі, актуальність теми і очікуваний ефект, завдання проекту і його відповідність вимогам науково-технічного прогресу.

Зміст розділів розрахунково-пояснювальної записки визначає керівник разом зі студентом з метою продемонструвати новітні рішення актуальних проблем у створінні систем керування електротранспортом, систем автоматизації та ресурсоенергозбереження.

Висновки вміщують безпосередньо після викладення суті пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки.

У висновках необхідно проаналізувати результати виконання дипломного проекту, прийняті шляхи досягнення мети поставленого завдання, привести стислі технічні характеристики розробленого у процесі виконання проекту об’єкту з наведенням основних показників. Необхідно вказати, що розроблений об’єкт повністю задовольняє дипломному завданню. В висновках необхідно вказати шляхи подальшого удосконалення спроектованого пристрою і покращання його техніко-економічних показників. Текст висновків може поділятися на пункти.