Магістерських кваліфікаційних робіт



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Магістерських кваліфікаційних робіт



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання та оформлення

Магістерських кваліфікаційних робіт

для студентів спеціальності

„Економіка підприємства”

 

 
 

 

Полтава 2009

 


 

Методичні вказівкидо виконання та оформлення магістерських кваліфікаційнихробіт для студентів спеціальності „Економіка підприємства” – Полтава: ПолтНТУ, 2009 – 40 с.

 

Укладачі: В.Я. Чевганова, к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства,

І.А. Брижань, к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства,

В.А. Оченаш, ст. викладач кафедри економіки підприємства

 

 

Відповідальний за випуск: В.Я.Чевганова, завідувачка кафедри економіки підприємства, кандидат економічних наук, доцент

 

 

Рецензенти: Григор’єва О.В., к.е.н., доцент кафедри економіки

підприємства;

Пазинич В.І., к.т.н., доцент кафедри фінансів та банківської справи

 

Затверджено

науково-методичною радою

університету

 

протокол №4 від 200.03.2009 р.

 

20.02.06.02 Коректор Є.В.Найчук

Верстка В.А.Оченаш


 

ЗМІСТ  
1. Загальні положення………………… ………………………….. 2. Вибір та затвердження теми……………………………………. 3. Добір і вивчення літератури……………………………………. 4. Структура, зміст та обсяг магістерської роботи………………. 5. Критерії оцінки магістерської роботи…………………………. 6. Правила оформлення текстового матеріалу…..…………......... 6.1. Вимоги до тексту……………………………….………. 6.2. Нумерація сторінок……………………………………... 6.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів… 6.4. Ілюстрації……………………………………………….. 6.5. Таблиці………………………………………………….. 6.6. Переліки…………………………………………………. 6.7. Примітки………………………………………………… 6.8. Виноски…………………………………………….......... 6.9. Формули та рівняння…………………………………… 6.10. Посилання і цитування………...……………………… 6.11. Числівники……………………………………………... 6.12. Скорочення…………………………………….............. 6.13. Використані джерела….………………………………. 6.14. Додатки………………………………...………............. 7. Поради до виступу студента при захисті роботи……………… Додаток А. Тематика магістерських кваліфікаційних робіт……. Додаток Б. Зразок напису на твердій обкладинці……….............. Додаток В. Приклад оформлення титульного аркуша до магістерської кваліфікаційної роботи…………………………………............ Додаток Г. Приклад оформлення аркуша консультантів до магістерської кваліфікаційної роботи………………............................... Додаток Д. Приклад виконання реферату……………………….. Додаток Е. Приклад оформлення змісту ……………………….. Додаток Ж. Приклад виконання текстового документа………… Додаток И. Приклад написання висновків …………………….... Додаток К. Приклади виконання наочного матеріалу у вигляді слайдів…………………………..…..……………………...……………… Додаток Л. Приклад складання рецензії…………………………. ..…..4 .…...5 .…...6 …....6 .….11 ..…12 ..…12 …..13 ......14 ..…14 …..15 …..18 …..18 …..18 …..19 …..20 …..20 …..21 …..23 …..24 …..25 …..26 ……28   …..29   …..30 …..31 ……32 ……33 ..…34   ..…36 ..…38

 


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Методичні рекомендації розроблені для студентів, які виконують магістерські роботи, та викладачів, котрі здійснюють керівництво виконанням цих робіт відповідно до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців напряму підготовки „Економіка підприємства”. Методичні рекомендації містять основні вимоги до змісту й оформлення магістерської роботи, організації її виконання та захисту.

Магістерська робота (МР) є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою, що самостійно виконується студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Вона засвідчує якість опанування студентом програмного матеріалу й уміння його використовувати, здатність до проведення аналітичних досліджень і формулювання належних висновків, можливість опрацювання літературних джерел та розв’язання науково-практичних проблем. МР є кваліфікаційним документом, за яким державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння йому відповідної кваліфікації.

МР як насамперед теоретично-прикладне дослідження, повинна відповідати таким вимогам:

– виконуватися на актуальну тему;

– нести глибоке теоретичне осмислення проблеми;

– передбачати проведення глибокого аналізу діяльності конкретного підприємства (бази практики), галузі, регіону;-

– містити власний підхід студента до розв’язання проблеми;

– завершуватися висновками та рекомендаціями для практичного роз-в’язання проблеми;

– містити оцінку наслідків застосування рекомендацій на практиці.

