Коливання ділової активності.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Коливання ділової активності.



20. До кон’юнктурних факторів впливу на валютний курс не належать:

1) стан платіжного балансу країни;

2) коливання ділової активності в країні;

3) політична ситуація в країні;

Чутки та прогнози.


ТЕМА 5. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

Ключові поняття.

Платіжний баланс – це вартісне відображення сукупності міжнародних економічних зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.

Рахунок поточних операцій– систематизоване відображення зовнішніх торговельних операцій країни за певний період часу.

Торговельний баланс – це сукупність експортно-імпортних операцій з торгівлі товарами.

Баланс послуг та некомерційних платежів – сукупність експортно-імпортних операцій з надання транспортних, інформаційних, страхових, консалтингових та інших послуг, а також рух доходів та поточних трансфертів.

Рахунок руху капіталу – систематичне відображення операцій країни, пов’язаних з експортом та імпортом капіталу у підприємницькій та позичковій формі.

Резервні активи – це міжнародні високоліквідні активи країни, які знаходяться під контролем уряду та можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу та регулювання курсу національної валюти.

Зовнішня заборгованість – це сума фінансових зобов'язань країни перед іноземними кредиторами, що підлягає погашенню у визначений термін та у визначеній валюті.

Реструктуризація боргу – це погоджені боржником та кредитором заходи, спрямовані на підтримку платоспроможності боржника у середньо – та довгостроковій перспективі.

Валютна політика – це сукупність правових норм і правил регулювання валютного курсу та валютних операцій на національному ринку та у зовнішньоекономічних операціях національних суб’єктів господарювання.

Дисконтна валютна політика– це метод державного регулювання курсу національної валюти та платіжного балансу шляхом зміни облікової (процентної) ставки з метою збільшення або зменшення обсягів іноземного капіталу.

Девізна валютна політика (валютна інтервенція) – метод державного регулювання курсу національної валюти шляхом купівлі-продажу центральним банком іноземної валюти (девізу).

Валютні обмеження – законодавче або адміністративне регулювання міжнародних платежів і руху капіталів, репатріації експортного виторгу, прибутків, руху золота, цінних паперів; заборона вільної купівлі-продажу іноземної валюти; надання виключних прав центральному банку щодо концентрації іноземної валюти й інших валютних цінностей; заборона, лімітування і регламентування валютних операцій національних та іноземних суб’єктів господарювання.

Валютна блокада – це різновид валютних обмежень, який полягає у заморожуванні валютних цінностей держави в іноземних банках і застосування дискримінаційних валютних обмежень.

Диверсифікація валютних резервів – це форма валютної політики, яка полягає у регулюванні структури резервів країни з метою забезпечення міжнародних розрахунків, проведення ефективної валютної інтервенції та зниження валютного ризику та реалізується шляхом продажу центральним банком нестабільних (ризикованих) та купівлею більш стабільних валют.

Ревальвація – це форма валютної політики, яка полягає у законодавчому підвищенні курсу національної валюти відносно іноземних валют.

Девальвація – це форма валютної політики, яка полягає у законодавчому зниженні курсу національної валюти відносно іноземних валют.

Іноземні позики – це форма валютної політики, яка традиційно використовується для тимчасового покриття дефіциту платіжного балансу країни та надаються на встановлених кредитором умовах.

Використання офіційних валютних резервів – це метод покриття дефіциту платіжного балансу шляхом продажу центральним банком на міжбанківському ринку частини валютних резервів.

Іноземна допомога у формі субсидій і дарів – це кінцевий метод погашення дефіциту платіжного балансу у ситуації можливого дефолту в країні.

 

Додаткова інформація.

Теорії платіжного балансу спрямовані на розробку ефективних методів регулю­вання зовнішніх розрахунків.

Теорія автоматичного саморегулювання платіжного балан­су була розроблена у XVIII ст. Д. Х’юмом та Д. Рікардо – встановлено зв'язок між обсягами експортно-імпортних операцій країни та обсягами золота.

Кейнсіанська теорія регулювання платіжного баланспередбачає активне державне ре­гулювання платіжного балансу країни.

