ТОП 10:

Взаємозв'язок між інвестуванням і фінансовими рішеннями.



Взаємозв'язок між інвестуванням і фінансовими рішеннями.

Інвестування являє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої організації, що динамічно розвивається, керівництво якої віддає перевагу рентабельності з позиції довгострокової, а не короткострокової перспективи. Інвестиції у виробництво і ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності фірми, створюючи умови для підвищення якості продукції, зниження витрат, збільшення обсягів продажу. Інвестиції вирішують тактичні і головним чином стратегічні задачі фірми.

Інвестиційний менеджер вирішує одну з таких проблем як скільки має інвестувати фірма та в які види активів? Відповіддю на це питання є інвестиційне рішення фірми.

Інвестиційне рішення (або рішення про планування довгострокових вкладень) – рішення, пов’язане з придбанням активів з метою виробництва товарів і надання послуг, що задовольняють потреби споживачів.

Критерієм успіху інвестиційної діяльності фірми є вартість: будь-яке рішення, яке збільшує вартість частки акціонерів в фірмі, робить їх заможніше. Таким чином добрим інвестиційним рішенням є таке, в результаті якого придбаються реальні активи, чия вартість вища за пов’язані з ними витрати, - активи, що збільшують вартість.

Прийняття інвестиційних рішень ускладнюється різноманітними факторами: вид інвестицій, вартість інвестиційного проекту, різноманітність можливих проектів, обмеженість фінансових ресурсів для інвестування, ризик, пов’язаний з прийняттям того чи іншого рішення і т. д.

Так, наприклад, коли ведеться про заміну виробничих потужностей, рішення може бути прийнято достатньо легко, так як керівництво фірми розуміє , в якому обсягу і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Задача ускладнюється, коли йдеться про інвестиції, пов’язані з розширенням основної діяльності, так як необхідно врахувати ряд нових факторів.

Досить важливим є питання про розмір передбачуваних інвестицій. Крім того в багатьох фірмах спостерігається практика диференціації права прийняття інвест.рішень щодо того чи іншого керівника, який може приймати самостійні рішення.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли мається ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів.

Також часто рішення приймаються інтуїтивно. Помилковий прогноз по відношенню доцільності купівлі того чи іншого обсягу активів може визвати негативні наслідки 2 типів: помилка в інвестуванні в сторону заниження призведе до неотримання можливого доходу; зайве інвестування може призвести до неповного завантаження потужностей.

 

Реальні активи, їх визначення та класифікація.

Процес створення б-я товарів чи послуг передбачає використання засобів виробництва – будь то молоток, комп’ютер, виробниче приміщення або технологічна лінія. Засоби виробництва, що використовуються на протязі певного проміжку часу, поєднуються в поняття капітал. Під капіталом можна розуміти вартість, що інвестується в той чи інший об’єкт. Між інвестиціями і капіталом існує взаємозв’язок, де інвестиції виступають похідною потоку, а капітал – похідною запасу.

Початок нового виробництва неможливий без створення нового капіталу, так як продовження виробничого процесу потребує затрат на відтворенням і оновленням капіталу, пов’язаних з фізичним зносом або моральним старінням виробництва. Будь-які витрати на створення нового чи відтворення існуючого капіталу – це реальні інвестиції.

Для діяльності сучасної компанії необхідна безліч різноманітних реальних активів. Багато з них, н-д, машини, заводи, офіси, земля, будівлі, верстати є матеріальними активами.; інші – технології, торгові марки, патенти, ноу-хау, - нематеріальними. До реальних інвестицій можна віднести не тільки витрати, пов’язані з виробництвом, але, н-д, будівництво будинку, придбання автомобілю, предметів мистецтва або колекційних вин.

Реальні інвестиції – це вкладення у виробничий капітал( основний та оборотний), спрямовані на приріст основних фондів та матеріально-технічних запасів, тобто вкладання в нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння та підтримку виробництва.

Реальні інвестиції поділяються на чисті(розширення) та валові(оновлення).

Об'єкти інвестиційної діяльності.

За законом України “Про інвестиційну діяльність” інвестиції визначаються як всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Такими інвестиціями є:

· 1.Грошові кошти; 2.Цільові банківські внески; 3.Паї; 4.Акції.

· 1.Рухоме і нерухоме майно; 2.Інші матеріальні цінності.

· 1.Майнові права; 2.Навички; 3.Інші інтелектуальні цінності.

· Сукупність технічних, технологічних, комерційних, інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, але незапатентованих.

· 1.Права користування землею, водою, іншими природними ресурсами;2.Права користування обладнанням та устаткуванням(лізинг),будівлями і спорудами(оренда),інші майнові права та цінності.

Це все – об’єкти інвестиційної діяльності.

Об’єктом вкладання коштів є проект. Кожний інвестиційний проект незалежно від його складності та обсягу робіт являється об’єктом управління на протязі всього життєвого циклу.Проект – це програма вкладення капіталу з метою отримання прибутку. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування

 

Бюджетування капіталу.

Бюджетування капіталу як ключова функція фінансового менеджера: *скільки інвестувати; *в які об’єкти інвестувати?

Бюджетування капіталу – це мистецтво вкладання коштів у фінансові активи. Це не механічний процес, бо за умов абсолютно правильного виконання всіх його положень немає жодного варіанту успішного інвестування, внаслідок перевищення вартості акцій над їх ціною, в які вкладаються інвестиції.

