Сбірник тестів до програма комплексного кваліфікаційного державного екзамену

галузь знань – 0306 „Менеджмент і адміністрування”

напряму підготовки – 6.030601 „Менеджмент”

освітньо-кваліфікаційного рівень – бакалавр

 

 

Укладачі: Л.С. Головкова, д.е.н., професор

П.Ч. Бісвас, к.т.н., доцент

Е.В. Садаклієва, к.ю.н., доцент

 

ЗМІСТ

ВСТУП________________________________________________________ 4

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ_______________________________ 6

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА_______________________ 25

РОЗДІЛ 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО_________________________ 41

РОЗДІЛ 4. МАРКЕТИНГ________________________________________ 63

РОЗДІЛ 5. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ___________________________ 76

РОЗДІЛ 6. ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ_____________________ 95

РОЗДІЛ 7. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ_______________________ 120

РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА_________________ 140

РОЗДІЛ 9. ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ_ 151

 

ВСТУП

 

Державний іспит є підсумком освітньої діяльності. Він покликаний систематизувати знання, одержані студентами під час навчання.

Державно – екзаменаційна комісія має оцінити рівень випускника –бакалавра, щодо обґрунтування та прийняття необхідних управлінських рішень.

Метою державного іспиту з фаху 6.050200 – Менеджмент організацій є з’ясування рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики.

Іспит має комплексний характер і складається з дисциплін, які формують рівень бакалавра в умовах ринкової економіки.

Підготовку до державного іспиту слід проводити, використовуючи програму як передумову системного приймання міждисциплінарного курсу.

Підготовку до державного іспиту слід проводити, використовуючи програму та збірник тестів як передумову системного сприймання міждисциплінарних курсів.

Комплексний кваліфікаційний державний екзамен складається з двох етапів. Перший етап – розв'язання тестів, здійснюється вибіркова перевірка знань. Другий етап – письмове розв'язання комплексної ситуаційної задачі з дисциплін, що формують спеціаліста відповідної спеціалізації. Його мета – перевірити сформованість відповідних умінь та навичок.

Процес складання іспиту включає такі етапи:

- проведення (письмово) тестування і розв'язання задач;

- перевірка членами ДЕК та екзаменаторами тестових бланків та задач;

- захист студентами власних варіантів розв'язання отриманих завдань;

- оцінювання членами ДЕК та екзаменаторами виявленого студентами ступеня освітньо-професійної підготовки за допомогою об'єктивних критеріїв та комплексних експертних оцінок;

- оприлюднення головою ДЕК комплексних оцінок.

 

Критерії оцінювання рівня освітньо-кваліфікаційної підготовки спеціалістів

Державна комісія перевіряє бланк оцінювання за ключем і зазначає збіги (правильні відповіді) і розбіжності (помилкові відповіді), підраховує кількість правильних відповідей та виставляє оцінку за тестування.

Державна комісія фіксує результат комп'ютерного тестування кожного студента в екзаменаційній відомості.

Загальні критерії оцінювання тестових завдань:

- 91 – 100 % правильних відповідей – "відмінно";

- 76 – 90% правильних відповідей – "добре";

- 60 – 75% правильних відповідей – "задовільно";

- менше ніж 60% правильних відповідей – "незадовільно".

Оцінювання результатів розв'язання комплексної ситуаційної задачі відповідно до еталонних відповідей відбувається за такими загальними критеріями:

- "відмінно" – завдання виконано повністю, відповідь обґрунтовано, висновки та пропозиції аргументовано і оформлено належним чином;

- "добре" – завдання виконано повністю, але допущені незначні неточності у розрахунках або оформлені; або за умови належного оформлення завдання виконано не менше ніж на 80%;

- "задовільно" – завдання виконано не менше ніж на 70% за умови належного оформлення; або не менше ніж 80% за умови допущення незначних помилок у розрахунках або оформленні.

Підсумкова оцінка комплексного кваліфікаційного державного іспиту складається з середньої оцінки за кожний з етапів (40% за тестове випробування і 60% за розв'язання комплексної ситуаційної задачі).

