Міжнародна економічна система та її структурно-генетичні основи

ПРАКТИКУМ

з навчальної дисципліни

“МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

для студентів галузі знань 0305 “Економіка і підприємництво”

усіх форм навчання

 

 

Укладачі	Бестужева С. В.
	Юрченко В. В.
Відповідальний за випуск	Піддубний І.О.

 

Харків, ХНЕУ, 2012

Затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Протокол № 1 від 26.08. 2011 р.

 

Практикум з навчальної дисципліни “Міжнародна економіка” для студентів галузі знань 0305 “Економіка і підприємництво” усіх форм навчання / Укл. С.В. Бестужева, В. В. Юрченко – Харків: Вид. ХНЕУ, 2012. – 97 с. (Укр. мов.)

 

 

У практикуму відповідно до програми дисципліни “Міжнародна економіка” розглядаються основні практичні питання функціонування міжнародної економічної системи. Наведені ключові поняття сприяють поглибленому вивченню понятійно-категоріального апарату міжнародної економіки. В якості додаткової інформації надано статистичні дані щодо тенденцій сучасного розвитку світової економіки та міжнародної економічної діяльності України. З метою оцінки рівня компетенцій студентів у практикуму містяться ситуаційні, розрахунково-аналітичні та тестові завдання.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей.

Вступ

Сучасний динамізм світової економіки характеризується розвитком глобалізаційних та інтеграційних процесів, що свідчить про посилення взаємодії та взаємозалежності країн. Нині економічний добробут будь-якої країни значною мірою залежить від ступеню відповідності національної економічної політики сучасними реаліями розвитку міжнародного бізнесу. Ефективність зовнішньоекономічних зв’язків України залежить від виявлення та швидкого реагування на зміни у світовому господарстві, поглибленого вивчення їх причин та наслідків.

Вивчення теоретичних основ та особливостей міжнародних економічних відносин сприяє формуванню у студентів комплексу вмінь та навичок аналізу процесів і тенденцій у сфері міжнародного економічного спілкування.

Навчальна дисципліна “Міжнародна економіка” належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін галузі знань “Економіка і підприємництво” з усіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр.

У навчальній дисципліні “Міжнародна економіка” розглядається всесвітнє господарство в галузевому та функціональному аспектах, що потребує включення наступних розділів знань: світове господарство як система; міжнародний поділ праці як базис розвитку всесвітнього господарства; інтернаціоналізація господарського життя та інтеграційні процеси у світовій економіці; природно-ресурсний потенціал світового господарства; людські ресурси у світовій економіці; форми міжнародних економічних відносин.

Пропонований практикум призначений для підготовки та проведення практичних та семінарських занять з навчальної дисципліни “Міжнародна економіка”. Його структура відповідає програмі навчальної дисципліни та відображає основні питання формування і розвитку міжнародних економічних відносин. Кожне з практичних занять побудовано за єдиною схемою: ключові поняття для поглибленого засвоєння понятійно-категоріального апарату міжнародної економіки, додаткова інформація, ситуаційні завдання, розрахунково-аналітичні завдання, тестові завдання. Поєднання теоретичних (ключові слова та додаткова інформація) та практичних задач сприяє формуванню у студентів компетенцій у сфері міжнародного економічного співробітництва.

Змістовний модуль 1

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ СТРУКТУРНО-ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ

 

ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА: СТРУКТУРА ТА ЧИННИКИ

 

Ключові поняття.

Міжнародна економіка – це частина теорії ринкової економіки, що вивчає взаємодії господарських суб'єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і формування міжнародної економічної політики держав.

Міжнародна мікроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їхнього виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну).

Міжнародна макроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому.

Світове господарство – це сукупність національних господарств різних країн, об’єднаних виробничими, торгівельними, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Ресурси світового господарства – це запаси, засоби, можливості – все, що потенційно може бути задіяне в процесі виробництва в міжнародному масштабі.

До основних видів ресурсів в міжнародній економіці відносять природні, людські, капітальні, фінансові, технологічні.

Фактори виробництва в світовому господарстві – це ресурси, що фактично використовуються в процесі виробництва в міжнародному масштабі. До основних факторів виробництва в міжнародній економіці належать земля, праця, капітал, технологія.

