Чотири фази в розвитку маркетингу.

Давід Куртц виділяє чотири ери в історії маркетингу: 1) ера виробництва; 2) ера продажу; 3) ера маркетингу; 4) ера взаємовідносин.

1. Ера виробництва, або ера пасивного маркетингу: 20-ті рр ХХ ст. Розвиток масового виробництва і домінування попиту над виробництвом.

Цей етап характеризується основною думкою про те, що хороший продукт може сам себе продати. Єдиною умовою комерційного успіху є ефективне виробництво якісної продукції. Характерним для цього етапу є нестача виробничих потужностей та активний попит. Апогеєм реформи виробництва став перехід на конвеєрну лінію. Складальний конвеєр сприяв економії та зростанню виробництва. Маркетингові комунікації на цьому етапі не застосовувалися, оскільки єдиним важелем просування товару вважали його якість. Указаному етапу притаманне ігнорування вивчення ринку, потреб споживачів, товарів конкурентів, а реалізація продукції має масовий характер.

2. Ера продажу: 1930-1950 рр. Наукова-технічна революція забезпечила потік товарів з нормальним попитом. Зміна попиту – виробництвом.Зростає споживчий ринок. Приходить усвідомлення того, що товари потрібно продавати. Стратегії – особисті продажі і реклама товару.

Економічні труднощі 20-х і 30-х років спричинили появу нового кредо: орієнтації на збут. Продукцію, що випускається, потрібно продавати, і, якщо достатнього попиту немає, то його потрібно створити за допомогою активної політики збуту. Як і раніше, приділяючи увагу процесу виробництва, підприємці, проте, почали усвідомлювати факт, що продукти не можуть продаватися самі по собі. У той час головною запорукою успіху вважалась інтенсифікація зусиль із реалізації виробленої продукції. Споживач проінформований про наявність на ринку товарів-аналогів, тому основна увага приділяється переконанню потенційних покупців, у центрі комерційного успіху постає торговий агент, як запорука успішних результатів діяльності. У вказаний період поняття "продаж" і "маркетинг" не розділяють, проте він започаткував появу перших інструментів із просування товарів.

3. Ера маркетингу: 1950-1970 рр. Ефективне виробництво і просування не гарантують купівлю товару. Завдання – створення концепцій виходу на ринок. Маркетинг – вирішальний фактор досягнення успіху. Основну роль відіграє реклама, засоби просування й маркування, більшого значення почали надавати проблемам відмінності своєї продукції від продукції конкурентів.

Цей етап характеризується переходом від ринку продавця, з великою кількістю покупців обмеженого набору товарів і послуг, до ринку покупця з розмаїттям запропонованих продуктів для споживання. Таким чином, перед компаніями постало завдання не тільки виробляти та продавати товари, а й створювати певну концепцію їх виходу на ринок. У 1940 р. вперше "Дженерал Електрік" оголосила про нову філософію управління, маркетингова концепція здобула домінуючу позицію. Маркетинг і продаж перестали бути словами синонімами. Маркетинг вже не відіграє допоміжну роль і стає вирішальним фактором досягнення успіху; компанії виділяють значні бюджети для створення відділів маркетингу, які мають за мету покращення показників діяльності компанії. Саме цей етап знаменується широким застосуванням маркетингових комунікацій, коли основну роль у діяльності стала відігравати реклама, засоби просування й маркування, більшого значення почали надавати проблемам відмінності своєї продукції від продукції конкурентів.

4. Ера стратегічного маркетингу і взаємовідносин: 80 рр. ХХ ст. Пошук нових шляхів просування продукції. Здійснення комунікації з клієнтом. Завдання – визначити реальні потреби споживачів. Дослідження споживчої поведінки, пошук впливу на неї. Здійснюється орієнтація на всіх учасників ринкового процесу. Концепція «соціо-маркетингу» - усвідомлення балансу цілей організації, потреб споживачів та довгострокових інтересів суспільства, з урахуванням зростання добробуту всіх його членів. Концепція «інтегрованого маркетингу» - поєднує маркетинг збуту, закупівель і суспільний маркетинг (звязки з громадськістю).

