Концепція фізичного виховання в системі освіти України

Протягом останнього десятиріччя в Україні склалася три­вожна ситуація: різко погіршилось здоров'я і фізична підго­товленість дошкільників, учнівської і студентської молодь. Це насамперед пов'язано з кризою в національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Основними причинами кризи є: знецінення соціального престижу здоров'я, фізичної культури і спорту; відставання від сучасних вимог усіх ланок підготовки і перепідготовки фізкультурних кадрів; недооцінка у дошкільний установах, навчальних закладах соціальної, оздоровчої та виховної ролі фізичної культури і спорту; залишковий принцип її фінансу­вання. Отже, виникла необхідність радикальної перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління. Це потребує дотримання державної політики і вироблення Кон­цепції фізичного виховання дітей і молоді відповідно до соціальних і економічних змін, що відбуваються в Україні на основі нової Конституції України. Дана концепція є основоположним програмним докумен­том, що визначає державну політику в галузі фізичного виховання на період становлення національної системи освіти в Україні до 2005 року. Це основний керівний документ для практичної діяльності всіх органів, структур і осіб, що організують і здійснюють процес фізичного виховання. Кон­цепція визначає об'єкт фізичного виховання, його ідеологічні, організаційно-педагогічні основи, програмне, нормативне, на­укове, методичне, інформаційне, лінгвістичне, кадрове, ма­теріально-технічне і фінансове забезпечення, міжнародні зв'язки, систему управління. Концепція базується на Конституції України, Законах України "Про освіту", "Про фізичну культуру і спорт" та інших законодавчих актах держави. Реалізація Концепції забезпечується існуючою кадровою та матеріально-технічною базою, яка є у сфері освіти Ук­раїни і не потребує значних витрат.

Дотримання положень Концепції дасть змогу оптимізувати фізичне виховання дітей та молоді, суттєво покращити стан здоров'я і працездатність населення нашої країни (привести його у відповідність до світових стандартів і вимог).

Об'єкти фізичного виховання в системі освіти Фізичне виховання в системі освіти здійснюється відпо­відно до законів України "Про освіту", "Про фізичну куль­туру і спорт" в усіх типах виховних, навчально-виховних і навчальних закладах, незалежно від форм власності. Об'єктами фізичного виховання є: діти дошкільних закладів, учні загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів освіти; студенти вищих за­кладів освіти всіх рівнів акредитації, а також особи, що отримують післядипломну освіту. Особлива увага приділяється фізичному вихованню дітей, учнів і студентів, що навчаються і мешкають в зонах еко­логічного і радіаційного забруднення та інвалідів, які мають фізичні й психічні вади.

Ідеологічні основи національної системи фізичного виховання Фізичне виховання дітей і молоді в Україні є невід'ємною частиною системи народної освіти, важливим компонентом гуманітарного виховання дітей і молоді, формування у них патріотичних почуттів, фізичного та морального здоров'я, вдосконалення фізичної і психологічної підготовки до актив­ного життя і професійної діяльності. Ідеологічною основою фізичного виховання дітей і молоді є загальнолюдські та гуманістичні цінності.

Національна система фізичного виховання дітей і молоді України має глибокий зв'язок з традиціями народу, його життям, інтересами і моральними цінностями, її визначають науковість, інтегрованість, безперервність, відкритість. Фізичне виховання у дошкільних та інших навчальних закладах України базується на принципах індивідуального та особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямова­ності, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення, безперервності цього процесу, вра­хування регіональних умов тощо. Критеріями ефективності фізичного виховання дітей і молоді є рівень фізичного розвитку та показники їхнього здоров'я, грамотність щодо використання ними основних за­собів і форм фізичного виховання, дотримання здорового способу життя, відсутність негативних звичок, включеність у процес фізичного виховання.

