Методичний посібник із написання Курсових, бакалаврських, дипломних. магістерських робіт та наукових статей

К.О.Доценко, В.В.Костюк

Методичний посібник із написання Курсових, бакалаврських, дипломних. магістерських робіт та наукових статей

для денного і заочного

відділень факультету журналістики

(спеціальності “Журналістика”,

“Реклама та зв’язки із громадськістю ”,

“Соціальні комунікації”)

 

 

Затверджено Вченою радою ЗНУ.

Протокол № _____ від ______________ 2012 року

 

 

Запоріжжя

2012
Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки України

Кафедра журналістської творчості,

реклами та зв’язків із громадськістю

К.О. Доценко, В.В.Костюк

Методичний посібник із написання Курсових, бакалаврських, дипломних. магістерських робіт

для денного і заочного

відділень факультету журналістики

(спеціальності “Журналістика”,

“Реклама та зв’язки із громадськістю ”,

“Соціальні комунікації”)

 

Затверджено Вченою радою ЗНУ.

Протокол № _____ від ______________ 2012 року

 

Запоріжжя

 

 

УДК

ББК

 

 

Доценко К.О., Костюк В.В. Методичний посібник із написання курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт. Для денного і заочного відділень факультету журналістики (спеціальності “Журналістика”, “Реклама та зв’язки із громадськістю”, “Соціальні комунікації”). – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. - с.

 

 

Методичний посібник містить комплекс унормованих порад і універсальних прикладів, що дозволяють студентам грамотно й методично правильно виконувати наукові роботи різного рівня: курсові, кваліфікаційні роботи бакалавра, дипломні, магістерські.

Методичний посібник призначений для студентів 1-7 курсів денного і заочного відділень факультету журналістики (спеціальності “Журналістика”, “Реклама та зв’язки із громадськістю” і “Соціальні комунікації”) та їх наукових керівників і нормоконтролерів.

 

Рецензент: к.філол.н., доц. Бондаренко І.С.

Відповідальні за випуск: к.філол.н., доц. К.О.Доценко, к.пед.н., доц. В.В.Костюк

 

Розділ 1

Загальні вимоги щодо написання курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт

 

1.1 Написання курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт на факультеті журналістики передбачає виявлення у студентів нахилів до наукової праці, які з часом можуть бути розвинені у подальшій діяльності під час написання дисертацій на здобуття вчених звань кандидата та доктора наук.

1.2 З огляду на необхідність дотримання єдиних загальноприйнятих стандартів по Україні, це методичне видання становить на меті пояснити й установити єдині норми щодо написання наукових праць на факультеті журналістики ЗНУ. Необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

1.3 Назва курсової, кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної або магістерської роботи повинна бути, по можливості, конкретною і короткою, відповідати суті вирішуваної наукової проблеми, вказувати на мету курсового, кваліфікаційного, дипломного або магістерського дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви варто в дужках додати кілька слів, що конкретизують матеріал, який було взято для вивчення певної проблеми.

Наприклад,

“Складові іміджу сучасного журналіста (на прикладі ведучих каналу “1+1”)”

або

“Жанрово-тематичне розмаїття реклами В сучасній регіональній пресі (на матеріалі видань м. Запоріжжя)”.

 

1.4 У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання…”, “Дослідження деяких шляхів…”, “Деякі питання…”, “Матеріали до вивчення…”, “До питання…” і т.ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

1.5 При написанні курсової, кваліфікаційної, дипломної або магістерської роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати для своєї роботи.

1.6 У разі виявлення використаного запозиченого матеріалу без посилання на автора або джерело викладач має право не допустити курсову, кваліфікаційну, дипломну або магістерську роботу до захисту або в окремих випадках знизити оцінку до мінімальної.

1.7 У курсовій, кваліфікаційній, дипломній або магістерській роботі треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

1.8 Курсову, кваліфікаційну, дипломну або магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в надрукованому вигляді, враховуючи правила оформлення, що будуть викладені на подальших сторінках.

