Новітня історія країн Європи та Америки.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ.

1918-1945.

Чернігів

ББК Т3(0)6р30

В-23

УДК 94(4) «1918/1945»+ 94(7) «1918/1945»

 

 

Рецензент: доктор історичних наук, професор Дятлов В.О.

Відповідальний редактор: доктор історичних наук, професор Ячменіхін К.М.

 

А.В.Ващенко

В-23 Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945): навчально-методичний посібник для організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів історичного факультету. – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2008. – 32 с.

 

ББК Т3(0)6р30

В-23

УДК 94(4) «1918/1945»+94(7) «1918/1945»

 

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвітньої історії (Протокол № 1 від 28 серпня 2009 р.)

 

 

© А.В.Ващенко

 

Анотація

курсу “Новітня історія країн Європи та Америки”

Навчальний курс “Новітня історія країн Європи та Америки” охоплює тривалий період історичного часу. За початкову його межу більшість дослідників визначає 1918 рік, пов‘язуючи це із завершенням І світової війни. Верхня межа новітньої історії є рухомою і визначається терміном “сучасний період”. Хронологічно курс Новітньої історії поділяється на два періоди: 1918-1945 рр. та 1945 – сьогодення. Територіально курс охоплює країни Європи (окрім слов’янських держав), а також Північної та Південної Америки.

При вивченні курсу застосовуються країнознавчий, регіональний та проблемний підходи. Зокрема країнознавчий принцип використовується для вивчення особливостей історичного розвитку розвинених країн Західної Європи та Америки (США, Канада, Велика Британія, Франція тощо). Регіональний підхід застосовується при аналізі особливостей суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку країн Північно-Західної, Центральної, Південної Європи та Латинської Америки. Проблемний підхід обумовлений необхідністю акцентування уваги на глобальних, якісно нових чи то своєрідних явищах суспільно-політичного, соціально-економічного розвитку або культурного життя. У рамках курсу знайшли відображення такі проблеми як «Тоталітаризм як суспільно-політичне явище у Новітній історії країн Європи», «Міжнародні відносини у міжвоєнний період», «Друга світова війна», «Світова економічна криза 1929-1933 рр.» тощо.

При вивченні історії окремих країн Західного світу головна увага приділяється особливостям та еволюції державно-правового устрою, політичній історії, моделям, головним принципам та рівню економічного розвитку, особливостям соціальної політики, зовнішньополітичній стратегії та її реалізації. При цьому значна увага приділяється ролі суб‘єктивного фактора у Новітній історії країн Європи та Америки.

Проблеми, пов‘язані із особливостями та розвитком духовної культури окремих країн та Західної цивілізації в цілому, особливості зовнішньої політики окремих країн, загальні тенденції розвитку країн Латинської Америки тощо виносяться на самостійну роботу студентів.

Курс Новітньої історії є інтегрованим, його проблеми переплітаються з іншими навчальними курсами, зокрема «Новітня історія країн Азії та Африки», а також із суспільствознавчими дисциплінами.

Навчальний курс “Новітня історія країн Європи та Америки” розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Курс викладається у VII – VIII семестрах і передбачає по 30 лекційних, 16 практичних та 35 годин самостійної роботи у кожному семестрі.

Пояснювальна записка

 

Пропонований навчально-методичний посібник розроблено для І періоду новітньої історії (1918-1945 рр.) із урахуванням вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджено з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS). І період курсу “Новітня історія країн Європи та Америки ” розділено на 3 змістовних модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен у VІІ-му семестрі.

Зміст першого модулю складає матеріал тем, присвячених історії становлення та особливостям розвитку недемократичних режимів на теренах Західної Європи. Територіально він охоплює Італію, Німеччину, Іспанію, Португацію та Грецію. Підсумовується матеріал проблемою тоталітаризму, як своєрідного феномена суспільно-політичного розвитку першої половини ХХ ст. Значна увага також приділяється вивченню впливу І світової війни на історичний процес, становленню Версальсько-Вашингтонської системи договорів та формуванню зовнішньополітичної статегії великих країн у міжвоєнний період.