Цей етап розпочався внаслідок трансформації споживчої орієнтації, характерної для ери маркетингу. Прагнення компаній націлені на пошук нових інноваційних можливостей щодо просування. Сучасний маркетинг потребує набагато більшого, ніж створення товару, що задовольняє потреби клієнта. Фірми мають здійснювати комунікацію зі своїми клієнтами. Характерною для цього етапу є підвищена увага для встановлення й підтримки сталих стосунків із покупцями, посередниками, партнерами. Маркетинг лояльності, ставлячи клієнтоорієнтованість на вищий щабель, переконує в цінності довгострокових, взаємовигідних стосунків між покупцем і продавцем. Ідеться про встановлення діалогу з клієнтом, чию поведінку постійно аналізують, що дозволяє максимально задовольняти його потреби.

 

Принципи, цілі, завдання маркетингу

Маркетинг — соціальний і управлінський процес, за допомогою якого окремі особи і групи осіб задовольняють свої нестатки і потреби завдяки створенню товарів і споживчих цінностей і обміну ними.

Ф. Котлер і Г. Армстронг

Маркетинг як наука і як специфічна сфера діяльності в умовах ринкових відносин і демократії ґрунтується на таких принципах: 1) демократичності (вільного вибору мети, сфери і напрямків діяльності та розвитку); 2) «споживач завжди правий» (відкритість до споживача, пристосування до його потреб та побажань і, головне, активне формування цих потреб та побажань); 3) альтернативізму (наявність широкого кола можливих варіантів вибору); 4) комерційності (спрямованість на кінцевий результат діяльності підприємства); 5) науковості (застосування новітніх наукових досягнень у вирішенні маркетингових проблем); 6) технологічності (всебічне та комплексне використання існуючих методологій для досягнення поставленої мети).

Цілі маркетингу

1) надання широкого вибору товарів та послуг; 2) підвищення якості життя; 3) зростання виробництва, зайнятості і збагачення населення; 4) завоювання частки ринку і забезпечення росту обсягів збуту; 5) вдосконалення маркетингових структур управління збуту; 6) застосування нових методів дослідження ринку та поведінки споживачів.

Стратегічні та тактичні завдання маркетингу:

Основні стратегічні завдання:

►визначення стратегії поведінки фірми на ринку;

►вибір і освоєння цільових ринків;

►створення нових товарів, збутових і комунікаційних маркетингових систем.

Основні тактичні завдання:

►виявлення існуючих і потенційних бажань споживачів та попиту на товар і на цій основі обґрунтування доцільності їх виробництва;

►організація НДДКР з урахуванням вимог ринку для створення нової продукції, її модифікації, узгодження її споживчих властивостей з потребами ринку;

►планування й координація виробничої, збутової й фінансової діяльності ринку з урахуванням умов ринку;

►організація та вдосконалення системи й методів збуту продукції;

►реалізація маркетингової політики ціноутворення;

►здійснення заходів щодо маркетингових комунікацій;

►аналіз маркетингової діяльності.

Завдання маркетингу: 1. Дослідження, аналіз і оцінка потреб реальних і потенційних споживачів продукції фірми в областях, що цікавлять фірму. 2. Маркетингове забезпечення розробки нових товарів і послуг фірми. 3. Аналіз, оцінка та прогнозування стану і розвитку ринків, на яких оперує або буде оперувати фірма, включаючи дослідження діяльності конкурентів. 4. Формування асортиментної політики фірми. 5. Розробка цінової політики фірми. 6. Участіе у формуванні стратегії і тактики ринкової поведінки фірми, включаючи розробку цінової політики. 7. Збут продукції та послуг фірми. 8. Комунікації маркетингу. 9. Сервісне обслуговування.