Організаційно-педагогічні основи Організаційно-педагогічну основу фізичного виховання до­шкільників, учнівської і студентської молоді в системі освіти України складають предмет "Фізична культура" і навчальна дисципліна "Фізичне виховання". Вони вводяться як обов'яз­кові в дошкільних, середніх і вищих навчальних закладах усіх типів і форм власності. Їх зміст визначається навчаль­ними програмами, що базуються на принципах прогностичної педагогіки й враховують вікові особливості дошкільників, учнів і студентів та тісно пов'язується з матеріалом інших предметів і дисциплін, що формують фізичну і духовну основу особистості в процесі освіти. Для фізичного виховання використовуються різноманітні засоби і методи, включаючи нетрадиційні, котрі спрямовані на реалізацію завдань цього процесу та підпорядковуються його закономірностям. Специфічними засобами фізичного ви­ховання є фізичні вправи, широко застосовуються загально-педагогічні та валеологічні засоби, а також гігієнічні, при­родничі та інші оздоровчі фактори (активне загартовування, прийоми психогігієни, раціональне харчування та інше). За­бороняється використовувати засоби і методи, котрі шкодять фізичному і психічному здоров'ю дітей та молоді. Основною організаційною формою фізичного виховання в усіх типах навчально-виховних закладів є урок (заняття), який має науково обгрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм. Уроки (заняття) забезпечують дітям і молоді ба­зовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім уроків (занять), широко використовуються різно­манітні позаурочні форми: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, заняття в фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах ліку­вальної фізичної культури та фізичної реабілітації і рекреації тощо. Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, спортивних класах, спортивних відділеннях вищих навчальних закладів, регіональних спортивних клубах, а також самостій­ні заняття фізичними вправами, виконання домашніх за­вдань з фізичної культури та інше. Усі названі форми фізичного виховання дошкільників, учнів і студентів проводяться в рамках державної системи освіти безкоштовно. В окремих випадках деякі факультативні фізкультурно-спортивні заняття (теніс, плавання, атлетична гімнастика, східні єдиноборства тощо) можуть організовува­тися за плату. Організаційною основою системи фізичного виховання і спортивного тренування дітей і молоді є структурні підроз­діли Міністерства освіти України, що забезпечують фізичне виховання в дошкільних закладах, усіх типах загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах. До них належать центральні і місцеві органи управління процесом фізичного виховання дітей і молоді, кафедри фізичного виховання і спорту, оздоровчі і спортивні центри, спортивні клуби, ДЮСШ, СДЮШОР, ліцеї та училища фізичної культури, спеціалізовані спортивні класи та інші.

Програмне забезпечення Фізичне виховання дітей і молоді здійснюється відповідно до навчальних програм для дошкільних закладів, загально­освітніх шкіл, професійних навчально-виховних і вищих на­вчальних закладів з навчальних дисциплін "Фізична культура" та "Фізичне виховання", а у ДЮСШ, СДЮШОР, ліцеях та училищах фізичної культури, спортивних секціях тощо — до програм відповідних видів спорту. Навчальні програми визначають зміст навчально-виховного процесу, на­вчальні нормативи, рівень знань, рухових умінь і навичок, Орієнтири і стимули ефективної фізкультурної і спортивної діяльності їх учасників. Навчальні програми розробляються для кожної вікової групи та етапу навчання на основі дидактичних принципів прогностичної педагогіки. Створюються програми різних рівнів: базові, регіональні, відомчі, програми дошкільного закладу, школи, вищого на­вчального закладу, авторські (розроблені окремим учителем, викладачем). Обов'язковою умовою всіх програм є їх відпо­відність державним вимогам до фізичного виховання.

Нормативне забезпечення Фізичне виховання в дошкільних установах, загально­освітніх школах, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах регламентується Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України, які є критеріями його ефективності та якості. Для всіх типів дитячих дошкільних установ і навчальних закладів визначається: обсяг рекомендованого рухового ре­жиму; мінімальна кількість обов'язкових навчальних занять за тиждень; нормативи фізичної підготовленості; фізіологічне допустимі обсяги тижневого і річного навантаження дошкіль­ників, учнів і студентів; норми матеріально-технічного і фінансового забезпечення з розрахунку на одного вихованця дошкільної установи, учня, студента. У процесі фізичного виховання і спортивного вдоскона­лення широко використовується система відомчих стандартів, спрямованих на підвищення якості навчальних, позаурочних і позааудиторних занять фізкультурою і спортом (стандарти навчальної документації, проведення практичних занять, об­слуговування спортивних змагань тощо).