Метою підготовки та захисту МР є:

– поглиблення теоретичних і практичних знань студентів за відповідною спеціальністю;

– напрацювання навичок практичного застосування студентами своїх знань при вирішенні конкретних завдань;

– оволодіння сучасним науковим інструментарієм аналізу економічних проблем;

– опанування науковими досягненнями та вміння їх застосовувати при вирішенні прикладних проблем;

– визначення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над МР, студент має засвоїти навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану й оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу й оцінювання різних аспектів діяльності підприємства, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

Основними завданнями МР є:

– вивчення, поглиблення та узагальнення теоретично-методологічних засад за обраним напрямом дослідження;

– проведення всебічного оцінювання ситуації із застосуванням сучасного наукового інструментарію;

– розроблення й оцінювання альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

– обґрунтування запропонованих рішень із використанням ситуаційного аналізу;

– підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи і пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом.

Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його специфічних рис.

Увесь процес написання і захисту магістерської роботи складається з кількох етапів, основні з яких такі:

– вибір теми магістерської роботи;

– затвердження теми і призначення наукового керівника роботи на засіданні кафедри;

– добір документів та звітності, які регламентують і містять інформацію про економічну, фінансову й виробничу діяльність підприємства;

– складання і затвердження плану роботи, визначення обсягу та змісту графічної частини;

– вивчення літературних джерел і матеріалів періодичної преси з теми магістерської роботи;

– накопичення та попередня обробка практичних даних;

– узагальнення теоретичного і прикладного матеріалу з теми й узгодження його з науковим керівником;

– написання магістерської роботи;

– підготовка наочних матеріалів;

– подання роботи на кафедру;

– зовнішнє рецензування магістерської роботи;

– захист магістерської роботи перед державною екзаменаційною комісією.

 

ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ

 

Тематика магістерських робіт (додаток А) розробляється випускаючою кафедрою на кожен навчальний рік відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців із напряму підготовки „Економіка підприємства” і відображає актуальну проблематику сучасної економіки.

 

Для затвердження теми магістерської роботи студенти звертаються на кафедру із заявою, в якій указується тема, а також назва підприємства чи організації, на матеріалах котрих буде виконуватися робота.

Кафедра економіки підприємства затверджує тему, призначає керівника магістерської роботи з-поміж викладачів кафедри. Крім керівника магістерської роботи призначаються консультанти з окремих розділів роботи.

Список студентів-магістрів, перелік їх тем та наукових керівників кожного року затверджується наказом ректора по університету.

Кафедра видає студенту завдання до магістерської роботи, що погоджується з керівником та затверджується завідувачем кафедри. Керівник магістерської роботи індивідуально консультує студента, допомагає в розробленні плану магістерської роботи, дає рекомендації щодо збору й обробки практичного матеріалу, з підбору необхідної літератури. Крім того, керівник консультує студента з фахових питань, здійснює постійний контроль за ходом виконання магістерської роботи та дотриманням строків написання окремих розділів, дає відгук на магістерську роботу, готує студента до захисту.

 

 

Текстового матеріалу

Ці правила розроблені з урахуванням вимог діючих стандартів ЄСКД (2.104, 2.105, 2.106 для основних надписів і текстових конструкторських документів), ДСТУ 3008 – 95 (для оформлення звітної наукової документації), Положення про нормоконтроль у курсовому та дипломному проектуванні Полтавського ДТУ імені Юрія Кондратюка.

Вимоги до тексту

Текстовий матеріал оформляється на аркушах формату А4 (210´297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297´420 мм).

Текст виконується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word розміру 14.

Дозволяється окремі частини текстового матеріалу (текст, графіки, таблиці) виконувати різними способами – рукописним або машинним.

У магістерських кваліфікаційнихроботах текстовий матеріал розміщується в межах робочої зони аркуша. Відстань від робочої зони до тексту зліва не менше ніж 5 мм, справа – не менше ніж 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до рамки форми повинна бути не менше ніж 10 мм.