Експорт (товарів, послуг або факторів виробництва) – це вивіз товарів, послуг або факторів їх виробництва за кордон з метою отримання доходу.

Імпорт (товарів, послуг або факторів виробництва) – ввезення товарів, послуг або факторів їх виробництва в країну з метою отримання доходу

Відкрита економіка (або лібералізована економіка) – економіка, в межах якої усі суб’єкти економічних відносин можуть без обмежень здійснювати операції на міжнародному ринку.

Внутрішній ринок – це форма господарських зв’язків, за якої усе призначене для продажу виробник реалізує в межах країни;

Національний ринок – внутрішній ринок, частина якого орієнтована на іноземних покупців;

Міжнародний ринок – частина національних ринків, безпосередньо пов’язана із закордонними ринками;

Світовий ринок – сукупність національних ринків країн світу.

 

Додаткова інформація.

Основні класифікації країн в міжнародній економіці

а) за критерієм економічного й соціального стану, з огляду на особливості історичного розвитку, ООН/ЕКОСОС (ECOSOS Economіc and Socіal Councіl) поділяє економіки усіх країн на:

розвинені (промислово розвинені чи індустріальні) – 24 країни Північної Америки, Західної Європи, АТР (Японія) - серед них головну роль грають країни так званої Великої Сімки (G7) - вони координують світову економічну фінансову політику;

країни, що розвиваються – приблизно 160 держав Азії, Африки, Латинської Америки - характеризуються низьким і середнім рівнем доходів, економічною відсталістю;

країни з перехідною економікою – 28 держав Центральної і Східної Європи, а також деякі азійські країни колишнього СРСР

б) за економічним критерієм на базі показників доходу на душу населення Світовий Банк виокремлює:

- країни з низькими доходами населення – ВНД на душу населення не більш 975 дол. (приблизно 54 країни);

- країни з доходами населення нижчими за середні – ВНД на душу населення від 976 до 3855 дол. (приблизно 58 країн);

- країни з доходами населення вищими за середні – ВНД на душу населення від 3856 до 11905 дол. (приблизно 40 країн);

- країни з високими доходами – ВНД на душу населення від 11906 дол. і вище (приблизно 56 країн).

в) за економічним критерієм, за ознакою відкритості економіки, відповідно до співвідношення експорту й ВВП, Світовий Банк виділяє наступні групи країн:

Співвідношення експорту до ВВП:

Група країн:

- менш 10% – країни з відносно закритою економікою;

- 10-19% – країни з рівнем відкритості економіки нижчим за середній;

- 20-24% – країни із середнім рівнем відкритості економіки;

- 25-34% – країни з рівнем відкритості економіки вищим за середній;

- більш 35% – країни з відносно відкритою економікою

Ситуаційні завдання.

1. Порівняйте два інформаційних повідомлення:

а) “Лібералізація зовнішньоторговельних відносин має наслідком певні незручності (виклики) для економік, що розвиваються, в управлінні зовнішньоекономічними розрахунками. Економіки, які імпортують більш, ніж експортують, є більш вразливими до торгівельної нерівноваги. 80 з 111 економік, що розвиваються, щодо яких наявні відповідні дані, мали в 2008 р. негативний зовнішньоторговельний баланс. Для 67 з них торгівельний баланс у співвідношенні до ВВП погіршився у порівняні із показником 1990 р. Співвідношення погіршилося більш, ніж на 5% для 44 країн та більш, ніж на 10% для 26 країн. Залежність від імпорту може тягти за собою для бідних країн ризик валютних криз, особливо якщо вони мають обмежений доступ до іноземного капіталу. Чисельні країни, що розвиваються, збентежені відкриттям їх економік для зовнішньої торгівлі, вони занепокоєні тим, що лібералізація здатна просто збільшити дешевий експорт та завдати шкоди місцевому бізнесу замість створення нових експортних підприємств.”

