Охорона об’єктів інтелектуальної власності закордоном

Слід пригадати, що охоронний документ (патент чи свідоцтво) України діють тільки на території України.Для того, щоб ОІВ охоро­нявся в інших країнах, заявник повинен отримати охорону в кожній із цих країн.

Для полегшення одержання правової охорони об’єктів промислової власності за межами своєї держави, у 1883 р. була підписана Паризька конвенція про охорону промислової власності. Ця конвенція встанов­лює положення, що відносяться до винаходів, торговельних марок, промислових зразків, фірмових найменувань, найменувань місць по­ходження і вказівок походження, а також до несумлінної конкуренції.

Існує два способи одержання міжнародного патенту на винахід (ко­рисну модель):

1 – подача звичайної заявки до Укрпатенту, потім протягом 3 мі­ся­ців – у відомство держави, де є намір отримати патент (у кожну країну окремо);

2 – подача міжнародної заявки до Укрпатенту (у декілька країн од­ночасно).

За першим способом, до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) в орган іноземної держави, заявник зобов’язаний подати заявку до Укрпатенту і повідомити його про наміри здійснити таке патентування. У разі відсутності заборони протягом 3 місяців від дати надходження цього повідомлення до Укр­патенту, заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) можна подати до відповідного органу іноземної держави.

Існує ще порядок патентування винаходу (корисної моделі) шля­хом подання до Укрпатенту міжнародної заявки за процедурою Дого­вору про патентну кооперацію (РСТ).У цьому випадку патент буде дійсним одночасно у декількох державах. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника – патентного повіреного України.

Громадяни України також мають право зареєструвати торговельну марку за кордоном. Існують два варіанти реєстрації товарних знаків в інших державах:

1 – шляхом звертання в Патентне відомство кожної держави;

2 – шляхом використання процедури Мадридської Угоди і Мадрид­ського Протоколу.

У першому випадку, необхідно буде оплатити гонорари патентним повіреним цих держав, послуги перекладача і дотримувати вимоги і термінів, установлених законодавством кожної держави (наприклад, термін реєстрації на Україні складає 2 і більше років), зате при цьому не потрібно національної реєстрації товарного знаку.

У другому випадку, за процедурою Мадридської угоди та Мад­рид­ського Протоколу, потрібна національна реєстрація товарного знака, зате оформляється єдина заявка, не треба залучати патентних пові­ре­них і перекладачів, стандартний термін розгляду (близько 1 року), не­має необхідності дотримувати вимоги кожної країни.

При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжна­род­них угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна.

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, що була підписана у 1886 р., до якої приєдналася Україна. В основу Берн­ської конвенції покладено три принципи: національного режиму, авто­матичної охорони та незалежності охорони.

Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учас­ни­цях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх гро­ма­дян. Принцип автоматичної охорони означає, що охорона за націо­нальним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо. Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження твору.

Міжнародна охорона суміжних прав здійснюється на підставі Рим­ської конвенції, яка була підписана у 1961 р. За цією Конвенцією охо­роняються права виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загального відома їх виконань без згоди вико­навця), права виробників фонограм (дозволяти чи забороняти від­тво­рення фонограм, а також увезення та розповсюдження примірників без їх дозволу), права організацій мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх програм).

Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Так, виконання охороняється за національним режимом краї­ни-члена, якщо воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охо­рона фонограми надається за національним режимом країни-члена за умови, якщо виробник фонограм є громадянином іншої країни, що до­мовляється; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домов­ляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляється, надає організації мовлення націо­нальний режим за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знаходиться в іншій країні-члені або якщо передачу в ефір здійснено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій країні-члені Рим­ської конвенції.

Заняття 1. Правова охорона та умови патентоспроможності об’єктів інтелектуальної власності

Мета: ознайомитися з нормативними документами, що діють у сфері промислової власності та вивчити ознаки та критерії патенто­спроможності об’єктів промислової власності.