Маркетинг комплексний підхід до вирішення проблем вивчення, формування і задоволення потреб особистості, що постійно змінюються, а також до забезпечення взаємовигідних відносин між суб´єктами ринку в процесі взаємодії. Сутність маркетингу, полягає в забезпеченні надійного взаємозв´язку всіх елементів цілісної системи на шляху слідування товару від виробника до споживача. Об´єднання таких елементів, як товар (послуга), ціна, просування, ринок, споживач та продавець в єдину комплексну систему переводять маркетинг у статус ведучої управлінської системи в сучасному світі підприємництва.

Маркетинг — це комплексний підхід до вирішення питань вивчення, формування і задоволення потреб споживачів, що постійно змінюються, а також забезпечення взаємовигідних відносин між суб´єктами ринку в процесі взаємодії.

Відповідно до характеру попиту виділяють декілька типів маркетингу: конверсійний — направлений на подолання негативного відношення споживачів до товару; стимулюючий — пов'язаний із стимулюванням попиту споживачів; розвиваючий — виявленням потенційного попиту і визначенням засобів його задоволення. Далі йде ремаркетинг, завданням якого є пожвавлення старого виробництва в рамках певної структури попиту. Підтримуючий маркетинг спрямований на збереження обсягів попиту, демаркетинг — на їх зниження, тому що попит перевищує виробничі можливості, а синхромаркетинг — на регулювання попиту при його коливаннях. Нарешті, протидіючий маркетинг, мета якого — ліквідація ірраціонального попиту. Кожен з видів передбачає конкретну програму, направлену на досягнення певної маркетингової цілі.

 

Маркетинг-мікс.

Маркетинг-мікс або ко́мплекс ма́рке́тингу — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку.

У 1948 р. Джеймс Каллітон: «маркетингові рішення повинні бути результатом певного рецепту». У 1953 р. президент Американської асоціації маркетингу Нейл Борден назвав такий рецепт «маркетинг-міксом». У 1960 р. відомий маркетолог Джером МакКарті запропонував класичне визначення маркетинг-міксу з «чотирма P».

В комплекс маркетингу, як правило, входять 4 елементи («концепція 4Р»): продукт, ціна, доставка продукту споживачеві та просування продукту.

Товар (product) — це головний елемент комплексу маркетингу. Розкривається через такі категорії: упаковка, асортимент, якість, торгова марка, післяпродажне обслуговування, сервіс, можливість повернення, обміну тощо;

Ціна (price) розглядається з погляду підходів до цін:

прейскуранти, знижки, націнка, терміни виплати, кредит, умови платежу;

Ціна встановлюється таким чином, щоб сприяти продажу і водночас забезпечувати певний дохід підприємству.

Місце (place) — це дії, які здійснює підприємство для забезпечення доставки товару цільовій групі споживачів у потрібне місце і час. Його характеризують такі категорії:

канали збуту, рівні збуту, форма релізу, транспортування, складський запас,

розміщення, підготовка торгового персоналу та ін.

Просування (promotion) — створення інформаційних взаємозвязків підприємства зі своїм цільовим ринком (споживачами). Тут мається на увазі:

звязок з громадськістю, реклама, виставки, персональний продаж, стимулювання збуту, PR, метод прямого продажу та ін.

За Блумзом та Бітнером - розширена модель маркетинг-міксу (використовується для сфери послуг) — включає додаткові компоненти:

людей (англ. people) — усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;

процеси (англ. process) — процедури та процеси, які визначають споживання послуг (англ. customer management processes);

фізичну наявність (англ. physical evidence) — визначає здатність надати послугу, а також визначає середовище, у якому послуга надається.

Всі елементи комплексу взаємопов'язані й оцінка продукту при виборі здійснюється по всім компонентам комплексу. Кожний з елементів включає самостійний комплекс заходів, реалізація яких формує відповідну політику в комплексі маркетингу.

