Засилля польського права на українських землях наприкінці XVIст.

Козацтво стало формуватися, як окремий стан в Речі Посполитій і заявило

Про себе, як окрема військово-політична сила.

Прагнення козацтва поширити свій вплив на якомога більші території

України.

Загострення протиріч і суперечностей між рядовими козаками «голотою» і

Козацькою старшиною.

У збройній боротьбі народу за своє визволення, яке почалося у кінці

XVIст. виявилося пробудження національної свідомості українського народу.

Вирішальною силою в цій боротьбі було українське козацтво. Народні

Повстання мали антифеодальний і визвольний характер.

Найбільші козацько-селянські повстання (суспільні рухи) кінця XVI ст.

Польський уряд використовував козаків не тільки для охорони краю від

Татар, а й у війні з Москвою, після якої козаки знову повернули свої сили

Проти турків. Щоб відвести від себе загрозу турецького гніву, польський

Уряд звелів карати організаторів походів, що козаків настільки

Роздратувало, що коли на Січ прибув королівський посланець, вони його

Втопили в р. Дніпро.

Весною 1586 року козаки зірвали татарський похід на Україну, спасли

Очаків, Козлов(Євпаторію), Білгород. Турки знову погрожують війною і

Польська влада звеліла нікого не пускати на Січ, не дозволяли вивозити

Припаси, а зловлених запорожців суворо карали. Та це не давало очікуваних

наслідків. Навпаки, козацькі загони з‘являлися в Україні від Дніпра до

Поділля, а людність, де бували козаки, сміливішає, не виконує панських

Наказів і пристає до козаків. А вже в 1591 році вибухнуло значне за

Розміром козацько-селянське повстання, яке очолив козацький гетьман Криштоф

Косинський.

a) Повстання під проводом К.Косинського (1591-1593).

Про Криштофа Косинського, як і про багатьох інших козацьких вождів, мало що

Відомо. Годі шукати його зображення серед портретів діячів того часу,

Якоїсь більш-менш повної біографії. ми знаємо лише те, що він походив із

Шляхетного роду, що жив на Підлящині, але, незважаючи на своє походження

Косинський тісно пов‘язував свою долю з українськими козаками. У 1586 році

Він вже виступає як один з визначних запорізьких старшин і несе бойову

Службу на самісінькому низу Дніпра, стежачи за окраїнами. В 1590 році

Гетьман реєстрового козацтва Криштоф Косинський, разом з іншими

Представниками козацької старшини, одержав від короля подарування на

Маєток Рокитне на Білоцерківщині. Але на ці землі заявив претензії князь

Януш Островський, староста білоцерківський і домігся на них грамоти від

Короля. Це призвело до конфлікту між К.Косинським і Я.Островським, який

Поступово переріс у 1591 році в збройне повстання широких мас українського

Народу. В грудні того ж року Косинський очолив загін козаків-реєстровиків,

Який штурмом оволодів Білою Церквою. Ця подія послужила сигналом для

Загального повстання, козаки та селяни, міська біднота громили шляхту на

Всій Правобережній Україні, масами стікалися до Косинського, який успішно

Оволодів містами Трипілля та Переяслав. Стривожені розмахом повстання

Феодали Речі Посполитої почали поспіхом збирати посполите рушення і рушили

На Трипілля. В цей момент повстанці виявили себе добрими дипломатами.