NB! Повністю завершена кваліфікаційна, дипломна, магістерська робота подається автором на відповідну кафедру не пізніше 1 березня (для студентів заочного відділення) і 15 березня (стаціонару).

Курсові роботи подаються на відповідну кафедру не пізніше 5 квітня (стаціонар), та не пізніше чим за 2 тижні до початку сесії (заочне відділення), в якій виставляється оцінка.

розділ 2

загальні Правила оформлення курсової, кваліфікаційної, дипломної і магістерської роботи

 

Загальні правила

 

Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через міжрядковий інтервал 1,5 (полуторний), шрифт – Times New Roman (TNM) 14.

Обсяг основного тексту курсової роботи має бути 20-25 друкованих сторінок, кваліфікаційної – 40-45 сторінок, дипломної – 50-70 сторінок, магістерської – 80-90 сторінок (250-342 тис.знаків).

Кількість використаних джерел має складати: для курсової роботи – 20-30 одиниць, для кваліфікаційної роботи бакалавра – 30-40 одиниць, для дипломної – 50-70 одиниць, для магістерської – 70-100 джерел.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий –25, правий –15, верхній –20, нижній –20.

Шрифт має бути чітким, друкарські помилки, описки, графічні неточності можна виправляти методом підчищення лезом або зафарбовування білою фарбою (коректором). Кількість виправлень – не більше 2-3 на сторінці.

 

Оформлення заголовків і підзаголовків

Заголовки структурних розділів курсової, кваліфікаційної (творчої), дипломної та магістерської робіт: „ЗАВДАННЯ”, (для кваліфікаційних, дипломних і магістерських), „РЕФЕРАТ ” (для дипломних і магістерських), “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими жирними літерами і відцентровують щодо тексту. Кожну структурну частину курсової, кваліфікаційної, дипломної і магістерської роботи (завдання, реферат, вступ, назви розділів, висновки, кожен додаток) треба починати з нового аркуша.

Заголовки підрозділів з нового аркуша не починаються, їх друкують маленьким літерами (крім першої великої) з абзацного виступу, вирівнюють за шириною, виділяють жирним шрифтом. Між ними й основним текстом роботи має бути один пробіл).

Наприклад:

Розділ 1

Процес створення брендів

Місце і роль бренду в сучасній рекламній сфері

Крапку в кінці заголовка не ставлять. Через пробіл після підрозділу починають друкувати текст.

Якщо заголовок складається з двох речень, між ними ставиться крапка.

Наприклад:

Місце і роль бренду в сучасній рекламній сфері. Аналіз ринку України

 

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті.

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок. Другою – зміст, який також рахується, але не нумеруються.

NB! Нумерацію починають із третьої сторінки, проставляючи у правому верхньому куті арабську цифру без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, вирівнють за шириною, з нового рядка друкують назву розділу. Крапки після номера розділу й назви не ставляться.

Наприклад:

РОЗДІЛ 2

Жанри Публіцистики

 

нумерація підрозділів здійснюється таким чином: із урахуванням абзацу проставляється номер розділу, потім через крапку – номер пункту. Після наступної крапки друкується назва підрозділу, крапка після нумерації та назви не ставиться.

Наприклад:

2.1 Нарис як художньо-публіцистичний жанр

Оформлення посилань

Посилання на літературу

Під час використання матеріалів будь-яких авторів (як теоретичного, так і практичного характеру) необхідно посилатися на джерело інформації.

Малюнок 1

 

 

Якщо невеликий малюнок, схема, формула (не перевищує ¼ сторінки) уводиться до тексту як елемент увиразнення чи посилення розуміння, то між ним і основним тестом має бути відстань у 1 інтервал. Назви розташовуються над малюнком, пишуться жирними літерами, вирівнюються по ширині.

