Тема 7. Міжнародний науково-технологічний обмін

Ключові поняття.

Технологія — це науково-методичне забезпечення процесу досягнення певних практичних цілей.

Міжнародна передача техно­логії — це процес міждержавного переміщення науково-технічних досягнень на комерційній та некомерційній основі.

Патент — це свідоцтво, яке видається винахіднику компетентним державним органом та засвідчує його монопольне право на використання винаходу.

Ліцензія — це дозвіл власника технології на її використання протягом визначеного періоду часу, у визначених межах та за визначену винагороду.

Копірайт — ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відео­твору на показ і відтворення своєї роботи.

Торговельна марка — символ індивідуалізації підприємства, фірми-виробника товару у вигляді рисунку, графічного зображення, сполучення букв, ініціалів власників чи партнерів, який не можна використовувати без офіційного дозволу власника.

Патентна угода ( patent agreement) — це міжнародний торговельний договір з передачі прав власності на винахід.

Ліцензійна угода — це міжнародний торговельний договір з надання дозволу власником технології на її використання покупцем у визначених межах, протягом визначеного періоду часу та за визначену винагороду.

“Ноу-хау” — надання технічного досвіду та секретів виробництва, використання яких забезпечить підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Інжиніринг — це надання технологічних знань, які необхідні для придбання або орендування, монтажу та введення в експлуатацію основних виробничих фондів (машин, обладнання, транспортних засобів тощо).

Франчайзинг – це передача торговельної марки та технології власником (франчайзером) на визначених умовах покупцю (франчайзі), які зазначаються у франчайзинговому договорі (франшизі).

Технологічна місткість торгівлі – це частка науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) у загальному обсязі виробництва та торгівлі продукції окремих галузей.

Міжнародне технічне сприяння – це надання країнам на комерційній або некомерційній основі технологічної допомоги у формі трансферту технологій, технічних консультацій, обміну спеціалістами тощо.

Технологічні гранти – це безоплатна передача розвиненими країнами технологій, технологічно містких товарів та коштів на фінансування технічних програм.

Спільне фінансування – це надання технічної допомоги за умови часткового фінансування країною – реципієнтом відповідно до умов угоди про технічне сприяння.

Додаткова інформація.

Основною формою міжнародної передачі технології є торгівля ліцензіями – щорічний обсяг ліцензійної торгівлі складає близько 30 млрд дол., щорічна вартість продукції, виробленої за ліцензіями – 330–340 млрд дол. У міжнародній ліцензійній торгівлі серед лідерів слід відзначити США (65% надходжень від експорту ліцензій), Японію – 19%, Німеччину – 13%, Великобританію – 8%. Серед всіх ліцензійних надходжень розвинених країн 60% – внутрішньокорпораційні надходження, у тому числі частка в США надходжень від продажу ліцензій дочірнім компаніям складає 80%, у Великобританії – 50%.

В 90% ліцензійних угод використовуються періодичні платежі (роялті).

Ситуаційні завдання.

1. Американська компанія “Microsoft” на ринку комп'ютерних технологій продає нову версію своєї комп'ютерної програми. Обґрунтувати, який засіб платежу за ліцензію – роялті, паушальний платіж, участь у прибутку або участь у власності – необхідно включити у ліцензійну угоду при продажу програми:

1) індивідуальним користувачам;

2) компаніям, які розробляють прикладні програми;

3) компанії, яка хотіла б стати генеральним дистриб’ютором компанії "Microsoft"

2. Компанія “ІBM” продає комплектуючі для складання і готові комп’ютери в Росію. Росія запроваджує високе імпортне мито на ввезення готових комп’ютерів з метою захисту російських виробників та збільшує податок на прибуток іноземних компаній. Проаналізувати можливі дії компанії “ІBM” з метою скорочення обсягу податків на прибуток та збереження своїх конкурентних позицій на російському ринку.

Розрахунково-аналітичні завдання.

1. В таблиці 1 надано дані щодо фінансування інновацій в Україні.

 

Таблиця 1

 

Джерела фінансування технологічних інновацій

 

Роки	Загальна сума витрат, млн. грн.	У тому числі за рахунок коштів
власних, млн. грн.	державного бюджету, млн. грн.	іноземних інвесторів, млн. грн.	інші джерела, млн. грн.
	1757,1	1399,3	7,7	133,1	217,0
	1971,4	1654,0	55,8	58,5	203,1
	3013,8	2141,8	45,5	264,1	562,4
	3059,8	2148,4	93,0	130,0	688,4
	4534,6	3501,5	63,4	112,4	857,3
	5751,6	5045,4	28,1	157,9	520,2
	6160,0	5211,4	114,4	176,2	658,0
	10850,9	7999,6	144,8	321,8	2384,7
	11994,2	7264,0	336,9	115,4	4277,9
	7949,9	5169,4	127,0	1512,9	1140,6
	8045,5	4775,2	87,0	2411,4	771,9

 

На основі наведених даних:

1) визначити структуру фінансування технологічних інновацій;

2) оцінити ефективність фінансування інноваційної сфери економіки;

3) обґрунтувати роль iнновацiй в розвитку держави.