Другий модуль охоплює пробематику, котра стосується особливостей історичного розвитку провідних країн Європи та Північної Америки, а також регіону Північно-Західної Європи та ряду країн Центральної та Східної Європи. Головна увага акцентується на моделях суспільно-політичного та економічного розвитку. Разом з тим, значна увага приділяється зовнішній політиці у контексті функціонування Версальсько-Вашингтонської системи договорів та формуванню нових рис соціальної політики.

Третій модуль включає теми, які розкривають особливості історичного розвитку країн Латинської Америки з акцентом на провідних країнах регіону, зокрема більш детально аналізується політичний та економічний розвиток Мексики. Також у цьому модулі знайшли відображення характерні риси розвитку міжнародних відносин у 20-30-х рр. ХХ ст., особливості суспільних рухів у країнах Західної Європи та Америки. Особлива увага приділяється подіям ІІ світової війни.

В процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті студентами знання, навички, вміння, життєвий досвід, вивчається творча спадщина багатьох вітчизняних і зарубіжних істориків.

Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання модулів, може бути система завдань, яка будуватиметься на основі поступового підвищення їх складності та вимагатиме оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачатиме збільшення ступеня активності і самостійності студента в навчальній діяльності.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ навчального КУРСУ

“НОВІТНЯ Історія країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 рр.”

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 рр.

Курс: Навчальний	Напрям, Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 3     Модулів: 3   Змістових модулів: 3   Загальна кількість годин:81 Тижневих годин:2	0101Педагогічна освіта   Шифр та назва спеціальності 6020302 Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр	Нормативний 7-йсеместр Лекції (теоретична підготовка): 30 год. Семінари: 16 год. Самостійна робота: 35 год. Вид контролю: екзамен

МЕТА:

- ознайомлення з основними завданнями, проблемами, джерелами та літературою курсу “Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.”;

- закріплення та поглиблення у студентів здобутих ними в середніх навчальних закладах знань про історичний розвиток країн Європи та Америки у міжвоєнний період;

- оволодіння студентами практичних навичок роботи із джерелами та науковою літературою;

- розвиток аналітичного мислення та критичного підходу до джерел та літератури;

- вироблення вміння формулювати, висловлювати та документально підтверджувати власну думку;

- формувати вміння відстежувати головні тенденції історичного розвитку як окремих країн, так і великих регіонів;

- вироблення наукового бачення суспільних явищ, подій, тенденцій минулого та сучасного;

- виховання національної і громадської свідомості, формування толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, утвердження ідеалів гуманізму у майбутніх фахівців.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік) - форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття., при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ЗМІСТ КУРСУ

«Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»

ЗМІСТОВИЙ Модуль I

ЗМІСТОВИЙ Модуль II

ЗМІСТОВИЙ Модуль IIІ

ІІ СВІТОВА ВІЙНА.

ТЕМА 1. Латиноамериканський регіон у 1918-1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.

Вплив І світової війни на Латиноамериканський регіон. Особливості суспільно-політичного розвитку країн регіону. Каудільїзм. Політична нестабільність. Державні перевороти. Вплив армії та церкви на політику. Провідні політичні сили. Проникнення марксизму на континент. Робітничий рух. Поширення фашистської ідеології. Особливості соціально-економічного розвитку країн регіону. Вплив держави на економіку. Домінування іноземного капіталу. Посилення позицій латиноамериканських країн на світовому ринку. Зовнішньополітична орієнтація країн регіону. Відносини із США. Особливості історичного розвитку країн регіону у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. та її вплив на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у світі.

Причини кризи. Прояви та масштаби кризових явищ у економіках різних країн Європи та Америки. Механізми виходу із кризи: варіанти різних країн. Вплив кризи на світовий історичний розвиток.