б) “Наприкінці квітня завершено перший етап модернізації Клайпедської кондитерської фабрики ROSHEN (Литва). Проведена повна заміна старого обладнання і встановлені нові лінії по випуску цукрової і молочної карамелі. Повна виробнича потужність фабрики складатиме 15000 тонн на рік. Після модернізації асортимент продукції фабрики поповниться карамеллю з наповнювачами – зокрема “Citrus Juice”, “Roshen Strawberry”, “Roshen Milk”, “Sweet Drop”. Продукція з оновленої фабрики буде продаватися на внутрішньому ринку ЄС, а також йти на експорт. Запланований обсяг інвестицій у Клайпедську кондитерську фабрику складає 8 млн. євро. Другий етап модернізації передбачає переоснащення енергетичного господарства фабрики – на початок літа заплановано запуск власної сучасної котельні.”

Яке з повідомлень слід віднести до сфери міжнародної мікроекономіки, яке – до сфери міжнародної макроекономіки? Чи можуть наведені факти вплинути на стан світового господарства? Якщо так, то яким саме чином?

 

2. Італійська будівельна фірма реставрує площу у Львові. Які ресурси потенційно можуть знадобитися в такому випадку? Які фактори виробництва будуть використані напевне? Чи будуть вони, на Вашу думку, надані замовником (тобто національними за походженням) або виконавцем (тобто іноземними за походженням)?

 

3. На рис. 1 зображено внутрішній, національний, міжнародний та світовий ринки. Вкажіть кожний з них. Суб’єктом якого (або яких) з зображених ринків є підприємство, розглянуте вище, в ситуації 1(б)?

а) б) в) г)

 

4. Визначте, до яких видів ринків слід віднести наступні підприємства:

а) Приватне підприємство „Еліта” розташоване в м. Харкові, виготовляє швейні вироби із сировини вітчизняних виробників, використовуючи вітчизняне обладнання та технології, реалізує продукцію на ринках м. Харкова та Харківської області;

б) ВАТ „Швейна фабрика ім. Тінякова”, розташоване в м. Харкові, продукція – верхній жіночий та чоловічий одяг, співпрацює із відомими світовими виробниками з Франції, Англії, Германії, здійснюючи пошив одягу з давальницької сировини (із сировини замовника), застосовує високотехнологічне обладнання виробництва Японії, Германії, Італії.

 

5. Саудівська Аравія, Польща, Греція. Що Вам відомо щодо особливостей зовнішньоекономічного розвитку цих країн? Які з них належать до числа розвинених? Які є країнами, що розвиваються, або країнами із перехідною економікою?

 

Тестові завдання.

 

1. Міжнародна мікроекономіка не вивчатиме:

1) зовнішньоторговельні зв’язки “Турбоатом” з замовниками з Індії;

2) формування попиту на газ на світовому ринку енергоресурсів;

3) зовнішньоекономічну політику Китаю;

4) закономірності встановлення ціни на розчинну каву на світовому продовольчому ринку.

2. Міжнародна макроекономіка вивчатиме:

1) закономірності формування попиту, пропозиції та встановлення ціни на деревину на світовому ринку сировини;

2) закономірності функціонування економіки США;

3) рух окремих факторів виробництва;

4) діяльність іноземних комерційних банків на території України.

3. До факторів виробництва в міжнародній економіці належать:

1) праця, технологія, земля, капітал

2) праця, технологія, земля, капітал, інформація

3) земля, праця, капітал

4) земля, праця, капітал, підприємницька здатність.

4. Розвідані запаси нафти в Північному морі, промисловий видобуток яких ще не налагоджено слід вважати:

1) факторами міжнародного виробництва;

2) ресурсами міжнародного виробництва;

3) можливостями міжнародного виробництва;

4) немає вірної відповіді.

5. Імпортне обладнання підприємства ВАТ “Швейна фабрика ім. Тінякова” слід вважати:

1) фактором міжнародного виробництва;

2) ресурсом міжнародного виробництва;

3) можливістю міжнародного виробництва;

4) немає вірної відповіді.

6. Міжнародна економіка розглядає наступні види ринків:

1) світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній

2) міжнародний, світовий, національний, внутрішній

3) внутрішній, національний, міжнародний, глобальний

4) зовнішній, світовий, міжнародний, конкурентний.

7. Якої групи країн немає в класифікації, яку запропоновано ООН:

1) промислово розвинені країни;

2) країни, що розвиваються;

3) промислово нерозвинені країни;

4) країни з перехідною економікою.