Оптимальний маркетинг-мікс комбінація маркетингових інструментів, завдяки якій забезпечується досягнення окреслених цілей за раціонального використання наявних коштів бюджету маркетингу.

Відносна значущість кожного окремо взятого елемента маркетингу залежить від різних чинників, таких як тип організації, вид товару, поведінка споживачів.

 

Види маркетингу.

Залежно від орієнтації маркетингової діяльності розрізняють:

- маркетинг, орієнтований на продукт (послугу); - маркетинг, орієнтований на споживача;- змішаний маркетинг.

Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги як основ

ного інструменту виробничої діяльності. Головне завдання маркетингу: поліпшення якості, товарних характеристик і властивостей продукту (послуги).

Маркетинг, орієнтований на споживана (маркетинг споживача), означає надання переваги споживчій вартості товарів з метою задоволення не лише фізичної, але й духовної потреби (тобто бажання споживача придбати не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена). Головне завдання маркетингу: вивчення споживача, його побажань, спонукань, пріоритетів, а також умов і факторів їх формування і розвитку.

Змішаний маркетинг (комбінований маркетинг) — поєднання двох попередніх видів маркетингу; використовує підходи та інструментарій обох попередніх видів і застосовується у підприємницькій діяльності переважно в умовах розвинутих ринкових відносин. Його структура визначається метою і завданнями підприємництва, а також впливом навколишнього середовища.

Залежно від мети та результатів маркетингової діяльності маркетинг поділяють на комерційний і некомерційний.

Комерційний маркетинг (маркетинг прибуткових організацій) — маркетингова діяльність організацій (фірм, підприємств), метою яких є отримання доходу (прибутку).

Некомерційний маркетинг (маркетинг неприбуткових організацій — шкіл, університетів, лікарень, музеїв) пов´язаний головним чином зі створенням позитивної суспільної думки відносно конкретної організації.

За ступенем координації маркетингових функцій, що виконуються на підприємстві, маркетинг є інтегрований і не інтегрований.

При інтегрованому маркетингу функції, які виконуються на підприємстві, узгоджені, тісно пов´язані, організаційно об´єднані в один комплекс і підпорядковані існуючій стратегії розвитку.

У разі не інтегрованого маркетингу всі функції маркетингової діяльності на підприємстві виконуються розрізнено різними підрозділами (відділами збуту, ціни, реклами тощо).

Залежно від основних об´єктів уваги і способів досягнення кінцевої мети розрізняють виробничий, товарний, збутовий (торговельний) і ринковий маркетинг.

Виробничий маркетинг — процес виробництва вважається основним способом досягнення комерційного успіху на ринку. Метою є отримання прибутку за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження собівартості продукції та ефективного використання ресурсів.

Товарний маркетинг — це маркетинг, що зосереджує увагу підприємця на якості, функціональних характеристиках товару, тобто товарній політиці як на основному інструменті досягнення комерційного успіху. Мета: отримання прибутку за рахунок поліпшення якості, властивостей, характеристик і конкурентоспроможності товарів.

Збутовий маркетинг — вид маркетингу, що використовує систему методів реалізації товарів і послуг як основний спосіб досягнення комерційного успіху на ринку. Мета: отримання прибутку за рахунок активного збуту і використання прогресивних методів торгівлі.

Ринковий маркетинг — вид маркетингу, що зосереджує увагу підприємця на більш якісному і повному задоволенні потреб ринку як на основному інструменті досягнення комерційного успіху. Мета: отримання прибутку за рахунок орієнтації на споживача, задоволення його потреб та побажань, а також координації виробничої та збутової діяльності.

Залежно від періоду часу, на який розробляється маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний і тактичний (оперативний, операційний) маркетинг.

