Структурно реферат повинен ділитися на 5 (п’ять) одиниць: власне змісту реферату, вступної частини (вступу), двох пропорційних розділів, висновків, списку використаної літератури.

Вступ – дуже важлива складова одиниця реферату, оскільки показує самостійність авторського підходу до роботи. У вступній частині реферату найголовніше вдало сформулювати актуальність теми, розкрити власне бачення автором важливості проблеми. Зазвичай вступ при написанні реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

При розкритті розділів не варто надмірно деталізувати, акцентувати на другорядних питаннях, подавати інформацію (дати, події), яка побіжно, опосередковано розкриває тему. З іншого боку, при написанні реферату не варто дуже захоплюватися аналізом “фактажу”. Короткі підсумкові узагальнення по розділах слід зробити хіба що наприкінці цих розділів, виділивши для цього один абзац. Розкриваючи розділи, належить пам’ятати, що найголовніше завдання, що стоїть перед автором – максимально широко, але водночас лаконічно висвітлити тему реферату.

Розділи можуть ділитися як за проблемним, так і за хронологічним принципом. Наприкінці розділів вартує зробити короткий самостійний висновок (кілька речень). При розкритті розділів іноді (якщо є більш як 10 позицій літератури) роблять поклики на відповідні прочитані книги. Поклики подають у квадратних дужках, де зазначають також сторінки книги, звідки запозичується інформація. Втім поклики варто подавати студентам історичного (фахового) факультету.

Реферат повинен також містити завершальну частину – висновки. У них автору належить підвести підсумки реферату. Спробувати, свого роду, дати відповідь на питання – що слідує з пропонованого фактичного матеріалу? Найважливіше аби висновки мали самостійний характер. Як правило, у рефераті висновкова частина не повинна перевищувати одну сторінку.

Завершальна частина – список використаної літератури. Узагалі мінімальна кількість позицій літератури для реферату – 10 позицій. Літературні позиції повинні бути побудовані за алфавітним принципом.

Взірець змісту:

Вступ....................................................................................................3

Розділ І Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича.....................................................................................4

Розділ ІІ Галицько-Волинське князівство в умовах правління Данила Галицького.................................................................................8 Висновки....................................................................................11

Список використаної літератури.....................................................12

Взірець списку використаної літератури:

1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968. – 186 с.

Даниленко В.Н. Єнеолит Украины. – К., 1974. – 204 с.

І т. д.

Перелік

тем рефератів для студентів неісторичних спеціальностей

Володимир Мономах: історичний портрет.

Історичний портрет князя Ярослава Осмомисла.

Громадська та релігійна діяльність митрополита Петра Могили

Степан Бандера: історичний портрет.

Іван Франко в суспільно-політичному житті України другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.

Микола Міхновський: історичний портрет

Утворення патрійно-політичної системи в Галичині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.).

Іван Виговський: історичний портрет.

Опришківський рух ХУІ – ХУІІІ ст.

Розвиток містобудування у Галицько-Волинській державі.

Ярослав Стецько: портрет суспільно-політичного діяча.

Льонгин Цегельський: історичний портрет.

Іван Макух: історичний портрет.

Євген Петрушевич: портрет громадсько-політичного діяча.

Семен Вітик: історичний портрет.

Роль та місце товариства «Союз Українок» в громадсько-політичному житті Західної України.

Українська робітничо-селянська спілка як дисидентська організація.

Український національний фронт як дисидентська організація.

Українська Гельсінська Група як дисидентська організація.

Громадсько-політична діяльність Лева Бачинського

Роман Шухевич: історичний портрет.

В’ячеслав Чорновіл: історичний портрет.

Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.

Дисидентський рух в Україні.

Карпатська Україна 1939 р.

Кость Левицький: портрет суспільно-політичного діяча.

Костянтин Острозький: історичний портрет.

Громадсько-культурна діяльність братств.

Маркіян Шашкевич: історичний портрет.

Утворення партійно-політичної системи в Наддніпрянщині кінця ХІХ- поч.ХХ ст.

Михайло Грушевський: історичний портрет.

Володимир Винниченко: історичний портрет.

Симон Петлюра: історичний портрет.

Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.

Утворення УПА.

Громадівський рух другої половини ХІХ ст.

Українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х рр.

Митрополит Андрей Шептицький: історичний портрет.

Гетьман Іван Мазепа: історичний портрет.

Гетьман Кирило Розумовський: історичний портрет.

Програмові вимоги до екзамену зі історії України

Предмет і завдання нормативного курсу.

Українські землі в первісну добу і в контексті історії стародавнього світу.

Особливості розвитку середньовічного світу.

Слов’янські племена. Теорії походження Київської Русі. Походження назви “Русь”.

Перші київські князі, їх внутрішня і зовнішня політика.

Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.

Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.

Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.

Розвиток Галичини і Волині в умовах Київської Русі. Самостійний розвиток двох князівств до 1199 р.

Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Галицько-Волинське князівство 1205-1238 рр.

Галицько-Волинське князівство за Данила Романовича.

Галицько-Волинське князівство за спадкоємців Данила Галицького (1264-1340 рр.).

Етапи та історичне значення Галицько-Волинського князівства.

Українські землі в епоху Пізнього Середньовіччя. Литовська держава.

Ознаки Нового часу.

Українські землі під владою Речі Посполитої. Кревська та Люблінська унії.

Національно-культурний рух в Україні другої половини ХУІ – першої половини ХУІІ ст. Брестська церковна унія.

Соціально-економічні та політичні передумови створення козацтва. Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Причини, рушійні сили, цілі, форми та характер національно-визвольної війни.

Розвиток національно-визвольної війни 1648-1653 рр.

Формування української державності в ході національно-визвольної війни.

Березневі статті: умови і значення.

Постать Б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності гетьмана в історіографії.

Доба Руїни в українській історії.

Україна за гетьманування Івана Мазепи. Конституція П. Орлика.

Ліквідація російським царизмом української автономії. Історичне значення Гетьманщини.

Становище Правобережної України під владою Польщі.

Геополітичні зміни в Україні в другій половині ХУІІІ ст.

Велика французька революція та її наслідки.

Основні напрямки визвольного руху в Україні першої половини ХІХ ст. Масонські ложі. Діяльність декабристів.

Сутність національного відродження. Культурницька діяльність української інтелігенції в Наддніпрянській Україні першої половини ХІХ ст.

Кирило-Мефодіївське братство. Роль Т. Шевченка.

Початок культурного відродження в Західній Україні. “Клерикальне товариство”.

Діяльність “Руської трійці”. “Русалка Дністровая”.

Вплив революції 1848 р. на національне відродження в Західній Україні. “Головна Руська Рада”.

Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині ХІХ ст. Москвофіли, народовці, радикали. Політизація національного руху.

Царські реформи 1860-1870-х рр. Модернізація. Промисловий переворот.

Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.

Україна на початку ХХ ст. Політизація національного руху.

Україна в роки Першої світової війни.

Світ на початку ХХ ст.

Заснування Української Центральної Ради. І - ий і ІІ - ий Універсали Центральної Ради.

ІІІ Універсал Української Центральної Ради. Війна більшовиків проти Центральної Ради.

ІУ Універсал. Брестський мир і Україна.

Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Листопадове повстання.

Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР.

Польська інтервенція в Україну (червень 1919 р.). Поразка ЗУНР.

Уроки і наслідки української національно-демократичної революції.