Механізми здійснення інвестицій за галузями ПЕК



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Механізми здійснення інвестицій за галузями ПЕК



Одночасно з модернізацією галузей ПЕК необхідне проведення комплексу заходів з енергозбереження в галузях промисловості та сфері житлово-комунального господарства, спрямованого на підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів. Для реалізації цих заходів необхідне застосування системного підходу з розробленням комплексної програми підвищення енергоефективності економіки відповідно до цілей, поставлених у Стратегії (більш докладна інформація міститься у розділі «Пріоритетні напрямки й обсяги енергозбереження»). Програма повинна містити в собі перелік заходів для підвищення енергоефективності, згрупованих за основними споживачами енергії, а також оцінку й горизонт необхідних інвестицій з описом джерел фінансування.

11. Державне регулювання та структура власності

Державне управління й регулювання повинне сприяти зростанню економіки України шляхом гармонічного розвитку та функціонування енергетичних ринків. Окрім необхідності структурних перетворень, однією з найважливіших умов для забезпечення сталого розвитку ПЕК є чітке визначення та розмежування функцій державного управління та регулювання, а також недопущення впливу природних монополій на ухвалення рішень державними органами.

Динамічний розвиток секторів галузі неможливий без чіткого визначення та довгострокової стабілізації нормативно-правового поля. Зусилля держави найближчими роками мають бути спрямовані на створення прозорої моделі регулювання комплексу, що забезпечує стабільність і передбачуваність законодавчих умов роботи в галузі у довгостроковій перспективі.

У цьому розділі наведено звід основних напрямків розвитку майбутнього регулювання ПЕК. Повний опис цілей держави в кожній галузі, відповідних завдань, механізмів і конкретних заходів регулювання міститься в кожній із секцій цього документа, присвячених галузям комплексу.

Електрична енергія

Головними змінами ролі держави в електроенергетичній галузі будуть лібералізація ринку електроенергії, приватизація окремих груп активів галузі, стимулювання модернізації та підвищення ефективності електроенергетики, а також будівництво нових генеруючих потужностей і електромереж.

Однією з ключових змін ціноутворення в електроенергетиці є ліквідація перехресного субсидування на ринку споживання електроенергії. Лібералізація цін на електроенергію для всіх груп споживачів буде супроводжуватися переходом до нової моделі ринку, яка повинна включати такі основні елементи як ринок двосторонніх договорів, ринок на добу вперед, балансуючий ринок і ринок додаткових послуг. Розроблення цільової моделі ринку й етапів переходу до неї ведеться НКРЕ й має бути завершене до кінця 2012 року.

Цільова структура власності на активи галузі передбачає повну приватизацію теплових електростанцій, теплоелектроцентралей і розподільних мереж і збереження державного контролю над великими гідро- й атомними електростанціями, магістральними мережами та оператором Об’єднаної енергетичної системи України. Державні компанії, які мають енергетичні активи, повинні бути корпоратизовані. Саме така структура власності в галузі сприятиме підвищенню ефективності й залученню приватних інвестицій при дотриманні національних інтересів і виконанні стратегічних завдань розвитку галузі.

Важливим завданням держави в регулюванні роботи генерації електроенергії є стимулювання модернізації та нарощування потужностей для забезпечення зростаючих потреб в електроенергії. Реалізація цього завдання має відбуватися завдяки переходу на нову модель ринку електроенергії та визначенню рівня тарифів з урахуванням норми повернення на інвестиції.

Регулювання роботи магістральних і розподільних мереж передачі електроенергії має стимулювати розвиток, модернізацію, підвищення ефективності діяльності мереж та забезпечення належного рівня якості послуг з енергопостачання. Для цього необхідно визначати тарифи на транспортування електроенергії на основі моделі регулювання норми прибутку на інвестований капітал із урахуванням коефіцієнта підвищення ефективності.

Теплозабезпечення

Основою для стабільного розвитку галузі теплозабезпечення буде реформування системи тарифоутворення й фінансування, спрямоване на перехід на економічно обґрунтований рівень тарифів і неухильне зниження рівня бюджетних субсидій підприємствам галузі. Нова система тарифоутворення повинна стимулювати модернізацію активів галузі, зниження втрат енергії та підвищення якості послуг теплогенеруючих підприємств. Держава має стимулювати конкуренцію між централізованою, общинною й індивідуальною теплогенерацією шляхом не тільки встановлення економічно обґрунтованих тарифів, але й спрощення дозвільної системи для індивідуальної генерації.