Стратегічний маркетинг базується на постійному і системному аналізі потреб ринку з метою розробки ефективних товарів (послуг), призначених для конкретних груп покупців, що мають придбати особливі властивості, якими товар відрізнятиметься від товарів-конкурентів, і таким чином створення виробнику стійких конкурентних переваг. Мета стратегічного маркетингу — відслідковувати еволюцію заданого ринку і виявляти різноманітні існуючі або потенційні ринки та їх сегменти на основі аналізу потреб, які потрібно задовольнити. Процес стратегічного маркетингу має середньо і довготермінові рівні планування.

Завдання стратегічного маркетингу: уточнення місії фірми, визначення цілей та завдань, розробка стратегії розвитку підприємства і забезпечення збалансованості структури його товарного портфелю.

Тактичний маркетинг — активний процес з короткотерміновим плануванням, спрямований на вже існуючі ринки. Це класичний комерційний процес отримання запланованого обсягу продажу шляхом використання тактичних засобів. Він опирається на програми просування товарів, ціноутворення, продажу і комунікації, в результаті яких цільова група споживачів повинна дізнатися про відмінні властивості товарів, які пропонуються, і оцінити їх і ті позиції, на які товари «претендують».

Основна мета тактичного маркетингу — генерація доходів від продажу, тобто цільовий оборот. Це означає продавати і отримувати замовлення на покупку шляхом використання найефективніших методів продажу при одночасній мінімізації витрат.

Завдання тактичного маркетингу: організація збуту, продажу і політики комунікації для інформування потенційних покупців та демонстрації відмінних властивостей товару при зниженні витрат на пошук покупців

Залежно від охоплення ринку розрізняють:

масовий, диференційований, цільовий (концентрований) та індивідуальний маркетинг.

Масовий маркетинг — характеризується масовим виробництвом і маркетингом одного товару, призначеного одразу для всіх покупців.

Орієнтується на широкий споживчий ринок із використанням одного базового плану маркетингу, сегментацію ринку не виконують. Його доцільно застосовувати на однорідному ринку, де всі споживачі виявляють інтерес до одного товару й однаково реагують на маркетингові заходи, які провадяться.

Головна мета масового маркетингу — максимізація збуту, за рахунок чого суттєво зменшуються витрати на виробництво і збут одиниці товару. Це дає змогу підприємству знижувати ціну на товар і гнучко вести цінову конкуренцію. Але слід пам´ятати, що потреби певних сегментів при цьому можуть залишатись незадоволеними.

Диференційований маркетинг — характеризується виробництвом і маркетингом кількох товарів із різними властивостями, призначених для всіх покупців, хоча розраховані на різні смаки. Диференційований маркетинг передбачає охоплення декількох сегментів ринку і розроблення для кожного з них окремого комплексу маркетингу, що дозволяє підприємству зменшити рівень ризику і негативні економічні наслідки в разі невдачі на певному сегменті.

Головна мета диференційованого маркетингу — ретельне підкреслення відмінностей товарів на кожному сегменті й підтримка їх образу. Це потребує значних додаткових витрат на створення модифікацій виробів та освоєння виробництва нових товарів, реалізацію їх численними каналами збуту, рекламу різних марок та моделей товарів. Тому підприємству потрібно постійно зіставляти додаткові витрати й додаткові доходи від реалізації товарів на різних сегментах ринку.

Цільовий (концентрований) маркетинг сконцентрований на виробництві і маркетингу товарів, розроблених спеціально для певних визначених ринкових сегментів.

Цільовий маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, який спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента. Він ефективний насамперед для невеликих або спеціалізованих підприємств, які виробляють товари конкретного призначення у невеликій кількості.

Головна мета цільового маркетингу — задоволення потреб цільового ринку якомога краще за конкурентів. Якщо обраний сегмент ринку не виправдає надій, то підприємство зазнає значних збитків.

Індивідуальний маркетинг (маркетинг під замовлення, маркетинг віч-на-віч) — характеризується виробництвом і маркетингом різних модифікацій товарів, розроблених спеціально для кожного споживача.