ТЕМА 3. Загальні тенденції розвитку суспільних рухів у Європі та Америці у першій половині ХХ ст. Робітничий рух.

Фактори впливу на розвиток суспільних рухів у І половині ХХ ст. Робітничий рух. Форми організації робітників. Профспілковий рух. Методи боротьби. Страйковий рух. Вплив Комінтерну на світовий робітничий рух. Жіночий рух. Молодіжний рух. Пацифістський рух.

ТЕМА 4. Міжнародні відносини у 20-30-х роках ХХ ст.

Фактори впливу на міжнародні відносини 20-30-х рр. ХХ ст. Радянський фактор. Формування нових принципів міжнародних відносин. Нормалізація економічних стосунків у Європі. Проблема роззброєння. Міжнародні відносини у 30-х рр. ХХ ст. Діяльність Ліги Націй. Складання військово-політичних блоків. Локальні військові конфлікти та зростання напруженості у Європі. Переговорні процеси 30-х років. Порушення Німеччиною та Італією головних засад Версальсько-Вашингтонської системи договорів. Мюнхенська конференція. Аншлюс Австрії. Політика «умиротворення». Англо-франко-радянські переговори весни-літа 1939 р. Пакт Рібентроппа-Молотова.

ТЕМА 5. Друга світова війна.

Історіографія головних проблем ІІ світової війни. Дискусійні питання. Періодизація війни. Характеристика головних періодів. Початок війни. Події 1939–1941 рр. Вступ до війни США. Створення антигітлерівської коаліції. Події на фронтах у 1942 р. Хід воєнних дій у 1943 – 1944 рр. Міжнародні відносини у період 1939-1944 рр. Проблема відкриття ІІ фронту. Рух Опору у Європі. Завершальний етап ІІ світової війни. Капітуляція Італії. Капітуляція Німеччини. Вплив ІІ світової війни на світовий історичний процес.

ТЕМА 6. Загальні тенденції розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки.

Визначні досягнення у галузі природничих наук. Основні риси НТП у 20-30-х рр. ХХ ст. Особливості розвитку гуманітарних наук. Загальні тенденції у розвитку освіти у передових країнах Європи та Америки. Головні напрямки та досягнення у галузі літератури. Головні напрямки та досягнення у галузі мистецтва. Головні напрямки та досягнення у галузі театру та кіно. Умови та особливості розвитку культури у умовах тоталітарних режимів.

 

 

Критерії

оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:

а) робота на лекції (за курс)(активність роботи, ведення зошитів

і написання конспектів) до 15 балів;

б) робота на одному семінарському занятті: до 7 балів;

- Відповідь на семінарському занятті

- Запитання на семінарському занятті

- Рецензування та опонування

- Доповнення на семінарському занятті

- Реферат

в) самостійна робота (за один модуль) до 11 балів

г) модульна контрольна робота

І модуль до 26 балів

ІІ модуль до 26 балів

ІІІ модуль до 19 балів

Ведення конспекту лекцій оцінюється за наступними критеріями: повнота, охайність, грамотність. Наявність усіх компонентів лекцій, які відповідають усім вимогам, може бути оцінено до 15 балів; неохайне оформлення – до 8 балів; за відсутності конспекту окремих лекцій або недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті – 5 балів.

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

7 балів – студент у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу, джерела), має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати, може аналізувати історичну інформацію, здатний презентувати власне розуміння, оцінку історичних явищ, має досить міцні навички роботи з історичною картою.

5-6 балів – студент вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і деяку частину додаткової літератури і джерел), узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручників, посібників історичних документів; може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; узагальнювати та застосовувати набуті знання.

2-4 бали – студент загалом самостійно відтворює програмовий матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питання, загалом правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка.

0,5-1 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, в ній налічується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито.

Активна робота на семінарському занятті (запитання, опонування, доповнення, реферування тощо) за сумою робіт також може бути оцінена максимальною кількістю балів.