Теорія внутрішньої та зовнішньої рівноваги розроблена Р. Харродом, Т. Сцитовським, Р. Манделем та ін. Внутрішньою рівновагою вони вважали такий стан економіки, коли повна зайнятість поєднується зі стабільними цінами, а зовнішньою — тривалу рівновагу платіж­ного балансу.

Інструментарно-цільовий метод регулювання платіжного ба­лансу розробили Дж. Мід, Я. Тінберген та ін. Він передбачає розроблен­ня економетричних моделей регулювання платіжного балансу, умов­но поділивши показники на інструменти та цілі державної економіч­ної політики.

Теорія нормативного регулювання платіжного балансу роз­роблена Дж. Вільямсоном, Р. Міллером та ін. та полягає у поєднанні антициклічного та антиінфляційного регулю­вання з регулюванням міжнародних розрахунків; дослідженні проблеми інфляції та її впливу на платіжний баланс; обґрунтуванні необхідності міждержавного регулювання платіжного балансу та інфляції.

Монетаристська теорія регулювання платіжного балансу роз­глядає платіжний баланс як наслідок нерівноваги усього грошового господарства, що змінює структуру внутрішніх цін та перешкоджає встановленню рівноваги між попитом та пропозицією. Стабіліза­ція платіжного балансу є короткотерміновим про­цесом, спрямованим на усунення нерівноваги у грошовій сфері краї­ни. Ідеал монетаристської концепції платіжного балансу – "відкри­та" економіка, мінімальне обмеження руху товарів, робочої сили, капіталів, забезпечення свободи дій ринковому механізму в національній та світовій економіці.

Теорії міждержавного регулювання платіжного балансу базуються на поєднанні кейнсіанства, неокейнсіанства та монетаризму та полягає у обґрунтуванні необхідності систематичного (збалансованого) регулювання платіжного балансу країнами як з активним, так і з пасивним сальдо, але у різних напрямках, що передбачає вплив на внутрішній попит, рух капіталів та кредитів, а також курс національної валюти. Цей принцип було відроджено у Ямайській валютній системі.

Ситуаційні завдання.

1. Охарактеризувати економічну ситуацію в країні, в якій сальдо балансу поточних, фінансових операцій та операцій з капіталом:

1) одночасно позитивне;

2) одночасно негативне;

3) сальдо поточних операцій позитивне, а фінансових операцій та операцій з капіталом – негативне;

4) сальдо фінансових операцій та операцій з капіталом позитивне, а сальдо поточних операцій – негативне.

При аналізі кожного з варіантів необхідно звернути увагу на можливі зміни валютного курсу та резервних активів.

 

2. Використовуючи систему подвійного запису, внести такі міжнародні трансакції до гіпотетичного платіжного балансу Франції:

1) купівлю облігацій німецької компанії на суму 3200 євро;

2) сплату готельних послуг у розмірі 170 євро французьким туристом у Швейцарії;

3) продаж французькою фінансовою компанією акцій бельгійському банку на суму 11000 євро;

4) експорт французької косметики в Україну вартістю 125 000 євро;

5) імпорт комп’ютерів з Японії на суму 2 500 000 євро з відтермінуванням платежу;

6) придбання китайською корпорацією французької фірми за 2 575 000 євро;

7) надання технологічного гранту Сенегалу у розмірі 250 000 євро;

8) отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1 200 000 євро;

9) надання інформаційних послуг французькою компанією американській на суму 47 000 євро;

10) купівля у Росії газу на суму 2000 000 євро.

 

3. Для кожної з наведених операцій показати, в якій частині платіжного балансу вона записується (за поточними операціями як рахунок капіталу або як метод фінансування) і чи є це надходженням або платежем:

1) купівля німцем 5% акцій однієї з американських компаній;

2) купівля американцем авіаквитка на повітряній лінії Франції;

3) купівля урядом Китаю єврооблігацій США;

4) купівля українцем бананів з Еквадору;

5) надання Канадою 150 млн. дол. допомоги Нікарагуа;

6) надання кредиту Німеччиною Мексиці;

7) купівля урядом України монетарного золота для збільшення резервних активів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.107.77 (0.032 с.)