До написання курсових, бакалаврських

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ

ТА МАГІСТЕРСЬКИХ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “СОЦІОЛОГІЯ”

 

РОЗРОБИЛИ:

д-р соціол. наук, проф. Черниш Н.Й.;

канд. соціол. наук, доц. Бурейчак Т.С.;

канд. соціол. наук, доц. Сусак В.І.

 

 

Львів-2011

Зміст

 

 

Вступ…………………………………………………………………………………………….

Графік підготовки роботи………………………………………………………………………

Оформлення роботи…………………………………………………………………………….

Титульна сторінка……………………………………………………………………

Зміст…………………………………………………………………………………..

Нумерація сторінок………………………………………………………………….

Формат тексту……………………………………………………………………….

Оформлення розділів та фрагментів тексту……………………………………….

Оформлення таблиць, графіків та рисунків…………………………………………

Оформлення цитат та посилань в тексті…………………………………………..

Оформлення джерел і наукової літератури……………………………………….

Оформлення додатків……………………………………………………………….

Обсяг роботи…………………………………………………………………………

Зміст текстової частини роботи………………………………………………………………

Вступ…………………………………………………………………………………

Розділи……………………………………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………………..

Політика захисту інтелектуальної власності…………………………………………………

Наукове керівництво…………………………………………………………………………..

Критерії оцінювання роботи………………………………………………………………….

Додатки

Додаток 1. Приклад оформлення титульної сторінки ……………………………..

Додаток 2. Приклади бібліографічного оформлення наукової літератури…………

Додаток 3. Програма дослідження на основі: кількісних методик та якісних методик …………………………………………………………………………………………

 

 

ВСТУП

 

Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та магістерських дипломних робіт студентів спеціальності “Соціологія” мають на меті представити специфіку відповідних наукових робіт залежно від курсу навчання та інформувати студентів про головні вимоги, якими вони повинні керуватися при їхньому написанні та оформленні.

Курсові, бакалаврські та магістерські роботи є головними видами наукових робіт студентів протягом їхнього навчання. Вони демонструють ступінь опанування студентами відповідною ділянкою знань, здатність до критичного аналізу певної проблеми в межах обраної соціологічної парадигми та теорії, вміння обирати та застосовувати адекватну соціологічну методику емпіричного дослідження та здійснювати ґрунтовний аналіз отриманих даних. Кожна з цих наукових робіт студентів передбачає зростання рівня складності в її написанні порівняно з попередньою.

Курсова робота

Мета: на третьому курсі навчання на спеціальності «Соціологія» від студентів очікується написання курсової роботи. Вона має на меті продемонструвати розвиток вмінь студентів здійснювати грамотний аналізу досвіду, здобутого іншими науковцями у тій чи іншій ділянці соціологічних досліджень, а також робити необхідні узагальнення. Окрім того, курсова робота передбачає створення авторської програми дослідження та його інструментарію в рамках визначеної теми і проблемної ситуації.

Результат: курсова робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить програму соціологічного дослідження.

Бакалаврська дипломна робота

Мета: на четвертому курсі навчання студенти готують бакалаврську роботу, яка демонструє вдосконалення аналітичних вмінь та поглиблення дослідницького досвіду студентів, а саме проведення польової роботи та збирання й інтерпретації отриманих даних. Таким чином, на основі вже розробленої програми дослідження та з використанням її інструментарію здійснюється емпірична робота, яка завершується аналізом зібраного матеріалу, відповідними узагальненнями й висновками.

Результат: бакалаврська дипломна робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить опис даних емпіричного дослідження та їхню інтерпретацію. Програма дослідження розміщується в додатку.

Магістерська дипломна робота

Мета: на п’ятому курсі в рамках роботи над магістерською роботою студенти розвивають й закріплюють усі вміння, описані вище; зокрема, поглиблюють аналіз проблеми, розширюють емпіричний матеріал та ускладнюють його теоретичну інтерпретацію.

Результат: магістерська дипломна робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить опис даних дослідження та їхню інтерпретацію. Програма дослідження розміщується в додатку.