Самостійна робота студентів передбачає опрацювання проблем, котрі не були розглянуті у процесі аудиторних занять і оцінюється шляхом проведення комплексних письмових робіт, що включають тестові та аналітичні питання. На самостійну роботу виноситься 29 балів. Принципи оцінювання – аналогічно роботі на семінарському занятті. Максимальна кількість балів залежить від обсягу матеріалу, винесеного на модуль самостійної роботи й дорівнює: І модуль – 9; ІІ – 9; ІІІ – 11 балів.

Модульна контрольна робота включає комплекс аудиторних проблем, котрі розглядалися на лекціях та семінарах. За модульну контрольну роботу студент може отримати максимальну кількість балів, корі визначаються для кожного модуля (І-26, ІІ-26, ІІІ-19). У сумі три модульні контрольні роботи дають студентові можливість набрати за аудиторну роботу 71 бал. Якщо при написанні модульної контрольної роботи студент отримав бал вищий, ніж він мав за результатами роботи на лекціях та семінарах, то цей бал сумується із балом за самостійну роботу і виставляється як підсумковий за аудиторну роботу. Якщо ж студент показав нижчий результат, то у якості стартового балу береться початковий (робота на лекціях та семінарах) і додається бал за самостійну роботу – так обраховується підсумковий бал за модуль. Критерії оцінювання – аналогічно роботі на семінарському занятті.

Складання екзамену є обов’язковим для тих, хто набрав від 35 до 59 балів. За бажанням студентів, котрі отримали понад 59 балів, набраний бал автоматично переноситься до екзаменаційної відомості. Складання екзамену дає можливість підвищити підсумковий бал максимум на 25 балів. Студенти, котрі набрали менше 35 балів не мають права складати екзамен і проходять повторний курс.

Семінарські заняття

І МОДУЛЬ

Заняття 1.

Література

1. Белоусов Л. Бенито Муссолини: политический портрет // Новая и новейшая история. – 1991. – № 5-6.

2. Белоусов Л.С. Муссолини: диктатура и демагогия. – М., 1993.

3. Белоусов Л.С. Репрессивный аппарат режима Муссолини // Новая и новейшая история. – 1999. - № 2.

4. Белоусов Л.С. Формирование фашисткой системы идейно-политического подчинения молодежи в Италии.//.// ВМУ. Сер. 8. История– 1984. - № 5.

5. Виноградов А. как Италия вышла из второй мировой войны.//ВИ. – 2003. - №4.

6. Виноградов А. Вступление Италии во вторую мировую войну.//ВИ. – 1992. - №10.

7. Грамши А. Тюремные тетради: В 3-х ч. – М., 1991.

8. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. – М., 1991.

9. Иглицкий Ю. Концепция тоталитаризма…//История СССР. – 1990. – № 6.

10. Игрицкий Ю.И. Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе // История СССР. – 1990. – № 6.

11. Ильинский М. Дедушка Дуче. // НВ. – 2000. - № 5.

12. История Италии: В 3-х Т. – М., 1971. – Т.3.

13. Кин Ц.И. Итальянский ребус. – М., 1991.

14. Кин Ц.И. Начало итальянского фашизма. Бенито Муссолини, социально-психологический портрет // Вопросы философии. – 1988. –№ 11.

15. Комолова Н.П. Новейшая история Италии. – М., 1970.

16. Лопухов Б.Р. История фашистского режима в Италии. – М., 1977.

17. Лопухов Б.Р. Фашизм и рабочее движение в Италии. – М., 1968.

18. Люкс Л. Большевизм, фашизм, национал-социализм – родственные феномены? // Вопросы философии. – 1998. – № 7.

19. Мазуров И. Фашизм как форма тоталитаризма // Общественные науки и современность. - 1993. – № 5.

20. Мартинелли Р. Два типа реализма (Грамши, Тольятти и Коминтерн)// Проблемы мира и социализма. – 1989. – № 12.