ВДЕ

Держава має стимулювати розвиток ВДЕ для зниження використання викопних паливних ресурсів і негативного впливу на навколишнє середовище. Разом із тим, розвиток ВДЕ в довгостроковій перспективі має відбуватися на основі економічної конкуренції із традиційними джерелами енергії без державного дотування сектору ВДЕ або суміжних галузей. Зниження коефіцієнтів «зеленого тарифу» обумовлене зниженням собівартості будівництва об'єктів, призначених для генерації з ВДЕ, а відповідно, дозволить зберегти природний темп розвитку ВДЕ.

Держава має забезпечувати відповідність темпу зростання потужності ВДЕ темпам розвитку маневрових потужностей і технологічних характеристик енергосистеми України для збереження її надійної роботи. Для цього необхідно розробити і впровадити механізм участі власників електростанцій з ВДЕ у фінансуванні будівництва маневрових потужностей, магістральних і розподільних мереж, необхідних для функціонування цих електростанцій.

Атомна генерація

Основною проблемою розвитку атомної енергетики в найближчі десятиріччя буде подовження строку служби наявних і будівництво нових генеруючих потужностей, паралельно з підготовкою до виведення з експлуатації після 2030 р. тих потужностей, які виробили свій ресурс. Державі необхідно акумулювати відповідні фонди для фінансування виведення з експлуатації та будівництва нових блоків за рахунок інвестиційної складової в тарифі на атомну електроенергію.

Для підвищення енергонезалежності України в атомній енергетиці державі необхідно стимулювати розширення наявних потужностей для виробництва ядерного палива, а також розробити й реалізувати програми співробітництва з іншими країнами з питань створення, переробки й утилізації палива.

Вугільна промисловість

Ефективний розвиток вугільної промисловості в Україні можливий за умови лібералізації ринку вугілля, повної приватизації перспективних вугільних шахт і закриття або консервації глибоко збиткових шахт, яке супроводжується якісною реалізацією програм мінімізації наслідків від їх закриття.

Ключові зміни в галузі повинні відбуватися у два етапи. В 2012-2015 рр. необхідно завершити приватизацію державних підприємств, реалізацію механізмів державно-приватного партнерства, закриття або консервацію глибоко збиткових шахт, які нецікаві інвесторам, за відсутності потенційного дефіциту марок вугілля, яке неможливо покрити з інших джерел. Завданням високого пріоритету для держави є організація програм соціальної адаптації працівників галузі, які вивільняються, і рекультивації землі після закриття шахт. Наступним етапом розвитку галузі повинна стати активна модернізація шахт вуглевидобувних підприємств у 2015-2020 рр.

Нафтогазова галузь

Ключовими змінами, необхідними для забезпечення цільового розвитку нафтогазової галузі, є лібералізація ринку газу, створення сприятливого інвестиційного клімату в секторі видобутку газу та нафти й усунення істотного державного цінового субсидування окремих груп споживачів.

До 2030 р. Україна може значно збільшити обсяги видобутку вуглеводнів (у першу чергу, природного газу) за рахунок нетрадиційних видів видобутку. Для досягнення цієї мети державі необхідно стимулювати залучення до сектору видобутку вуглеводнів значних фінансових інвестицій, нових технологій і компаній, які спеціалізуються на видобутку у складних умовах. Для цього, у свою чергу, необхідно реалізувати такі завдання:

■ Створити прозорі та стабільні умови розвідки й видобутку вуглеводнів за рахунок:

– Зниження ризиків використання родовищ і спрощення процесу видачі ліцензій і угод про розподіл продукції (УРП);

– Підвищення захищеності прав інвесторів в області земельних правовідносин;

■ Стимулювати видобуток нетрадиційних вуглеводнів і видобуток у складних умовах.

Поступова лібералізація ринку газу повинна відбуватися у два етапи. На період до 2020-2022 рр. необхідно створити конкурентні ринки збуту газу і залучити приватні компанії до сегменту розподілу, зберігши при цьому державний контроль над надійністю поставок кінцевим споживачам за допомогою інституту гарантованих постачальників й інших регуляторних механізмів. У цей же період має відбутися планомірне вирівнювання оптових цін для всіх сегментів споживачів й усунення істотного державного субсидування. Важливим складовим елементом цього етапу також є створення прозорого регуляторного поля, яке дозволяє гарантувати як споживачам, так і постачальникам рівний недискримінаційний доступ до загальної газотранспортної й газорозподільної інфраструктури. У процесі цих перетворень збережеться необхідність підтримки двох сегментів оптового ринку газу - регульованого для поставок газу для потреб населення і ТКЕ із планомірним збільшенням оптових цін в цьому сегментіі сегмента вільних договорів між промисловими споживачами й оптовими постачальниками газу. По завершенні зазначеного строку необхідно перевести всі оптові операції на вільний конкурентний ринок газу з можливістю укладання прямих договорів між постачальниками й оптовими споживачами, включаючи промислові та збутові компанії.

