Основні етапи роботи над рефератом

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

1. РЕФЕРАТ

1.1 Основні етапи роботи над рефератом

1.2 Оформлення й структура реферату

1.3 Критерії оцінки реферату

2. КОНТРОЛЬНА РОБОТА

2.1 Оформлення контрольної роботи

2.2 Структура контрольної роботи

2.3 Критерії оцінки контрольної роботи

3. КУРСОВА РОБОТА

3.1 Мета й завдання виконання курсової роботи

3.2 Послідовність виконання курсової роботи

3.3 Система вимог по виконанню курсової роботи

3.4 Критерії оцінки курсової роботи

3.5 Порядок захисту

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова запроваджено модульну систему організації навчального процесу, що ставить студентів перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом всього академічного року. Запровадження системи кредит-годин в межах Болонського процесу вимагає посилення самостійної і дослідницької роботи студентів. Без неї важко оволодіти глибоко і повно великим і складним навчальним матеріалом і навчитися постійно вдосконалювати свої знання і перевіряти їх на практиці.

Організація самостійної роботи студентів має на меті закріплення і розширення знань і вмінь, одержаних на аудиторних заняттях, читання і засвоєння основної і додаткової літератури з дисциплін, що ними вивчаються, розвиток пізнавальних здібностей і творчої активності та ініціативності студентів. Різні форми самостійної роботи надають навики організованості, самодисципліни, готовності повсякденно і планомірно працювати над підручниками і навчальними посібниками, першоджерелами і періодичною літературою.

Як форми звіту про самостійну роботу можуть виступати:

§ результати поточного контролю знань на практичних заняттях на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення або доповіді;

§ результати виконання контрольних робіт;

§ результати виконання різних видів самостійної роботи (конспект, реферат, есе, анотація та ін.);

§ захищені курсові і дипломні роботи;

§ звіт про проходження практики;

§ публікації робіт за рішенням кафедри, факультету в наукових, науково-популярних, навчальних виданнях, статті, тези виступів.

 

РЕФЕРАТ

За весь час навчання студенти досить часто пишуть і оформляють реферати, саме така робота є базою для підготовки курсових і дипломних робіт.

Реферат — короткий виклад (огляд) змісту однієї або декількох наукових робіт або книг з певної тематики. Найчастіше складають інформативний реферат, який якнайповніше розкриває зміст теми, основні теоретичні та фактичні відомості. Розширений, або зведений (за декількома джерелами, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість робіт з одної темі, викладені у вигляді добре структурованого тексту.

Реферат — перший ступінь на шляху освоєння навиків проведення науково-дослідної роботи, оскільки він є однією з початкових форм подання наукових результатів письмово. Це робота теоретичного характеру із джерелами інформації по аналізу, порівнянню і узагальненню даних, одержаних іншими дослідниками обраної темі. Важливо, що в процесі написання реферату формується власний погляд на проблему.

Основні етапи роботи над рефератом

Робота над рефератом принесе користь його авторові, а сам реферат може викликати зацікавленість — однокурсників, викладачів тощо, — якщо студент поставиться до його підготовки серйозно, дотримуючись усіх необхідних вимог.

В організаційному плані написання реферату є процесом, розподіленим в часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і завершальний.

Підготовчий етап містить пошуки літератури з певної теми, коли використовуються різні бібліографічні джерела; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для подальшої роботи над темою. Приступати до підбору і вивчення наукових джерел необхідно після ознайомлення і з'ясування основних ідей, проблем і тез по темі реферату. Література може бути рекомендована керівником роботи або підібрана самим студентом.

Джерелами інформації можуть стати:

• підручники і навчальні посібники з даної проблеми і книги з тематики, близької до змісту роботи. В них можна знайти складену авторами прикнижкову бібліографію;

• наукові роботи;

• довідники, енциклопедичні словники;

• періодичні видання, реферативні журнали;

• бібліотечні каталоги, предметні покажчики.

Серед них має бути література за останні 5 років, а також публікації, які не втратили своєї актуальності і значущості.

Виконавчий етап включає читання книг (інших джерел), ведення записів прочитаного.