Текст магістерської кваліфікаційноїроботи виконується на аркушах формату А4. При цьому слід додержуватися таких розмірів полів: верхній, нижній і лівий – не менше ніж 20 мм, правий – не менше ніж 10 мм.

Приклад виконання текстового матеріалу наведено в додатку Д.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту МР і дорівнювати п’яти знакам (12,5 мм).

Пояснення, описки та графічні неточності слід виправляти коректором нанесенням на тому ж місці чи між рядками виправленого зображення від руки таким же кольором, як і весь текст МР.

Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки й виконуватися напівжирним шрифтом. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки розділів структурних елементів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід починати з абзацного відступу й виконувати після їх номерів маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох та більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 15 мм.

Відстань між рядками заголовка приймається такою, як у тексті, а відстань між двома заголовками – 2 інтервали.

Не допускається розміщувати назву підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї подається тільки один рядок тексту.

 

Нумерація сторінок

 

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака № .

Нумерація сторінок магістерської кваліфікаційноїроботи проставляється у відповідній графі кутових штампів (див. додатки Е, Ж).

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок.

Усі сторінки додатків включаються до загальної нумерації аркушів магістерської кваліфікаційноїроботи таким чином:

– якщо додаток є копією офіційної бухгалтерської чи статистичної звіт-ності, то у правому нижньому кутку кожного аркуша проставляється номер сторінки незалежно від того, чи має бланк звітності свою власну нумерацію сторінок;

– якщо додаток створений автором магістерської кваліфікаційноїроботи, то він повинен бути виконаним на аркуші з малим кутовим штампом і відповідним заповненням його.

 

Ілюстрації

 

Ілюстрації необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, якщо вони займають цілу сторінку.

Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрацію, розміри якої більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують на наступній сторінці після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рисунок” та нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації цього ж розділу, відокремлених крапкою.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією після її номера Після номера ілюстрації ставиться тире.

Номер і назва ілюстрації розміщуються по центру рядка (рис. 6.1).

За необхідності під ілюстрацією перед її назвою розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Основними видами ілюстративного матеріалу в текстах економічного характеру є схема, діаграма і графік.

Схема – це безмасштабне зображення за допомогою умовних позначень основної ідеї якого-небудь процесу, що показує взаємозв’язок його головних елементів.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні та об’ємні.

Найбільш поширені лінійні діаграми, а з площинних – стовпчикові (стрічкові) і секторні.

Для побудови лінійних діаграм використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі відкладається час або факторіальні ознаки (незалежні), на осі ординат – показники на певний момент чи період часу чи розміри результативної незалежної ознаки. На лінійні діаграми можна наносити одночасно кілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані виражаються у вигляді прямокутників (стовпчиків) однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина (висота) прямокутників пропорційна зображеним ними величинам.

Секторна діаграма являє собою круг чи еліпс, поділений на сектори, розміри яких пропорційні величинам частин зображеного об’єкта або явища.

Графік – умовне зображення величин та їх співвідношення через геометричні фігури, точки, лінії. Крім геометричного образу, графік містить допоміжні елементи: словесне пояснення умовних знаків; осі координат, шкалу і числові сітки; числові дані, що доповнюють чи уточнюють величини нанесених на графік показників.

Осі координат викреслюють суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. На осях указують умовні позначення та розмірності відкладених величин у прийнятих скороченнях. Написи, що стосуються кривих і точок, залишають тільки у тих випадках, коли їх небагато й вони є короткими. Багатослівні підписи замінюють цифрами, а розшифрування наводять у підрисунковому підписі.

Для економії місця числові поділки на осях координат можна починати не з нуля, а обмежити тими значеннями, в межах яких розглядається дана функціо-нальна залежність.

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 6.1.

Горизонтальні та вертикальні лінії, котрі розмежовують рядки таблиць, а також лінії зліва, справа і внизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

 

Таблиця ____ – ________________________________________

номер назва таблиці

Головка {       } Заголовки граф
        } Підзаголовки граф
            } Рядки (горизонтальні ряди)
         
         
         
  } }  
Боковик (графи для заголовків рядків) Графи (колонки)

 

Рисунок 6.1 – Схема побудови таблиць

 

Вище і нижче таблиці потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Над лівим верхнім кутом таблиці з абзацного відступу розміщують надпис „Таблиця” з указанням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці у цьому розділі, відокремлених крапкою. Після номера таблиці ставиться тире.