Методичне забезпечення Фізичне виховання дошкільників, учнівської і студентсь­кої молоді забезпечується необхідною кількістю підручників навчальних посібників,, дидактичних матеріалів, методичних розробок, пізнавальної і художньої літератури, наочних та технічних засобів навчання. Для вихователів, учителів, вик­ладачів і тренерів також видаються нормативні, методичні і довідково-інформаційні збірники з питань фізкультурної освіти, фізичного виховання і спортивного тренування. Підвищенню ефективності методичного забезпечення фізич­ного виховання і спортивного тренування сприятиме відкриття Національної бібліотеки фізичної культури і спорту, спеціа­лізованого видавництва, створення навчальних передач на радіо і телебаченні, випуск науково-методичних журналів, розробка і використання комп'ютерних навчальних і трену­вальних програм, комп'ютеризація навчально-методичної літе­ратури, проведення семінарів, науково-практичних конфе­ренцій, планова перепідготовка і стажування вихователів, учителів, викладачів, тренерів.

Лінгвістичне забезпечення Система фізичного виховання має забезпечуватися за­гальноприйнятими понятійними, іншомовними, тлумачними та іншими словниками, які пояснюють поняття, терміни визначення теорії та методики фізичного виховання й спортивного тренування. Це перш за все стосується понять: здоровий спосіб життя, фізична культура, лікувальна фізична культура, фізичне виховання, спорт, спортивне тренування, фізична підготовка тощо. Вивчення основних понять і термінів має розширюватися і конкретизуватися залежно від віку учнів і студентів, їхньої підготовленості і спортивної спеціалізації. Обов'язковою умо­вою лінгвістичного забезпечення є висока культура мовлення вихователів, учителів, викладачів і тренерів, знання і во­лодіння спортивною термінологією.

Наукове забезпечення Наукові дослідження є органічною частиною національної системи фізичного виховання дітей і молоді, базовим еле­ментом її вдосконалення та підвищення професійної підго­товленості фахівців. Розвиток фізичної культури і спорту передбачає проведення прикладних та фундаментальних дослід­жень. Це потребує: розробки концепції розвитку науки в галузі фізичного виховання і спорту; впровадження нових форм організації та управління науковою діяльністю у сфері фізичного виховання та спорту; створення банку даних на­укових розробок, виконаних в Україні та інших державах; розробки пріоритетних напрямків наукових досліджень з фізичної культури і спорту; розробки програмно-нормативних основ фізичного виховання дошкільників, учнівської і студент­ської молоді з урахуванням впливу несприятливих еко­логічних факторів, що виникли внаслідок чорнобильської катастрофи; створення комп'ютерних технологій для розроб­ки індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм і планів спортивної підготовки, що дають змогу оптимізувати процес фізичного виховання і спортивного вдосконалення; створення мережі регіональних науково-дослідних центрів, наукових лабораторій; матеріальної зацікавленості у проведенні нау­кових досліджень і впровадженні одержаних результатів у практику; адекватне матеріальне і моральне стимулювання науковців і наукових колективів.

Медичне забезпечення Фізичне виховання дітей і молоді в усіх його формах передбачає високоефективне медичне обслуговування, що за­безпечується органами охорони здоров'я і системою лікарсько-фізкультурних диспансерів. Їхні фахівці здійснюють безпе­рервний лікарський контроль, ведуть лікарсько-педагогічні спостереження, організовують диспансеризацію і розподіл дошкільників,, учнівської і студентської молоді за станом здоров¢я на медичні групи. Підвищенню ефективності медичного забезпечення фізич­ного виховання дошкільників, учнів і студентської молоді сприятимуть: введення до штату дошкільних та навчальних закладів усіх типів потрібної кількості медичних працівників; ство­рення у навчальних закладах для учнів і студентів реа­білітаційних груп (за станом здоров'я) лікувальної фізичної культури і регулярне проведення з ними занять; введення до системи фізичного виховання дітей і молоді профілак­тичної страхової медицини.

