Структура і склад пояснювальної записки

Порядок структурних елементів пояснювальної записки:

 

— титульний лист (бланк видається в електрон. виді);

— лист завдання (бланк видається в електрон. виді);

— анотація;

— перелік символів, скорочень, термінів;

— зміст;

— вступ;

— основна частина;

— список використаних джерел;

— додатки.

 

Анотація

Анотація містить короткий зміст виконаної роботи з вказівкою оригінальної частини. В анотації наводиться інформація про призначення, склад документа і короткий виклад основної частини. Анотація складається українською, російською і іноземною (рекомендується англійською) мовою і розміщується на окремій сторінці.

 

Перелік символів, скорочень, термінів

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

Зміст

Зміст включає розгорнуту структуру елементів документа, кожен з яких має:

— позначення (номер розділу, підрозділу і т.п.);

— найменування;

— номер сторінки.

Заголовок "ЗМІСТ" має шрифт заголовків розділів, розміщення – по центру. Перелік змісту має починатися з відступом 1 рядок (14 пт).

Титульний лист, завдання та анотація не мають нумерації, але входять у загальну кількість сторінок у записці. Обсяг допоміжних елементів записки (титульний лист, завдання, анотація, зміст, вступ) не має перевищувати 10 сторінок. Список використаних джерел та додатки у змісті не мають нумерації.

Рекомендується структура ЗМІСТу (ДОДАТОК В).

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

 

 

Оформлення пояснювальної записки виконується на аркушах формату А4 (210 297 мм).

Форматування тексту пояснювальної записки (ДОДАТОК Г).

 

Текст документа

 

Межі розташування тексту пояснювальної записки: відступ ліворуч – 3,0 см, праворуч – 1,5 см, зверху - 2,0 см, знизу - 2,0 см.

Засобом створення тексту використовують програму Microsoft Word за наступними установками:

— шрифт основного тексту - Times New Roman;

— розмір – 14 пт;

— відступ першого рядка абзацу – 1,25 см;

— міжрядковий інтервал – півтора;

— вирівнювання - по ширині сторінки.

 

Всі сторінки документа (текст, ілюстрації, таблиці) нумерують арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації для всього тексту. Номер проставляють в верхньому правому куті. Титульний лист включають в загальну нумерацію, але номер на ньому не проставляють.

Структура тексту

Увесь текст пояснювальної записки ділиться на розділи, що мають ієрархічну структуру побудови відповідно: підрозділи, пункти і підпункти. Для нумерації такої структури використовують арабські цифри, розділяючи її елементи крапкою. Наприклад, 2.1.4 - 2-й розділ, 1-й підрозділ, 4-й пункт.

Елементи структури тексту складаються з номера і назви та мають розміри шрифтів: розділ – 14 пт (всі прописні літери); підрозділ – 14 пт (тільки перша прописна літера); пункт, підпункт – 14 пт (тільки перша прописна літера).

Для формування заголовків варто дотримуватись таких вказівок:

— не підкреслювати;

— не ставити крапку наприкінці;

— не робити переноси слів;

— формувати заголовки з одного речення;

— не вставляти без наступного тексту;

— не розміщувати в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.

Кожен розділ починається з нової сторінки та розміщується по центру. Наступний текст починається з відступом в 2 рядки (шрифт пунктів).

Кожен підрозділ, пункт і підпункт записуються з абзацу з відступом від попереднього тексту або від назви розділу у 2 рядки (шрифт пунктів). Наступний текст починається з відступу в 1 рядок (шрифт - пунктів).

Структурні елементи “ПЕРЕЛІК СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не нумерують, а їх назви є заголовками.

 

Ілюстрації

 

Текст пояснювальної записки може містити ілюстрації у вигляді схем, діаграм і малюнків, що пояснюють текст. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах усього документа. У випадку, якщо кількість ілюстрацій велика, допускається нумерація в межах кожного розділу (наприклад, «рисунок 1.5»).