8. До групи розвинених країн входять:

1) 24 країни;

2) 7 країн;

3) 32 країни;

4) 16 країн.

9. Зовнішньоторговельний обіг – це:

1) чистий експорт;

2) сума імпорту і чистого експорту;

3) різниця експорту й імпорту;

4) сума експорту й імпорту.

10. Якщо експорт послуг з Японії становить 60,8 млрд. дол. США, а імпорт послуг до цієї ж країни 109,5 млрд. дол. США, то сальдо торгівельного балансу становитиме:

1) 0 дол. США;

2) 170,3 млрд. дол. США;

3) - 48,7 млрд. дол. США;

4) не достатньо даних для розрахунку.

11. Відкритою економікою вважається така, що має:

1) частку експорту у ВВП більше 10%

2) частку експорту у ВВП більше 35%

3) частку імпорту у ВВП більше 20%

4) частку імпорту у ВВП більше 10%.

Ключові поняття.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – комплекс виробничих, торгівельних, фінансових, науково-технічних зв’язків між суб’єктами, що дає можливість ефективно використовувати наявні ресурси, збільшувати світовий обсяг товарів та послуг

Суб'єктами міжнародних економічних відносин є:

1) На мікрорівні - фізичні особи, підприємства, організації, що здійснюють зовнішньоекономічні операції;

2) На мезорівні - адміністративно-територіальні одиниці різних країн (регіони, області, райони) та керівні органи місцевого самоврядування, що беруть участь в зовнішньоекономічній діяльності, а також окремі галузі національних економік;

3) На макрорівні - національні економічні системи, держави, уряди, що здійснюють не лише зовнішньоекономічну діяльність, але і її регулювання методами цілеспрямованої економічної політики;

4) На наднаціональному рівні - міжнародні організації, інтеграційні об'єднання країн, що здійснюють сприяння, спостереження, нагляд і регулювання економічної діяльності країн світового співтовариства, та міжнародні корпорації, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність у вигляді вивозу капіталу і створення підконтрольних підприємств у різних країнах світу.

Види МЕВ: Середовище МЕВ:

Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Його головні чинники: відмінності між країнами у розміщенні природних багатств та якості трудових ресурсів, історичні традиції виробництва тощо. МПП є основою міжнародної економічної діяльності.

Міжнародна спеціалізація – це форма міжнародного поділу праці, яка передбачає зростання концентрації та обсягів виробництва певних видів продукції в окремих країнах понад внутрішні потреби для задоволення потреб світового ринку.

Міжнародне виробниче кооперування – це форма міжнародного поділу праці, яка передбачає об’єднання матеріальних, інноваційних, фінансових ресурсів декількох країн для реалізації великих науково-технічних проектів.

Додаткова інформація.

За оцінками Світового банку в період з 1995 по 2008 р. на світових ринках товарів, послуг та факторів їх виробництва відбулися загалом позитивні зміни:

- обсяги ВВП в зросли з 29 604 170 до 60 521 123 млн. дол. (в 2 рази);

- обсяги експорту товарів зросли з 5172492 до 16129607 млн. дол. (в 3 рази);

- обсяги експорту послуг зросли з 1211384 до 3799197 млн. дол. (в 3 рази)

- обсяги інвестування в іноземне виробництво зросли з 328496 до 1823282 млн. дол. (в 5,5 разів)

- податкові надходження до бюджетів країн зросли з 15,6% ВВП (в 2000) до 17,5% ВВП (у 2008 р.)

- обсяги міжнародних міграцій збільшилися, кількість осіб, що мешкали поза країною свого народження зросла з 165659 тис. осіб до 194797 осіб.

Ситуаційні завдання.

1. Прочитати інформаційне повідомлення. Назвіть суб’єкти міжнародних економічних відносин. Які функції вони виконують, судячи з наведеної інформації? Які ще функції потенційно можуть виконувати?

„Угода про Зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом буде підписана у 2011 році. Про це заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров під час спілкування у п'ятницю з колективом приватного підприємства "Ярослав". Він підкреслив, що створення ЗВТ з ЄС дасть змогу вітчизняним виробникам на рівних конкурувати з виробниками на європейському ринку. Він також пообіцяв звернути увагу переговорної групи на питання рівних умов для товарів легкої промисловості, які піднімали працівники підприємства "Ярослав".