 

ГРАФІК ПІДГОТОВКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Графік виконання курсової роботи

Вересень – визначення теми

Жовтень – затвердження теми роботи

Листопад-грудень – написання теоретичного розділу роботи

Січень-лютий – написання емпіричного розділу роботи

Березень-квітень – доопрацювання теоретичного та емпіричного розділів

Травень – подання курсової роботи на кафедру

 

Графік виконання бакалаврської дипломної роботи

Вересень – визначення теми

Жовтень – затвердження теми роботи на кафедрі

Листопад – затвердження теми роботи на Вченій раді історичного факультету.

Листопад-грудень – написання/доопрацювання вступу та теоретичного розділу. Грудень - розробка програми дослідження.

Січень-лютий – польовий етап роботи

Березень - написання емпіричного розділу роботи

Квітень – доопрацювання теоретичного та емпіричного розділів

Травень – подання бакалаврської роботи на кафедру (орієнтовно до 10 травня) та її захист (не пізніше 15 травня) *

* Примітка

У 2011/2012 навч.р. у зв’язку із проведенням Євро-2012 терміни подання роботи на кафедру та її захисту переносяться відповідно на 10 квітня та 15 квітня 2011 р.

 

 

Графік виконання магістерської дипломної роботи

Вересень – визначення теми

Жовтень – затвердження теми роботи на кафедрі та Вченій раді факультету

Листопад-грудень – написання/доопрацювання теоретичного розділу роботи та програми дослідження.

Січень-лютий – польовий етап роботи

Березень - написання емпіричного розділу роботи

Квітень – доопрацювання теоретичного та емпіричного розділів

Травень – подання магістерської роботи на кафедру[1]

Червень – захист магістерської дипломної роботи на Державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

 

 

ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

 

Титульна сторінка

Першою у курсовій/дипломній роботі є титульна сторінка, яка не нумерується.

 

Реквізити титульної сторінки

Зверху посередині:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

Львівський національний університет імені Івана Франка;

Історичний факультет

Нижче праворуч:

Кафедра історії та теорії соціології

Нижче посередині:

Курсова/Дипломна робота на тему:

Назва теми

Нижче праворуч:

для курсових робіт:

Виконав/ла студент/ка 3 курсу спеціальності “Соціологія”, групи ІСС-31(2)с, вказуються повністю прізвище, ім’я, по-батькові;

для бакалаврських/магістерських робіт:

Виконав/ла студент/ка 4/5 курсу бакалаврату/магістерської програми спеціальності “Соціологія”, групи ІСС-41(2)с або ІСС-51(2)с, вказуються повністю прізвище, ім’я, по-батькові;

Нижче праворуч:

Науковий керівник …….(вказуються посада (проф./доц./ас.), науковий ступінь (д-р/канд. соціол. наук), прізвище та ініціали наукового керівника);

Внизу посередині:

Львів-рік

 

Приклад оформлення титульної сторінки див. у ДОДАТКУ 1.

Зміст

 

Другою за порядком сторінкою є сторінка зі Змістом. Як і перша, вона не нумерується. Її складовими є вступ, назви розділів, висновки, список джерел і наукової літератури та додатки.

Зміст оформляється наступним чином:

Зміст

Вступ...........................................................................................................................................

Розділ І. Назва розділу………………………………………………………………………….

1.1. Назва підрозділу……………………………………………………………….

1.2. Назва підрозділу……………………………………………………………….

1.3. Назва підрозділу (якщо наявний)…..……………………………………….

Розділ ІІ. Назва розділу…………………………………………………………………………

2.1.Назва підрозділу………………………………………………………………..

2.2.Назва підрозділу………………………………………………………………..

2.3.Назва підрозділу (якщо наявний)………………………………………………

Розділ ІІІ. (за наявності) Назва розділу………………………………………………………...

Висновки ……………………………..………………………………………………………….

Список джерел і наукової літератури

Додатки

Всі заголовки/назви розділів у змісті починаються з прописної літери. Останнє слово кожного заголовка/назви з'єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту. Назви розділів та підрозділів повинні в повний, чіткий та логічний спосіб розкривати зміст цієї частини роботи. Назва жодного з розділів не може точно дублювати тему. Зміст повинен всеохопно розкривати тему в логічний та послідовний спосіб.

