Урок – основна форма організації навчання у сучасній школі

Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні.

У молодших і середніх класах предметні уроки проводяться тільки з лижної підготовки і плавання, оскільки матеріал цих розділів програми погано поєднується із вправами інших розділів. Не сприяють включенню в ці уроки матеріалу з інших розділів і умови їх проведення. Комплексні уроки передбачають включення матеріалу з різних розділів програми.

Залежно від переважного розв'язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані (комбіновані) уроки.

На навчальних уроках увага вчителів та учнів зосереджується на техніці виконання вправ. Тренувальні уроки проводяться переважно з метою вдосконалення вивченого матеріалу і розвитку фізичних якостей. Контрольні уроки розв'язують переважно завдання контролю за ходом засвоєння вправ, виховання фізичних якостей, а також проведення вихідних і підсумкових тестувань для вивчення рівнів фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів.

Уроки фізичної культури мають свою специфіку як в організації, так і в проведенні. Уроки проводяться на спортивному майданчику, в спортивному залі, що дає змогу створювати особливі умови для організації учнів і цікавого, змістовного проведення занять. Уроки фізкультури — це велика гама рухових відчуттів, які по-різному впливають на учнів. Тому під час проведення уроків фізичної культури треба здійснювати індивідуальний підхід.

Освітні, виховні й оздоровчі завдання розв'язуються на уроці в комплексі. Успіх у виконанні цих завдань насамперед залежить від методичного рівня, на якому проводиться урок, а також від того, як забезпечується єдність фізичної та розумової активності учнів і виховуються морально-вольові якості.

Основні вимоги до уроку фізкультури:

1. чітко формулювати завдання на урок (з якою вправою-чи грою ознайомлювати; якої вправи навчати, а яку вдосконалювати; розвитку яких якостей сприяти і якими засобами);

2. зміст навчання на уроці повинен бути таким, щоб забезпечувався всебічний фізичний розвиток дітей, оздоровчий ефект;

3. урок має бути правильно методично побудованим (вимоги щодо підбору вправ залежно від віку й статі, дозування, послідовності і принципів навчання, способів органі­зації учнів на уроці);

4. урок за своїм змістом повинен відповідати складу учнів, їхнім віковим і статевим особливостям, фізичному розвитку і стану фізичної підготовленості вихованців;

5. кожний урок має бути логічним продовженням попереднього уроку і водночас підготовкою до наступного, цікавим, змістовним для учнів і спонукати їх до активної діяльностіпід час проведення уроку необхідно поєднувати словесні методи навчання, наочного сприймання та практичні методи виконання вправи;

6. виховувати у дітей інтерес і звичку до систематичних самостійних занять фізичною культурою.

Під структурою уроку розуміють орієнтовний план, яким можна користуватися як основою для організації та побудови уроку. Це допомагає вчителеві найбільш раціонально підбирати навчальний матеріал, розподіляти його протягом уроку і визначати оптимальне навантаження. Побудова уроку залежить від завдань, які треба розв'язати протягом 45 хв. Для виконання поставлених завдань підбирають матеріал, визначають послідовність його вивчення та методичні прийоми навчання. Урок фізичної культури структурно складається з трьох частин — підготовчої, основної і заключної. Поділ цей, звичайно, умовний, чіткої межі між частинами уроку немає. У кінці уроку вчитель підводить підсумки (відзначає старанних учнів, підбадьорює тих, яким важко дається певна вправа).

Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити моторну щільність уроку, та пульсометрію. Показник моторної (рухової) щільності уроку розраховується за формулою:

МЩУ= сума часу, витр. однією дитиною на виконання різних рухів х 100 %.

Так, наприклад, якщо за 45 хв. уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила 30 хв., то МЩУ становитиме: 30 хв. х 100%: 45 хв. = 66%. Показник моторної щільності має становити не менше 60%.

Одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2–3-х учнів різної статі, які обираються об’єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Пульс вимірюють до початку занять, після ввідної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку.

Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат (по вертикалі) – пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки «60». За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму (Рис. 1).

Рис. 1. Крива фізичного навантаження

 

Визначення величини фізичного навантаження вимрюється частотою серцевих скорочень за одну хвилину:

Покзники інтенсивності фізичного навантаження

(ЧСС, уд./хв,ЧСС- частота серцевих скорочень):

до 140 уд./хв. – легке фізичне навантаження;

141 – 160 уд./хв. – середнє фізичне навантаження;

більше 160 уд./хв. – значне фізичне навантаження;