Специфічні ознаки інвестиційних проектів.

Важливо розуміти, що інвестиційний проект повинен не вирішувати окрему задачу (сприяти досягненню будь-якої однієї цілі), а забезпечувати економічне, технічне і соціальне просування фірми, підвищення її конкурентної позиції.

Реалізація цілей інвестиційних ресурсів у виробництво передбачає формування сукупності ізольованих чи взаємопов’язаних інвестиційних проектів.

Інвестиційний проект – захід, що припускає певні вкладення капіталу з метою отримання доходів в майбутньому. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування.

Спільним для всіх інвестиційних проектів є інвестиційне лагу(затримка) між моментом початку інвестування і моментом отримання прибутку.

Класифікація інвестиційних проектів здійснюється за такими ознаками:

1.За об’єктами інвестицій: *фінансові – це вкладання коштів в інструменти фондового ринку; *реальні – вкладання коштів у виробництво, шляхом нового будівництва, реконструкції, модернізації, підтримки виробництва; *інтелектуальні – вкладання коштів в нематеріальні активи.

2.За напрямками використання активів: *споживчі – це вкладення заощаджень, предмети особистого або сімейного довгострокового користування. Безпосередньо не пов’язані з отриманням прибутку, але можуть брати участь в інвестиційному процесі в якості гарантії, застави, способу захисту від інфляції; *паперові(фіктивні) – вкладення коштів в ЦП, які не тільки приносять дохід, але і гарантують певний рівень безпеки сплати; *підприємницькі – вкладення коштів в будь-який вид виробничої або комерційної діяльності.

3.За напрямками інвестування: *прямі(у виробничі фонди); *портфельні(у сукупність ЦП); *венчурні(інноваційні)(у наукомісткі високо ризикові виробництва); *мегаполіси(у спеціальні або вільні економічні зони, капітал яких працює на пільгових умовах); *галузеві і регіональні(суб’єктами інвестування є міністерства або місцеві органи влади); *міжнародні(на основі м/н угод, як правило, з участю м/н фінансово-кред. організацій.

4.За розміром інвестицій: *великі; *середні; *дрібні.

5.За мотивацією(прибутковістю): *вимушені; * проекти, що забезпечують позицію на ринку; *з метою скорочення витрат, збільшення доходів; *з метою одержання надприбутків.

6.За рівнем ризику: *без ризикові; *з мінімальним ризиком; *з середнім ризиком; *високо ризикові; *авантюрні.

7.За рівнем технологічної готовності: *зародковий; *попередній(передінвестиційний); *готовий до будівництва або експлуатації; *той, що потребує розширення виробництва, реконструкції або техпереозброєння; *той, що потребує реорганізації(зміни менеджменту); * той, що потребує санації або ліквідації.

Інвестиційні проекти можуть бути класифіковані і за іншими ознаками, наприклад, за формами власності, джерелами фінансування тощо.

 

 

11. Інвестиційна програма підприємства.

Важливо розуміти, що інвестиційний проект повинен не вирішувати окрему задачу (сприяти досягненню будь-якої однієї цілі), а забезпечувати економічне, технічне і соціальне просування фірми, підвищення її конкурентної позиції.

Реалізація цілей інвестиційних ресурсів у виробництво передбачає формування сукупності ізольованих чи взаємопов’язаних інвестиційних проектів. Систему взаємопов’язаних інвестиційних проектів, що мають загальні цілі, єдині джерела фінансування і органи управління називають інвестиційною програмою.

Інвестиційний проект – захід, що припускає певні вкладення капіталу з метою отримання доходів в майбутньому. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування.

 

 

12. Класифікація інвестиційних проектів за характером.

Важливо розуміти, що інвестиційний проект повинен не вирішувати окрему задачу (сприяти досягненню будь-якої однієї цілі), а забезпечувати економічне, технічне і соціальне просування фірми, підвищення її конкурентної позиції.

Інвестиційний проект – захід, що припускає певні вкладення капіталу з метою отримання доходів в майбутньому. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування.

Інвестиційні проекти, що реалізуються фірмою розрізняють за:

характером(змістом); * масштабом; * тривалістю; * рівнем головної організації.

