Поняття стадії розслідування

І.Голосніченко, М.Стахурський, Н.Золотарьова пропонують визначення стадії адміністративного розслідування для провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це визначення з деякими застереженнями придатне для позначення такої стадії в інших адміністративних провадженнях. Під ним вони розуміють систему обов'язкових процесуальних дій, які проводяться органом адміністративної юрисдикції для збирання доказів, встановлення об'єктивної істини в справі та спрямовані на забезпечення підготовки матеріалів справи до розгляду1. Застереження перш за все стосуються суб'єкта, що організовує процесуальні дії на цій стадії. Таким суб'єктом є в першу чергу орган (посадова особа), що виступає від імені органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) в якості лідируючого суб'єкта. А юрисдикційний орган (провід) лише в окремих випадках втручається в організацію провадження. Друге застереження стосується включення підготовки матеріалів справи до складу цієї стадії. Така підготовка має свої окремі завдання: визначення готовності матеріалів справи до вирішення та підготовка засідання, на якому прийматиметься таке вирішення. Третє застереження стосується завдання таких процесуальних дій. Таким завданням є попереднє встановлення об'єк-тивної істини, адже остаточна кваліфікація обставин здійснює провід на стадії вирішення справи. Тому стадію адміністративного розслідування можна визначити як систему обов'язкових процесуальних дій, які проводяться лідируючими суб'єктами, проводом для збирання і переробки доказів, попереднього встановлення об'єктивної істини в справі.

Основні завдання стадії розслідування - це виявити юридичне значимі факти та дати їм попередню юридичну кваліфікацію.

1 Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. - 2002. - №2. - С. 27.

>>>249>>>

Є два способи організації адміністративного розслідування. Перший має місце в рамках виконання органом адміністративного нагляду (контролю) функцій з охорони публічного правопорядку. А захист суб'єктивних прав та інтересів заявника (скаржника) забезпечується "попутно". Так, органи державної контрольно-ревізійної служби можуть проводити: 1) позапланові ревізії на основі заяви, або 2) включати питання, порушені у зверненні, до програми планової ревізії1. А другий спосіб полягає у проведенні процесуальних слідчих дій у ході провадження по окремій заяві. Зокрема, після подачі заяви до Мінеко-безпеки проводиться інспекційне обстеження. Його метою є встановлення відповідності реального стану радіаційної безпеки до інформації, яка наведена заявником у звіті з радіаційної безпеки, який додавався до заяви. Також проводиться перевірка дотримання заявником норм, правил і стандартів з радіаційної безпеки2.

Процесуальні дії, що вчиняються в ході адміністративного розслідування, можуть бути спрямовані на 1) дослідження обставин, що зумовлюють матеріально-правовий статус заявника; або 2) дослідження фактів, що стосуються діяльності інших зацікавлених у справі осіб. В останньому випадку від лідируючого суб'єкта вимагається втручання в діяльність таких осіб, що має місце, як правило у формі перевірок. Тому в деяких випадках згода на їх проведення має бути одержана від керівництва центрального апарату міністерства, іншого центрального органу ви-

Пункт 15 Положення про порядок розгляду письмових звернень громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій органами Декржавної контрольно-ревізійної служби України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 15 від 25.02.2000р.

2 Пункт 2.4.5. Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання, умов і правила здійснення ними цих видів діяльності та контроль за їх дотриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № АП-8/21 від 24.02.97 р.// Офіційний вісник України. - 1997. - №18. - Ст. 125.

>>>250>>>

конавчої влади. Так, перевірка фактів, викладених у зверненні громадян щодо порушення законодавства на ринку цінних паперів, проводиться винятково за дорученням Голови Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, а у разі його відсутності - за дорученням члена ДКЦПФР1.

Перевірка також може призначатись, коли лідируючий суб'єкт, провід особисто не в стані провести розслідування. Так, прокурор, виступаючи в ролі проводу у дисциплінарному провадженні, зобов'язаний особисто з'ясувати обставини проступку2. Прокурор повинен одержати письмове пояснення від порушника. Однак прокурор проводить перевірку у випадку наявності обставин, які прокурор сам не в стані дослідити, або значності кола співробітників прокуратури - порушників, діяльність яких слід дослідити.

Законодавство допускає скорочене розслідування для забезпечення оперативності та економності адміністративного провадження. До таких розслідувань належить відносити вибіркове розслідування або документальне розслідування перед особистим прийомом громадян. При першому виді розслідування у разі, якщо кількість заявників, експортерів або імпортерів (далі - сторони), видів товарів або відповідних операцій значна, Міністерство економіки у процесі антидемпінгового розслідування може обмежитися: 1) помірною кількістю сторін, видів товарів або операцій, використовуючи вибірки, статистичне обгрунтовані на основі інформації, яка є в цей час у розпорядженні Міністерства; 2) або найбільшими обсягами виробництва, продажу або експортних поставок товару, які можуть, у разі потреби, розслідуватися у межах строків, визначених цим Законом або встановлених Комісією.

1 Пункт 3.11. Правил розгляду звернень громадян до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку та її територіальних органів, затверджених Наказом ДКЦПФР № 186 від 23.07.97 р.// Українська інвестиційна газета. - 1997. - № 32.

2 Стаття 11 Дисциплінарного статуту прокуратури, затверджений Постановою Верховної Ради України від 6.11.91 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4.- Ст. 15.

>>>251>>>

Остаточний вибір сторін, видів товарів або операцій для застосування вибіркових методів антидемпінгового розслідування здійснюється Міністерством. Після консультацій із зацікавленими сторонами або за погодженням з ними перевага надається відповідній вибірці за умови, що ці зацікавлені сторони: 1) повідомили Міністерство про свою зацікавленість; 2) з метою обрання Міністерством відповідної вибірки подали йому достатню та придатну для використання Міністерством інформацію протягом трьох тижнів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

У разі, якщо Міністерство використовує вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до цієї статті, індивідуальна величина демпінгової маржі обчислюється для експортера або виробника, який з початку не був відібраний і подає необхідну інформацію у відповідні строки, за винятком випадків, коли кількість експортерів або виробників настільки значна, що дослідження зазначених величин для окремих експортерів або виробників необгрунтоване ускладнюють проведення антидемпінгового розслідування і перешкоджають своєчасному припиненню цього розслідування та прийняттю рішення щодо застосування антидемпінгових заходів.

Якщо ж після прийняття Міністерством було прийнято рішення про застосування вибіркового методу антидемпінгового розслідування, всі відібрані сторони, або деякі з них, ухиляються від співпраці з Міністерством настільки, що це істотно впливає на результати антидемпінгового розслідування, Міністерство може провести нові вибірки1.

При другому виді розслідування з громадянином, що записався на особистий прийом, може бути проведена попередня співбесіда начальником управління (відділу) або уповноваженим на це співробітником відділу2.

' Стаття ЗО Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 р.// Голос України.-1999.-26 лютого.

2 Пункт 4 Правил розгляду звернень громадян до Державної комісії з цінних паперів та її територіальних органів, затверджених Наказом

>>>252>>>

Для лідируючого суб'єкта на стадії розслідування доцільно деталізовувати предмет доказування. До прикладу, в атес-таційному провадженні передбачається вставнолення таких фактів: рівень кваліфікації, якість виконання службових обов'язків, знання та дотримання законодавства, ініціативність у роботі, особиста дисциплінованість, дотриманість вимог законодавства про державну службу1.