Індивідуальний маркетинг спрямований на пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і бажань окремих споживачів.

Залежно від рівня завдань, що виконуються, розрізняють макромаркетинг і мікромаркетинг.

Макромаркетинг — маркетингова діяльність щодо широкого кола товарів і послуг або сфер діяльності на рівні об´єднання підприємств або на рівні держави.

Мікромаркетинг — форма цільового маркетингу, практика пристосування товарів і маркетингових програм до нестатків і потреб чітко визначених і досить вузьких географічних, демографічних і поведінкових сегментів.

Y Залежно від виду продукції розрізняють маркетинг товарів і маркетинг послуг.

V Маркетинг товарів — процес організації ефективних продажів і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності різного профілю підприємств залежно від особливостей продукції, що випускається.

Маркетинг послуг — це спрямована на споживача та прибуток фірми діяльність, результатом якої є задоволення потреб у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті.

Розвиваючий (креативний) — вид маркетингу, що має функції оцінювання потенційного ринку і перетворення прихованого попиту на реальний шляхом розробки нових ефективних товарів. Розвиваючий маркетинг використовується у разі прихованого попиту.

Синхромаркетинг — вид маркетингу, завданням якого є пошук способів згладжування (регулювання) коливань попиту за допомогою гнучких цін, методів просування та інших інструментів маркетингу. Синхромаркетинг застосовується у разі нерегулярного попиту.

Ремаркетинг — вид маркетингу, спрямований на відновлення попиту за допомогою творчої перебудови маркетингового підходу, тобто шляхом переходу на інший цільовий ринок, зміни характеристик товару, використання більш ефективних засобів просування тощо. Ремаркетинг використовується у разі спадаючого попиту.

Стимулюючий — вид маркетингу, завданням якого є відшукання способів узгодження властивих товару переваг з потребами та інтересами потенційних споживачів, щоб змінити їх байдуже відношення до товару. Застосовується при відсутньому попиті. Спрямований на подолання можливих причин повного незнання споживачами можливостей товару, усунення перешкод до його розповсюдження тощо.

Протидіючий — вид маркетингу, спрямований на переконання людей відмовитись від споживання шкідливих товарів шляхом різкого підвищення цін, обмеження їх доступності в поєднанні з дискредитуючою інформацією. Використовується у разі нераціонального (ірраціонального) попиту.

Підтримуючий — вид маркетингу, який передбачає підтримку існуючого рівня попиту незважаючи на зміни уподобань споживачів і посилення конкуренції. Підтримуючий маркетинг застосовується при повноцінному попиті.

Демаркетинг — вид маркетингу, завданням якого є відшукання способів тимчасового або постійного зниження попиту з метою ліквідації низки негативних ринкових явищ. Використовується у разі надмірного попиту.

 

52. Соціомаркетинг і концепція інтегрованого маркетингу.

Некоммерческий маркетинг – маркетинг, осуществляемый организациями и отдельными лицами, которые действуют в общественных интересах или выступают за какую-либо идею и не стремятся к получению финансовой прибыли. Некоммерческий маркетинг осуществляется такими организациями, как агентства по оказанию социальной помощи или благотворительные группы, а также участвующими в выборах политиками. При некоммерческом маркетинге может осуществляться пропаганда идей (например, прав человека), товаров и услуг, но чаще всего он проводится в рамках таких социальных программ, как безопасность на дорогах, охрана окружающей среды, ограничение продажи оружия, экономия энергии.