Під рисунком з відступом 1 рядок по центру рядка має бути підпис, наприклад: «Рисунок 1.5 – Схема бази даних».

Після підпису потрібно наступний матеріал починати з відступом 1 рядок.

Якщо ілюстрація розміщена раніше, ніж перше посилання на неї, то використовують, наприклад, «(див. рисунок 1.5)».

Формули

Формули в документі, якщо їх більше однієї, нумеруються арабськими цифрами, номер ставлять із правого боку сторінки, у дужках, на рівні формули. Відразу після математичного запису ставиться кома. Усі номери слід розташовувати в крайніх правих позиціях рядка. Для написання використовувати редактор формул зі стилем «напівжирний», розміром «Звичайний – 14 пт, великий індекс – 10 пт, дрібний індекс – 7 пт, великий символ – 20 пт, дрібний символ – 10 пт».

У межах усього документа формули мають наскрізну нумерацію. У деяких випадках, коли кількість формул велика, дозволяється нумерувати їх в межах розділів.

Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у дужках, наприклад: «у формулі (2.3)».

Таблиці

 

Таблиці можна оформлювати на окремих аркушах чи у середині тексту. Таблиці нумеруються в межах кожного розділу.

Номер таблиці та тематичний заголовок пишеться зліва з абзацу над таблицею, наприклад, «Таблиця 2.12 – Класифікація комп’ютерних мереж». Якщо таблиця розташована на декількох аркушах, на наступних аркушах вказується нумерація таблиці типу: «Таблиця 2.12 (продовження)».

На таблицю даються посилання на зразок «у таблиці 2.12», на раніше згадувані таблиці – «див. таблицю 2.12».

 

Список використаних джерел

Заголовок "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" має шрифт заголовків розділів, розміщення – по центру. Список джерел має починатися з відступом 1 рядок і будується за абеткою.

Кожен елемент списку про використану літературу включає:

— порядковий номер;

— автор чи список авторів;

— найменування;

— видавництво;

— номер і рік видання;

— кількість сторінок.

Приклад посилань в тексті на список використаних джерел: «[2, 5]».

 

Додатки

 

Додатки містять матеріали, що додатково наповнюють роботу. Рекомендується формувати наступні додатки:

1) ДОДАТОК А. Настанова користувача (потрібно детально и логічно описати взаємодію користувача з програмою).

2) ДОДАТОК Б. Текст програми (додається лістинг коду програми).

 

Порядок проведення захисту

До захисту атестаційної роботи бакалавра допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану. Захист відбувається на засіданні Державної екзаменаційної (ДЕК).

За тиждень до захисту студент має представити на кафедрі секретарю ДЕК такі документи:

 

1) пояснювальна записка;

2) відгук керівника;

3) рецензія зовнішньої організації;

4) протокол перевірки програмного продукту (ДОДАТОК Д);

5) протокол попереднього захисту (ДОДАТОК Е);

6) програмний продукт (CD – диск).

7) паперова папка із зав’язками;

8) конверт(формат А5) для зберігання протоколів, рецензії, відгуку.

 

 

Рекомендовано дотримуватись відповідного порядку захисту:

 

1) доповідь студента та презентація атестаційної роботи (до 10 хв.)

2) відповіді студента на запитання членів ДЕК і присутніх;

3) зачитується відгук керівника і рецензія;

4) при бажанні надається заключне слово керівнику.

 

План доповіді:

1) чітке формування проблеми;

2) визначення мети та завдання атестаційної роботи;

3) обґрунтування новизни;

4) відомості про структуру роботи;

5) прийняті рішення;

6) особистий внесок у розробку і реалізацію роботи;

7) результати;

8) висновки, рекомендації.

 

Зміст доповіді має демонстраційне підтверджуватись логічно-послідовною зміною слайдів презентації. Засобом створення презентації використовують програму Microsoft PowerPoint (рекомендується до 10-13 слайдів, брати за основу формат шаблонів).