Наприклад:

Малюнок 2

 

Якщо у роботі використовуються як маленькі, так і великі малюнки, схеми, формули, то загальна нумерація має бути наскрізною (починатися у тексті й завершуватися у додатках).

 

Оформлення додатків

Додатки дозволяють більш виразно представити роботу, містять додаткову інформацію у вигляді малюнків, схем, журналістських матеріалів студентів і майстрів пера, які ілюструють дослідження.

NB! Додатки нумеруються великими літерами української абетки, крім літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Наприклад:

Додаток А

В разі великої кількості додатків, якщо вони згруповані за тематикою, дозволяється використання позначень Додаток А 1, Додаток А 2 тощо.

 

 

Розділ 3

Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

- титульний аркуш,

- зміст,

- перелік умовних позначень (при необхідності),

- вступ,

- основну частину (найчастіше з двох основних розділів – теоретичного і практичного, що можуть у свою чергу поділятися на підрозділи – не більше 2х у розділі!),

- висновки,

- список використаних джерел,

- додатки (якщо вони необхідні).

Для прикладу оформлення курсової роботи загалом дивись Додатки А, Б, Г, Д.

Зміст

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів (при необхідності), загальних висновків, додатків, списку використаних джерел… (див. Додаток Б)

Вступ (2-3 сторінки)

Вступ розкриває сутність і стан наукового аспекту дослідження проблеми, що розглядається у роботі, підстави і вихідні дані для розробки теми.

Це найважливіша частина роботи і тому є трудність при його написанні. Побутує думка про те, що вступ можна написати в останню чергу.

Така думка, на наш погляд, є хибною. Приступаючи до написання творчої роботи, варто обґрунтувати необхідність проведення дослідження, вказати шляхи його здійснення. І.Л.Михайлин вважає, що вступ у студентській науковій роботі виконує чотири завдання:

1.Здійснює постановку теми дослідження й обґрунтовує її актуальність.

2.Формулює теоретичні засади дослідження й дає визначення поняттям, які будуть вживатися далі.

3.Обмежує конкретними завданнями своє дослідження.

4.Описує засади розміщення матеріалу в роботі та її композицію.

На наш погляд, недоречними у вступі є часті цитування (хоч вони й до­пускаються), абстрактні розмірковування на тему дослідження. Він потребує обов'язкового обґрунтування теми, постановки проблеми, з'ясування ступеня наукової розробки, актуальності теми, визначення предмету, мети і завдання. Обов'язковою є назва основних дослідників з обраної теми, окреслення хронологічних рамок та методів дослідження, структури роботи. Це треба робити чітко і стисло. Обсяг вступу не повинен перевищувати 15 відсотків усього дослідження (2-5 сторінок) в залежності від виду роботи.

Розпочинати вступ варто стислим розкриттям сутності і стану наукової проблеми, її значимістю, у тому числі і для автора роботи, та обґрунтуванням необхідності проведення дослідження.

Основні пункти обґрунтування необхідності проведення дослідження виділяються жирними літерами і розташовуються у такому порядку:

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами обгрунтовують актуальність та доцільність роботи в галузі тієї чи іншої наукової парадигми.

Висвітлення актуальності в курсовій роботі не повинно бути багатослівним. Достатньо парою абзаців висловити головне – сутність проблеми і наукового знання.

Наприклад,

Сучасні дослідження в сфері журналістикознавства й тенденції тотальної глобалізації медіапростору дають можливість нарешті приділити належну увагу доробку публіцистів, які довгий час залишалися поза увагою українських вчених-істориків журналістики. Творчість діячів, що у свій час належали до української діаспори й були позбавлені можливості друкуватися і бути знаними на так званій “материковій Україні”, на сьогодні є однією з лакун, які належить освітлити й проаналізувати, - тому тема курсового дослідження є актуальною.