Кадрове забезпечення Фізичне виховання в системі дошкільних установ і на­вчальних закладів здійснюється: вихователями, інструкторами фізичного виховання дошкільних установ, учителями фізичної культури загальноосвітніх шкіл, викладачами фізичного ви­ховання професійних навчально-виховних і вищих навчаль­них закладів, тренерами дитячо-юнацьких спортивних шкіл, інструкторами, методистами, працівниками управлінських струк­тур. Їм допомагають лікарі, фахівці комп'ютерної і тренажерної техніки, економісти, фінансові працівники, менедже­ри тощо. До проведення навчальних занять з дошкільниками, уроків і тренувань з учнівською і студентською молоддю допускаються особи, які мають спеціальну фізкультурну освіту або відповідну фахову підготовку, їхня кваліфікація підтверджу­ється дипломом або сертифікатом, виданим державною ус­тановою, що має право на підготовку фахівців фізичної культури і спорту. Ефективному функціонуванню державної системи кадро­вого забезпечення сфери фізичного виховання дітей і молоді сприятимуть: розробка кваліфікаційних характеристик педа­гогічних і фізкультурних кадрів; щорічні замовлення Мініс­терства освіти України державним навчальним закладам на підготовку необхідної кількості фахівців фізичного виховання; створення ринку праці фахівців сфери фізичної культури і спорту; відбір кваліфікованих фахівців на конкурсній і конт­рактній основах; створення системи стимулів і спеціальних гарантій щодо ефективної професійної діяльності, підвищення педагогічної майстерності й творчої активності фізкультурних кадрів. Система кадрового забезпечення процесу фізичного ви­ховання дітей і молоді має постійно вдосконалюватися, орієн­туючись на динаміку соціального замовлення суспільства і готовність до діяльності в умовах ринкових відносин.

Матеріально-технічне забезпечення Важливою умовою ефективного функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді є наявність у дошкільних установах, школах, професійних навчально-виховних і ви­щих навчальних закладах, незалежно від форм власності, сучасної матеріально-технічної бази: спортивних споруд, до­статньої кількості обладнання, інвентарю, технічних засобів для проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивних за­ходів, тренажерної і комп'ютерної техніки тощо.

З метою раціонального використання, вдосконалення і розвитку матеріально-технічної бази потрібно: розробити дер­жавні нормативи фінансування, експлуатації і будівництва спортивних споруд закладів освіти; нові спортивні споруди будувати з урахуванням перспективних потреб конкретної вікової групи дошкільників, учнів і студентів, а також су­часних педагогічних технологій, методів навчання, трену­вання та індивідуалізації навчального процесу. У перехідний до ринкових відносин період основними напрямами розвитку матеріально-технічної бази фізичного виховання в дошкільних і навчальних закладах мають бути: будівництво комплексних спортивних споруд за сучасними проектами та архітектурними вимогами; цільове призначення капіталовкладень на творення регіональних оздоровчо-спор­тивних та спеціалізованих центрів; пріоритетне будівництво у екологічно чистих зонах відкритих спортивних споруд для занять на свіжому повітрі; створення за місцем проживання дошкільників і учнів фізкультурно-оздоровчих зон із спор­тивними майданчиками, які б забезпечували виконання ре­комендованих рухових режимів; створення на спортивних спорудах умов для занять оздоровчою та лікувальною фіз­культурою дітей з ослабленим здоров'ям та інвалідів; осна­щення спеціальних дитячих установ, навчальних закладів та спортивних клубів, що функціонують при них, спортив­ним обладнанням та інвентарем із державних і громадських фондів за пільговими цінами; створення в системі Міністерства освіти України індустріальної бази для виготовлення спор­тивного обладнання, інвентарю та тренажерів; широке за­лучення до будівництва спортивних споруд і їх матеріально-технічного постачання вітчизняних і зарубіжних інвесторів та фірм.

