Основні елементи нової моделі ринку електроенергії

У рамках двосторонніх договорів купівлі-продажу електроенергії учасники ринку самі визначають контрагентів, ціни й обсяги поставки, що сприяє конкуренції, і, як наслідок, стимулює підвищення ефективності всіма учасниками ринку.

У рамках ринку на добу вперед укладатимуться короткострокові договори купівлі-продажу електроенергії на добу вперед, що дозволить учасникам ринку ефективно регулювати свої позиції ближче до реального часу. Завданням ринку на добу вперед є також надання учасникам ринку представницької індикативної ціни. Надалі, за налагодженої роботи ринку в рамках ринку на добу вперед, також планується введення внутрішньодобового ринку та ринку деривативів.

Відхилення від запланованих на добу вперед обсягів поставки врегулюються на балансуючому ринку, що дозволяє Системному оператору забезпечувати функціонування енергосистеми в реальному часі з мінімальними витратами. Введення балансуючого ринку стимулюватиме також учасників ринку до якіснішого прогнозування й оптимізації графіків споживання.

Ринок допоміжних послуг дозволяє стимулювати підтримку й покращення поточного рівня можливостей із надання допоміжних послуг, які включають первинне та вторинне регулювання частоти, регулювання реактивної потужності та напруги, протиаварійну автоматику, резерви з ручним введенням тощо.

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії за нової моделі ринку необхідне створення технічної інфраструктури - інформаційних систем, систем комерційного обліку електричної енергії та телекомунікаційної системи.

Перехід від чинної до нової моделі ОРЕ може здійснюватися поетапно або одномиттєво. Необхідно ухвалити рішення щодо способу переходу на нову модель оптового ринку до кінця другого кварталу 2012 р., а також розробити програму переходу до нової моделі ринку до кінця 2012 року. Повномасштабний перехід на нову модель ринку має бути завершено до кінця 2014 р.

Впровадження нової моделі ринку потребуватиме детальної проробки технічних деталей, таких як механізми відшкодування «зеленого тарифу», механізми забезпечення конкуренції різних видів генерації з урахуванням значної різниці в їх собівартості (наприклад, атомної й теплової генерації), прийняття підзаконних актів які будуть регламентувати роботу учасників ринку, стимулювання енергоефективності тощо. До Податкового кодексу та законодавства, що регулює державні закупівлі мають бути внесені зміни, що враховують особливості реалізації механізмів нового ринку.

Крім того, для підвищення конкурентоспроможності та прозорості роздрібного ринку електроенергії необхідно провести реформування, спрямоване на:

■ Забезпечення кінцевим споживачам права вільно вибирати постачальників;

■ Введення ефективної процедури зміни споживачем постачальника електроенергії;

■ Розмежування видів діяльності за розподіленням електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і за поставкою електричної енергії;

■ Забезпечення прозорого та недискримінаційного доступу до електричних мереж;

■ Впровадження механізмів мотивації до ефективнішого використання енергетичних ресурсів кінцевими споживачами.

Удосконалення конкурентного ринку електроенергії в Україні створить додаткові можливості для його поетапної інтеграції в єдиний європейський ринок електроенергії.

3.4. Загальні екологічні проблеми в галузі електроенергетики

Окрім розвитку генерації з ВДЕ та реалізації заходів із енергоефективності, які стали в усьому світі пріоритетними заходами зі зниження негативного впливу на навколишнє середовище, Україні необхідно зробити наступні важливі кроки з поліпшення екології на наявних електрогенеруючих об'єктах: зниження викидів забруднюючих речовин і парникових газів та стимулювання утилізації золошлакових відходів.

Викиди пилу, оксидів сірки й азоту

Зношеність генеруючих потужностей, яка призводить до підвищення питомих витрат палива, низька якість вугілля, відсутність достатніх інвестицій в устаткування - всі ці чинники обумовили істотне відставання України від сусідніх держав Європи за екологічними стандартами. Станом на 2009 р. викиди пилу, оксидів сірки й азоту тепловими станціями України в кілька разів перевищували відповідні норми розвинених країн.

Викиди шкідливих речовин великих теплових станцій
(ЄС – 2006 р., Україна – 2009 р.)