2. На яких рівнях (мікро-, мезо-, макро- або наднаціональному) можуть відбутися наступні міжнародні економічні події:

а) імпорт харківським „Заводом хімічних реактивів” сировини з Бельгії та Германії;

б) розробка Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) нової методики визначення обсягів експорту високотехнологічної продукції;

в) збирання Світовою Організацією Туризму даних щодо кількості та тривалості міжнародних туристичних поїздок;

г) закупівля муніципалітетом м. Харкова трамваїв вироблених в Росії;

д) інвестиції Тюменської нафтової компанії в активи нафтовидобувних підприємств Венесуели та В’єтнаму;

е) тимчасове перебування громадянина України Онопко в Чехії з метою роботи та навчання

На яких світових ринках відбуваються, а яких безпосередньо стосуються вказані події?

 

3. Навести власні приклади суб’єктів МЕВ різних рівнів. Які економічні новини останнього часу відомі щодо: окремих підприємств, країн, міжнародних організацій, інтеграційних угрупувань?

4. Туркменістан та Казахстан мають значні запаси природного газу (відповідно 2650 та 1670 млрд. м³) та налагодили його промисловий видобуток, тоді як Україна змушена імпортувати природний газ, зокрема, з Росії та Туркменістану. Про яке явище йдеться? До обміну (міжнародної торгівлі) між якими двома країнами воно призводить? До якої групи факторів виробництва належить природний газ?

Тестові завдання.

 

1. Що не є видом міжнародних економічних відносин (МЕВ)?

1) міжнародна торгівля товарами;

2) міжнародний науково-технічний обмін;

3) міжнародна економічна інтеграція;

4) міжнародна міграція робочої сили.

2. Чи можуть фізичні особи бути суб'єктами МЕВ?

1) не можуть;

2) можуть на мікрорівні;

3) можуть на мезорівні;

4) можуть на макрорівні.

3. Чи можуть галузі бути суб’єктами МЕВ?

1) не можуть;

2) можуть на мікрорівні;

3) можуть на мезорівні;

4) можуть на макрорівні.

4. Інвестиції ROSHEN в Клайпедську кондитерську фабрику є операцією:

1) мезорівня МЕВ;

2) мікрорівня МЕВ;

3) макрорівня МЕВ;

4) наднаціонального рівня МЕВ.

5. Інвестиції ROSHEN в Клайпедську кондитерську фабрику є операцією, що здійснюється:

1) на світовому ринку праці;

2) на світовому ринку товарів та послуг;

3) на світовому ринку капіталів;

4) на світовому фінансовому ринку.

6. Міжнародний поділ праці – це:

1) спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними;

2) відмінності між країнами у розміщенні природних багатств;

3) комплекс виробничих, торгівельних, фінансових, науково-технічних зв’язків між країнами;

4) не має вірної відповіді.

7. Показники розвитку основних світових ринків у 1995-2008 рр.:

1) знижувалися;

2) зростали;

3) коливалися;

4) залишалися без змін.

8. Фінансова криза 2008 р.:

1) більше вразила розвинені економіки, аніж такі, що розвиваються

2) більше вразила економіки, що розвиваються, аніж розвинені;

3) однаково вразила розвинені економіки й економіки, що розвиваються;

4) найсильніше позначилася на перехідних економіках.

9. Трійка країн лідерів з експорту товарів та трійка країн-лідерів з експорту товарів на душу населення:

1) обов’язково співпадатимуть;

2) можуть частково співпадати;

3) не можуть співпадати ні за яких обставин;

4) немає вірної відповіді.

10. Основною функцією уряду в сфері МЕВ є:

1) регулювання МЕВ методами економічної політики;

2) субсидування експорту товарів та послуг;

3) надання міжнародних позик;

4) валютне регулювання.

11. Встановіть відповідність між товаром та країною, яка спеціалізується на експорті цього товару на світовий ринок:

Товари: 1)кава; 2)годинники; 3)оливкова олія; 4) деревина; 5) нафта.