Таблиця може мати назву, яку виконують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею, відокремлюючи її за допомогою тире від номера таблиці. Назва повинна бути стислою та відбивати зміст таблиці.

Заголовки граф таблиці починають писати з великої літери, а підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, починають писати з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць розділові знаки не ставлять. Заголовки ставлять в однині.

Діагональне ділення головки таблиці не допускається.

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину таблиці під другою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку чи боковик заміняти відповідно номерами граф або рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово „Таблиця” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами справа пишуть „Продовження таблиці” із зазначенням номера таблиці.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, у кожній частині повторюють головку таблиці; при розміщенні частин таблиці одна над іншою – повторюється боковик.

Графу „№ з/п” у таблицю не включають. За необхідності нумерації показників їх порядкові номери показують у боковику таблиці перед їх назвою. Для полегшення посилання в тексті МР дозволяється нумерація граф таблиці.

 

Назва параметрів
1. ¼ ¼ ¼ ¼ ¼
2. ¼ ¼ ¼ ¼ ¼
3. ¼ ¼ ¼ ¼ ¼

 

Якщо параметри однієї графи мають однакові значення в двох чи більше рядках, то можна цей параметр уписувати в таблицю для цих рядків тільки один раз.

 

¼ ¼ ¼ або ¼ ¼ ¼ ¼ ¼
¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼
¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼
¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼ ¼

 

Текст з одного слова, який повторюється в графі таблиці, дозволяється замінювати лапками. Якщо текст, що повторюється, складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словом „Те ж”, а надалі – лап-ками.

Якщо повторюється тільки частина фрази, дозволяється цю частину заміняти словом „Те ж” із доповненням додатковими відомостями.

Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних чи хімічних символів, що повторюються, не дозволяється.

Якщо цифрові або інші дані у таблиці відсутні, то у графі ставлять прочерк.

Числа, що містять більше як три знаки, мають розділятися інтервалом в один знак по три цифри в кожному (за винятком календарних дат і номерів). Цифри у графах таблиць, як правило, розміщують так, щоб класи чисел у всій графі були точно один над одним.

При вказуванні у таблицях послідовних інтервалів значень величин, що охоплюють усі значення ряду, перед ними пишуть „від”, „більше” і „до”, маючи на увазі „до ¼ включно”. В інтервалах, котрі охоплюють будь-які значення величин, між величинами ставлять тире.

Примітки та виноски до таблиці друкують безпосередньо під таблицею. Виноски до цифр мають позначатися лише зірочкою.

 

Переліки

 

Переліки за потреби можуть бути наведені посередині пунктів або підпун-ктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, а другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад

а) матеріали;

б) заробітна плата;

в) обов’язкові відрахування:

1) у пенсійний фонд;

2) на соціальне страхування.

 

Примітки

 

Примітки розміщують у тексті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Їх розміщують безпосередньо після тексту, таблиці або ілюстрації, яких вони стосуються.

Слово “Примітка” друкують, починаючи з великої літери, з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад

Примітки:

1.________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. ________________________________________________________

_______________________________________________________________

 

Виноски

 

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті чи таблиці, допускається оформляти виносками. Виноски позначають порядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) із дужкою.

Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски проставляються безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці чи тексту лінією довжиною 30 – 40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Приклад

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують машинописним способом1) виконання тексту через один інтервал, а при машинному2) способі …

_______________

1) Машинописний спосіб друкування – на друкарських машинках ручних або електричних.

2) Машинний спосіб – на принтерах.

 

Формули та рівняння

 

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище й нижче кожної формули чи рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули чи рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом „де” без двокрапки.

Приклад

с= , (6.3)

де а, в – довжини катетів трикутника;

с – довжина гіпотенузи.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (+, –, :, ´, =), повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак „´” а не „·”.

Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в рядках тексту.

Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною (під одним номером).

 

Посилання та цитування

 

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі:

– текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі зі збереженням особливостей авторського написання;

– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення автор-ського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками;

– кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Коли використовують відомості з джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, таблиць, фор-мул тощо.