За характером розрізняють:

- внутрішні інвестиції (Оновлення устаткування.Нові технології; розробка і освоєння нової продукції; збільшення виробничих потужностей; підвищення кваліфікації кадрів; інше);

- зовнішні інвестиції (розвиток соціальної інфраструктури; розвиток суміжних виробництв; розвиток систем збуту продукції).

Крім цієї класифікації важливо поділяти інвестиційні проекти на проекти розширення (розвитку) виробництва та проекти реабілітації(санації). Проекти розвитку передбачають реалізацію заходів, направлених на збільшення кількості продукції, що випускається без зміни номенклатури або/і на зміну виробничої програми шляхом освоєння нової продукції. Ці результати можуть бути досягнуті за рахунок інвестицій в фактори виробництва.

Реабілітаційні інвестиції найбільш важливі для кризового стану промисловості, коли коефіцієнт завантаження потужностей в промисловості занизький. Заходи по санації підприємства, які за своєю суттю є інвестиційною програмою, відображаються в бізнес – плані фінансового оздоровлення.

13. Класифікація інвестиційних проектів за масштабом.

Важливо розуміти, що інвестиційний проект повинен не вирішувати окрему задачу (сприяти досягненню будь-якої однієї цілі), а забезпечувати економічне, технічне і соціальне просування фірми, підвищення її конкурентної позиції.

Інвестиційний проект – захід, що припускає певні вкладення капіталу з метою отримання доходів в майбутньому. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування.

Інвестиційні проекти, що реалізуються фірмою розрізняють за:

характером(змістом); * масштабом; * тривалістю; * рівнем головної організації.

Досить важливим для фірми є питання про розмір передбачуваних інвестицій. Так, рівень відповідальності, пов’язаної з прийняттям проектів обсягом інвестицій відповідно 1 млн.грн. і 500 млн.грн., різний.

Отже, за масштабом розрізняють малі, великі та мегапроекти. Наприклад, з практики фірм США проект вважається малим, якщо інвестиції не перевищують 10-15 млн. дол. Ці проекти відносно прості щодо управління і нетривалі. Мегапроекти відрізняються дуже великою вартістю (більш ніж 1млрд.дол.), складністю і тривалістю(5-7років). Такі проекти, як правило, реалізуються урядами або найбільшими корпораціями. Окремі фірми можуть приймати участь в їх реалізації в якості співвиконавців.

Таким чином поділ за масштабом частіше за все залежить від розмірів компаній, так як очевидно, що в фінансово-промисловій групі і невеликому заводі по виробництву меблів використовувані критерії віднесення проекту до великого або малого суттєво різняться.

14. Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.

Кожний інвестиційний проект незалежно від його складності та обсягу робіт являється об’єктом управління на протязі всього життєвого циклу. Життєвий цикл – це відрізок часу від моменту народження ідеї до закінчення її експлуатації. Часто життєвий цикл інвестиційного проекту визначають по грошовому потоку: від перших інвестицій до останніх надходжень доходів.

Життєвий цикл поділяють на фази(стадії, етапи). Виділяють 3 фази:(передінвестиційну, інвестиційну та фазу експлуатації проекту), кожна з яких включає ряд стадій, що поділяються на етапи.

1.Передінвестиційна фаза - попередні дослідження до кінцевого прийняття інвестиційного рішення, до якої належать такі стадії: а). дослідження можливостей (етапи: - аналіз і уточнення ідеї інвестиційного проекту; - формування інвестиційної пропозиції; - визначення інвестиційних можливостей і складу можливих інвесторів); б). підготовка ТЕО проекту (етапи: - попереднє техніко-економічне обґрунтування; - детальне опрацювання інвестиційної пропозиції. Підготовка і аналіз ТЕО інвестиційного проекту); в). розробка, аналіз і оцінка бізнес – плану (етапи: - розробка бізнес – плану; - обговорення бізнес – плану з інвесторами; - уточнення бізнес – плану; - прийняття рішення щодо інвестування).

2.Інвестиційна фаза включає такі стадії: а).правова підготовка реалізації проекту (етапи: - проведення переговорів і укладення контрактів і договорів; - створення (при потребі) юридичної особи); б). Науково – технічне опрацювання проекту(для інвестиційних проектів, що включають освоєння і виробництво нового виробу) (етапи: - технічна підготовка виробництва; - організаційна підготовка виробництва); в). формування попиту і стимулювання збуту (для інвестиційних проектів, що несуть зміни на ринках збуту) (етапи: - формування мережі, що проводить товар; - реклама; - формування стратегії збуту); в). Будівництво(для інвестиційних проектів, що несуть нове будівництво) (етапи: - підготовка будівельної документації; - будівельно - монтажні роботи; - пуско – налагоджувальні роботи).