Шляхом обіцянок та відволікаючих маневрів вони приспали пильність

Командування карателів і незабаром останні були розпущені по домівках. Але

Після короткої перерви, отримавши з Росії зброю та гроші, оскільки

Косинський пообіцяв царю Федору Іоановичу, що перейде з козаками на царську

Службу, повстання розгортається знову. Воно охопило Волинь, Поділля,

Брацлавщину і Київщину і лише люта зима 1592-1593 рр. перешкодила

Подальшому його розгортанню. Повстанці нападали не тільки на шляхетські

Маєтки, але й на міста. Сам Косинський очолив похід на Київ, внаслідок чого

Місто було обложене. Феодали Речі Посполитої почали знову формувати

Посполите рушення, на цей раз під Костянтиновим на Волині і набирали

Найманців аж у Угорщині. Очолив урядові сили князь Острозький. 2 лютого

1593 року він розбив військо Косинського під П‘ятою (тепер село

Чуднівського району не Житомирщині). Між козаками і Острозьким була

укладена угода, за якою козаки зобов‘язувалися скинути Косинського з

Гетьманства і перебувати в повному послухові королю., не нападати на

Сусідні країни, залишатися за порогами і не чіпати маєтків князя

Острозького та інших магнатів, що були під П‘ятою, видати із своїх лав

Селян-втікачів і шляхтичів, повернути захоплену в шляхти зброю, коней,

Худому, майно і дбати про те, щоб бути завжди у милості у князів і Речі

Посполитої. Проте козаки не скинули Косинського з гетьманства і почали

Готуватися до нового повстання, повернувшись на Томаківську Січ. В травні

К.Косинський на чолі 2000 козаків вийшов сушею та Дніпром піднявся до

Черкас, де обложив його гарнізон. В ході жорстокої битви Косинський

Загинув, а козаки, зазнавши великих втрат, на умовах почесного миру

Відступили на Запоріжжя. Варшавський сейм оголосив їх поза законом. Після

Боїв під Черкасами більше половини повстанців рушило на Київ і восени 1593

Року обложили місто. Але невдовзі прийшла звістка, що кримський хан обложив

Токомакську Січ і зруйнував її. Внаслідок цього прийшлося зняти облогу

Києва і повертатися на Низ і будувати нову Базавлукську Січ. Але повстання

Не припинялося і незабаром переросло в більш значне.

b) Повстання під керівництвом Северина Наливайка (1594-1596 рр.)

В 1594-1596 рр. розгортається нове повстання. Найвизначнішими

Ватажками повстанців деякі історики вважають не тільки Северине Наливайка,

Але й Григорія Лободу. На початку 1593 року Туреччина разом з кримським

Ханом починає війну з Австрією та Угорщиною. Австрійський імператор Рудольф

II хотів використати у війні Австрії проти Туреччини запорожців. Козаки

Здійснили цілий ряд походів проти татар і турків. Навесні 1594 року

Запорожці під проводом Лободи напали на Білгород (Акерман), де зібралося

Турецьке військо для походу проти Угорщини, зруйнували місто і знищили

Багато турків. Незалежно від запорожців влітку 1594 року рушив до Молдавії

І Наливайко на чолі загону в 2000 козаків. Наливайко напав на татар, що

Йшли на Угорщину, розгромив їх, захопив кілька тисяч коней. Після цього

Походу Наливайко відіслав своїх посланців до Запорозької Січі з пропозицією

Дійти разом. В жовтні 1594 року Наливайко і Лобода на чолі 12 тис. війська

Здійснили перший похід на Молдавію. Однак, як показала подальша боротьба,

Григорій Лобода, який спирався на козацьку старшину, не завжди належно та

Віддано підтримував С.Наливайка. Тому з повним правом можна вважати вождем

Повсталих С.Наливайка. Що ми про нього знаємо?

Северин Наливайко походив з сім‘ї ремісників-пушкарів із Гусятина на

Поділлі (нині селище міського типу на Тернопільщині). Після смерті батька,

закатованого слугами місцевого магната О. Конецпольський він жив з матір‘ю

в Острозі. В цьому великому місті жив його брат Дем‘ян – відомий

Український письменник та церковний діяч. Пізніше Наливайко подався на

Запоріжжя і здобув загальне визнання як сміливий воїн, досвідчений

Керівник козаків в їх походах проти Османської Імперії, Кримського

ханства, Молдавії. Як писав польський хроніст Павло П‘ясинський, Наливайко

Був людиною сільського походження але “доблесті надзвичайної”. Інший

Польський автор XVI ст. Йоахим Більський пише, що Северин Наливайко

“людина надзвичайна…, до того ж прекрасний артилерист”. Певний час він

Служив сотником в війську князя Константина (Василя) Острозького. Навесні

Року за згодою цього князя він зібрав велике козацьке військо для

Оборони від татарського натиску. Успішні дії козаків Наливайка викликали

Антитурецькі повстання в Молдавії і Валахії, сприяли визвольній боротьбі

Народів цих князівств, яку очолив тоді Михайло Хоробрий. Повернувшись в

Україну після недавнього походу Наливайко пішов повстанським шляхом

Криштофа Косинького. Він посилає свої загони на Брацлав, куди 14 жовтня

1594 року з‘їхалася околична шляхта для звичайних судових засідань.

Назабаром Брацлав було взято повстанцями, і звістка про це облетіла