Країни: 1. Швейцарія; 2. Саудівська Аравія; 3. Греція; 4. Бразилія; 5. Фінляндія.

Ключові поняття

Природні ресурси – це елементи природи, що використовуються в господарстві: ґрунт, корисні дикі рослини, тварини, корисні копалини (в т. ч. паливно-енергетична сировина), вода (для водозабезпечення домогосподарств, зрошення, промисловості, енергетики), кліматичні умови, вітрова енергія.

Людські ресурси – в широкому розумінні: народонаселення – сукупність людей, що знаходяться в межах певної території (область, країна, континент, увесь світ); в більш вузькому розумінні: економічно активне населення – населення працездатного віку, яке знаходиться в межах певної території.

Капітальні та фінансові ресурси – накопичений запас коштів, що потенційно може бути задіяний у виробництві товарів та послуг.

Технологічні ресурси – наукові винаходи, дослідні досягнення, досвідно-конструкторські розробки, що потенційно можуть бути задіяні у виробництві товарів та послуг.

Фактори виробництва в міжнародній економіці:

Земля – ресурси природи, задіяні в створенні матеріальних благ;

Праця – розумова та фізична діяльність людини, спрямована на задоволення потреб людей;

Капітал – сукупність засобів виробництва: знаряддя, матеріали, сировина; людський капітал – знання, здібності, кваліфікація;

Технологія – наукові методи досягнення практичних цілей.

Фактори виробництва в міжнародній економіці поділяються на:

1) основні – такі, що дісталися країні від природи або стали результатом тривалого історичного розвитку (географічне положення, природні ресурси, клімат, населення), і розвинені – отримані країною в результаті інтенсивних пошуків і капіталовкладень (технологія, кваліфіковані кадри, інфраструктура);

2) загальні – такі, що можна застосовувати в різних галузях для створення різноманітної продукції (технологія одержання електроенергії) і спеціальні – такі, яких можна застосовувати для випуску тільки в одній галузі або для створення однієї вузької групи продукції.

Міжнародний поділ факторів виробництва – історично сформоване зосередження окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва в них визначених товарів, економічно більш ефективного, чим у всіх інших країнах. (Приклади: В'єтнам вирощує й експортує рис; у ПАР добувають та обробляють з метою експорту алмази; у Франції роблять супутники і літаки).

Міжнародна мобільність факторів виробництва – здатність факторів виробництва до переміщення з однієї країни до іншої.

Природно-сировинні ресурси – це досліджені, розвідані та видобуті природні багатства, які використовуються в господарстві та є засобами людського існування.

Розвідані ресурси – це виявлені сучасними методами розвідки або дослідження ресурси, видобування яких є технічно доступним та економічно рентабельним;

Попередньо оцінені ресурси – встановлені на основі теоретичних розрахунків та обстежень запаси ресурсів, які включають також точно встановлені технічно видобувні запаси корисних копалин та запаси, які у теперішній час технічно не можливо або економічно не доцільно видобувати;

Прогнозні (ймовірні) ресурси – це ресурси, кількісна та якісна оцінка яких базується на наближених знаннях щодо геологічних особливостей родовищ.

 

Додаткова інформація.

 

Деякі проблеми використання ресурсно-факторного потенціалу.

1. Продовольча проблема (проблема бідності і голоду)

Середня норма харчування для однієї людини - 2300-2400 ккал на добу (по ін. оцінках 2700-2800 ккал; недоїдання настає, коли цей показник знижується до 1800 ккал/доб.; голод – якщо показник переходить критичну оцінку 1000 ккал/доб.

Наприкінці 1980-х рр. ХХ в. повноцінне харчування одержували тільки 35% жителів Землі; на початку 1990-х загальна кількість голодуючих оцінювалося, за даними ФАО в 500-550 млн., осіб, що недоїдають - у 1-1,3 млрд. Голод і недоїдання найбільш характерні для країн, що розвиваються: найбільша кількість голодуючих (57%) проживає в Азії, 27% - в Африці, 11% у Латинській Америці і близько 5% на Близькому Схід. Найвищий приріст голодуючих в Африці. У цьому регіоні частка голодуючих і що недоїдають перевищує 40% (Чад, Сомалі, Уганда, Мозамбік) чи складає 30-40% (Ефіопія, Малі, Замбія та інші)

75% голодуючих Азії проживає в сімох країнах: Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівські острови, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка; 2/3 голодуючих Африки проживають в Ефіопії, Нігерії, Кенії, Уганді, Мозамбіку. Соціальні групи зі стійким низьким рівнем споживання продуктів харчування наявні в усіх, навіть у найбільш розвитих країнах світу.