3.Експлуатаційна фаза: а). введення в експлуатацію; б). доведення до проектної потужності; в). витрати на підтримання діючих потужностей; г). витрати на оновлення основних фондів.

 

15. Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.

Управління інвестиційною діяльністю фірми є важливою складовою частиною фінансового менеджменту, що, інколи, виділяють в самостійну сферу економічного управління – управління проектами (Project Management). Управління інвестиційною діяльністю підприємства повинно забезпечувати вирішення таких завдань:

1.Максимізувати вартість підприємства і забезпечити стабільно високі темпи її зростання – тактичні;

2.Забезпечити високі темпи економічного розвитку фірми, в т. ч. максимізувати доходи від інвестиційної діяльності. Це завдання повинно вирішуватись у відповідності з стратегією розвитку фірми.

3.Мінімізувати інвестиційний ризик. За несприятливих обставин інвестиційні ризики можуть призвести не тільки до втрати доходів, але і основного капіталу.

4.Підвищити фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. Так як інвестиційна діяльність пов’язана з відволіканням фінансових ресурсів, то ці ресурси можуть закінчитися раніше, ніж буде отриманий доход від реалізації інвестиційного товару. Це є найбільш актуальним. За зарубіжною статистикою 87% підприємств банкрутують не тому, що вони працюють зі збитками, а тому що вони не можуть відповісти по своїм зобов’язанням.

 

16. Основні функції інвестиційного менеджменту.

Для вирішення основних завдань управління інвестиційною діяльністю менеджмент повинен ефективно реалізувати свої функції:

1.Стимулювання розробки інвестиційних пропозицій, формування портфелю пропозицій.

2.Розробка стратегії і забезпечення потреб фірми у інвестиційних ресурсах(кошти, майно, нематеріальні ресурси).Тобто формується система цілей і цільових показників інвестиційної діяльності на довгостроковий період; визначаються пріоритетні задачі, що вирішаться в найближчій перспективі і розробляється політика дій підприємства по основним формам його інвестування.

3.Розробка напрямків інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію стратегічних напрямків її розвитку.

4.Поточне планування і оперативне управління реалізацією інвестиційних програм і окремих проектів.

5.Опрацювання пропозицій, розробка та аналіз бізнес - планів. Розподіл інвестиційних ресурсів, формування інвестиційних програм.

6.Моніторинг інвестиційних проектів та підготовка рішень по “виходу” з неефективних проектів.

 

17. Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу.

Сукупність дій з визначення, аналізу й вибору можливих інв-й серед інв пропозицій наз складанням капітального бюджету (бюджетуванням капіталу). Цей процес охоплює кілька етапів, починаючи з виявлення можливих варіантів, перевірки ідей і закінчуючи точним економічним аналізом та постаудитом. У момент затвердження капітальний бюджет пп містить прийнятну кількість проектів, від яких загалом і від кожного окремо очікується ек ефект, що відповідає стратегічним цілям керівництва пп. Бюджетування капіталу полягає у виборі за умов обмежених інв ресурсів тих інвестицій, які забезпечать бажаний рівень дохідності за прийнятного рівня ризику.

У роботах, пов'язаних з фінансуванням інв-й, основну увагу приділено оцінці інв вибору за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інв вибору і, отже, збільшує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення, розглядається як пасивний глядач, який діє більше як технік, ніж як підприємець. Якимось чином ідеї відносно інвестування з'являються в полі зору, розраховуються грошові потоки й розробляються припущення. Ризик ураховано у формулі дисконтування, за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне, пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується через оцінку взаємовиключних проектів за наявних обмежень у фін капіталі, де це необхідно. Такому підходу до бюджетування капіталу властиві такі припущення: *Інвестиційні ідеї просто з'являються. *Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними. *Ризик може бути повністю врахований у межах чистої теперішньої вартості. *Некількісні зауваження відносно інвестування до уваги не беруться. *Оцінка грошових потоків є неупередженою.