Роботу із джерелами треба починати з ознайомлювального читання, тобто проглянути текст, виділяючи його структурні одиниці. При ознайомлювальному читанні закладками визначаються ті сторінки, які вимагають уважнішого вивчення.

Залежно від результатів ознайомлювального читання обирається подальший спосіб роботи із джерелом. Якщо для вирішення поставленої задачі потрібно вивчити деякі фрагменти тексту, то використовується метод вибіркового читання. Якщо в книзі немає докладного змісту, слід звернути увагу на предметні та іменні покажчики.

Зрозуміло, що вміння таким чином працювати з текстом приходить далеко не одразу. Найкращий спосіб навчитися виділяти головне в тексті, усвідомлювати проблематичний характер тверджень, давати оцінку авторської позиції — це порівняльне читання, в ході якого студент знайомиться з різними думками стосовно якогось одного питання, порівнює вагомість і доказовість аргументів сторін і робить висновок про найбільшу переконливість тієї або іншої позиції.

Завершальний етап включає обробку здобутих матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури.

У рефераті студент має показати вміння самостійно працювати з книгою, творчо обробляти і оцінювати досліджуваний матеріал, а також стисло, логічно та аргументовано викладати думки з використанням загальнонаукової і спеціальної термінології. Відібраний для реферату матеріал має бути оброблений, систематизований і, згодом, правильно оформлений.

Оформлення і структура реферату

Суворих та конкретних правил його розробки немає, але бажано дотримуватися деяких рекомендацій по оформленню.

Обсяг реферату визначає сам референт.Оптимальним вважається обсяг у 10-15 сторінок друкарського тексту. Кількість сторінок залежить від об'єктивної складності розкриття теми і доступності літературних джерел. Формат паперу — А4, кегль — 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Поля: ліворуч — 3 см, справа — 1,5 см, зверху –2,0 см, знизу — 2,0 см.. Times New Roman, 14. Абзац 1,25 см.

Структура. Якість оформлення реферату значно підвищується, якщо він має титульний аркуш (співпадає з оформленням титульного аркуша до контрольної роботи, див. Додаток 1), зміст, короткий список використаної літератури, який розміщується на останній сторінці рукопису реферату.

На останній сторінці рукопису реферату ставиться підпис його автора і дата закінчення роботи.

Слід додати, що викладач може на свій розсуд скоректувати як форму, так і зміст підготовки реферату відповідно до конкретного завдання.

Критерії оцінки реферату

Приступаючи до написання реферату, здобувши багатий і різноманітний матеріал, студент має пам'ятати головне: якими вимогами потрібно керуватися, за якими критеріями оцінюватиметься робота людьми, які її читатимуть або слухатимуть (йдеться не про оцінку в балах!).

Звичайно реферати в рамках навчального процесу у вузі оцінюються за наступними головними критеріями:

· уміння підібрати наукову літературу по темі;

· інформаційна насиченість, новизна, оригінальність викладу питань;

· простота і дохідливість викладу;

· структурна організованість, логічність, граматична правильність і стилістична виразність;

· переконливість, аргументованість, практична значущість і теоретична обґрунтованість пропозицій і висновків, зроблених в рефераті.

Слід застерегти студентів від бездумного списування тексту, повного подання літературного джерела. Наукові праці є особливо складними при їхньому необдуманому представленні письмово, а важливо, щоб студент розумів матеріал реферату, осмислив його, наповнив особистою позицією, — інакше цей вид навчальної роботи не виконає своїх функцій.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Заочна форма навчання припускає, що значна частина навчальної роботи по всіх предметах планується на міжсесійний період.. Це веде до збільшення об’єму різних видів самостійної роботи студентів.

Контрольна робота є обов'язковим видом самостійної роботи студентів-заочників. Її виконання формує навчально-дослідницькі навики, закріплює вміння самостійно працювати з першоджерелами, допомагає засвоєнню важливих розділів курсу. Вона здійснюється студентом самостійно по більшості дисциплін, що ним вивчаються, і є формою проміжного контролю знань студентів згідно робочому навчальному плану і відповідно до вказівок кафедри. Тематика контрольних робіт і основна література по кожній з тем розробляється кафедрою. Пошук додаткової літератури, що дозволяє повніше розкрити окремі питання теми, студенти мають здійснювати самостійно.