Екологічна проблема.

Щогодини на Землі через нераціональне використання стають пустелею 1700 акрів родючих ґрунтів (проблема наступу пустелі, вичерпання природних ресурсів), зникають 5-6 видів тварин і рослин, знищується 3000 акрів тропічних лісів. 250 млн. осіб в усьому світі споживають неякісну питну воду, через її надмірне забруднення щорічно хворіє 500 млн. осіб у 75 країнах світу; у природні водойми щорічно скидають 500 млрд. т промислових стічних вод і трохи млн. т нафти (1 л нафти досить для того, щоб зробити непридатним до вживання 1 млн. л води!); внесок екологічного фактора в погіршення здоров'я людини оцінюється в 30-40%; саме він у 50% випадків є причиною онкологічних захворювань. Внаслідок автомобілізації, урбанізації, електрифікаціїпорушується рівновага, що існувала в природі щодо виділення кисню і поглинання вуглекислоти, азоту.

Проблема трудових міграцій

За даними Департаменту з економічних і соціальних питань ООН за останні 50 років кількість міжнародних трудових мігрантів у світі виросла більш, ніж удвічі, якщо в 1960 р. вона оцінювалася в 75 млн. осіб, то в 2005 р. досягла "рекордної" оцінки в 191 млн. осіб або 3% усього населення планети. У різних країнах світу сформувалися значні групи "транснаціональних мігрантів", тобто найманих робітників, готових у будь-який момент задовольнити попит на робочу силу, що виникає в будь-якому місці на земній кулі, тобто виїхати на роботу в будь-яку країну світу; такі групи виникли в країнах Західної Європи, Азії, Африки в районі мексикано-американської границі; у більшості випадків такі працівники одержують досить високу заробітну плату, частину якої у виді грошових переказів відправляють на батьківщину; за період з 1995 по 2008 р. доходи, отримані країнами від заробітків мігрантів за кордоном зросли в 4 рази, та досягли 443392 млн. дол.

Ситуаційні завдання.

1. Родючі чорноземні ґрунти України слід вважати ресурсом, або фактором сільськогосподарського виробництва? Пояснити відповідь. До яких груп ресурсів або факторів вони належатимуть?

2. “Народонаселення” та “економічно активне населення країни” – який з цих двох показників відображатиме забезпеченість ресурсом, а який – фактором виробництва? В чому полягає різниця між “ресурсом” та “фактором”? В чому полягає різниця між показниками?

 

3. Земля, труд, капітал, технологія – які з цих факторів виробництва є мобільними, які – ні? Заповнити таблицю, визначивши знаком “+” мобільність кожного з наступних видів факторів:

 

 

Фактори виробництва	Мобільність
	висока	низька
1. Основні		+
2. Розвинені
3. Загальні
4. Спеціальні

 

4. Припустимо, Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну – обладнання. Чи можна вважати це міжнародним поділом праці? Чи можна вважати це також міжнародним поділом факторів виробництва? Якщо так, то яких саме?

5. Японія випереджає інші країни за темпами розвитку нових технологій у багатьох галузях промисловості. Франція має у своєму розпорядженні нові технології в декількох вузькоспеціалізованих галузях (наприклад, виробництво аерокосмічної техніки).

Про поділ якого фактора виробництва йде мова в даному випадку?

Віднести даний фактор виробництва до різних груп за усіма відомими класифікаціями.

Тестові завдання.

1. Деревина належить до:

1) капітальних ресурсів;

2) технологічних ресурсів;

3) корисних копалин;

4) природних ресурсів.

2. До складу первинних енергоресурсів не входить:

1) нафта;

2) газ;

3) вода;

4) кокс.

3. До складу вторинних енергоресурсів не входить:

1) нафта;

2) мазут;

3) атомна енергія;

4) бензин.