В управлінні ГТС державі необхідно обрати модель, яка призведе до максимізації обсягів транзиту в довгостроковій перспективі. Одним із можливих рішень може бути створення консорціуму за участі стратегічних інвесторів і збереженням стратегічного контролю над ГТС із боку держави.

Найважливішим елементом державного управління в секторі нафтопереробки повинна бути підтримка програм підвищення глибини переробки на найбільш великих і сучасних заводах для підвищення їх конкурентоспроможності з метою стимулювання розвитку економіки, підвищення енергетичної безпеки й забезпечення надійних поставок нафтопродуктів. Підтримка повинна здійснюватися на попроектній основі з використанням заходів непрямого фінансового стимулювання. Реалізація заходів підтримки повинна супроводжуватися забезпеченням рівних умов цінової конкуренції для виробників нафтопродуктів.

Основною метою державного регулювання на ринку нафтопродуктів є підвищення рівня конкуренції для забезпечення стабільних поставок споживачам якісних нафтопродуктів за доступними ринковими цінами. До числа пріоритетних цілей розвитку також входять підвищення екологічності й економічності витрат палива. Державі необхідно проводити збалансовану політику з поступового підвищення якості палива до рівня сучасних європейських стандартів, піднімаючи обов'язкові нормативи якості палива з урахуванням необхідних інвестицій у підвищення глибини переробки. У рамках зусиль із підвищення ефективності витрат палива державі необхідно стимулювати використання більш економічних видів транспорту за рахунок використання диференційованого оподатковування, а також просувати використання нетрадиційних видів палива. Окремим завданням є стимулювання споживання та виробництва біопалива за допомогою обов'язкових нормативів вмісту біопалива й надання заходів підтримки національним виробникам на початковому етапі виробництва.

12. Інтеграція в Європейський Союз у сфері енергетики

Для здійснення інтеграції ОЕС України до енергосистем Євросоюзу необхідно розробити і реалізувати комплекс заходів, які природно розподіляються на два класи: технологічний та нормативно-правовий.

Технологічні заходи

Для інтеграції ОЕС України до енергосистем європейських країн необхідно здійснити комплекс технологічних заходів із забезпечення:

■ вимог щодо регулювання частоти та потужності в ОЕС України, розроблених у межах енергетичного об’єднання країн СНД і Балтії, погоджених з енергетичним об’єднанням ENTSO-E;

■ вимог Директив Європейської комісії щодо екологічних показників роботи енергоблоків ТЕС потужністю більше 50 МВт згідно із зобов’язаннями України як члена Енергетичного співтовариства;

■ достатньої конкуреннтоздатності генеруючого обладнання ТЕС на міждержавному ринку електричної енергії.

Для цього необхідно:

■ побудувати сучасну телекомунікаційну систему, систему автоматичного регулювання частоти та перетоків потужності, дистанційного керування комутуючим обладнанням, підключенню диспетчерського центру ОЕС України до Центру координації європейських системних операторів та до мережі передачі даних Eleсtronic Highway;

■ закінчити добудову наявних і будівництво нових енергооб’єктів, у тому числі й об’єктів магістральних мереж, відповідно до умов паралельної роботи ОЕС України з європейською енергосистемою;

■ забезпечити здійснення модернізації та реконструкції необхідної кількості генеруючого обладнання з підвищенням маневреного діапазону та впровадженням сучасних систем автоматичного регулювання енергоблоків, їх підключенням до телекомутаційної системи автоматичного регулювання частоти і потужності ОЕС України, що створюється;

■ при плануванні і проведенні реконструкції і модернізації енергоблоків ТЕС, що братимуть участь у регулюванні частоти і потужності в енергетичній системі, слід забезпечити підвищення економічності їх роботи до рівня конкурентоздатності на міждержавному ринку електричної енергії;