Завдання для виконання контрольних робіт видаються студентам на попередній сесії.

Термін виконання та здачі контрольних робіт встановлюється до початку наступної сесії, але у будь-якому випадку не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Контрольні роботи, які не були здані за місяць до початку екзаменаційної сесії, до розгляду не приймаються.

Методист заочної форми навчання реєструє одержані контрольні роботи у відповідному журналі, передає викладачеві на рецензію і фіксує в журналі результати перевірки контрольної роботи. Оцінка виконання контрольної роботи студента фіксується письмово і повертається до методиста разом з роботою. Результати перевірених контрольних робіт оцінюються як "зараховано" або не "зараховано". Не зараховані контрольні роботи разом з рецензією повертаються студенту-заочнику на доопрацювання. Невиконання студентом до початку сесії визначених навчальним планом контрольних робіт виключає можливість участі його в заліково-екзаменаційній сесії.

З усіх змістовних питань, які виникають в ході виконання контрольної роботи, студент звертається до провідного викладача, а з організаційних питань представлення роботи, термінів і процедур звітності і оформлення — до методистів деканату.

 

КУРСОВА РОБОТА

Загальні правила

II курс

Як правило, теоретична робота. Має вид розширеного реферату з власними висновками. Обов'язкові постановка проблеми, формулювання мети і завдань. Обсяг роботи — 25-30 сторінок. Аналіз — не менше 10-15 літературних джерел, з яких підручників — не більш п'ятьох. Робота має складатися не менше ніж з двох глав. У першому розділі проблема розглядається в загальнопсихологічному плані, в другому розділі — прикладні аспекти предмету вивчення. Розділи закінчуються висновками.

III курс

Робота може містити як теоретичну, так і експериментальну, або іншу практичну частину. Є самостійним опрацюванням теми з елементами дослідження або власним експериментальним дослідженням. Обов'язковими є постановка проблеми дослідження, формулювання і обґрунтування предмету, об'єкту, цілей, завдань. Обсяг роботи — 30-35 сторінок. Аналіз не менше 15-20 літературних джерел, зіставлення викладених в них даних і тез. Власна точка зору автора роботи на проблему дослідження і дані, які стосовно неї існують. Робота має складатися не менше ніж з двох глав. Загальні висновки — обсягом не менше 1 сторінки.

IV курс

Робота, що містить як теоретичну, так і експериментальну або іншу практичну частину. Обов'язкові постановка проблеми дослідження, формулювання і обґрунтування предмету, об'єкту, цілей, завдань, гіпотези і методів дослідження. Обсяг роботи — 45-50 сторінок. Зіставлення даних різних теоретичних джерел (не менш 30) з експериментальними даними, що є в розпорядженні науки. Теоретичні і практичні висновки. Актуальність і практична значущість дослідження. Використання методик, які фіксують різні параметри. Кількісний і якісний аналіз одержаних результатів. Зіставлення одержаних результатів між собою і з літературними даними. Опис і аналіз результатів дослідження. Висновки і закінчення.

Оформлення

Курсова робота має бути оформлена (надрукована) на листах формату А4. Текст набирається шрифтом 14 через 1,5 інтервали. Сторінка має поля: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє і нижнє — 20 мм. Шрифт Times New Roman, 14. Абзац — 1,25 см. Нумерація крізна (перша сторінка не нумерується). Номер сторінки розміщують угорі, справа.

Вступ, початок окремих глав і висновки мають завжди починатися з окремої сторінки. Назви вступу, висновку і окремих глав відокремлюються від основного тексту пропуском в 3 інтервали, виділяються жирним шрифтом (літери прописні) і поміщаються в центрі без крапки в кінці. Назви параграфів відокремлюються від назви розділів пропуском в 1,5 інтервали, виділяються жирним шрифтом (літери рядкові) і поміщаються ліворуч на відстані абзацного відступу. (Приклади нумерації структурних компонентів курсової роботи, оформлення таблиць і малюнків див. в Додатках 3, 5, 6.)