21. Муссолини //Смит Д.М. История в лицах. Диктаторы. – М., 1995.

22. Наумов А.О. Италия и начало второй мировой войны// ННИ. – 2009. - №4.

23. Овсянин П. Конец режима Муссолини. – М., 1965.

24. Проблемы итальянской истории. – М., 1987.

25. Сагомонян А. Партийная борьба в Италии в 40-е годы. Новые арх. материалы.// ННИ. – 1996. - № 1.

26. Сиянова С. Взаимоотношения Гитлера и Муссолини. 1922-1939 гг.// ВИ. – 2005. - № 6.

27. Сиянова С. Образ фашистской Италии в национал-социалистической пропаганде. 1933 г.// ВМУ. Сер. 8. – 2005. - № 2.

28. Тольятти П. Лекции о фашизме. – М., 1974.

29. Филатов Г.С. Крах итальянского фашизма. – М., 1973.

30. Филатов Г.С. Пальмиро Тольятти. Очерк жизни и деятельности. – М., 1983.

31. Хорхордина Т.Ш. Архив тоталитаризма (Опыт сравнительно-исторического анализа) // Отечественная история. – 1994. – № 6.

32. Хрестоматия по новейшей истории: В 3-х Т. – М., 1961. – Т. 1-2.

Заняття 2.

Література

1. Альтман И. Антиеврейская політика нацистской Германии (1933-1939)// Исттория – 2002. - № 40. Прилож. к газ. «Первое сентября»

2. Биск И.Я. История повседневной жизни населения в Веймарской республике. – Иваново, 1990.

3. Бордюгов Г. Преступления против гражданского населения.// Свободная мысль. – 2004. - № 6.

4. Борозняк А. Историки ФРГ о нацизме.// ННИ. – 1997. - №1.

5. Борозняк А.И. «Третий Рейх» в современной историографии ФРГ. //ВИ. – 1999. - -№ 10

6. Бровко Л. Конформизм и конфронтация. Христианская церковь и нацистское государство// СМ. – 1993. - № 12.

7. Бровко Л. Церковь и Третий Рейх.// ННИ. – 1991. - № 4.

8. Бровко Л. Н. Кардинал Фаульхабер и «Третий рейх»// ННИ. – 2008. - №5

9. Веймарская Германия / Гренвилл Д. История ХХ века.

10. Востриков С.В. Дьявольская кухня нацизма// Социологические исследования. – 2005. - № 5.

11. Галкин А.А. Германский фашизм. – М., 1989.

12. Галкин А.А. Фашистский идейный синдром: генезис германского варианта// Вопросы философии. – 1988. - № 11.

13. Гаранин Л. Второй человек в Рейхе (Геринг). // ВИ. – 1992. - №1.

14. Геббельс Й. Дневники 1940-1941.// ННИ. – 1994. -№ 6; 1995. - № 3.

15. Гинцберг Л.И. Фракционная борьба в КПГ в канун прихода Гитлера к власти.// Ви. - -2001. - №6.

16. Грабовський С. Соціалізм Гітлера: ціна достатку.// Універсум. – 2004. - № 3-6.

17. Грин В. Безумные короли / След в истории. – М., 1997.

18. Гончар О. «Кришталева ніч»: міф і реальність// Історія в школі. – 2008. - № 11-12.

19. Давлєтов О.Р. Історія НСДАП (1919-1945)// Історія та правознавство. – 2006. - № 17-18.

20. Деларю Ж. История гестапо. – Смоленск, 1993.

21. Дениц К. Двадцать дней на посту главы государства.- ННИ. – 1991. - №6.

22. Драбкин Я.С. Становление Веймарской республики. – М., 1978.

23. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. – М., 1991.

24. За кулисами Третьего Рейха. // ВИЖ. – 1993 - № 1-11; 1994. - № 1-5.

25. Зегер А. Гестапо – Мюллер / След в истории. – М., 1997.