Історія української журналістики першої половини ХХ століття, так само, як і української літератури, є насиченим і складним суперечливим процесом, діячі якого й досі не всі повернені широкому загалу читачів, не отримали належного визнання на Батьківщині. Насамперед це стосується авторів, які були знищені під час репресій або змушені були податися на чужину, жити в екзилі. Наталена Королева є відокремленою постаттю в історії української літератури й публіцистики ХХ століття, якщо не сказати, в загальному процесі розвитку української літератури й публіцистики. Аристократка, напівполячка-напівіспанка, доктор археології й філософії, оперна співачка й художниця, історик і мовознавець, поліглот, непересічна літературна письменниця й умілий публіцист.

Мета і завдання дослідження

Мета і завдання формулюють загальне спрямування роботи й ті питання, які необхідно вирішити для їх досягнення. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”.

Наприклад:

Мета роботи: знайти, вивчити й проаналізувати публіцистичну спадщину, зокрема нариси, з’ясувати їх місце у творчому доробку Наталени Королевої.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) проаналізувати стан розробки питань функціонування й особливостей публіцистичних творів у сучасному вітчизняному й зарубіжному журналістикознавстві;

2) зібрати фактичний матеріал;

3) проаналізувати стан дослідження творчості Н.Королевої прижиттєвими й сучасними критиками;

4) дослідити особливості ідейно-тематичного розмаїття нарисистики авторки;

5) виявити основні духовні пріоритети у світосприйнятті Н.Королевої;

6) простежити мовно-стилістичні особливості творів.

Наприклад,

Об'єктом дослідження є масив публіцистичної творчості Н. Королевої, опублікований у вітчизняній та зарубіжній періодиці 20-60 років ХХ століття, матеріали Київського відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (нарис “Невмируща вдача“), матеріали Празького літературного архіву “Pamatnik Narodniho Pisemnictvi“: рукописи нарисів “Помпейська згадка“, “Турецька неволя“, “Домік Лермонтова (З моїх пестрих згадок)“, “Невмируща вдача“; біографічні матеріали, що зберігаються у Statni Oblastni Archiv v Treboni, Statni Okresni Archiv Pisek (Державному обласному архіві в Требові та державному регіональному архіві в Пізеку, Чехія).

Предметом дослідження є ідейно-тематичне розмаїття, духовні орієнтири та мовно-стилістичні особливості нарисів Наталени Королевої.

Методи дослідження

Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наприклад,

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, типологічний та компаративістський під час аналізу практичного матеріалу при залученні українського і загальносвітового публіцистичного контексту доби, що аналізується.

Публікації

Цей пункт також факультативний і передбачається за наявності статей або тез конференцій (форумів, семінарів, симпозиумів тощо) у фахових чи нефахових наукових збірниках. Однак він обов’язковий у магістерських роботах чи науковому різновиді кваліфікаційної роботи бакалавра.

NB! Спочатку вказуються фахові, потім нефахові видання. Список складається від найдавнішого до найновішого джерела.

Наприклад:

Матеріали виступів були рекомендовані до друку й згодом будуть опубліковані наукові статті у фахових збірниках «Вісник ЗНУ. Філологічні науки», «Нова філологія».

Або

За змістом роботи здійснено такі публікації (якщо в співавторстві – вказати це!):

1. Буслаєва К.О. Духовний світ Ноель крізь призму античності (автобіографічна повість “Без коріння“ Н. Королевої) / К.О. Буслаєва //Література. Фольклор. Проблеми поетики. – Зб. наук. праць. – Вип.9. – К.– Кривий Ріг: Твім інтер, 2001. – С.170 – 177.

2. Буслаєва К.О. Доля України в “Легендах старокиївських“ Наталени Королевої
/ К.О. Буслаєва //Сучасні проблеми мовознавства і літературознавства. – Вип.5. – Ужгород: Ужгородський національний університет, 2002. – С.54 – 56.