Матеріальне забезпечення: про охорону прав на винаходи і ко­рисні моделі: Закон України від 23.12.1993 р. № 3769-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 15.05.2003 p.); Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 23.12.1993 р. № 377І-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 22.05.2003 р.); Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 23.12.1993 p. № 3689-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законами № 850-IV від 22.05.2003р); Про охорону прав на зазначення походжен­ня товарів: Закон України від 21.12.2000 p. № 2188-ІІІ (із змінами, вне­сеними згідно з Законом № -850-IV від 22.05.2003 р).

Питання для вивчення та обговорення

1. Поняття права інтелектуальної власності та його особливості.

2. Класифікація об’єктів інтелектуальної власності.

3. Поняття, об’єкти та суб’єкти патентного права.

4. Поняття, об’єкти та суб’єкти авторського права.

5. Джерела авторського права та права промислової власності в Україні.

6. Міжнародні джерела права інтелектуальної власності.

7. Державна система охорони інтелектуальної власності.

8. Поняття винаходу (корисної моделі). Відмінність корисної мо­делі від винаходу.

9. Об’єкти винаходу (корисної моделі) та об’єкти, які не можуть бути визнані як такі.

10. Поняття та ознаки промислового зразка.

11. Поняття та види знаків для товарів і послуг.

Навчальні завдання

Завдання 1. Правова охорона об’єктів інтелектуальної власності, зміст основних законів, що регулюють питання промислової власності

Всі документи, які регулюють інтелектуальну власність в Україні можна розділити на п’ять груп:

− документи міжнародної системи охорони інтелектуальної влас­ності;

− норми, відображені в Конституції та кодексах України;

− Закони України;

− спеціальні закони, що стосуються тільки об’єктів інтелектуаль­ної власності;

− відомчі документи Укрпатенту.

Розгляньте закони України «Про охорону прав на винаходи і ко­рис­ні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки» і «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Ознайомтесь із структурою цих документів і у письмовій формі зазначте її у робочі зошити у до­віль­ній формі.

Ознайомтеся із змістом Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» попрацювавши над тестами. Запитання Ви переписуєте повністю і вибираєте правильну відповідь з зазначенням відповідної статті закону.

1. Центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності:

а) установа;

б) Апеляційна палата.

2. Колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної влас­ності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом – це:

а) установа;

б) Апеляційна палата.

3. Результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології:

а) винахід (корисна модель);

б) секретний винахід (секретна корисна модель);

в) службовий винахід (корисна модель).

4. Винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці:

а) винахід (корисна модель);

б) секретний винахід (секретна корисна модель);

в) службовий винахід (корисна модель).

5. Винахід (корисна модель), створений працівником: у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і об­ладнання роботодавця:

а) винахід (корисна модель);

б) секретний винахід (секретна корисна модель);

в) службовий винахід (корисна модель).

6. Особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрак­том):

а) роботодавець;

б) винахідник;

в) заявник.

7. Людина інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено ви­нахід (корисну модель):

а) роботодавець;

б) винахідник;

в) заявник.

8. Особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку:

а) роботодавець;

б) винахідник;

в) заявник.

9. Дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах:

а) ліцензія;

б) заявка;

в) патент.

10. Сукупність документів, необхідних для видачі Установою патенту:

а) ліцензія;

б) заявка;

в) патент.

11. Охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і пра­во власності на винахід (корисну модель):

а) ліцензія;

б) заявка;

в) патент.

12. Об’єктом винаходу (корисної моделі) не є:

а) речовина;

б) культура клітин рослин;

в) сорт рослин;

г) спосіб.

13. Об’єктом винаходу (корисної моделі) є:

а) топографії інтегральних мікросхем;

б) пристрій;

в) результат художнього конструювання;

г) породи тварин.

14. Строк дії патенту України на винахід становить:

а) 10 років;

б) 15 років;

в) 20 років;

г) 25 років.

15. Строк дії патенту України на корисну модель становить:

а) 10 років;

б) 15 років;

в) 20 років;

г) 25 років.

16. Обсяг правової охорони, що надається, визначається:

а) заявкою;

б) патентом;

в) формулою.

