Найпоширенішими методами нечесної конкуренції є такі.

Неправомірне використання позначень товару іншого виробника. Це здійснюється шляхом копіювання зовнішнього вигляду товару, найменування, фірмового знака, упаковки та інших позначень, які можуть привести до змішування його з товаром конкурента.

Дезінформація споживачів про товар. Вона виявляється в неправдивих відомостях про властивості свого товару: якість, сорт, безпечність використання, термін зберігання, приховані дефекти тощо.

Компрометація товарів конкурентів. Вона здійснюється шляхом поширення у будь-якій формі, у т. ч. і через порівняльну рекламу, неправдивих, неточних або неповних відомостей про властивості товарів своїх конкурентів.

Тиск на постачальників ресурсів і банки, щоб вони не укладали, або розривали договори на постачання конкурентам сировини, матеріалів та надання кредитів.

Неправомірне збирання,розголошення та використання комерційної таємниці про діяльність суперника — конкурента. До цього можна також додати й економічне шпигунство.

Переманювання провідних спеціалістів фірм-конкурентів шляхом підкупу, встановлення вищих окладів та надання різних пільг.

Іноді деякі нечесні методи конкурентної боротьби переростають у кримінальні злочини: шантаж, підпали, вибухи, убивства.

Закон конкуренції виражає внутрішньо необхідні, сталі, суттєві причинно-наслідкові взаємозв'язки між економічними суб'єктами у боротьбі за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання найбільшого прибутку.

Закон конкуренції та кожна форма його вияву мають внутрішні суперечності: між виробниками і споживачами; між різними підприємствами; між різними споживачами; між дрібними, середніми і великими підприємствами за реалізацію своїх потреб та інтересів.

Зміст і роль закону конкуренції в ринковій економіці більш повно виявляється через функції, які він виконує:

· Ціноутворення

· Регулювання

· Функції закону

· конкуренції

· Стимулювання

· Контрольна

· Диференціації товаровиробників

Функція ціноутворення. Це одна з найважливіших функцій конкуренції. Особливість цієї функції виявляється у тому, що конкуренція впливає на рівень індивідуальних затрат виробництва будь-якого товару, зводячи їх до суспільно необхідних затрат, які й визначають рівноважну ринкову ціну товару. Отже, конкуренція є тим механізмом, який встановлює ціну на рівні, за якого досягається ринкова рівновага і реалізація товарів.

Функція регулювання. Орієнтуючись на конкурентно визначені ринкові ціни, підприємці спрямовують свої капітали з малодохідних галузей у ті галузі, товари яких користуються попитом і дають більші прибутки

Функція стимулювання. Конкурентна боротьба за найбільші прибутки спонукає товаровиробників застосовувати нову техніку і технології, впроваджувати ефективні форми організації праці та виробництва, економніше використовувати ресурси, обновляти продукцію, підвищувати її якість, знижувати ціни.

Контрольна функція. Конкуренція контролює конкурентоспроможність кожного виробника за двома основними показниками його діяльності:

— по-перше, за відповідністю індивідуальних затрат виробництва його товарів суспільно необхідним витратам виробництва подібних товарів;

— по-друге, за відповідністю споживчої вартості його товарів (асортименту) суспільним потребам, тобто його корисності для суспільства.

Функція диференціації товаровиробників. Товаровиробники як суб'єкти конкурентних ринкових відносин за рівних стартових економічних можливостей можуть мати різні кінцеві результати своєї діяльності. Бажаних результатів товаровиробники можуть досягти лише за умови цивілізованої конкуренції, коли кожен із учасників ринку може конкурувати та перемагати конкурентів завдяки власним перевагам.

Однією з умов функціонування ринкової економіки є відтворення конкурентного середовища. Без конкуренції ринку бути не може. Тому певною мірою можна сказати, що ринок без конкуренції не існує і навпаки.

Конкуренція – це економічне змагання, суперництво, яке відбувається між суб’єктами господарської діяльності. Це форма прояву відношень між різними суб’єктами госп. діяльності: покупцем і продавцем, між продавцями тощо.

Умови виникнення конкуренції (співпадають з умовами виникнення ринку):

суспільний поділ праці;

економічне відокремлення товаровиробника;

вільне ціноутворення.