3. Буслаєва К.О. Архетип любові у творчості Наталени Королевої (тріада Маріам – Кай – Руфіла, “Quid est veritas?”) / К.О. Буслаєва // Мова і культура. – Вип.6. – Том VІ. – Частина ІІ. – Художня література в контексті культури. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. – С. 53 – 61.

Структура роботи

 

Цей пункт передбачає визначення загального вигляду роботи і основні дані щодо її обсягу (змісту та форми).

NB! Варто врахувати той факт, що додатки і список використаних джерел до основного складу роботи не входять і не рахуються.

Наприклад:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 10 додатків. Обсяг основної роботи – 26 сторінок. Список використаної літератури включає 30 найменувань (викладених на 4 сторінках).

Основна частина роботи

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень. У кінці кожного розділу приводяться стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальні висновки.

NB! Треба враховувати той факт, що обсяг підрозділів не може бути менше 6-7 сторінок!

У теоретичному розділі, проаналізувавши стан розробки проблеми, у висновках зазначаються основні терміни та дефініції, що прийняті за робочі в цьому дослідженні.

У практичному розділі до висновків виносяться головні положення й узагальнення, до яких студент доходить на основі власного аналізу практичного матеріалу із залученням теоретичних концепцій, обраних для дослідження в теоретичному вигляді.

Ідеальне співвідношення теоретичного й практичного розділів у курсовій роботі має бути 1:1, або аналіз теоретичного чи практичного матеріалу може трохи (на 10-20%) переважати.

Виклад матеріалу в основній частині підпорядкований провідній ідеї, чітко визначеній і сформульованій автором у назві роботи.

Висновки (2-3 сторінки)

Викладаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити розв’язання проблеми, сформульованої в пункті Вступу (див. мета й завдання).

У першому абзаці висновків коротко формулюється стан розробки питання в науці. Далі містяться результати, отримані в практичному розділі, які репрезентують один із можливих аспектів розв’язання цієї проблеми курсовою роботою.

Також зазначаються методи вирішення поставленої проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими до того аспектами дослідження цієї проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації для їх використання.

Список використаних джерел

Список використаних джерел варто розміщувати в алфавітному порядку, оскільки це спрощує пошук джерела в списку літератури.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Загальні вимоги до оформлення списку літератури вміщені далі (див. Додаток Д)

Додатки

За необхідністю до додатків включають матеріал, який допоможе повніше сприймати матеріал:

- це можуть бути різноманітні таблиці, формули, малюнки, дані статистичних опитувань тощо,

- ілюстрації практичного матеріалу – витяги з газетних і журнальних матеріалів,

- допускаються аудіо- і відеокасети у файлах, які будуть демонструватися під час захисту.

Загальні вимоги до оформлення додатків містяться у Розділі 2.

Розділ 4

Загальні зауваження

 

Письмові роботи, виконувані студентами ВНЗ зі спеціальності «Журналістика», «Реклама та зв’язки із громадськістю» різноманітні. Важливою складовою професійної підготовки працівників мас-медіа та рекламної і PR-сфери є наукова робота, яка підсумовує процес засвоєння базової освіти і забезпечує формування творчої особистості журналіста.

З метою перевірки рівня і змісту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «Журналістика», «Реклама та зв’язки із громадськістю» передбачає написання кваліфікаційної роботи для бакалаврів.

Студентська наукова робота бакалавра – це завершене, науково обґрунтоване і логічно викладене дослідження, обов'язковою складовою якого є журналістські, рекламні та PR-матеріали (газетні та журнальні публікації, теле-, радіоматеріали або матеріали електронних видань, проекти рекламних кампаній, дизайнерські розробки, іміджеві статті) випускника за всі роки навчання чи спеціально підготовлені до захисту.

Ці матеріали повинні свідчити про спеціалізацію випускника з певної теми і мають бути згруповані за професійною ознакою.