 

Нумерація сторінок

Титульна сторінка та Зміст не нумеруються. Перша сторінка Вступу має номер 3. Всі інші частини роботи нумеруються наскрізно до останньої сторінки загальних Висновків. УВАГА! Сторінки Списку джерел і наукової літератури та Додатків у Змісті та тексті не нумеруються.

Нумерація сторінок проставляється внизу посередині сторінки.

 

Формат тексту

Текст дипломної роботи має бути набраним 14 кеглем з 1.5 інтервалом, шрифт Times New Roman. Поля: ліве – 3 см, верхнє, нижнє – 2 см, праве – 1,5 см.

 

 

Розділи

Кожен структурний розділ роботи (вступ, розділи, висновки, список джерел і наукової літератури, додатки) повинен розпочинатися на новій сторінці. Назви частин дипломної роботи в тексті бажано виділяти жирним шрифтом маленькими літерами (окрім першої). Після назв (розділів чи параграфів) крапка не ставиться.

УВАГА! Підрозділи з нової сторінки розпочинати не варто.

 

 

Списки

Якщо слід конкретизувати якесь положення, то зазвичай пишуть так:

Структура суспільства за О. Контом складається з:

· сім’ї;

· держави;

· церкви.

Після двокрапки текст пишеться з малої літери (див. вище) і ніколи з великої.

 

Згадування авторів

Покликання на певного автора пишеться наступним чином: ініціал, пробіл, прізвище. Після написання ініціалу ОБОВ’ЯЗКОВО давати пробіл.

Наприклад: Ф. Тьоніс.

 

Цитати

Цитата – це уривок з наукового чи іншого твору в його автентичному формулюванні, який подається з обов'язковим покликанням на його автора та джерело цитування. Цитати використовуються з метою краще розкрити певну ідею, підкріпити аргументацію, проілюструвати погляди інших авторів тощо. Цитати оформляються за принципом прямої мови. На початку та кінці цитати ставляться лапки.

Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело [3].

Після цитати в лапках у текст вписується квадратна дужка, за нею – номер позиції публікації чи джерела та сторінка, з якої запозичена цитата, наприклад: [32, c. 245].

Цитати не повинні становити більше 15 % роботи.

Перефразування

Якщо студент посилається не на прямий текст, а наводить узагальнену думку автора, то висловлювання не береться у лапки, а в квадратних дужках вказується: [див. докладніше: 32, c. 245-260].

Якщо студент просто зазначає монографію або статтю, без виділення певної їхньої частини, фрагменту чи сторінки, то у квадратних дужках вказується лише номер позиції у списку джерел та наукової літератури, без зазначення конкретної сторінки (наприклад, [32])

Крапка наприкінці фрази ставиться не перед квадратними дужками, а ПІСЛЯ них: [32, c.245].

 

 

Покликання внизу сторінки [4]

Покликання можуть містить уточнення, які доповнюють чи пояснюють інформацію в тексті (наприклад, визначення певного терміну, опис/характеристика соціологічного дослідження тощо) або у випадку цитування реквізитів відповідної позиції джерела чи літератури. У цьому разі зазначаються всі реквізити джерела чи літератури відповідно до вимог (за виключенням загальної кількості сторінок); в покликанні відзначається лише сторінка, з якої запозичена цитата. Наприклад, Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Ф. Тьоніс // Пер. з нім. – К.: Дух і Літера, 2005. – С. 39. У першому покликанні на це джерело його назва і вихідні дані вказуються повністю, у наступних – пишеться: Там само. – С. ….

Всі покликання внизу сторінки, які зустрічаються в тексті, нумеруються наскрізно.

 

 

Оформлення додатків

Кожен додаток повинен мати назву. Якщо додатків є декілька, то кожний додаток розпочинається з нової сторінки і має свою назву, наприклад:

Додаток 1. Програма соціологічного дослідження на тему “...”

Додаток 2. Порівняльні дані…..

Додаток 3. Узагальнені результати…. опитування/Транскрипти/Таблиці тощо.

Обсяг роботи

Рекомендований обсяг для

· курсової роботи – 25-30 сторінок;

· бакалаврської дипломної роботи – 35-40 сторінок;

· магістерської дипломної роботи – 45-50 сторінок основного тексту.