26. История государства и права зарубежных стран /Ред. Крашенниковой. – М., 1998. – Ч.2.

27. История ХХ века. Люди. События. – М., 1999.

28. Кейтель В. Взгляд в прошлое.// ННИ. – 1991. - № 2-3.

29. Коваль В.С. "Барбаросса": истоки и история величайшего преступления империализма. – К., 1989.

30. Козлов Г. Нордические сказки «Аненебре»// Вокруг света. – 2006. – № 10.

31. Кон Б. Благословение на геноцид: Миф о всемирном заговоре евреев. – М., 1990.

32. Кретинин С.В. Карл Каутский (1854-1938): Опыт переосмысления // ННИ. – 1995. – № 1-2.

33. Кульбакин В.Д. Очерки новейшей истории Германии. – М., 1962.

34. Мартинов А. Соціал-демократична партія у політичній історії Німеччини. – К., 2003.

35. Марченко М. Судебная власть в политической системе Германии 30-40-х гг.// Государство и право. – 1995. - № 2.

36. Меллер ван ден Брук А. Третий Рейх// Полис 2003. - № 5.

37. Мельков Д. Третий Рейх: приктика политического терроризма.// МЭМО. – 1990. - № 1.

38. Мельников Д.Е. Империя смерти. Аппарат насилия в нацистской Германии, 1993-1945. – М., 1987.

39. Мельников Д.Е. Преступник № 1: Нацистский режим и его фюрер. – М., 1984.

40. Наврозов Л. Как виделся Гитлер немецкоязычному большинству // Известия. – 1993. – 18 марта.

41. Оришешев А. Экспансия нацистской Германии на Среднем Востоке накануне II мировой войны. // ВИ. – 2005. - № 5.

42. Орлов А.С. Крушение «Третього рейха»// ННИ. – 2005. - №2

43. Остапенко В. Тоталітарні держави Європи. Німеччина// Історія України. – 2006. - №2.

44. Пещерский В.Л. Неразгаданные тайны «Красной капеллы».// ННН. – 1996. - №3.

45. Плачь, соблазненная Германия… (Круглій стол)// Знание-сила. – 2004. - №9.

46. Райх В. Психология масс и фашизм. – Спб., 1997.

47. Раттенхубер Г. Гитлер по прозвищу «волк» - воспоминания начальника личной охраны.// ВИЖ. – 1992. - №12; 1993. - №1.

48. Сиротинко В. Молодий фашизм.// Наука і суспільство. – 1998. - №7-8.

49. Сиянова С. Взаимоотношения Гитлера и Муссолини. 1922-1939 гг // ВИ. – 2005. - №6.

50. Сиянова С. Образ фашистской Италии в национал социалистической пропаганде. 1933 г.// ВМУ. Сер. 8. – 2005. - № 2.

51. Толанд Д. Адольф Гитлер: В 2-х кн. – М., 1993.

52. Трубайчук А.Ф. Брудершафт двох диктаторів. – К., 1993.

53. Уроки Веймарской республики // Новое время. – 1992. – № 18.

54. Фест И. Адольф Гитлер: В 3-х Т. – Пермь, 1993.

55. Черняк Е.Б. Невидимые империи: Тайные общества старого и нового времени на Западе. – М., 1987.

56. Черчилль У. Вторая мировая война: В 3-х кн. – М., 1991. – Кн. 1. – Т. 1.

57. Шелленберг В. Мемуары. // ННИ. – 1991. - № 5.

58. Ширер У. Взлет и падение Третьего Рейха: В 2-х Т. – М., 1991.

59. Якушевский А.С. Внутренний кризис в Германии в 1944-1945 гг. // ННИ. – 1995. - № 2.

Заняття 3.

Література

1. Альварес С. Уроки испанской эпопеи // Проблемы мира и социализма. – 1986. - № 7.

2. Ауров О. История одного диктатора. Франсиско Франко Баамонде (1892-1975).// Свободная мисль. – 2008. - №8.