Створення бакалаврської роботи студента факультету журналістики передбачає розв'язання таких завдань:

1.Виявити рівень засвоєння майбутніми журналістами, рекламістами, PR-діячами теоретичного матеріалу та основних критеріїв аргументованої професійної оцінки діяльності творчих працівників мас-медіа, реклами і PR.

2.Усвідомити, наскільки професійно грамотно побудована власна робота по формуванню навченості, вмілості та майстерності як трьох етапів професіоналізму журналіста, рекламіста, піарника та накреслити шляхи її вдосконалення.

3.Закріпити на практиці специфіку роботи із першоджерелами та методику оформлення текстів наукового стилю.

4. Сформувати вміння робити доповідь, вичерпно відповідати на запитання, роз'яснювати її зміст, аргументовано захищати й відстоювати свою позицію.

Отже, кваліфікаційна робота бакалавра – це підсумок входження студента у специфіку журналістської, рекламної чи PR-діяльності, це звіт перед собою і державою про рівень засвоєння як теоретичної бази, так і набутих практичних умінь і навичок зі спеціальності.

Журналіст України

http://nsju.org/tabmenu/pro_zhurnal

3. Актуальні питання масової комунікації

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apmk/index.html

Вища школа

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSch/index.html

5. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/index.html

6. Діалог: Медіа-студії

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dialog/index.html

Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика

http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/visnyk-journ.htm

7. Вестник Московского университета. Серия 10. Журналистика

http://elibrary.ru/title_items.asp?id=8376

8.Телеком

http://itware.com.ua/

9.Телекритика

http://www.telekritika.ua

10. Телемир

http://ht.ua/issue/telemir/

11. Телерадіокур'єр

http://www.trk-mag.kiev.ua/

12. Телецентр

http://www.ostankino.ru/magazin/

 

Окрім наукової літератури, часто доводиться знайомитись із художніми, публіцистичними текстами, працями відомих журналістів, рекламістів та парників, чи з газетною періодикою та рекламними виданнями. Щодо останньої, варто відзначити публікації таких видань як всеукраїнські - "День", "Дзеркало тижня", "Літературна Україна", "Сегодня", запорізькі "Афиша", "VIP CLUB", "Event" та інші.

Дуже часто студенти звертаються до своїх наукових керівників із проханням допомогти у визначенні необхідної для написання дослідження літератури, помилково вважаючи, що це справа викладача.

Звичайно, викладач може дати певні поради з цього питання. Але складання переліку літератури і пошук її, як неодмінна умова успішного написання роботи, є обов'язком автора. Показовим у цьому плані є епізод із особистого життя професора, завідувача кафедри журналістики Харківського національного університету І.Л. Михайлина: " Починаючи працю над кандидатською дисертацією з проблем художнього конфлікту в українській радянській критиці 1950 – 1960-х років, я так само відчув труднощі в пошуку наукових праць про конфлікт. Природним чином я звернувся по допомогу до наукового керівника професора Зінаїди Сергіївни Голубєвої. її відповідь стала для мене уроком на все життя. Вона мені відмовила в допомозі.

- Якщо я назву вам зараз кілька джерел, що відомі мені, - сказала вона, - то ви їх, зрозуміло ж, знайдете й опрацюєте. Але у вас складеться думка, що на цьому література з цієї теми вичерпана і шукати далі не варто, адже вам запропонувала бібліографію авторитетна для вас людина. Ні, ви знайдіть все ж таки самостійно наукові праці з своєї теми. Якщо ви не здатні це зробити, то ви взагалі не здібні до наукової роботи. Вона потребує самостійності з перших кроків. Я не буду водити вас на шлейках усе життя.