Структура курсової роботи

Курсова робота (з урахуванням всіх особливостей і специфіки поставлених цілей і завдань) має типову структуру, яка може включати наступні елементи:

Титульний аркуш. (Аркуш не нумерується. Зразок титульного аркуша курсової роботи дається в Додатку 2. )

Зміст. (Зразок змісту курсової роботи дається в Додатку 3. )

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, позначаються основні характеристики роботи (проблема, мета, завдання, предмет, об'єкт, гіпотеза та ін.). Для того, щоб правильно сформулювати основні характеристики дослідження, необхідно відповісти на такі питання:

· При обґрунтуванні актуальності — чому цю проблему необхідно вивчати саме сьогодні?

· При виявленні проблеми дослідження — що треба вивчити з того, що раніше не було вивчене?

· При формулюванні мети дослідження — який результат ви маєте намір отримати?

· При визначенні об'єкту дослідження — що досліджуватиметься?

· При визначенні предмету дослідження — які нові сторони, аспекти об'єкту підлягають дослідженню?

· При висуненні гіпотези дослідження — яким із можливих шляхів слід йти, щоб досягти мети дослідження?

· При визначенні задач дослідження — що потрібно зробити, щоб мета була досягнута?

При розподілі тексту роботи на частини слід керуватися таким емпіричним правилом: вступ в курсовій роботі має складати не менше однієї сторінки. З практики виходить, що оптимальний розмір вступу — до 5% тексту. Те ж саме стосується висновку, але всі відхилення за обсягом мають робитися в меншу сторону. Решта обсягу роботи складає основну частину.

Основний текст. Курсові роботи на молодших курсах звичайно не передбачають експериментальної частини і виконуються в теоретичному ключі. В такому разі кількість структурних одиниць основного тексту (розділів, параграфів) залежатиме від глибини і детальності теоретичного аналізу, який здійснює студент. Зрозуміло, хоча робота носитиме чисто теоретичний характер, заголовки в такій роботі не можуть бути формальними типу "Теоретичний аналіз проблеми", вони мають відбивати конкретний зміст кожного розділу. Якщо склалося так, що розділ лише один, достатньо розділити весь текст тільки на параграфи.

Головний зміст курсових робіт на старших курсах, як правило, складається з декількох розділів.

Перший розділ за змістом є теоретичною частиною, яка має свій заголовок. Він може бути формальним ("Теоретичні передумови дослідження", "Теоретичний аналіз проблеми", "Огляд сучасних досліджень з проблеми" і тому подібне) або змістовним ("Конкретна проблема в трудах вітчизняних та закордонних вчених). Кращим є другий варіант.

Теоретична частина має містити літературний огляд. У ньому розкривається теорія досліджуваного питання, дається критичний аналіз літератури, подається позиція автора. Літературний огляд має завершуватися чітко сформульованим резюме, що містить короткі висновки і співставлення із заявленою у вступі проблемою. До тексту курсової роботи включаються лише відповідні обраній темі матеріали.

Є сенс у цьому розділі зупинитися десь на таких аспектах досліджуваного явища:

– позначення проблем, що розглядаються в науці з даного питання;

– визначення основних понять;

– основні наукові погляди на досліджуване явище в даній, і, можливо, в інших науках;

– функції явища;

– види явища;

– структура явища;

– зв'язок із іншими явищами;

– формування і розвиток явища (чинники, умови, механізми, етапи);

– прояв явища (ознаки, відмінність від інших явищ, нормальне і патологічне функціонування та інше) і тому подібне.

Остаточна структура першого розділу залежатиме від обраної теми, наявності і доступності літератури, взагалі структури роботи (наприклад, курсова, виконана без експериментального дослідження, передбачає детальніший аналіз теоретичних аспектів проблеми, ніж курсова, що включає експеримент). Проте більш-менш чітке визначення основних понять і опис існуючих підходів до проблеми є невід'ємною частиною будь-якого теоретичного огляду.

Другий розділ звичайно має назву "Організація і методи дослідження" або "Програма дослідження" і присвячується викладенню мети, задач, об'єкту, предмету, методів дослідження, включаючи статистичні. Гіпотези дослідження, якщо автор їх має, викладаються також в цій частині після опису задач дослідження. При необхідності описуються специфічні моменти в організації дослідження (основні етапи дослідження, психодіагностична процедура, якщо вона відрізняється від стандартної, спеціальні прилади, використані в дослідженні та інше). Далі — опис наукових результатів і виявлених закономірностей, а також їхнє обговорення і інтерпретація. Висновки мають бути співвіднесені з висунутою в дослідженні гіпотезою.

Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" і т.ін.

Закінчення (якщо воно необхідне)(1-3 сторінки).У закінченні підводяться підсумки проведеного дослідження, і дається рішення поставленої у вступі проблеми.

Список літератури. Список використаної літератури містить бібліографічну інформацію про застосовані при підготовці роботи літературні джерела. Список літератури складається в алфавітному порядку відповідно до стандарту (зразок оформлення літературних джерел подано в Додатку 4).

Посилання. Правила оформлення посилань мають відповідати ДСТу, тобто посилання можуть бути вказані на кожній сторінці у підрядковому вигляді (із нумерацією на кожній сторінці), або їх беруть у квадратні дужки зі вказівкою номерів відповідних літературних джерел, вказаних у кінці роботи в списку літератури. Номер сторінки вказаного джерела необхідно вказувати лише в разі точної цитати автора, укладеної в лапки. У вступі і висновку посилання на літературні джерела не робляться. Досить лише вказати в дужках після прізвища автора рік видання використаної літератури.

Додатки. Якщо це необхідно, робота може включати додатки. Додатки не входять до загального обсягу курсової роботи.

 

Порядок захисту

Терміни захисту курсових робіт встановлюються деканатом відповідно до календарного навчального плану. Курсова робота подається у певний термін до деканату ІІПО і за наявності позитивної письмової рекомендації і оцінки наукового керівника допускається до захисту.

Курсова робота захищається перед комісією, яка складається з 2-3 викладачів, до складу якої обов'язково входить науковий керівник.

Процедура захисту курсової роботи складається з:

– короткої доповіді студента про зміст роботи і головні висновки;

– відгуку наукового керівника про працю студента над темою.

Якщо студент добре підготувався до захисту і дав вичерпні відповіді на питання, врахував зауваження, що містяться у відгуку, а, можливо, відповів і на додаткові питання викладача, то остаточна оцінка курсової роботи може бути підвищена в порівнянні з первинною (попередньою) оцінкою рецензента, відображеною у відгуку.

При підготовці до захисту студент готує усний виступ не більше ніж на 8-10 хвилин. Виступ студента на захисті курсової роботи має:

· бути чітким і лаконічним;

· демонструвати його знання стосовно даної проблеми;

· містити основні тези курсової роботи, а також обґрунтування актуальності даної теми;

· висвітлити висновки і результати проведеного емпіричного дослідження (при його наявності).

Можна вказати наступні найзагальніші питання, які можуть бути поставлені в процесі захисту курсової роботи:

1. Чому ви обрали цю тему для свого дослідження? У чому полягає її актуальність?

2. Які цілі і задачі ви ставили в своєму науковому дослідженні? Що ви хотіли довести? Що нового ви взнали в додатковому матеріалі, який вивчається вами, у порівнянні з навчальною літературою?

3. На яких основних джерелах ви ґрунтувалися при написанні своєї курсової роботи? Що здалося вам цікавим в тій або іншій роботі, що конкретно ви використовували в своїй курсовій роботі? З ким з авторів ви згодні по ряду дискусійних питань, а з ким ні?

4. Які висновки і пропозиції за своєю темою дослідження ви зробили; який головний підсумок вашої роботи?

5. Чи збираєтеся ви продовжувати свої дослідження по даній темі в майбутньому? Якщо так, то в яких основних напрямах?

6. Чим вам можуть допомогти знання, одержані в даній галузі, у вашій подальшій науковій і практичній роботі?

ЗАКІНЧЕННЯ

Наприкінці необхідно відзначити, що будь-яка науково-дослідна робота пред'являє до суб'єкта дослідження дуже високі вимоги. Перш за все, це — ініціативність, організованість, творча заглибленість у проблему. Важливим є жадання пізнання наукової істини, прагнення до особистого і професійного розвитку.

У цьому методичному посібнику зроблено спробу короткого викладу найважливіших орієнтирів для написання традиційних науково-дослідних студентських робіт.

ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА

1. Батаршев А. В. Рефераты, контрольные и дипломные работы по психологии. Практические рекомендации по разработке и оформлению (для студентов, аспирантов, преподавателей, практических психологов). – М.: ТЦ «Сфера», 2002. –144 с.

2. Бюлетень ВАК України. Спеціальний випуск. – 2011. – № 9-10. – 48 с.

3. Войскунский А.Е. Научная информация в психологии: электронные ресурсы. – М.: РПО, 1997. – 76 с.

4. Гавриш Л.Н. Науково-дослідна діяльність студентів у вищих начальних закладах. – Полтава, 2004. – 44 с.

5. Ганзен В.А., Балин В.Д. Теория и методология психологического исследования. – СПб.: СПбГУ, 1991. – 76 с.

6. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учеб. пособие. – М.: МГУ, 1982. – 464 с.

7. Карандашев В.Н. Квалификационные работы по психологии: реферативные, курсовые и дипломные: Учеб.-метод. пособие. - М.: Смысл, 2002. – 80 с.

8. Умберто Эко Как написать дипломную работу. / Пер. с ит. Е. Костюкович. — М.: Книжный дом Университет, 2003. — 2 изд. — 240 с.

9. Штроо В.А. Как оформлять дипломные работы по психологии // Экспериментальная психология: Практикум: Учебное пособие для вузов / Под ред. С.Д. Смирнова, Т.В. Корниловой. – М.: Аспект Пресс, 2002. – С. 358374.

10. Эхо Ю. Письменные работы в ВУЗах: Практическое руководство для всех, кто пишет дипломные, курсовые, контрольные, доклады, рефераты, диссертации. – М.: Флинта, 1997. – 240 с.

ДОДАТОК 1.

Контрольна робота

З _____________________________________

^{(назва навчальної дисципліни)}

_____________________________________________________

^{(назва теми)}

 

 

Виконав (ла) ___________

^(ПІБ)

Курс

Спеціальність

Форма навчання

Викладач ___________

^(ПІБ)

 

 

Одеса 20_____р.

ДОДАТОК 2.

КУРСОВА РОБОТА

 

_____________________________________________________

^{(назва теми без кавичок)}

 

 

 

Виконав(а) ___________________

^(ПІБ)

Курс

Спеціальність

Форма навчання

Науковий керівник ______________

^(ПІБ)

 

Дата здачі:_______________

 

Дата захисту:_____________

 

Оцінка:__________________

 

Одеса 20_____р.

ДОДАТОК 3.

ЗМІСТ

 

ВСТУП	С.
РОЗДІЛ I. ПРОБЛЕМА КОНФЛІКТУ В ТРУДАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ПСИХОЛОГІВ
1.1 Конфлікт як психологічна проблема
2.1
2.2
……..
РОЗДІЛ 2.
2.1
2.2
…..
ВИСНОВКИ (ЗАКЛЮЧЕННЯ)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ДОДАТОК 4.

ДОДАТОК 5.

 

Таблиця 1.1

^{(перша таблиця першого розділу)}

ДОДАТОК 6.

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

1. РЕФЕРАТ

1.1 Основні етапи роботи над рефератом

1.2 Оформлення й структура реферату

1.3 Критерії оцінки реферату

2. КОНТРОЛЬНА РОБОТА

2.1 Оформлення контрольної роботи

2.2 Структура контрольної роботи

2.3 Критерії оцінки контрольної роботи

3. КУРСОВА РОБОТА

3.1 Мета й завдання виконання курсової роботи

3.2 Послідовність виконання курсової роботи

3.3 Система вимог по виконанню курсової роботи

3.4 Критерії оцінки курсової роботи

3.5 Порядок захисту

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова запроваджено модульну систему організації навчального процесу, що ставить студентів перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом всього академічного року. Запровадження системи кредит-годин в межах Болонського процесу вимагає посилення самостійної і дослідницької роботи студентів. Без неї важко оволодіти глибоко і повно великим і складним навчальним матеріалом і навчитися постійно вдосконалювати свої знання і перевіряти їх на практиці.

