Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії вугільних тес

 

Передбачається зростання коефіцієнта використання встановленої потужності вугільних станцій із 40% у 2010 р. до 53% у 2030 р.

Розвиток гідрогенерації

Станом на початок 2010 р. проведено реконструкцію ГЕС першої черги Дніпровського каскаду і 19 (із 70) гідроагрегатів другої черги. Одним із пріоритетів розвитку гідроенергетики є завершення реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду, що дозволить подовжити термін служби станцій на 30–40 років і підвищити сумарну встановлену потужність каскаду на 245 МВт. Плановані інвестиції становлять 5 млрд. грн.

Для розв’язання проблеми із нестачею маневрених і регулюючих потужностей за будь-якого сценарію розвитку попиту необхідне будівництво гідро- і гідроакумулюючих потужностей. Пріоритетними проектами є:

■ 2011-2015 рр. – завершення першої черги Дністровської ГАЕС, першої черги Ташлицької ГАЕС;

■ 2015-2020 рр. – будівництво другої черги Ташлицької ГАЕС;

■ 2015-2020 рр. – будівництво другої черги Дністровської ГАЕС;

■ Продовження будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт з пуском першого гідроагрегата в 2015 році;

■ Завершення проектування до 2014 р. та розширення Каховської ГЕС потужністю 270 МВт до 2020 році;

■ Реконструкції та розширення Теребля-Рікської ГЕС зі збільшенням потужності на 30 МВт до 2020 р.

Реалізація перерахованих проектів дозволить до 2030 р. довести частку маневрених потужностей ГЕС і ГАЕС у загальному балансі галузі до 16%. Сумарні інвестиції з цих проектів складуть 55 млрд. грн.

За нестачі маневрених потужностей необхідно розглянути доцільність будівництва 2020-2025 рр. додатково ГЕС у західних регіонах України, потужністю до 600 МВт.

В рамках розроблення комплексної програми розвитку електромереж та генерації необхідно уточнити строки реалізації даних проектів та доцільний рівень збільшення встановленої потужності.

Виконання програми з розвитку гідроенергетики дозволить підвищити сталість, надійность та ефективність роботи ОЕС України, підвищити економію органічного палива за рахунок збільшення частки гідроенергії в енергетичному виробництві, створити сприятливі умови для інтеграції ОЕС України з європейською енергосистемою та паралельної роботи з енергосистемою Росії, збільшити експорт і транзит електроенергії, зміцнити позиції України як транзитної держави в європейському енергопросторі.

Розвиток атомної генерації

Пріоритетними проектами розвитку атомної генерації, необхідними за будь-якого сценарію зростання попиту на електричну енергію, є:

■ Виконання заходів з підвищення безпеки АЕС;

■ Реалізація програми подовження строку служби 11 енергоблоків АЕС на 20 років;

■ Будівництво третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС;

■ Початок передпроектних робіт (з 2017 р.), початок будівництва (з 2022 р.) енергоблоків АЕС на заміну блоків, які будуть виведені з експлуатації у 2031–2037 рр.

■ Реалізація проектів щодо забезпечення АЕС паливом власного виробництва (в т.ч. розвиток уранового та цирконієвого виробництва);

За базовим та максимальним сценарієм зростання попиту до 2025–2030 рр. необхідне також додаткове будівництво енергоблоків АЕС потужністю 3 ГВт і 5 ГВт відповідно, вартість яких оцінюється в 96 млрд. грн. та 160 млрд. грн. відповідно. Рішення про будівництво цих енергоблоків АЕС необхідно ухвалити в 2015-2018 рр..

Внаслідок планованого зняття обмежень на видачу потужності та реалізації відповідних заходів в період до 2030 р. очікується зростання КВВП АЕС.

Більш докладно розвиток атомної енергетики розкрито у Розділі «Стратегія розвитку атомної генерації».

Розвиток відновлюваних джерел енергії

Розвиток енергетики на основі відновлюваних джерел енергії є важливим напрямком, який підвищує рівень енергетичної безпеки і знижує антропогенний вплив на навколишнє середовище. Передбачається збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному балансі встановлених потужностей до рівня близько 10% до 2030 р., що за базовим сценарієм становить близько 6 ГВт. Співвідношення частки генерації на електростанціях з використанням вітру, сонця, біомаси та малих річок буде визначено виходячи із тенденцій зниження питомих капітальних витрат на будівництво зазначених електростанцій.

Інвестиції в будівництво генерації на базі ВДЕ за базовим сценарієм становлять 130 млрд. грн.

Докладніше розвиток енергетики на основі ВДЕ розкрито у Розділі 3В.

3.3. Державне регулювання та структура власності в електроенергетиці

Структура власності

Цільова структура власності в галузі повинна сприяти підвищенню ефективності та залученню приватних інвестицій за умови дотримання національних інтересів і забезпечення стратегічних завдань розвитку галузі.

Гідро- та атомні електростанції та магістральні мережі

Наявні гідро- та атомні електростанції, а також магістральні та міждержавні мережі, у середньостроковій перспективі залишатимуться у власності держави. Водночас, однією з умов підвищення ефективності та прозорості роботи державними енергетичними компаніями та впровадження світових стандартів корпоративного управління є корпоратизація НЕК «Укренерго» (до кінця 2013 р.) і НАЕК «Енергоатом» (до кінця 2013 р.). При цьому, незалежно від форми власності енергетичних активів, диспетчерське управління ОЕС України повинно бути надійним та ефективним.

Будівництво нових гідро- та атомних електростанцій можливе або за рахунок держави, або за участі приватних інвесторів на умовах державно-приватного партнерства. Для цього необхідно вдосконалити механізми залучення інвестицій у державно-приватне партнерство у сфері енергетики. При цьому контроль над підтримкою надійності на об'єктах атомної та гідрогенерації залишається у держави.

Будівництво магістральних та міждержавних мереж їх оператором можливе в тому числі із залученням приватних інвесторів з обов'язковим наданням доступу постачальникам і виробникам електроенергії.

Теплові електростанції, теплоелектроцентралі та розподільчі мережі

Теплові електростанції, теплоелектроцентралі та розподільчі мережі підлягають повній приватизації до кінця 2014 р. Метою приватизації зазначених об'єктів електроенергетики є залучення власників для підвищення ефективності функціонування підприємств, а також отримання недержавних інвестицій на розвиток галузі. Приватизація спрямована на залучення стратегічних інвесторів. Приватизація теплової генерації повинна супроводжуватися включенням інвестиційних зобов'язань нового власника з проведення модернізації й установлення ПГО на наявні станції, що приватизуються. Приватизація повинна бути проведена прозоро, згідно чинного законодавства та з наданням рівних можливостей всім учасникам. Перед проведенням приватизації необхідно провести переоцінку вартості всіх активів, що будуть приватизовані.

Залучення приватних інвесторів на ринок генерації тепла буде можливим тільки за умови реформування системи регулювання ринку тепла (яке повинно бути завершене до кінця 2012 р.), скерованого на створення ефективного регулятора, зміну системи тарифоутворення для виробництва, передачі та постачання тепла, з урахуванням реформування системи соціальної підтримки та посилення її адресності. Питання фінансування модернізації та розвитку системи теплозабезпечення необхідно розглянути в рамках Національної Стратегії теплозабезпечення України, що повинна бути розроблена до кінця 2012 р..

Будівництво нових ТЕС, ТЕЦ і розподільчих мереж буде здійснюватися приватними інвесторами за умови зазначеного вище реформування ринку електричної енергії.