У першу мить я, звичайно ж, образився. Але нічого робити – засів у бібліотеку і через місяць мав велику бібліографію з своєї теми. Серед відшуканих робіт була й така, яку я на теоретико-методологічному рівні поклав в основу свого дисертаційного дослідження. Побачивши, що в мене справи просунулися, Зінаїда Сергіївна додала до мого бібліографічного списку й свої кілька одиниць. Але я вже вирушив у самостійне плавання і не вхопився, як за рятівне коло, за роботи, названі нею.

Висновок з цього епізоду такий: пошук джерел з обраної теми належить до обов'язків студента; викладач може лише приблизно проконсультувати його.

Він не може знати досконало усі п'ятдесят - шістдесят тем, що пропонуються для виконання на курсі, але виконавець теми, її дослідник повинен вивчити її краще і глибше за наукового керівника"[8, с. 28].

Отже, вміло і вчасно організована робота з пошуку джерел інформації, старанне їх опрацювання – запорука вдалого наукового дослідження студента.

Варіант №1. Творча робота

Цей варіант пропонується для студентів, яків впродовж 3-4 років навчання виявили себе вповні як журналісти-практики і працювали постійно, маючи певні посади або працювали фрілансерами

 

1. Традиційний вступ
2. Стислий опис роботи (до 10 сторінок) інформаційного продукту, в якому вказати, для якого засобу масової інформації та для якої аудиторії готувався. Подати історію ЗМІ, визначити приналежність до жанрів, тематику, проблематику. Вказати реакцію аудиторії і наслідки реакції на інформаційний продукт, якщо таке мало місце.
3. Текстовий варіант продукту ( основою такого продукту має бути):

- газета, журнал, які видаються чи видавались під керівництвом автора,

- тематична сторінка чи рубрики в газеті, яку постійно веде автор,

- цикли телевізійних або радіопередач (або цикл телевізійних чи радіосюжетів),

- тематичні сторінки чи рубрики сайтів (електронних видань),

- серії фотопублікацій, фотовиставки.

1. Висновки
2. Список використаних джерел (які згадуються в стислому описі, не менше 30).
3. Електронний варіант – презентація Power Point із ілюстраціями інформаційного продукту.

 

Варіант № 2. Наукова робота

Для тих студентів, що виявили інтерес до наукових пошуків і збираються у подальшому в магістратуру, аспірантуру тощо, пропонується варіант традиційного дипломного проекта але з певними особливостями

Традиційний вступ

2. Теоретичний розділ (20 сторінок)

3. Практичний розділ ( основою такого розділу має бути: компаративний аналіз власних матеріалів і подібних матеріалів «акул пера» (майстрів жанру) вгазеті, журналі, нателебаченні, радіостанції, сайтах чи електронних виданнях) (20 сторінок).

Висновки

5. Список використаних джерел (які згадуються в стислому описі, не менше 30-40)

6. Додатки ( власні матеріали, мінімум 10)

7. Стаття в науковому журналі + тези хоча б 1-2 конференцій

 

Зміст

Традиційний вступ

2. Теоретичний розділ (20 сторінок)

3. Практичний розділ ( основою такого розділу має бути: компаративний аналіз власних матеріалів і подібних матеріалів «акул пера» (майстрів жанру) вгазеті, журналі, нателебаченні, радіостанції, сайтах чи електронних виданнях) 20 сторінок).

Висновки

5. Список використаних джерел (які згадуються в стислому описі, не менше 30-40)

6. Додатки ( власні матеріали, скільки є)

Традиційний вступ

2. Стислий опис роботи (до 10 сторінок) інформаційного продукту, в якому вказати, для якого засобу масової інформації та для якої аудиторії готувався. Подати історію ЗМІ, визначити приналежність до жанрів, тематику, проблематику. Вказати рекцію аудиторії і наслідки реакції на інформаційний продукт, якщо таке мало місце.

3. Текстовий варіант продукту ( основою такого продукту має бути):

- Інформаційні жанри: 10 заміток (або інформаційних радіоповідомлень чи новинарних сюжетів на ТБ), 2-3 інтерв’ю, 2-3 репортажі, 2-3 звіти, 2-3 кореспонденції тощо.