17. Винахід відповідає умова патентоздатності, якщо він є:

а) новим;

б) новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним;

в) новим і промислово придатним.

18. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо во­на є:

а) новою і промислово придатною;

б) новою;

в) новою і має винахідницький рівень.

19. Хто має право на одержання патенту на винахід (корисну мо­дель):

а) заявник;

б) винахідник;

в) особа.

20. Чи однакові права мають винахідники, які спільно створили ви­нахід (корисну модель):

а) так;

б) ні.

21. Авторство на винахід діє:

а) 20 років;

б) 15 років;

в) безстроково;

г) 5 років.

22. Хто має право на одержання патенту на службовий винахід:

а) заявник;

б) винахідник;

в) роботодавець винахідника.

23. Що необхідно подати до Установи особі, яка бажає одержати патент:

а) паспорт;

б) заявку;

в) ліцензію.

24. Якою мовою складається заявка на винахід:

а) українською;

б) російською;

в) англійською;

г) не має значення.

25. Який документ заявки повинен викладатися у визначеному по­рядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі:

а) опис винаходу (корисної моделі);

б) формула винаходу (корисної моделі);

в) реферат.

26. Який документ заявки повинен виражати його винаходу (ко­рисної моделі), базуватися на описі і викладатися у визначеному по­рядку ясно і стисло:

а) опис винаходу (корисної моделі);

б) формула винаходу (корисної моделі);

в) реферат.

27. Який документ заявки складається лише для інформаційних ці­лей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлу­ма­чення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня тех­ні­ки:

а) опис винаходу (корисної моделі);

б) формула винаходу (корисної моделі);

в) реферат.

28. Чи сплачується за подання заявки на отримання патенту збір:

а) так;

б) ні.

29. Особливості отримання патенту на підставі міжнародної заявки випливають із:

а) Паризької конвенції;

б) Гаазької угоди;

в) Договору про патентну кооперацію.

30. По закінченню скількох місяців Установа публікує у офіцій­но­му бюлетені відомості про заявку:

а) 10 місяців;

б) 12 місяців;

в) 18 місяців.

31. Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здій­снюється за наявності:

а) документу про сплату державного мита за видачу патенту;

б) документу про сплату збору за публікацію про видачу па­тенту;

в) документів про сплату державного мита за видачу патенту та збору за публікацію про видачу патенту.

32. У який термін після державної реєстрації здійснюється видача патенту:

а) 1 місяць;

б) 6 місяців;

в) 12 місяців.

33. З якого моменту діють права. що випливають з патенту:

а) від дати подання заявки на видачу патенту;

б) від дати публікації відомостей про видачу патенту;

в) від дати видачі патенту.

34. Які обов’язки випливають з патенту:

а) сплачувати відповідний збір;

б) користуватися виключним правом;

в) усі відповіді рівні.

35. Чи припиняється дія патенту за умови несплати річного збору:

а) так;

б) ні.

Ознайомтеся із змістом Закону України «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг» попрацювавши над тестами.

1. Позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб:

а) знак;

б) доменне ім’я;

в) зареєстрований знак.

2. Знак, на яке видано свідоцтво:

а) знак;

б) доменне ім’я;

в) зареєстрований знак.

3. Ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті:

а) знак;

б) доменне ім’я;

в) зареєстрований знак.

4. Чи може бути об’єктом знаку комбінація кольорів:

а) так;

б) ні.

5. Право власності на знак засвідчується:

а) патентом;

б) свідоцтвом;

в) ліцензією.

6. Строк дії охоронного свідоцтва на знак становить:

а) 5 років;

б) 10 років;

в) 15 років;

г) 20 років.

7. Чи продовжується термін дії свідоцтва на знак:

а) так;

б) ні.

8. Не може отримати правову охорону позначення:

а) колір;

б) державний герб;

в) зображувальний елемент;

г) цифри.

9. Заявка, що подається до Установи з метою одержання свідоцтва, повинна стосуватися:

а) одного знака;

б) двох знаків;

в) п’яти знаків;

г) не обмеженої кількості знаків.