4. Загальні фактори виробництва:

1) характеризуються високою міжнародною мобільністю;

2) характеризуються низькою міжнародною мобільністю;

3) взагалі не мобільні;

4) немає вірної відповіді.

5. Основні фактори виробництва:

1) характеризуються високою міжнародною мобільністю;

2) характеризуються низькою міжнародною мобільністю;

3) взагалі не мобільні;

4) немає вірної відповіді.

6. Родовище алмазів, які використовуються у виробництві високоточного обладнання належатиме до:

1) основних факторів виробництва;

2) розвинених факторів виробництва;

3) загальних факторів виробництва;

4) спеціальних факторів виробництва.

7. Фактори виробництва – це:

1) товар, який може рухатись між різними країнами;

2) товар, який споживається в країні виробництва і не переміщується між країнами;

3) ресурси, які необхідно затратити для виробництва товару;

4) правильна відповідь відсутня.

8. За ступенем спеціалізації фактори виробництва діляться на:

1) загальні та спеціальні;

2) матеріальні та нематеріальні;

3) основні та розвинуті;

4) загальні та розвинуті.

9. Мінеральні ресурси є:

1) відтворюваними;

2) не відтворюваними;

3) відносно відтворюваними;

4) не вичерпними.

10. Ресурси, які виявлені сучасними методами розвідки, технічно доступні та економічно рентабельні – це:

1) розвідані;

2) попередньо оцінені;

3) прогнозні;

4) правильна відповідь відсутня.

11. За матеріальністю фактори виробництва діляться на:

1) загальні та спеціальні;

2) матеріальні та нематеріальні;

3) основні та розвинуті;

4) екстенсивні та інтенсивні.

12. Низькокваліфікована робоча сила належатиме до:

1) основних факторів виробництва;

2) розвинених факторів виробництва;

3) загальних факторів виробництва;

4) спеціальних факторів виробництва.

13. Капітал як фактор міжнародного виробництва:

1) характеризується високою міжнародною мобільністю;

2) характеризується низькою міжнародною мобільністю;

3) взагалі не мобільний;

4) немає вірної відповіді.

14. Висококваліфікована робоча сила як фактор міжнародного виробництва:

1) характеризується високою міжнародною мобільністю;

2) характеризується низькою міжнародною мобільністю;

3) взагалі не мобільна;

4) немає вірної відповіді.

15. Експортна квота розраховується як:

1) різниця між ВВП та експортом;

2) різниця між експортом та імпортом;

3) відношення експорту до ВВП;

4) відношення експорту до ВНД.

16. До показників, що характеризують ступінь участі країни у міжнародному поділі праці, не належать:

1) квота ВТО;

2) коефіцієнт випередження темпами росту експорту темпів росту ВВП;

3) коефіцієнт випередження темпами росту ВТО темпів росту ВВП;

4) імпортна квота.

Ключові поняття.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини – це сукупність економічних відносин між суб’єктами світового господарства, пов’язаних з функціонуванням та використанням валюти у їх економічній взаємодії.

Валютна система – форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством або міждержавними угодами.

Національна валюта – це встановлена законодавством грошова одиниця країни, яка є основою національної грошової системи.

Конвертованість валюти – здатність грошової одиниці країни обмінюватись на валюти інших країн.

Валютний паритет – це законодавчо встановлене (фіксоване) співвідношення між валютами різних країн.

Золотий паритет – це співвідношення різних валют за їх золотим вмістом.

Валютний курс – це ринкова ціна іноземної валюти, виражена у національній валюті.

Міжнародна валютна ліквідність – здатність країни своєчасно погашати свої міжнародні фінансові зобов’язання придатними для кредитора платіжними засобами.

Крос-курс – це курс обміну між двома валютами відповідно до їх співвідношення до третьої валюти.

Фіксований валютний курс – це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами з можливим відхиленням +- 2,25%.

Обмежено гнучкий курс – це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає незначне коливання валютного курсу відповідно до встановлених правил.

Плаваючий валютний курс – це вільно встановлений ринковий курс, коливання якого обумовлюються зміною співвідношення попиту та пропозиції на певну валюту на валютному ринку.