Приклади бібліографічного оформлення наукової літератури

Книга Один автор Два і більше авторів   Без автора	Фуко М. Наглядати й карати. Народження в’язниці; [пер. з фр. П. Таращук]. – К.: Основи, 1998. – 392 с.   Филипс Л. Дискурс-анализ. Теория и метод; [пер. с англ. А.А. Киселева] / Л. Филипс, М.В. Йоргенсен. – 2-е изд., испр. – Х.: Гуманитарный центр, 2008. – 352 с.   Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХІХ – початку ХХ століття: [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. – К.: Грані-Т, 2007. – 190, [1] с.
Розділ книги	Теличко Т. Соціологічні теорії та їх перевірка методом моделей лінійних структурних рівнянь // Т. Теличко // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 12. – К.: Інститут соціології НАН України, 2009. – С. 220 – 230.
Словник	Джери Д., Джери Дж.Большой толковый социологический словарь; [пер. с англ. Н.Н. Марчук.]. – М.: Вече, АСТ, 1999. – Т. 1. – 544 с.; Т. 2 – 528 с.
Стаття	Галер М. Європейський розкол між елітами та громадянами / Макс Галер // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 2. – С. 5 – 22.
Автореферат дисертації	Шкребець М.С.Грошова культура як об'єкт соціологічного аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук: спец. 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / М.С. Шкребець. – Харків. Нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2009. – 20 с. – укp.
Інтернет-джерело	Українське суспiльство 1992-2006. Соцiологiчний монiторинг / ред. В.М.Ворона, М.О.Шульга. [Електронний ресурс] – К.: К.: Інститут соціології НАН України,, 2006. – 578 с. Режим доступу до збірки: http://www.i-soc.com.ua/institute/smonit_2006.php

 

 

ДОДАТОК 3

Програма соціологічного дослідження

(ВАРІАНТ А: авторське соціологічне дослідження на основі емпіричних даних, які підлягатимуть статистичному аналізові).

Методологічна частина

1.1. Проблемна ситуація. Вимагає зазначення того, що відомо з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження. Виходячи з цього, далі формулюється тема соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї курсової/дипломної роботи і має бути вужчим від неї, містити вказання на часові рамки дослідження і певну групу респондентів).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт соціологічного дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження. Має складатися з означень головних понять з обов’язковим покликанням на джерело, звідки подається означення. Якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення.

В иконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження. Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом. До кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

1.8. Конструювання мережі операціональних змінних характеристик об’єкта дослідження, окресленого за критерієм носія проблеми, що слугуватимуть основою для формулювання запитань стандартизованої анкети, а також

уможливлять емпіричну апробацію робочих гіпотез дослідження.[8]

 

Методична частина

2.1. Характеристика емпіричної бази дослідження: окреслення основних параметрів генеральної сукупності, обґрунтування та конструювання вибіркової сукупності.

2.2. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (анкета статистичного соціологічного дослідження, бланк спостереження, формуляр тесту, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.3. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

 

(ВАРІАНТ Б: авторське соціологічне дослідження проводитиметься на основі якісних методик отримання та обробки інформації емпіричних даних).

Методологічна частина

1.1. Опис проблемної ситуації із зазначенням того, що саме є відомим з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї дипломної роботи і має бути вужчим від неї).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження з обов’язковим посиланням на джерело, звідки подається означення; якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення. За потреби виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження (якщо передбачаються). Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом, до кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (план інтерв’ю, бланк спостереження, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.2. Принципи відбору учасників дослідження або текстових матеріалів (у випадку текстуального аналізу документів).

2.3. Часові рамки дослідження.

2.4. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

2.5. Окреслення критеріїв оцінювання надійності та валідності дослідження. Визначення принципів конструювання “теоретичної вибірки”.

2.6. Обґрунтування етичних засад проведення дослідження (приклад інформованої згоди; аргументування того, що дослідження не нанесе шкоди учасникам, досліднику та інституції, яку представляє дослідник; політика захисту інформації від розголошення тощо).

2.7. Дослідницька саморефлексія – аналіз потенційного впливу дослідника (його/її інетересів, стереотипів, соціальних та демографічних характеристик тощо) на вибір процедури збору даних та інтерпретації отриманих результатів, а також визначення того, як би можна було вдосконалити ці методики та загалом які нові перспективи подальшого дослідження обраної теми були виявлені в результаті проведення авторського дослідження.

[1] Конкретні дати подання магістерських дипломних робіт уточнюються на кафедрі історії та теорії соціології згідно розпоряджень деканату. У 2011/2012 навч.р. у зв’язку із проведенням Євро-2012 ці терміни переносяться відповідно на 1 травня (подання роботи на кафедру) та 25 травня-25 червня 2012 р. (захист на ДЕК).

[2] Див. докладніше: Стандарт університету. Бібліографічний опис у списку використаних джерел: загальні вимоги і правила складання. СТУ 73.1-02070987.02:2009. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Geninf/standart_.htm

[3] Там само.

[4] Покликання внизу сторінки в програмі Microsoft Word здійснюються через автоматичну нумерацію посилань; див. Головне меню + Вставка + Посилання.

[5] З огляду на вимогу дотримання анонімності та конфіденційності рекомендується вказувати не реальні, а присвоєні дослідником імена респондентів.

[6] В контексті представлення особливостей соціологічних інтерпретацій проблеми та пов’язаних з нею понять акцентується на тому, що соціологічне дослідження базується на певній парадигмі, відповідно до якої розробляються робочі гіпотези дослідження, які відтак зазнають емпіричної апробації. Тут також аргументується, чому ця парадигма обрана в якості основи дослідження, а також розгорнуто викладається її/ зміст.

[7] Тут у вигляді діаграм або схем представляються логічні зв’язки між тими чи іншими ключових поняттями та категоріями дослідження із текстовою експлікацією формату та характеру зазначених зв’язків.

[8] Операціональні змінні характеристики об’єкта дослідження можуть складати три основні групи: 1) заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять; 2) додаткові змінні характеристики у випадку, якщо заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять тільки частково операціоналізували зміст робочих гіпотез дослідження; 3) соціально-демографічні характеристики респондентів (паспортичка).