Завдання 2. Вивчення умов патентоспроможності (охороноспро­можності) об’єктів промислової власності

До промислової власності належать винаходи, корисні моделі та промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рослин та інші результати тех­нічної творчості. Чинним законодавством України передбачені певні умови патентоспроможності (охороноспроможності) даних об’єктів. Патентспроможність – це властивість, яку набуває об’єкт госпо­да­рювання, його складові частини в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об’єктам промислової власності згідно з чинним зако­но­дав­ством держави.

Відповідно до Ст. 7. Закону України «Про охорону прав на вина­ходи і корисні моделі» винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово при­дат­ним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо во­на є новою і промислово придатною.

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загаль­нодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає та­кож зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, за якою вста­новлюється рівень техніки, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. Винахід відповідає критерію винахідницького рівня, якщо не виявлені рішен­ня, які мають ознаки, що збігаються з його відмінними ознаками, або такі рішення виявлені, але не підтверджена відомість впливу цих ознак на вказаний заявником результат. Відомість впливу відмінних ознак заявленого винаходу на результат може бути підтверджена як одним, так і декількома джерелами інформації. При цьому до уваги беруться тільки загальнодоступні відомості. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Відповідно до Ст. 6. Закону України «Про охорону прав на про­мис­лові зразки» промисловий зразок відповідає умовам патенто­спро­мож­ності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни про­мислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Уста­новою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Відповідно до Ст. 5. «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» топографія ІMC відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною. Топографія ІMC визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення (копіювання) ін­шої топографії ІMC, має відмінності, що надають їй нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Установи або до дати її першого використання. Топографія ІMC ви­знається оригінальною доти, доки не доведено протилежне.

Відповідно до Ст. 11 «Про охорону прав на сорти рослин» сорт вважається охороноздатним – придатним для набуття права на нього як на об’єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, по­роджених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним. Сорт вважається но­вим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селек­ціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного вико­ристання. Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загально­відомого до дати, на яку заявка вважається поданою. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рос­лини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основ­ни­ми ознаками, відзначеними в описі сорту. Сорт вважається стабіль­ним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

Користуючись викладеним матеріалом ознайомтесь з умовами па­тентоспроможності (охороноспроможності) об’єктів промислової влас­ності і складіть звіт у вигляді таблиці:

Об’єкт промислової власності	Умови патентоспроможності (охороноспроможності)	Коротка характеристика умови

Теми рефератів

1. Правова охорона винаходів.

2. Правова охорона корисних моделей.

3. Правова охорона промислових зразків.

4. Порівняльна характеристика порядку отримання правової охо­рони винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

5. Правова охорона секретів виробництва.

6. Право на фірмове найменування.

7. Правова охорона раціоналізаторських пропозицій.

8. Правова охорона топографій інтегральних мікросхем.

9. Правова охорона комерційних таємниць.

10. Патентні мита на об’єкти промислової власності.

11. Патентування винаходів за кордоном.

12. Міжнародна реєстрація торговельних марок.

13. Охорона авторського права та елементи авторсько-правових відносин.

14. Охорона комп’ютерних програм.

15. Колективне управління майновими правами авторів.

Запитання і тести для контролю знань

Запитання

1. Назвіть умови патентоздатності:

− винаходу;

− корисної моделі;

− промислового зразка.

2. Дайте визначення поняття «рівень техніки».

3. Вкажіть умови охороноспроможності топографії інтегральної мікросхеми.

4. Які терміни дії охоронних документів на:

− винахід;

− корисну модель;

− знак для товарів і послуг.

Тести

1. Результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології називають:

а) промисловий зразок;

б) наукове відкриття;

в) винахід;

г) знак.

2. Об’єктом винаходу можуть бути:

а) результати художнього конструювання;

б) комп’ютерні програми;

в) продукт, спосіб;

г) топографії інтегральних мікросхем.

3. Об’єктом винаходу не може бути:

а) пристрій;

б) речовина;

в) процес;

г) результати художнього конструювання.