Фінансове забезпечення Функціонування системи фізичного виховання дошкіль­ників, учнівської та студентської молоді потребує гаранто­ваного нормативного фінансового забезпечення за рахунок державного, регіонального і місцевого бюджетів. Додаткови­ми джерелами фінансового забезпечення можуть бути: до­бровільні внески державних і приватних підприємств, фірм, акціонерних компаній, громадських організацій, вітчизняних та зарубіжних благодійних фондів; кошти, одержані за на­дання фізкультурно-оздоровчих послуг населенню, проведення масових спортивних заходів та здавання в оренду своїх спортивних баз і споруд; доходи від комерційної діяльності і впровадження науково-методичних розробок; різноманітні дотації, кредити банків та інші надходження, що не супере­чать чинному законодавству. Впровадження нових форм фінансового забезпечення сфе­ри фізичного виховання дітей та молоді у перехідний до ринку період передбачає: збереження за державою пріоритету у фінансуванні навчально-виховного процесу з фізичного виховання і спорту; розробки і впровадження державних нормативів фінансового і матеріального забезпечення занять фізкультурою і спортом з розрахунку на одну особу; цільове гарантоване державне фінансування нормативних витрат на фізичне виховання дошкільників, учнівської і студентської молоді з малозабезпечених сімей; створення у системі управління фізкультурою і спортом нових форм фінансового забезпечення (фондів підтримки, опікунських рад, фондів сприяння тощо);- розширення прав керівників дошкільних установ, навчальних закладів та підрозділів, що займаються фізкультурою і спортом у фінансово-господарській діяльності, спрямованій на пошук додаткових коштів для забезпечення процесу фізичного виховання дітей і молоді; іноземні інвестиції на створення і розвиток матеріально-технічної бази для за­нять фізкультурою і спортом, розробку і впровадження різних регіональних і місцевих фізкультурно-оздоровчих та спор­тивних програм; матеріальне заохочення організацій за но­вації в фізичному вихованні і спортивній підготовці дітей та молоді; централізовану матеріальну допомогу регіонам, окремим дошкільним установам, навчальним закладам та фізичним особам для реалізації пріоритетних цільових про­грам розвитку фізичного виховання.

Управління фізичним вихованням Ефективне функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді передбачає створення нових механізмів управління, регулювання і саморегулювання її на державному, регіональних, місцевих рівнях та у навчальних колективах. В основу формування цих механізмів має бути покладений системний підхід і принципи взаємної відповідальності, взаємодії державних органів управління і громадського самоврядуван­ня, широкого застосування громадських засад і децентралізації управлінських дій. Основними напрямами вдосконалення управління фізичним вихованням дітей і молоді в сучасних умовах є: поступовий перехід від державного до державно-громадського управління; поступове розширення функцій громадських органів управління; використання економічних методів управління; впровадження до системи управління фізичним вихованням нових техно­логій автоматизації інформативних процесів і створення на цій основі цільових банків даних здоров'я, фізичної і спор­тивної підготовленості дітей і молоді, автоматизованих ро­бочих місць для управлінців усіх рівнів; створення в регіонах, навчальних закладах єдиних служб здоров'я, що об'єднують відповідні підрозділи і фахівців фізкультури, спорту й охо­рони здоров'я; підсилення в системі управління ролі гро­мадських організацій та органів самоврядування (науково-методичних і експертних рад, фондів сприяння, опікунських організацій, федерацій і асоціацій з видів спорту, творчих об¢єднань, рад, конференцій, з'їздів тощо); широке впровад­ження до системи фізичного виховання педагогічних, соціально-психологічних та інформаційних методів управління. Для реалізації цих напрямів потрібно: створити систему державно-громадського оцінювання розвитку фізичного ви­ховання у дошкільних установах, загальноосвітніх школах, професійних навчально-виховних та вищих навчальних за­кладах усіх форм власності і включити її до критеріїв ак­редитації та атестації зазначених закладів; удосконалити систему державно-громадського оцінювання рівня постановки фізичного виховання, орієнтовану на світові стандарти; ак­тивізувати діяльність регіональних і місцевих управлінських структур, спрямувавши їх на економічну і правову самостійність, конкурентноздатність, саморозвиток і автономізацію управління; залучити до управління громадські і приватні організації, що надають матеріальну підтримку новим проектам розвитку фізичного виховання дітей і молоді.