Методи аналізу інвестиційних проектів: *традиційні; *прості; *складні.

Якість рішень менеджера визначає рівень процвітання фірми.

 

Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.

Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інв можливостей, поки вони чітко невизначені. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших Інв досліджень. На фазі відсівання звертають увагу на: *Чи збігається Інва можливість з Інв стратегією? *Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? *Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту? *Чи можливе технічне виконання цієї ідеї? *Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? *Чи прийнятний рівень ризику проекту?

З огляду на те, що якість інфої, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фін аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.

 

 

Класифікація ризиків.

Слід зазначити, що існують різні класифікації ризиків. Ризик буває систематичним та несистематичним. Несистематичний ризик ще називають характерним ризиком компанії. Він може бути викликаний страйками, невдалими маркетинговими програмами, розривами великих контрактів цієї фірми тощо. Систематичний (ринковий) ризик може бути викликаний війнами, катастрофами, інфляцією, зростанням процентних ставок тощо.

Підприємницький ризик відображає мінливість операційного доходу перед тим, як будуть вирахувані % і податок. Підпр. ризик гол. чином залежить від операційного леверіджу (співвіднош. фікс. і змінних витрат). Рішення відносно більш високої інтенсивності капіталу у заг. вип. призв. до збільш. FC у загальній стр-рі витрат, а підвищ. операційного леверіджу, у свою чергу, призв. до ще більшої мінливості операційного доходу.

Фін. ризик значно ширший по своїй природі за підпр. ризик і випливає з факту викор. боргу. Фін. леверідж збільшується при прийнятті нових боргових зобов’язань, і так. чин. збільш. сума фіксованих %-них платежів і мінливість у чистих доходах.

Проектний ризик – це мінливість в очікуваних грошових потоках капіт. проектів. Чим більша невизначеність стосовно ринків, технологій та факторів, тим вищий рівень проектного риз.

Портфельний риз. – це мінливість у надходженнях акціонерів. Акц-ри можуть суттєво скоротити мінливість у надходж., утримуючи старанно підібрані інв. портфелі.

 

 

Правило середньої варіації.

Знаючи очікуваний дохід, а також величину дисперсії (варіації або стандартного відхилення), можна сформулювати прикладне правило середньої варіації, за яким проекту X віддається перевага перед проектом Y, якщо є правдивим хоча б одне з таких тверджень:

1) очікуваний дохід від проекту X перевищує дохід від проекту F, а значення варіації є однаковим, або ж для проекту X воно менше, ніж для проекту Y;

2) очікуваний дохід від проекту X перевищує або має ту саму величину, що й від проекту Y, а варіація за проектом X є менша, ніж за проектом Y.

Важливість правила середньої варіації полягає в тому, що воно прийнятне для використання всіма особами, не схильними до ризику, без урахування їхніх індивідуальних функцій корисності. Але це правило не спрацьовує, якщо проекти різняться між собою за показниками очікуваного доходу й ризику

Взаємозв'язок між інвестуванням і фінансовими рішеннями.

Інвестування являє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої організації, що динамічно розвивається, керівництво якої віддає перевагу рентабельності з позиції довгострокової, а не короткострокової перспективи. Інвестиції у виробництво і ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності фірми, створюючи умови для підвищення якості продукції, зниження витрат, збільшення обсягів продажу. Інвестиції вирішують тактичні і головним чином стратегічні задачі фірми.

Інвестиційний менеджер вирішує одну з таких проблем як скільки має інвестувати фірма та в які види активів? Відповіддю на це питання є інвестиційне рішення фірми.

Інвестиційне рішення (або рішення про планування довгострокових вкладень) – рішення, пов’язане з придбанням активів з метою виробництва товарів і надання послуг, що задовольняють потреби споживачів.

Критерієм успіху інвестиційної діяльності фірми є вартість: будь-яке рішення, яке збільшує вартість частки акціонерів в фірмі, робить їх заможніше. Таким чином добрим інвестиційним рішенням є таке, в результаті якого придбаються реальні активи, чия вартість вища за пов’язані з ними витрати, - активи, що збільшують вартість.

Прийняття інвестиційних рішень ускладнюється різноманітними факторами: вид інвестицій, вартість інвестиційного проекту, різноманітність можливих проектів, обмеженість фінансових ресурсів для інвестування, ризик, пов’язаний з прийняттям того чи іншого рішення і т. д.

Так, наприклад, коли ведеться про заміну виробничих потужностей, рішення може бути прийнято достатньо легко, так як керівництво фірми розуміє , в якому обсягу і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Задача ускладнюється, коли йдеться про інвестиції, пов’язані з розширенням основної діяльності, так як необхідно врахувати ряд нових факторів.

Досить важливим є питання про розмір передбачуваних інвестицій. Крім того в багатьох фірмах спостерігається практика диференціації права прийняття інвест.рішень щодо того чи іншого керівника, який може приймати самостійні рішення.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли мається ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів.

Також часто рішення приймаються інтуїтивно. Помилковий прогноз по відношенню доцільності купівлі того чи іншого обсягу активів може визвати негативні наслідки 2 типів: помилка в інвестуванні в сторону заниження призведе до неотримання можливого доходу; зайве інвестування може призвести до неповного завантаження потужностей.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.233.55 (0.011 с.)