4. Умовами патентоспроможності винаходу є:

а) новизна і промислова придатність;

б) новизна і винахідницький рівень;

в) новизна, промислова придатність та винахідницький рівень;

г) винахідницький рівень.

5. Умовами патентоспроможності корисної моделі є:

а) новизна і промислова придатність;

б) новизна і винахідницький рівень;

в) новизна, промислова придатність та винахідницький рівень;

г) винахідницький рівень.

6. Об’єктом промислового зразка не може бути:

а) форма промислового виробу;

б) малюнок зовнішнього вигляду промислового виробу;

в) розфарбування промислового виробу;

г) друкована продукція як така.

7. Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності якщо він:

а) новий;

б) промислово придатний;

в) новий і промислово придатний;

г) конкурентоспроможний.

8. Термін дії патенту на винахід в Україні становить:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 50 років;

г) необмежений строк.

9. Термін дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб становить:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 25 років;

г) необмежений час.

10. Термін дії патенту на корисну модель в Україні становить:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 25 років;

г) 50 років.

11. Термін дії патенту на промисловий зразок в Україні становить:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 25 років;

г) 50 років.

12. Об’єктом знака є:

а) товар або послуга;

б) форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу;

в) конструктивне рішення виробу;

г) словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення, вико­нані у будь-якому кольорі або поєднанні кольорів.

13. Можуть одержати правову охорону позначення, які зобра­жу­ють:

а) об’ємні або словесні вислови, які мають розрізняльну здат­ність;

б) офіційні назви держав;

в) емблеми або найменування міжнародних міжурядових ор­ганізацій;

г) офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма.

14. Термін дії свідоцтва на знак становить:

а) 5 років;

б) 10 років;

в) 50 років;

г) 100 років.

15. Географічне зазначення – це:

а) ідея, яка робить можливим практичне вирішення конкрет­ної проблеми в технічній галузі;

б) найменування, вираження або звук, які вказують, що виріб або послуга мають своє походження з країни, регіону або конкретного місця;

в) конструктивне виконання пристрою;

г) об’ємні або словесні вислови, які мають розрізняльну здат­ність.

16. Чинність права на комерційне найменування починається:

а) від моменту першого використання;

б) з дати реєстрації;

в) від дати подання документів на державну реєстрацію;

г) від дати отримання охоронного документу.

17. Наукові твори є об’єктом:

а) промислової власності;

б) суміжних прав;

в) авторських прав;

г) патентного права.

18. Авторським правом охороняються:

а) промислові зразки;

б) товарні знаки;

в) твори архітектури;

г) корисні моделі.

19. Не є об’єктами авторського права:

а) бази даних;

б) аудіовізуальні твори;

в) твори народної творчості;

г) твори образотворчого мистецтва.

20. Авторське право на твір виникає:

а) внаслідок факту його створення;

б) з дня подання заявки на реєстрацію у Відомство;

в) з дня видачі свідоцтва;

г) з моменту державної реєстрації у офіційному бюлетені.

21. Програми ефірного мовлення є об’єктом:

а) промислової власності;

б) суміжних прав;

в) авторських прав;

г) патентного права.

22. Строк дії авторського права:

а) протягом життя автора;

б) протягом життя автора і 50 років після його смерті;

в) протягом життя автора і 70 років після смерті;

г) безстроково.

23. Права виробників фонограм і відеограм охороняються:

а) протягом життя виробників;

б) протягом 25 років від дати першого опублікування фоно­грами;

в) протягом 50 років від дати першого опублікування фоно­грами;

г) протягом 75 років від дати першого опублікуванню фоно­грами.

24. Права організації мовлення охороняються:

а) необмежений час;

б) протягом 25 років від дати першого публічного сповіщення передачі;

в) протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі;

г) протягом 75 років від дати першого публічного сповіщення передачі.

25. Майнові права виконавців охороняються:

а) необмежений час;

б) протягом 25 років від дати першого запису виконання;

в) протягом 50 років від дати першого запису виконання;

г) протягом 75 років від дати першого запису виконання.

Інформаційні джерела: 1; 2; 9-15; 30.