Конкуренція, як економічне явище: 1) відтворюється при наявності на ринку великої кількості покупців і продавців, 2) означає свободу покупців і продавців вступати в той чи інший сектор ринку.

Функціями економічної конкуренції є:

вирівнювання індивідуальних витрат при виробництві товарів в певній галузі виробництва, а отже, відтворювання середньої вартості товару;

вирівнювання прибутків (наприклад, маючи однаковий капітал і виробляючи різні види товару з різним рівнем прибутковості, ви поступово переведете капітал до виробництва більш прибуткового товару);

формування інтернаціональної вартості в результаті утворення міжнародного ринку;

є регулятором пропорцій суспільного виробництва (завдяки переливанню капіталу з менш рентабельних сфер до більш рентабельних);

стимулювання підвищення ефективності;

диференціація.

Економічними суб’єктами конкуренції є всі особи, що виходять на ринок (як резиденти так і нерезиденти).

Конкуренція може бути досконалою та недосконалою. Щоб класифікувати такі види конкуренції, розглянемо моделі ринку: 1) чиста конкуренція, 2) чиста монополія, 3) олігополія, 4) монополістична конкуренція.

Чиста конкуренція – це такий тип моделі ринку, при якій характерним є наявність величезної кількості незалежних продавців (наприклад: виробництво сільськогосподарської продукції, ринки цінних паперів, робочої сили, валюти).

Чиста монополія – це така модель ринку. Яка характеризується наявністю одного виробника-монополіста у визначеній галузі. Він є і підприємством і галуззю. Він виробляє унікальний товар. Приклад: De Beers (діаманти).

Монополістична конкуренція – модель ринкової економіки, що характеризується конкуренцією між монополістами, що виробляють не ідентичну, але схожу продукцію. Приклад: Peps- Cola та Coca-Cola.

Олігополія – ринкова модель, що характеризується наявністю декількох фірм, що охоплюють велику кількість виробництва в даній галузі. В основному утворюється в галузях, що виробляють продукти масового споживання. Часто пов’язана з таким явищем, як природна монополія. Приклад: кольорові метали, алюміній, цигарки, миючі засоби. В розвиненому суспільстві олігополія обумовлена тим, що масштаби виробництва того чи іншого блага вимагає створення монополістичного об’єднання.

Види конкуренції:

Внутрішньогалузева - це конкуренція між виробниками певної галузі. Об'єктами такої конкуренції є умови виробництва, ринки збуту, "портфелі" замовлень, затрати виробництва, якість продукції та послуг. Вона зумовлює зростання ефективності всієї галузі, кількісних і якісних показників, її подальший розвиток.

Міжгалузева конкуренція здійснюється між виробниками (підприємствами, підприємцями) даної галузі й виробниками інших галузей. Об'єктом такої конкуренції є більш висока норма прибутку (рентабельності) в тій чи іншій галузі, отже, і боротьба за вигідніше вкладення капіталу. Ця конкуренція сприяє міжгалузевому переливанню капіталів і переміщенню ресурсів до більш ефективних галузей і сфер виробництва. Швидке переміщення капіталу і ресурсів з однієї галузі до іншої дає суспільству можливість найбільш раціонально використовувати засоби виробництва і робочу силу.

Досконала або чиста конкуренція - це така модель ринку, при якій вплив кожного учасника економічного процесу на загальну ситуацію настільки малий, що ним можна знехтувати. Модель чистої конкуренції має наступні характерні ознаки. По-перше, при ній на ринку знаходиться багато незалежних продавців і покупців даного продукту. По-друге, ніким і нічим не обмежений доступ на ринок і такий самий вихід з нього всіх бажаючих. По-третє, фірми, що конкурують, випускають стандартизовану продукцію. По-четверте, в умовах чистої конкуренції відсутній будь-який вплив окремої фірми на рівень ринкової ціни. Учасники ринкових угод мають вичерпну і вчасну інформацію про якість товару, ціни і вигоду торгівлі. Все сказане дало привід назвати даний вид досконалою конкуренцією.
"Недосконала" (обмежена) конкуренція репрезентується двома основними формами: монополістичною конкуренцією та олігополією. Об'єднує їх те, що на відміну від чистої конкуренції, вони дають змогу окремій фірмі впливати на ринок, використовуючи для цього ряд важелів і, насамперед, важіль ціни.