 

2. В таблиці 2 наведений кадровий потенціал України за останні 10 років.

 

Таблиця 2

 

Кадровий потенціал України

 

Роки	Кількість організацій, які займаються науковими дослідженнями та розробками	Чисельність науковців, осіб	Чисельність докторів наук в економіці України, осіб	Чисельність кандидатів наук в економіці України, осіб

 

Оцінити кадровий потенціал України та проаналізувати динаміку його змін за 2000-2010 рр. Обґрунтувати доцільність збільшення фінансування наукової сфери України.

 

Тестові завдання

 

1. Технологія порівняно з іншими факторами виробництва:

1) має меншу міжнародну мобільність;

2) має більшу міжнародну мобільність;

3) є стабільним фактором виробництва;

4) всі відповіді неправильні.

2. Патент – це:

1) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території певної країни;

2) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом певного часу;

3) право автора на показ і відтворення своєї роботи;

4) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території зазначених у ньому країн.

3. Надання технічних знань, необхідних для монтажу та експлуатації устаткування:

1) “ноу – хау”;

2) інжиніринг;

3) ліцензування;

4) франчайзинг.

4. Ліцензія, яка передбачає право ліцензіара надавати ліцензії і іншим ліцензіатам – це:

1) патентна ліцензія;

2) безпатентна ліцензія;

3) проста ліцензія;

4) виключна ліцензія.

5. Автором моделі технічного прогресу є:

1) С. Ліндер;

2) М. Познер;

3) П. Самуельсон;

4) Дж. Хікс.

6. Міжнародна передача технологій – це:

1) міждержавне переміщення науково – технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі;

2) міждержавне переміщення науково – технічних досягнень на комерційній основі;

3) міждержавне переміщення науково – технічних досягнень на безоплатній основі;

4) міждержавне переміщення науково – технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі між резидентами та нерезидентами.

7. Форма ліцензійних винагороджень, розмір якої не залежить від економічного результату використання ліцензії, – це:

1) участь в прибутку ліцензіата;

2) роялті;

3) паушальний платіж;

4) передача ліцензіатом 20% його акцій ліцензіару.

8. Товарна марка – це:

1) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території певної країни;

2) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом певного часу;

3) право автора на показ і відтворення своєї роботи;

4) символ певної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару.

9. Ліцензія, яка передбачає право ліцензіара надавати ліцензії і іншим ліцензіатам – це:

1) патентна ліцензія;

2) безпатентна ліцензія;

3) проста ліцензія;

4) виключна ліцензія.

10. До форм ліцензійних винагороджень, розмір яких залежить від економічних результатів використання ліцензій, не відноситься:

1) роялті;

2) паушальний платіж;

3) передача ліцензіатом зустрічної ліцензії ліцензіару;

4) передача ліцензіатом 20% його акцій ліцензіару.

11. Ліцензія – це:

1) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території певної країни;

2) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом певного часу;

3) право автора на показ і відтворення своєї роботи;

4) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території зазначених у ньому країн.

12. Надання технічних знань, необхідних для монтажу та експлуатації устаткування:

1) “ноу – хау”;

2) інжиніринг;

3) ліцензування;

4) франчайзинг.

13. Копірайт – це:

1) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території певної країни;

2) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом певного часу;

3) право автора на показ і відтворення своєї роботи;

4) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє приблизно протягом 15 – 20 років на території зазначених у ньому країн.

14. Передача права використання патенту без відповідного “ноу - хау” – це:

1) патентна ліцензія;

2) безпатентна ліцензія;

3) проста ліцензія;

4) виключна ліцензія.

15. Міжнародний рух факторів виробництва:

1) сприяє розвитку внутрішньогалузевої торгівлі;

2) перешкоджає розвитку внутрішньогалузевої торгівлі;

3) завжди заміщує міжнародну торгівлю товарами;

4) не залежить від дії тих самих законів і принципів, що й міжнародна торгівля товарами й послугами.

16. Платником податку на ліцензійне винагородження є:

1) ліцензіар;

2) ліцензіат;

3) ліцензіар і ліцензіат порівну;

4) більшою мірою ліцензіат і меншою – ліцензіар.

17. Основне зобов'язання ліцензіата з ліцензійної угоди:

1) неухильне використання предмету ліцензійної угоди;

2) обов'язкове комерційне виробництво продукції з ліцензії;

3) обов'язок не розголошувати секрети виробництва;

4) своєчасна й правильна оплата винагородження ліцензіару.

18. До некомерційних форм передачі технології не належать:

1) науково-технічні публікації;

2) особисті контакти вчених і спеціалістів;

3) інжиніринг;

4) наукові конференції.

19. До класифікації франчайзингу не входить:

1) франчайзинг продукту і торгової марки;

2) роздрібний франчайзинг;

3) повний франчайзинг;

4) комплексний франчайзинг

20. Лідером в сфері ліцензійної торгівлі є:

1) Японія;

2) США;

3) Індія;

4) Китай.