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

1. Яке визначення найбільш точно передає суть предмета еконо­мічної теорії?

1. Наука про економічні відносини людей з приводу раціонального використання обмежених ресурсів для найбільш повного задо­волення своїх потреб.

2. Наука про суспільство на різних стадіях його розвитку.

3. Наука про управління підприємствами для досягнення макси­мальної ефективності їх функціонування.

4. Наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціально-економічних проблем.

2. Економічні категорії — це:

1. Логічні поняття, які в узагальненому вигляді відображають сутність окремих економічних явищ.

2. Норми господарської поведінки людей. 3. Методи регулювання економічних процесів.

4. Економічні інтереси суб'єктів господарської діяльності.

3. Економічні закони відображають:

1. Взаємодію сил природи.

2. Відношення людей до сил природи.

3. Істотні, стійкі, такі що повторюються, внутрішні причинно-наслідкові зв'язки і залежності реальних економічних явищ і процесів.

4. Суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами.

4. Економічні закони мають об'єктивний характер тому, що:

1. Не залежать від волі та свідомості людей. 3. Діють у процесі господарської діяльності людей.

2. Люди ставляться до них байдуже. 4. Функціонують у всіх економічних системах.

5. Економічні закони відрізняються від законів природи тим, що вони:

1. Не можуть мати формалізованого вираження.	3. Суб'єктивні.
2. Діють лише у людському суспільстві.	4. Об'єктивні

Яку з названих функцій не можна безпосередньо вважати функцією економічної теорії?

1. Політичну.	3. Пізнавальну.
2. Методологічну.	4. Практичну.

7. Економічна політика — це:

1. Здатність до прийняття господарських рішень.

2. Цілеспрямована система погоджених і пов'язаних між собою найближчих і довгострокових заходів держави щодо розвитку економіки країни.

3. Політика екологічної безпеки країни.

4. Здатність керувати економічними процесами.

Що не відноситься до методів наукового пізнання економічних процесів?

1. Метод індукції та дедукції.	3. Метод фізико-природних спостережень.
2. Метод аналізу і синтезу.	4. Метод наукової абстракції.

Що найбільш точно характеризує сутність економічних потреб?

1. Фізіологічні потреби людини.

2. Потреби у відтворенні робочої сили.

3. Об'єктивна потреба у товарах і послугах, що забезпечують життєдіяльність людини.

4. Потреби у праці та вільному часі.

Що є умовою виникнення і відтворення потреб?

1. Взаємодіюче функціонування процесів виробництва і спожи­вання.

2. Суспільна свідомість. 3. Сфера споживання. 4. Сфера виробництва.

Що є визначальною узагальненою рисою економічних інтересів?

1. Зацікавленість особи у задоволенні своїх потреб.

2. Виникнення і відтворення на основі економічних інтересів ініціативи і діловитості людей.

3. Спрямованість уваги людей на певні об'єкти привласнення і споживання.

4. Економічні інтереси - це зовнішня активізована свідомістю оболонка економічних потреб.

Що таке економічна система суспільства?

1.Сукупність взаємопов'язаних економічних елементів, які утворюють певну цілісність — економічну структуру сус­пільства.

2.Сукупність деяких видів господарської діяльності суспільства.

3.Сукупність процесів виробництва і споживання.

4.Економічні відносини, що складаються на фазі виробництва.

13. Економічна система вирішує три основні питання. Яке зайве?

1. Хто повинен виробляти?	3. Для кого виробляти?
2. Що виробляти?	4. Як виробляти?

Що найбільш повно визначає власність як економічну категорію?

1. Відносини між людьми щодо привласнення засобів та резуль­татів виробництва.

2.Відношення людини до засобів виробництва.

3.Відношення людини до природних ресурсів.

4.Відношення людини до продуктивних сил суспільства.

Що є причиною різноманітності форм власності?

1. Необхідність всім громадянам мати власність.

2. Необхідність ефективного функціонування економіки.

3. Наявність капіталів різних розмірів.

4. Поділ суспільної праці, різний рівень усуспільнення та техно­логічної бази виробництва.