■ у зв’язку зі вступом України до Енергетичного співтовариства і пов’язаною з цим необхідністю виконання вимог директив ЄС щодо суттєвого поліпшення екологічних показників виробництва електричної енергії на теплових електричних станціях потужністю більше 50 МВт, у найближчі роки розробити цільову програму впровадження необхідних природоохоронних заходів на ТЕС України, виходячи з реальних технічних і інвестиційних можливостей електроенергетичного комплексу;

■ у зв’язку із значним прогнозованим розвитком відновлюваної енергетики в Україні, що характеризується стохастичним характером видачі потужності, заходи з реконструкції енергоблоків ТЕС необхідно доповнити впровадженням в енергосистемі України засобів автоматичного управління навантаженнями за рахунок створення в системах централізованого теплопостачання країни спеціалізованої групи електротеплового обладнання (теплові насоси, теплонакопичувальні нагрівачі, холодильні установки) із включенням його в систему автоматичного управління частотою та перетоками потужності енергосистеми України у якості її функціональної складової;

■ розробити фінансово-економічні механізми, кваліфікаційні вимоги, нормативно-технічну і нормативно-правову базу щодо участі спеціалізованих споживачів-регуляторів в роботі енергетичної системи як суб’єкту ринку регулюючих послуг із урахуванням необхідності забезпечення їх конкурентоздатності при виробництві теплової енергії та особливий статус їх використання у системах теплопостачання;

■ забезпечити виконання критеріїв безпеки і сталості роботи ОЕС України шляхом підвищення надійності генерації електричної енергії, її передачі між регіонами країни по внутрішніх перетинах, регулювання напруги в мережі, ліквідації пошкоджень в мережі у нормативні терміни;

■ враховуючи тривалий термін технічних заходів із переведення ОЕС України на синхронну роботу з ENTSO-E, забезпечити подальше удосконалення енергетичного обладнання ТЕС «Бурштинського острова» за рахунок реконструкції наявних та будівництва нових енергоблоків на наявних ТЕС і ТЕЦ.

Нормативно-правові заходи

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є міжнародним зобов’язанням, передбаченим Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

1 лютого 2011 року Україна набула статус Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства, статутними цілями якого є:

■ запровадження Договірними Сторонами нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії, що враховує як інституційну структуру Енергетичного Співтовариства, так і конкретну ситуацію в кожній з Договірних Сторін;

■ встановлення регуляторної системи, що дозволяє ефективне функціонування ринків мережевих енергопродуктів на територіях Договірних Сторін і частині території ЄС та охоплює створення єдиного механізму транскордонного транспортування мережевих енергопродуктів, та здійснення нагляду за дотриманням заходів з безпеки;

■ створення Сторонами ринку мережевих енергопродуктів без внутрішніх кордонів, у тому числі координація взаємодопомоги у разі серйозних порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх пошкоджень.

Виходячи з цих та інших вимог, адаптація українського законодавства до енергетичного законодавства ЄС має сприяти створенню прозорих та конкурентних енергетичних ринків України, інтегрованих до європейських ринків. Створення таких ринків базується на засадах:

■ забезпечення надійності постачання енергоносіїв;

■ розширення конкуренції відповідно до принципів свободи руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

■ вільний вибір споживачами постачальників;

■ створення системних національних регуляторних органів;

■ сприяння транскордонному співробітництву та інвестуванню;

■ сприяння більшій прозорості діяльності енергетичних компаній;

■ забезпечення охорони навколишнього середовища та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.

Правове регулювання енергетики на міжнародному рівні здійснюється на основі перелічених далі загальних документів ЄС:

■ енергетика 2020 Стратегія конкурентоспроможної, сталої і безпечної енергетики {SEC (2010) 1346};(Енергетична стратегія ЄС);

■ регламент Ради (ЄС, Євратом) № 617/2010 від 24 червня 2010 року про повідомлення Комісії інвестиційних проектів в енергетичній інфраструктурі в рамках Європейського Союзу та скасування Регламенту (ЄС) № 736/96;

■ регламент Комісії № 833/2010 від 21 вересня 2010 щодо реалізації Правил № 617/2010, що стосуються повідомлення комісії інвестиційних проектів в енергетичній інфраструктурі в рамках Європейського Союзу;

■ регламент (ЄC) № 663/2009 Європейського парламенту і Ради від13 липня 2009 стосовно розробки програми допомоги відновленню економіки шляхом надання Спільнотою фінансової допомоги на проекти в галузі енергетики;

■ регламент (ЄС) 67/2010 Європейського Парламенту та Ради від 30 листопада 2009 р. про встановлення загальних правил надання Співтовариством фінансової допомоги в області транс'європейських мереж;

■ регламент ЄК № 713/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 р., що засновує Агентство з питань співробітництва регуляторів у сфері енергетики (Agency for the Cooperation of Energy Regulators).

