Сутність фінансів та фінансова система.

У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).

Фінанси, таким чином, безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм. Так, до фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобів, зв'язку, охорони здоров'я тощо). Гроші, отримані у вигля- ді заробітної плати чи грошового переказу від родичів, — теж не є фінансами. Не є фінансами і гроші, які, наприклад, центральний банк надає у позику комерційним банкам, або гроші фізичних та юридичних осіб, що перебувають на рахунках комерційних банків. Не відносять до фінансів і гроші, отримані у спадщину або від реалізації нерухомості громадянами і т. ін. Це означає, що гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються.

Об'єктивна необхідність фінансів. Незвважаючи нате, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.

Види фінансів:

1) Державні: Загальнодержавні, регіональні, муніципальні, фінанси держ. Під-в, фінанси держ. Підпр, устан, орг, що здійснюють некомерційну діяльність.

2) Громадських обєднань:спілок, політ.партій, гром.рухів, благ.фондів.

3)Приватні: фінанси приватних підприємств та корпорацій, комерційних установ та орг, домогосподарств.

До приватних фінансів подекуди відносять фінанси населення (домогосподарств, сім'ї). Це пов'язано з проблемою вивчення структури надходжень і витрат сімейного бюджету. Такий підхід потребує пояснення.

Фінанси домогосподарства — грошові відносини щодо формування та використання громадянами (членами сім'ї), які разом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом.

Фінанси підприємств, установ та організацій — системавідносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінансових ресурсів). На цьому рівні формується переважна частка фінансових ресурсів країни.

Фінанси громадських об'єднань — система відносин між: — громадськими об'єднаннями та їхніми членами; — щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг; — за напрямами використання грошових фондів об'єднання; — громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями й установами (добровільні внески, пожертвування тощо); — між різними рівнями громадських об'єднань; — між громадськими об'єднаннями і підвідомчими господарськими об'єднаннями.

Державні фінанси — особлива сфера розподільчих відносин, пов'язана з первинним і вторинним розподілом та використа- ням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.

Такі грошові засоби набувають форм: — державного бюджету; — регіональних бюджетів; — місцевих бюджетів; — спеціальних фондів; — фінансів державних підприємств.

Риси фінансів: — набирають грошової (ненатуральної) форми; — носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на відміну від обміну, якому властива еквівалентність; — розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу); — акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплатній основі.

Ознаки фінансових ресурсів (засобів): — виражають відносини власності; — перебувають у постійному русі; — мають особливі джерела формування; — відрізняються за напрямами використання; — мають специфічний склад учасників формування, розподілу та використання.

Значення фінансів. Фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб'єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і розподілу їх незалежно від внеску суб'єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім'ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.

Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування, утворюють фінансову систему країни. Найважливішою ланкою фінансової системи держави є державний бюджет.

Державний бюджет. Бюджетна система.

Найважливішою ланкою фінансової системи держави є державний бюджет.

Функції державного бюджету:Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо). Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на струк- турну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем. Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо. Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету: — податки; — відрахування на соцстрах та інші види відрахувань; — державна позика (внутрішня та зовнішня); — емісія грошей; — продаж державного майна.

Форми виплат із державного бюджету: — асигнування — видатки на утримання підприємств та установ; — субсидії — державна допомога організаціям, установам, громадянам; — субвенції — державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку; — дотації — допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки. Надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом, називають бюджетним фінансуванням.

Система бюджетного фінансування містить: — механізм надання бюджетних засобів розпорядникам асигнувань; — засоби фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням грошових ресурсів.

Бюджетна система України — це сукупність бюджетів різних рівнів: — державного; — бюджету Автономної Республіки Крим; — обласних; — бюджетів міст Києва та Севастополя; — міських бюджетів; — районних; — районних бюджетів у містах; — сільських та селищних.

Консолідований бюджет — це об'єднаний бюджет центрального уряду і бюджети місцевих органів влади.

За станом розрізняють державний бюджет: — нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені; — дефіцитний, коли видатки перевищують доходи; — профіцитний, коли доходи перевищують видатки.