Організація самостійної роботи студентів має на меті закріплення і розширення знань і вмінь, одержаних на аудиторних заняттях, читання і засвоєння основної і додаткової літератури з дисциплін, що ними вивчаються, розвиток пізнавальних здібностей і творчої активності та ініціативності студентів. Різні форми самостійної роботи надають навики організованості, самодисципліни, готовності повсякденно і планомірно працювати над підручниками і навчальними посібниками, першоджерелами і періодичною літературою.

Як форми звіту про самостійну роботу можуть виступати:

§ результати поточного контролю знань на практичних заняттях на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення або доповіді;

§ результати виконання контрольних робіт;

§ результати виконання різних видів самостійної роботи (конспект, реферат, есе, анотація та ін.);

§ захищені курсові і дипломні роботи;

§ звіт про проходження практики;

§ публікації робіт за рішенням кафедри, факультету в наукових, науково-популярних, навчальних виданнях, статті, тези виступів.

 

РЕФЕРАТ

За весь час навчання студенти досить часто пишуть і оформляють реферати, саме така робота є базою для підготовки курсових і дипломних робіт.

Реферат — короткий виклад (огляд) змісту однієї або декількох наукових робіт або книг з певної тематики. Найчастіше складають інформативний реферат, який якнайповніше розкриває зміст теми, основні теоретичні та фактичні відомості. Розширений, або зведений (за декількома джерелами, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість робіт з одної темі, викладені у вигляді добре структурованого тексту.

Реферат — перший ступінь на шляху освоєння навиків проведення науково-дослідної роботи, оскільки він є однією з початкових форм подання наукових результатів письмово. Це робота теоретичного характеру із джерелами інформації по аналізу, порівнянню і узагальненню даних, одержаних іншими дослідниками обраної темі. Важливо, що в процесі написання реферату формується власний погляд на проблему.

Основні етапи роботи над рефератом

Робота над рефератом принесе користь його авторові, а сам реферат може викликати зацікавленість — однокурсників, викладачів тощо, — якщо студент поставиться до його підготовки серйозно, дотримуючись усіх необхідних вимог.

В організаційному плані написання реферату є процесом, розподіленим в часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і завершальний.

Підготовчий етап містить пошуки літератури з певної теми, коли використовуються різні бібліографічні джерела; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для подальшої роботи над темою. Приступати до підбору і вивчення наукових джерел необхідно після ознайомлення і з'ясування основних ідей, проблем і тез по темі реферату. Література може бути рекомендована керівником роботи або підібрана самим студентом.

Джерелами інформації можуть стати:

• підручники і навчальні посібники з даної проблеми і книги з тематики, близької до змісту роботи. В них можна знайти складену авторами прикнижкову бібліографію;

• наукові роботи;

• довідники, енциклопедичні словники;

• періодичні видання, реферативні журнали;

• бібліотечні каталоги, предметні покажчики.

Серед них має бути література за останні 5 років, а також публікації, які не втратили своєї актуальності і значущості.

Виконавчий етап включає читання книг (інших джерел), ведення записів прочитаного.

Роботу із джерелами треба починати з ознайомлювального читання, тобто проглянути текст, виділяючи його структурні одиниці. При ознайомлювальному читанні закладками визначаються ті сторінки, які вимагають уважнішого вивчення.

Залежно від результатів ознайомлювального читання обирається подальший спосіб роботи із джерелом. Якщо для вирішення поставленої задачі потрібно вивчити деякі фрагменти тексту, то використовується метод вибіркового читання. Якщо в книзі немає докладного змісту, слід звернути увагу на предметні та іменні покажчики.

Зрозуміло, що вміння таким чином працювати з текстом приходить далеко не одразу. Найкращий спосіб навчитися виділяти головне в тексті, усвідомлювати проблематичний характер тверджень, давати оцінку авторської позиції — це порівняльне читання, в ході якого студент знайомиться з різними думками стосовно якогось одного питання, порівнює вагомість і доказовість аргументів сторін і робить висновок про найбільшу переконливість тієї або іншої позиції.

Завершальний етап включає обробку здобутих матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури.

У рефераті студент має показати вміння самостійно працювати з книгою, творчо обробляти і оцінювати досліджуваний матеріал, а також стисло, логічно та аргументовано викладати думки з використанням загальнонаукової і спеціальної термінології. Відібраний для реферату матеріал має бути оброблений, систематизований і, згодом, правильно оформлений.