Посилання в тексті на джерела зазначаються порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному описові за переліком посилань із зазначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: „¼ у розділі 4 ¼”; „¼ див. 2.1 ¼”; „¼ за 3.3.4 ¼”; „¼ відповідно до 2.3.4.1 ¼”; „¼ на рис. 1.3 ¼” або „¼ на рисунку 1.3 ¼”; „¼ у таблиці 3.2 ¼”; „¼ (див. 3.2) ¼”; „¼ за формулою (3.1) ¼”; „¼ у рівняннях (1.23) – (1.25) ¼”; „¼ у додатку Б ¼”.

Числівники

 

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць вимірювання, пишуться словами. наприклад, на трьох зразках (не: 3 зразках).

Складні кількісні числівники пишуться цифрами (за винятком тих, якими починається абзац).

Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами, наприклад, 7 л, 24 кг. Після скорочених слів „л”, „кг” тощо, крапка не ставиться. При перерахуванні однорідних чисел скорочена назва одиниці вимірювання ставиться після останньої цифри, наприклад 3, 14 та 25 кг.

Кількісні числівники при запису їх арабськими цифрами не мають на письмі відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками, наприклад: на 20 сторінках (не: на 20-ти сторінках).

Прості та складні порядкові числівники пишуться словами, наприклад, третій, двадцять п’ятий. Винятком є випадки, коли написання порядкового номера обумовлено традицією, наприклад: 4-й Український фронт.

Числівники, що входять до складних слів, пишуться цифрами. Наприклад, 16-тонний кран, 40-відсотковий розчин.

Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення. При запису після риски пишуть:

– одну останню літеру, якщо вони закінчуються на голосний (крім „о” та „у”) або на приголосний звук, наприклад: третя декада – 3-я декада (не: 3-тя), тридцятих років – 30-х років (не: 30-их);

– дві останні літери, якщо закінчуються на „о” чи „у”, наприклад: десятого класу – 10-го класу (не: 10-о або 10-ого).

При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставлять тільки один раз. Наприклад, товари 1 та 2-го гатунку.

Без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть (віків), кварталів, томів видань. Наприклад, ХХ століття (не: ХХ-е століття).

 

Скорочення

 

При скороченому записі слів і словосполучень слід користуватися трьома основними способами:

– залишати тільки першу (початкову) літеру слова (рік – р.);

– залишати частину слова, відкидаючи закінчення та суфікс (рисунки – рис.);

– пропускати кілька літер у середині слова, замість яких ставити дефіс (університет – ун-т).

Досить часто зустрічаються у текстах умовні графічні скорочення за частинами і початковими літерами слів. Вони поділяються на:

– загальноприйняті умовні скорочення;

– умовні скорочення, прийняті у спеціальній літературі, зокрема у бібліографії.

До загальноприйнятих умовних скорочень належать такі, що використовуються:

– після перерахування (і т. ін. – і таке інше, і т. д. – і так далі, і т. п. – і тому подібне);

– при посиланнях (див. – дивися, пор. – порівняй);

– при позначенні цифрами століть і років (ст. – століття, ст.ст. – століт тя, р. – рік, рр. - роки).

Існують також загальноприйняті скорочення: т. – том, н. ст. – новий стиль, ст. ст. – старий стиль, н.е. – наша ера, м. – місто, обл. – область, гр. – громадянин, с. – сторінка.

Слова „та інші”, „і таке інше” в середині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів „так званий” (т. з.), „наприклад” (напр.), „формула” (ф-ла), „рівняння” (р-ня).

 

Використані джерела

 

Для магістерських робіт рекомендується систематичний варіант побудови списків літературних джерел, який передбачає розподіл джерел інформації за категоріями за наступною ієрархією:

– законодавчі акти, укази Президента, постанови КМУ і окремих міністерств та відомств, рішення місцевих органів влади;

– нормативні документи – ДСТУ, ТУ тощо;

– підручники, посібники, монографії;

– публікації у періодичних виданнях (включаючи редакційні статті);

– методичні вказівки ВНЗ.