Міжнародні зв'язки

Розвиток фізичного виховання дітей і молоді в системі освіти, виведення його на світовий рівень має здійснюватися в контексті широкої інтеграції в міжнародну систему освіти та обмін передовим зарубіжним досвідом.. Міжнародне спів­робітництво в галузі фізичного виховання дітей і молоді має за мету: використання загальнолюдських цінностей сфери фізичної культури і спорту; інтеграцію навчальних закладів України у світову культуру, олімпійський рух; гуманізацію міжнародних спортивних відносин, утвердження загально­людської етики співробітництва націй і культур; обмін но­вими технологіями у сфері фізичного виховання і спортивного вдосконалення; широку участь у світовому фізкультурному русі і міжнародних змаганнях; прямі зв'язки учнів, сту­дентів, спортсменів, вихователів, учителів фізкультури, ви­кладачів фізичного виховання, вчених і тренерів із зарубіжними колегами. Міжнародні зв'язки у сфері фізичного виховання і спорту мають розвиватися шляхом: проведення спільних зборів, мат­чевих зустрічей з командами зарубіжних навчальних за­кладів; організації стажування вихователів, учителів, ви­кладачів, тренерів, вчених за кордоном, обміну спортивними делегаціями; обміну вихователями, учителями фізкультури, викладачами фізичного виховання на контрактній основі; створення з навчальними закладами та організаціями інших країн спільних оздоровчо-спортивних центрів і таборів; укладання угод про співробітництво у сфері фізичного вихо­вання і спорту з навчальними закладами інших країн; обміну з іншими державами спортивною інформацією, науковою та навчально-методичною літературою, періодичною пресою; участі вихователів, учителів, викладачів, тренерів, вчених, аспірантів і студентів у міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах з проблем фізичного виховання і спорту; спільного проведення наукових досліджень проблем фізичного вихо­вання і спортивного тренування учнівської і студентської молоді; участі у реалізації міжнародних фізкультурно-оздо­ровчих програм; підготовки і перепідготовки вихователів, учителів, викладачів і тренерів з інших країн; проведення на комерційній основі курсів і семінарів для іноземних ви­хователів, учителів, викладачів і тренерів; створення спільних банків даних фізичної підготовленості дошкільників, учнівської і студентської молоді; створення із зарубіжними партнерами спільних підприємств для розробки комп'ютерних технологій, тренажерів, спортивної діагностичної апаратури, фізкультурно-оздоровчих програм тощо. Ключові терміни і поняття: концепція фізичного ви­ховання; система фізичного виховання; фізкультурна освіта, фізичний розвиток; фізичне вдосконалення; фізична підготовка; фізична підготовленість; фізична культура; лікувальна фізична культура; фізичне виховання; спорт; спортивне тренування; спортивна підготовка; спортивне вдосконалення; здоров'я; здо­ровий спосіб життя; ідеологічні й організаційно-педагогічні основи фізичного виховання; програмне, нормативне, мето­дичне, лінгвістичне, наукове, медичне, кадрове, матеріально-технічне забезпечення системи фізичного виховання; уп­равління системою фізичного виховання; міжнародні спор­тивні зв'язки.

 

Додаток Б

Копія