- Аналітичні жанри: 2-3 статті, 2-3 кореспонденції, 2-3 інтерв’ю тощо.

- Публіцистичні жанри: 2-3 нариси, 2-3 памфлети/фейлетони, 2-3 етюди/замальовки.

Висновки

5. Список використаних джерел (які згадуються в стислому описі, не менше 30)

6. Електронний варіант -презентація Power Point із ілюстраціями інформаційного продукту.

 

Варіант №2. Наукова робота

Для тих студентів, що виявили інтерес до наукових пошуків і збираються у подальшому в магістратуру, аспірантуру тощо, пропонується варіант традиційного дипломного проекта, але з певними особливостями:

1. Традиційний вступ
2. Теоретичний розділ (20 сторінок)
3. Практичний розділ ( основою такого розділу має бути: компаративний аналіз власних матеріалів і подібних матеріалів майстрів реклами і ПР вгазеті, журналі, нателебаченні, радіостанції, сайтах чи електронних виданнях (20 сторінок).
4. Висновки
5. Список використаних джерел (які згадуються в стислому описі, не менше 30-40)
6. Додатки ( власні матеріали, мінімум 10).
7. Стаття в науковому журналі + тези хоча б 1-2 конференцій

 

Вступ

Вступ пишеться так само, як і у курсовій роботі. У ньому подається загальна характеристика дослідження в послідовності, поданій у Розділі 3.

NB! Обов’язковим додатковим елементом вступу для кваліфікаційної роботи бакалавра є пункт

Журналістські публікації ( або Творчий доробок для студентів спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю»).

У ньому вказується кількість власних журналістських, рекламних, ПР-матеріалів і засоби масової інформації, в яких вони прозвучали чи були надруковані. Усі ці матеріали мусять бути подані у додатках до роботи.

Наприклад:

Журналістські публікації. У роботі використано
15 власних журналістських матеріалів на молодіжну тематику, надрукованих у газетах «МИГ», «Запорізька правда», «Индустриальное Запорожье» за період з 2005 по 2009 роки, які вміщені у додатках.

Або

Творчий доробок. У роботі використано
10 дизайнерських розробок для журналу «QP» за період з 2008 по 2012 роки. Вони вміщені у додатках.

 

Основна частина роботи

Кваліфікаційна робота бакалавра (її науковий або науково-практичний різновиди) складається з двох розділів, у яких викладається зміст дослідження.

Особливих регламентацій тут немає. Головне, щоб це було справді самостійне дослідження, аналіз, а не реферування чогось зробленого раніше. Цінною є та робота, яка відзначається умілою постановкою проблеми, послідовністю її дослідження, науковим мисленням, логічним обґрунтуванням власної точки зору.

NB! Треба враховувати той факт, що обсяг підрозділів, якщо вони виділяються, не може бути менше 6-7 сторінок!

Першою частиною наукової чи науково-практичної роботи є теоретичне обґрунтування питання, що досліджується. У ній мусить міститися розгляд основних здобутків науки. Тож доцільними є не тільки констатація прізвищ дослідників, а й аналіз їх праць. Не треба ігнорувати визнаних авторитетів, можна опиратись на концепції попередніх дослідників. Необов'язково це робити безапеляційно. При наявності аргументів та контраргументів варто вступити в полеміку. Але необхідно пам'ятати: робота в усіх своїх частинах мусить бути самостійним текстом.

Наявність цитат є обов'язковою її складовою. До цитування вдаються з метою підтвердження або спростування думки. Найбільш оптимальним варіантом є використання посилань у межах не більше 30 відсотків від обсягу розділу, незалежно від форми їх використання – дослівного (в лапках) чи світоглядно-змістового (своїми словами із зазначенням авторства думки). Робота, у якій відсутні посилання на прочитану й використану наукову літерат