Основний текст включає в себе вступ, розділи та висновки роботи.

 

 

ЗМІСТ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

 

Вступ

 

Вступ містить у собі наступні обов’язкові складові:

Актуальність теми (формулюється у двох частинах: практичній та теоретичній):

1) практична актуальність – слід вказати, яке значення має обрана тема для життя сучасного суспільства, чому вона становить суспільну проблему тощо. Тут доцільно використати статистичні матеріали загального характеру, які б підтвердили суспільну значущість обраної проблеми дослідження. Наприклад: якщо студентом обрана тема трудової міграції, то доречно показати, якими є масштаби цього явища (дані офіційної та неофіційної статистики) тощо;

2) теоретична актуальність – вимагає показати, хто з дослідників і як розробляв обрану тему, якими є їхні основні здобутки і чого бракує в їхніх працях. Після цього аналізу наявних публікацій студент має зробити висновок про те, яким є загальний ступінь розробленості проблеми у науковій літературі, що саме залишилося недослідженим чи малодослідженим і який аспект проблеми студент виділяє для власного дослідження.

Розділи

 

УВАГА! Рекомендується, щоб структурно робота складалася з двох розділів – теоретичного та емпіричного. Якщо змістовно робота аналізує складне явище чи взаємозв’язок двох категорій/процесів/явищ, то теоретичних розділів може бути два.

 

УВАГА! Емпіричний розділ:

• в курсовій роботі – це програма соціологічного дослідження;

• в бакалаврській та магістерській дипломній роботі – це описово-аналітичний розділ, який представляє отримані дані авторського дослідження, їхній аналіз та інтерпретацію. Програма соціологічного дослідження виноситься в додаток.

 

Вимоги до структури та змісту програми соціологічного дослідження представлені в ДОДАТКУ 3.

 

Пропонуються наступні назви теоретичного розділу.

Розділ 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій... (назва умовна і уточнюється з науковим керівником)

1.1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій...

1.1.1. Проблема... та пов’язані з нею поняття і категорії... в контексті гуманітарних та соціальних наук (з наголосом на тому, в чому полягає особливість соціологічного/них підходу/дів на загал).

1.1.2. Особливості соціологічних інтерпретацій проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій. Концептуалізація зазначених понять і категорій в контексті обраної студентом/кою парадигми дослідження[6].

Параграф закінчується авторським соціологічним означенням ключового/вих поняття/ть і категорій дослідження (для подальшої роботи над ним/ними у методологічній частині авторської програми соціологічного дослідження).

1.2. Прикладні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій... (критичний аналіз напрацьованого досвіду споріднених з темою емпіричних досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників (дескриптивне представлення проблеми; опис основних вимірів та характеристик проблеми в контексті досліджуваного/них соціуму/мів з використанням результатів емпіричних досліджень, проведених іншими дослідниками)).

ВИСНОВКИ до розділу.

 

Розділ 2. Аналіз отриманих даних емпіричного дослідження та їхня інтерпретація (назва умовна і уточнюється з науковим керівником).

 

ВИСНОВКИ до розділу.

 

УВАГА! Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумуванням та узагальненням відповідного питання та обґрунтовувати логіку переходу до розгляду наступного підрозділу. Кожен розділ має завершуватися висновками до нього.

 

Загальні висновки

Висновкидо усієї курсової/дипломної роботи у концентрованій формі підсумовують результати, отримані внаслідок теоретичного та емпіричного опрацювання обраної проблеми, а також формулюють скерування на її подальші дослідження, а саме – що залишилося нерозкритим, які нові запитання виявило це дослідження та в який спосіб це можна дослідити в подальшому. Бажано подати у висновках узагальнення щодо гіпотез дослідження: які з них підтвердилися повністю, які – лише частково, а які не знайшли підтвердження.

 

 

Політика захисту інтелектуальної власності

 

 

Плагіат – це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного покликання на автора. Плагіат є актом інтелектуальної крадіжки. Студентські роботи з ознаками плагіату (списування, відсутністю покликань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету тощо) автоматично призведуть до отримання незадовільної оцінки за роботу.