3. Висенс Х. Записки по истории франкистского режима.// Проблемы испанской истории. – М., 1979.

4. Война и революция в Испании 1936-1939 гг. Т. 1. - М., 1968.

5. Волдин М. Солидарность трудящихся Швеции с борьбой республиканской Испании.// Проблемы испанской истории. – 1987.

6. Горбик И.В. Роль Великобритании в формировании политики невмешательства … // ВННИ, К., 1991, Вип. 37.

7. Гражданская война в Испании и Европе, 1936-1939.// Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. – М., 1999.

8. Дайнес В. На фронтах республиканской Испании // ВИЖ. – 1986. -№ 7.

9. Дюрозель Ж.Б. Громадянська війна в Іспанії та її міжнародні наслідки// Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.

10. Ибаррури Д. В годы II мировой войны// ННИ. – 1987. - № 1.

11. Испания 1918-1972. Исторический очерк. – М., 1973.

12. Испания в 1936-1945 г.// История (Приложение к газете "Первое сентября"), 1997. – № 4.

13. Капланов Р. У истоков национальных движений народов Испании. // Проблемы испанской истории. – 1987.

14. Лукьянова Л. Культурная политика Испанской республики.// Проблемы испанской истории. – 1987.

15. Малай В.В. Начало гражданской войні в Испании в 1936 году и проблема невмешательства. По матеріалам архива внешней политики РФ.// ННИ. – 2006. - №6.

16. Малай В.В. Освещение гражданской войны в Испании 1936-1939 гг. на страницах английского исторического журнала// ННИ. – 2003. - №1.

17. Медведенко А. Виват, Испания, виват.// ЭП. – 1996. - № 29.

18. Медведенко А. Интербригады в Испании. Новый взгляд.// ЭП. – 1999. - № 13.

19. Медведенко А.Судьба испанского золота // ЭП. – 2006. - № 47.

20. МедведенкоА. Золото сегодня. Оружие завтра. // Новое время – 1993. -№ 22.

21. Мещеряков М. Судьба интербригад в Испании по новым документам // ННИ. – 1993. – № 5.

22. Мостовец Н.В. Американские добровольцы в Испании (1936-1939 гг.). // ННИ. – 1987. - № 5.

23. Пожарская С. Генералиссимус Ф.Франко и его время.// ННИ. – 1990. - № 6.

24. Пожарская С. Гражданская война в Испании и проблемы Средиземноморья.// Средиземноморье и Европа: исторические традиции и современность. – М., 1986.

25. Пожарская С. Фашистская фаланга в Испании. // ННИ. – 1972. - № 5.

26. Пожарская С. Франсиско Франко.// ВИ. – 2005. - № 1.

27. Полянський П. Насилля у роки громадянської війни в Іспанії 1936-1939 рр. // Пам‘ять століть. – 2004. - № 1.

28. Полянський П. Олюднюючи уроки історії (до питання про чисельність жертв громадянської війни 1936-1939 рр. у Іспанії) // Історія в школах України. – 2003. - № 5.

29. Потапов И. Характеристика режима Ф.Франко в западной литературе. // ННИ. – 2002. - № 4.

30. Санчес Р., Салудес П. Испания: католичество против коммунизма// Вокруг света. – 2006. - № 7.

31. Сорна Ж. Война и революция 1936-1939. – Т. 1-2.

32. Туньойон де Лара М. Испанская церковь и война 1936-1939 гг. // Проблемы испанской истории. – М., 1971.

33. Ф.Франко (1892-1975) // ННИ. – 1990. – № 6.

34. Ф.Франко // ДТ. – 2001. – 15 вересня.

35. Филиппов Б. От авторитаризма к демократии: испанский путь. (история франкистской диктатуры 1936 г.)// История. – 1997. - №4. Прилож. к газ. «Первое сеентября»

ІІ МОДУЛЬ

Заняття 4.