Адаптація законодавства України за напрямами:

Електроенергетика

Правове регулювання електроенергетичної галузі ЄС спрямовано на вдосконалення чинного ринку електроенергії, який має забезпечити повну лібералізацію відносин у сфері постачання електроенергії.

Правова основа створення ринку електроенергії:

■ Директива 2009/72/ЄК від 13 липня 2009 р. щодо спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, що скасовує Директиву 2003/54/ЄК;

■ Директива 2005/89/EC від 18 січня 2006 р. про заходи, що забезпечують надійність поставок електроенергії та капіталовкладень в інфраструктуру;

■ Регламент ЄК № 714/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 р. Про умови доступу до мереж транскордонних обмінів електроенергією, що скасовує Регламент ЄС № 1228/2003;

■ Регламент Комісії (ЄС) № 838/2010 від 23 вересня 2010 року про встановлення керівних принципів, що стосуються механізму взаємної компенсації системним операторам передавальної мережі та загального регулювання передачі електроенергії;

■ Рішення № 1229/2003/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2003 року, що засновує низку правил для транс’європейських енергетичних мереж та скасовує Рішення № 1254/96/ЄС;

■ Рішення Комісії 2006/770/EC, що вносить зміни до додатка до Регламенту № 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.

Адаптація законодавства України в частині розвитку ринку електроенергії має передбачати такі основні засоби та механізми утворення ринку:

■ створення умов для діяльності незалежного регулятора ринків, який регулює відносини між учасниками ринків;

■ створення умов для незалежної діяльності операторів з транспортування та розподілу електричної енергії і природного газу;

■ запровадження регульованого (на основі встановлених регулятором однакових незалежно від форм власності та недискримінаційних тарифів) доступу до засобів транспортування та розподілу електроенергії і природного газу;

■ запровадження прозорих та недискримінаційних соціальних зобов’язань енергетичних компаній щодо надання послуг і захист найбільш незахищених категорій споживачів;

■ створення умов для розвитку внутрішніх та міждержавних електричних мереж та газопроводів з метою забезпечення надійності функціонування енергетичних ринків, здійснення експортно-імпортних операцій та транзиту електроенергії та газу;

■ реформування політики тарифікації електроенергії і ціноутворення на газ.

Ядерна енергетика

Основу правового регулювання складають такі документи з відповідними змінами та доповненнями:

■ Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 р.;

■ Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 р;

■ Рішення Ради ЄС 2008/114/ (ЄС, Євратом) від 12 лютого 2008 р. про встановлення статутів Агенції Євратому з постачання;

■ Правила Агенції Євратому з Постачання ЄС з ядерної енергетики від 11.05.1960 р. щодо способу врівноваження попиту та пропозиції на уранову руду, вихідні матеріали та спеціальні матеріали, що розщеплюються;

■ Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від 05 вересня 1997 р.;

■ Директива Ради ЄС 2006/117/ Євратом від 20 листопада 2006 р. про нагляд та контроль за перевезенням радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива;

■ Регламент Ради (Євратом) 1493/93 від 8 червня 1993 р. щодо перевезень радіоактивних речовин між країнами-членами.

Адаптація українського законодавства у цій сфері потребує прийняття законодавчих актів, спрямованих на:

■ підтвердження відповідності продукції, що постачається на підприємства атомної енергетики;

■ залучення та використання фінансових ресурсів для зняття з експлуатації АЕС та передачі на довгострокове зберігання/захоронення радіоактивних відходів (далі – РАВ);

■ впровадження санітарних норм і правил для АЕС;

■ спорудження сховищ відпрацьованого ядерного палива (далі – ВЯП) та РАВ;

■ продовження терміну експлуатації АЕС;

■ забезпечення інвестування в будівництво нових об’єктів ядерно-енергетичного комплексу (далі – ЯЕК);

■ виконання процедур підготовки і передачі на захоронення РАВ підприємств ЯЕК та остаточного захоронення РАВ;

■ поводження з ВЯП після його довгострокового безпечного зберігання;

■ облік та контроль за ядерними матеріалами.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.232.88 (0.015 с.)