Покликання в тексті на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел, є обов’язковими. Покликання оформляються також на будь-які веб-сторінки, ілюстративні матеріали (фотографії, рисунки тощо), статистичні дані чи результати соціологічних досліджень, матеріали з CD/DVD дисків. Якщо у роботі використовуються цитати з індивідуального інтерв’ю чи фокус-групової дискусії, то необхідно вказувати архів, де зберігаються ці матеріали.

 

УВАГА!

Текст бакалаврської та магістерської дипломної роботи на CD вкладається у дипломну роботу у підписаному конверті ( тексти дипломних робіт будуть перевірятися навчально-методичним відділом університету на предмет наявності плагіату). На конверті мають міститися прізвище та ініціали студента, індекс групи, назва дипломної роботи, дата подання.

 

Наукове керівництво

 

В процесі написання курсової/бакалаврсько/магістерськох роботи протягом року студенти мають можливість отримати наукові консультації від наукових керівників, за якими вони закріплені, та керівників наукових/переддипломних/магістерських семінарів. Спільно з науковими керівниками студенти формулюють тему та зміст роботи, обговорюють її основний дослідницький фокус, теоретичні засади та методологію дослідження. Від студентів очікується активна співпраця з науковим керівником протягом всього навчального року.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ

 

Для успішного захисту наукової роботи студентам варто звернути увагу на те, що її оцінювання включає три компонента, кожен з яких має свої критерії. Зокрема:

1) Робота студентів протягом року в рамках наукового/переддипломного семінару.

Керівником наукового семінару оцінюються наступні види робіт студентів:

· систематичність роботи в наукових семінарах та їхнє відвідування;

· активна кваліфікована участь у веденні дискусії під час наукових семінарів;

· розуміння, осмислення матеріалу з грамотним використанням категоріального апарату соціології;

· критичний аналіз першоджерел, основної та додаткової літератури щодо теми дослідження;

· розуміння основних методологічних підходів до обраної проблематики;

· вміння самостійно розмірковувати над проблемою, аналізувати теоретичний та емпіричний матеріал.

 

2) Зміст роботи оцінюється за такими параметрами:

• обґрунтованість практичної та теоретичної актуальності теми, мети та завдань дослідження;
• системність і повнота розкриття розділів, підрозділів роботи, здатність організувати матеріал у логічно послідовний спосіб, грамотний стиль написання, дотримання вимог щодо її оформлення;
• самостійність виконання та уміння працювати з літературними джерелами;
• обґрунтованість методології, методів дослідження та наявність емпіричних матеріалів (з врахуванням власного внеску дослідника);
• оцінка якості авторської програми дослідження та інструментарію;
• новизна та обґрунтованість практичного значення отриманих результатів;
• аналіз та інтерпретація отриманих результатів емпіричного дослідження;
• чіткість та аргументованість висновків;
• логічність, послідовність, лаконічність викладу матеріалу дослідження;
• відповідність змісту роботи поставленим завданням.

Вирішальну роль в оцінці змісту роботи має науковий керівник.

3) Захист роботи:

• аргументованість вибору теми та розкриття проблеми дослідження, теоретична та прикладна значимість роботи;
• компетентність та вичерпність відповідей студента;

· науковий стиль викладу основних положень та культура спілкування, висловлювань під час захисту дискусійних моментів роботи.

Оцінка цих компонентів покладається на рецензента.

Загальна максимальна кількість балів, що їх може одержати студент за свою курсову/бакалаврську/ магістерську роботу, складає 100 балів. Їхній розподіл між керівником наукового семінару, науковим керівником та рецензентом визначається на основі вимог та нормативних документів деканату.

 

ДОДАТОК 1

Назва теми

 

 

Виконав/ла студент/ка 3/4/5 курсу (бакалаврату/магістерської програми) за спеціальністю “Соціологія”, групи – ІСС-…с

(вказуються повністю прізвище, ім’я, по-батькові)

 

Науковий керівник:

(вказуються посада (проф./доц./ас.), науковий ступінь (д-р/канд. соціол. наук), прізвище та ініціали наукового керівника

 

Львів-2012

 

ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 3

Методологічна частина

1.1. Проблемна ситуація. Вимагає зазначення того, що відомо з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження. Виходячи з цього, далі формулюється тема соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї курсової/дипломної роботи і має бути вужчим від неї, містити вказання на часові рамки дослідження і певну групу респондентів).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт соціологічного дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження. Має складатися з означень головних понять з обов’язковим покликанням на джерело, звідки подається означення. Якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення.

В иконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження. Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом. До кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

1.8. Конструювання мережі операціональних змінних характеристик об’єкта дослідження, окресленого за критерієм носія проблеми, що слугуватимуть основою для формулювання запитань стандартизованої анкети, а також

уможливлять емпіричну апробацію робочих гіпотез дослідження.[8]

 

Методична частина

2.1. Характеристика емпіричної бази дослідження: окреслення основних параметрів генеральної сукупності, обґрунтування та конструювання вибіркової сукупності.

2.2. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (анкета статистичного соціологічного дослідження, бланк спостереження, формуляр тесту, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.3. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

 

(ВАРІАНТ Б: авторське соціологічне дослідження проводитиметься на основі якісних методик отримання та обробки інформації емпіричних даних).

Методологічна частина

1.1. Опис проблемної ситуації із зазначенням того, що саме є відомим з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї дипломної роботи і має бути вужчим від неї).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження з обов’язковим посиланням на джерело, звідки подається означення; якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення. За потреби виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження (якщо передбачаються). Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом, до кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (план інтерв’ю, бланк спостереження, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.2. Принципи відбору учасників дослідження або текстових матеріалів (у випадку текстуального аналізу документів).

2.3. Часові рамки дослідження.

2.4. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

2.5. Окреслення критеріїв оцінювання надійності та валідності дослідження. Визначення принципів конструювання “теоретичної вибірки”.

2.6. Обґрунтування етичних засад проведення дослідження (приклад інформованої згоди; аргументування того, що дослідження не нанесе шкоди учасникам, досліднику та інституції, яку представляє дослідник; політика захисту інформації від розголошення тощо).

2.7. Дослідницька саморефлексія – аналіз потенційного впливу дослідника (його/її інетересів, стереотипів, соціальних та демографічних характеристик тощо) на вибір процедури збору даних та інтерпретації отриманих результатів, а також визначення того, як би можна було вдосконалити ці методики та загалом які нові перспективи подальшого дослідження обраної теми були виявлені в результаті проведення авторського дослідження.

[1] Конкретні дати подання магістерських дипломних робіт уточнюються на кафедрі історії та теорії соціології згідно розпоряджень деканату. У 2011/2012 навч.р. у зв’язку із проведенням Євро-2012 ці терміни переносяться відповідно на 1 травня (подання роботи на кафедру) та 25 травня-25 червня 2012 р. (захист на ДЕК).

[2] Див. докладніше: Стандарт університету. Бібліографічний опис у списку використаних джерел: загальні вимоги і правила складання. СТУ 73.1-02070987.02:2009. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Geninf/standart_.htm

[3] Там само.

[4] Покликання внизу сторінки в програмі Microsoft Word здійснюються через автоматичну нумерацію посилань; див. Головне меню + Вставка + Посилання.

[5] З огляду на вимогу дотримання анонімності та конфіденційності рекомендується вказувати не реальні, а присвоєні дослідником імена респондентів.

[6] В контексті представлення особливостей соціологічних інтерпретацій проблеми та пов’язаних з нею понять акцентується на тому, що соціологічне дослідження базується на певній парадигмі, відповідно до якої розробляються робочі гіпотези дослідження, які відтак зазнають емпіричної апробації. Тут також аргументується, чому ця парадигма обрана в якості основи дослідження, а також розгорнуто викладається її/ зміст.

[7] Тут у вигляді діаграм або схем представляються логічні зв’язки між тими чи іншими ключових поняттями та категоріями дослідження із текстовою експлікацією формату та характеру зазначених зв’язків.

[8] Операціональні змінні характеристики об’єкта дослідження можуть складати три основні групи: 1) заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять; 2) додаткові змінні характеристики у випадку, якщо заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять тільки частково операціоналізували зміст робочих гіпотез дослідження; 3) соціально-демографічні характеристики респондентів (паспортичка).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