При побудові списків літератури бібліографічні записи групують в абеткові ряди, тобто розміщують за абеткою:

– мови записів, якщо записи складені однією мовою;

– зведеного кириличного, якщо записи складені двома і більше мовами з кириличною графікою (наприклад, українською і російською або болгарською);

– латинською, якщо записи складені двома і більше мовами з латинською графікою (наприклад, англійською, німецькою, польською мовами).

Бібліографічні записи мовами з різною графікою групують у два абеткових ряди: спочатку українською мовою або мовою з кириличною графікою, потім мовою з латинською графікою.

Бібліографічні записи праць, опублікованих мовою з особливою графікою (грузинською, арабською, японською і т.п.), наводять у перекладі й/або транскрипції українськими чи латинськими літерами, вказуючи при цьому в примітках мову документа, і заносять у відповідний абетковий ряд згідно з абеткою.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 (для оформлення звітної наукової документації). Приклади запису літературних джерел наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Характеристика джерела Приклад оформлення
Монографії (один, два або три автори) Асаул А.М. Економіка нерухомості / А.М. Асаул, І.А. Брижань, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2004. – 304 с.
Чотири автори Финансовое управление компаний / Дж.В. Смит, Е.В. Кузнецова, С.К. Курочкин, К.Дж. Уолперс; под ред. Е.В. Кузнецовой. – М.: Фонд "Правовая культура", 1995. – 383 с.

 

Продовження таблиці 6.1

П’ять та більше авторів Финансы предприятий: тексты лекций / Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам, А.Н. Павликовский и др.; под ред. А.Н. Поддерегина. – К.: Международ. ун-т финансов, 1998. – 256 с.
Колективний автор Закон України Про оплату праці від 24.03.1995 р. №108/95 – ВР (зі змінам і доповненнями) // Збірник Законів України про працю. – К.: Вікар, 2003. – С.225 – 236.  
Діяльність підприємств, які змінили форму власності у 1998 році: стат. зб. – К.: Держкомстат України, 1999. – 100 с.  
Багатотомні видання Бланк Й. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. – К.: Ника-Центр Эльга, 1999. – Т. 2.  
Перекладені видання Блех Ю. Инвестиционные расчеты / Блех Ю., Гетце У.; пер. с нем. – Калининград: Янтар, сказ, 1997. – 438 с.  
Збірники наукових праць Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Д.: ДНУ, 2008. – Вип. 235, том ІV. – 186 с.  
Депоновані наукові праці Мешков А.З. / Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / А.З. Мешков, С.Н. Константинов; Науч.-произв. корпорация "Киев. ин-т автоматики". – К., 1996. – 44 с. – Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, №2210 -Ук 96 // Автоматизация производственных процессов. – 1996. – №2.  
Складові частини книги Фатхутдинов Р.А. Разработка стратегического управленческого решения / Р.А. Фатхутдинов // Стратегический менеджмент. – М.: ЗАО "Бизнес-школа", "Интел-синтез", 1998. – С. 65-113.  
Складові частини журналу Чевганова В.Я. Формування фінансово-інвестиційного забезпечення реструктуризації будівельної галузі та її підприємств / В.Я. Чевганова, Г.А. Жучкова, В.В. Биба // Економіка і регіон: наук. вісник. – Полтава: ПолтНТУ, – 2008. – № 2(17). – С.142 – 147.  
Електронні джерела Державний комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua.  
Головне управління статистики в Полтавській області // http:// www.poltavastat.pi.net.ua.  
Нормативні акти України //http://www.nau.kiev.ua.  
Інформаційний бізнес-портал компанії "Ліга" //http://www.liga.kiev.ua.  

 

У зв’язку з появою електронних джерел інформації (посилань на сайти Internet) список використаної літератури повинен мати назву „список використаних джерел”.

Не слід включати в список описи:

– службових матеріалів – без письмового дозволу керівників відповідних організацій;

– дисертацій вітчизняних авторів – без письмової їх згоди на використання (цитування і т. п.) матеріалів дисертаційного пошуку.

 

Додатки

Кожен додаток треба починати з нової сторінки. Додатки повинні мати заголовок, надрукований угорі малими літерами, починаючи з першої великої букви, симетрично тексту сторінки.

Посередині рядка, над заголовком малими літерами, з першої великої букви має бути надруковано слово “Додаток ____” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за виня



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.144.31 (0.026 с.)