В наиболее законченном виде эта позиция представлена социальным маркетингом, под которым понимают целенаправленное распространение информации для изменения социальных установок. Примерами могут служить кампании по бережному обращению с питьевой водой или по экономии электроэнергии в домашнем хозяйстве или на транспорте. Спортивное движение «Делай с нами …», акции солидарности типа «Хлеб для мира» также попадают в эту категорию. Цели социомаркетинга в конце концов направлены на улучшение жизни общества. Инициаторами и организаторами его могут быть государственные органы, например: федеральное министерство здравоохранения, организация потребителей, а также частные организации, например, гражданские инициативы, объединения по интересам и др. Социомаркетинг ориентирован, прежде всего, на распространение или изменение общественных установок, в то время как коммерческий и некоммерческий, как правило, учитывают интересы организации как таковой.

Маркетинг развивается так же, как и другие сферы хозяйственной деятельности. В индустриальную эру применялись два основных вида маркетинга:

• маркетинг, ориентированный на продукт, на изделие или услугу;
• маркетинг, ориентированный на потребителя, на особую клиентуру, на заранее определенные группы потребителей.

Первый вид. Маркетинг, ориентированный на продукт (на изделие или услугу). Если ваше предприятие выпустило прекрасный продукт или может предоставить потребителям превосходнейший по качеству вид услуг, то можно считать работу сделанной лишь наполовину, но не более того. Внедрение нововведения на рынок можно считать завершенным только в том случае, когда кто-то другой, за пределами вашего предприятия, высоко оценит сделанное вами, посчитает изготовленный товар или услугу ценной и значимой для своих нужд. Такое отношение к вашей работе может проявиться только в том, что этот кто-то купит изделие вашей фирмы. Купить же можно только то, о чем по крайней мере знаешь; в чем разбираешься, чьи достоинства тебе известны; что ты знаешь, как можно применить или использовать; от чего ты получишь удовлетворение, сможешь отблагодарить самого себя.

Традиционная последовательность производства и реализации продукта:

1. Изготовление продукта: разработка продукта; покупка материалов; выпуск.
2. Реализация продукта: ценовая политика; продажа; реклама и продвижение; распределение; обслуживание.

Второй вид. Маркетинг, ориентированный на потребителя. Самое важное обстоятельство, которое вы должны знать: что именно покупают отдельные потребители. Знания и информация о рынке, полученные в рамках традиционного подхода к маркетингу, у вас, как правило, не из «первых рук». Обычно это статистические отчеты и сборники или какие-то специальные исследования, проведенные экспертами по чьей-либо просьбе. Главная сложность здесь заключается в том, что маркетинг — трудноосязаемая категория. Если у вас есть продукт, изделие, вы (или потребитель) можете его пощупать, понюхать, измерить, оценить каким-то иным образом. Когда речь идет о маркетинге, об изучении нужд и запросов потребителей, мы имеем дело с тем, что не поддается измерению или оценке традиционными, всем известными способами. Тем не менее с этим придется мириться и учиться использовать экспертные и вероятностные методы.

Последовательность создания продукта, удовлетворяющего нужды и запросы потребителя:

1. Определение неудовлетворенной потребности: сегментация рынка, изучение нужд и запросов потребителей; выбор целевого сегмента; позиционирование продукта.
2. Создание ценности для потребителя: разработка продукта; создание услуги; ценовая политика; покупка материалов и выпуск продукта; сбыт и обслуживание.
3. Информирование потребителя о созданной ценности наем сбытового персонала; продвижение продукта; реклама.

Третий вид. Совмещение двух видов в одном, или интегрированный маркетинг. Маркетинг, ориентированный и на продукт, и на потребителя одновременно, направленный на всемерное снижение риска для предприятия, называется интегрированным маркетингом. удовлетворять тех, кого что-то не устраивает в предлагаемом ассортименте изделий и услуг.

Интегрированный маркетинг — это продвижение продукта на рынке, основанное на предвидении будущих нужд и предпочтений потребителей, изменений в структуре потребительских предпочтений и заблаговременной адаптации продукта в соответствии с этими запросами при одновременном учете в высшей степени индивидуализированных запросов различных групп потребителей (сегментов рынка) в различных регионах.