 

У 2010 р. Україна ратифікувала Протокол про приєднання до Договору про створення Енергетичного співтовариства, у рамках якого взяла на себе зобов'язання відповідати нормам Директиви 2001/80/ЄС зі зниження викидів забруднюючих речовин (пилу, оксидів сірки й азоту) великими паливоспалювальними установками до 31.12.2017 р. Чинні норми України із викидів представлені наказом Міністерства охорони навколишнього середовища №309 від 27.06.2006 р. «Про затвердження нормативів ГДВ забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел», який визначає нормативи ГДВ для діючих, нових, проектованих, споруджуваних і модернізованих стаціонарних джерел, і наказом №541 від 22.10.2008 р. «Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок номінальною тепловою потужністю більше 50 МВт», який передбачає оснащення енергогенеруючих об'єктів газоочисним устаткуванням з метою доведення питомих викидів до рівня європейських нормативів у період до 31 грудня 2015 р. з пилу й оксидів азоту і до 31 грудня 2017 р. з оксидів сірки.

Для встановлення пилогазоочисного устаткування необхідні інвестиції з розрахунку близько 1,4 млрд. грн. (у цінах 2010 р.) на блок у 300 МВт; при цьому блок має бути виведено з експлуатації на кілька місяців. У зв'язку з цим економічно й технічно доцільно встановлювати зазначене устаткування тільки у процесі реконструкції станції й не встановлювати його на об'єктах, які в найближчій перспективі планується вивести з експлуатації через відпрацювання їх ресурсу. Обов'язкове встановлення пилогазоочисного устаткування на нові й модернізовані станції з одночасною мінімізацією завантаження станцій, які не мають пилогазоочищення, дозволить вийти на рівень, який відповідає Директиві 2001/80/ЄС. Обсяг інвестицій для встановлення пилогазоочисного устаткування на наявні блоки ТЕС під час реконструкції й на нові блоки під час будівництва складе 100-110 млрд. грн.

Для виконання Україною своїх зобов'язань зі скорочення викидів забруднюючих речовин від великих паливоспалювальних установок на державному рівні в рамках комплексної програми з поліпшення екології необхідно розробити план зі зниження викидів діоксиду сірки, оксидів азоту й пилу, який визначає цілі, завдання, заходи та строки досягнення цих цілей і завдань усіма галузями економіки України, джерела фінансування, а також механізм моніторингу його виконання відповідно до вимог Директиви 2001/80/ЄС.

Як складову частину комплексної програми з поліпшення екології доцільно розробити державну цільову програму з досягнення вимог Директиви 2001/80/ЄС на підприємствах ПЕК України.

Утилізація золошлакових відходів

Спалювання на підприємствах ПЕК твердого органічного палива супроводжується нагромадженням золошлакових відходів. Наповненість золовідвалів багатьох ТЕС сягає граничних показників місткості, подальше розміщення золошлаків потребує виділення великих площ цінних сільськогосподарських земель. Для розв’язання цих проблем необхідно:

■ Змінити нормативну базу для класифікації золошлаків як побічного продукту спалювання вугілля;

■ Розробити комплекс організаційно-управлінських, нормативно-методичних і техніко-технологічних заходів із подальшого поводження з побічними продуктами спалювання вугілля;

■ Стимулювати використання золи та шлаків, а також інших відходів газоочищення, як вторинної сировини для різних секторів економіки.

Викиди парникових газів

Обсяг викидів парникових газів в Україні становить більше 400 млн. т СО₂-екв на рік, основними компонентами є СО₂ (близько 80%) і метан (більше 15%). Найбільшими джерелами викидів є підприємства енергетичної галузі[13] (70%), при цьому ТЕС виробляють менше 30% від цього обсягу.

Україна входить до числа країн, які підписали й ратифікували Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату та Кіотський протокол. У рамках цих договорів Україна взяла на себе зобов'язання не перевищувати рівень викидів 1990 р., який становить 920 млн. т у СО₂-екв, що більш ніж у 2 рази вище поточного рівня викидів, таким чином Україна має значний потенціал із торгівлі квотами та роботи в рамках механізму спільного здійснення.

У рамках реалізації Національного плану заходів із реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату було розпочато процес розроблення проекту створення національної системи торгівлі викидами парникових газів для стимулювання підприємств до зниження викидів. Відповідно до проекту, підприємства промисловості й енергетики повинні одержувати дозволи на викиди парникових газів. При перевищенні викидів, зазначених у дозволі, підприємство буде зобов'язане сплатити штраф або придбати обсяг викидів, не використаний іншим підприємством. Для правильного функціонування системи торгівлі викидами парникових газів необхідно створити прозору систему розподілу дозволів на викиди, яка враховуватиме заходи з енергозбереження, реалізовані підприємствами останніми роками.

3.Б. Теплова енергія