“Велика депресія» та “Новий курс” Ф. Д. Рузвельта у США. (2 год.)

1. Причини та особливості економічної кризи 1929-1933 рр. у США.

2. Соціально-економічна політика Г.Гувера у 1929-1932 рр.

3. "100 днів" Франкліна-Делано Рузвельта.

4. Економічна стратегія демократів та її реалізація. Економічний розвиток США у 1932-1941 рр.

5. Соціальне законодавство Ф.-Д. Рузвельта.

 

Додаткові проблеми для обговорення:

- особливості розвитку фінансово-банківської системи США у 1920-1930-х рр.;

- політичний портрет Франкліна-Делано Рузвельта;

- реакція американського суспільства на “новий курс”;

- особливості робітничого руху у США у 30-х рр. ХХ ст.

 

Методичні рекомендації:

1. Виокремити головні риси економічної стратегії республіканців (“твердий індивідуалізм”). Проаналізувати основні показники розвитку американської економіки у другій половині 1920-х рр. за такими напрямками: фінансова система, промисловість, аграрний сектор. Вказати на перші ознаки кризи, зокрема, фінансову кризу. Вказати на прояви кризових явищ у банківській системі, виробництві, аграрній сфері, зовнішньоекономічній діяльності. Визначити масштаби кризи.

2. Визначити реакцію урядового кабінету на перші ознаки кризи, зокрема, на заходи Г.Гувера по подоланню кризи у фінансово-промисловій сфері, аграрному секторі, соціальній сфері. Проаналізувати результати політики Г.Гувера по подоланню кризи.

3. Вказати на особливості виборчого процесу 1932 року, визначити причини перемоги демократів. Проаналізувати перші заходи президента-демократа по подоланню кризи та визначити результати “100 днів Ф.-Д. Рузвельта.

4. Здійснити детальний аналіз економічної стратегії демократів (“Новий курс”): політика у галузі фінансів, промисловості, аграрному секторі. Визначити результати “нового курсу”. Проаналізувати особливості та рівень розвитку економіки США у другій половині 1930-х рр. та зовнішньоекономічну діяльність.

5. Проаналізувати ситуацію у соціальній сфері у роки “великої депресії”. Визначити стратегію республіканців у соціальній політиці та вказати на реалізацію соціальних програм у рамках “Нового курсу”. Проаналізувати законодавство у сфері трудових відносин та соціальних допомог. Вказати на реакцію американського суспільства на соціальне законодавство кабінету Ф.-Д. Рузвельта.

Література

1. Американские президенты: 41 исторический портрет от Джорджа Вашингтона до Билла Клинтона. – Ростов-на-Дону, 1997.

2. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К., 2005.

3. Зубок Л.И., Яковлев Н.Н. Новейшая история США. – М., 1972.

4. Иванян Э.А. Белый дом: Президенты и политика. – М., 1979.

5. История государства и права зарубежных стран. Учебник./ Под ред.. Крашенинниковой. – М., 1998. – Ч.2.

6. История США: В 4-х Т. – М., 1985. – Т. 3.

7. История экономики./ Под общ. ред.О.Д.Кузнецовой и проф. И.Н.Шапкина. – М., 2000.

8. Коваль Б.И. Революционный опыт ХХ века. – М., 1987.

9. Кредер А.А. Американская буржуазия и "Новый курс". 1933-1940 гг. - Свердловск, 1988.

10. Кредер А.А. Экономический кризис 1929-1933 гг. и внутренняя политика Г.Гувера в американской буржуазной историографии// Американсикй ежегодник.1982 г. – М., 1982.

11. Лан В.И. США от первой до второй мировой войны. - М., 1976.

12. Мальков В.Л. "Новый курс" в США: Социальные движения и социальная политика. – М., 1973.

13. Мальков В.Л. Франклин Рузвельт: проблемы внутренней политики и дипломатии. – М., 1988.

14. Наджафов Д.Г. Нейтралитет США. 1935-1941. – М., 1990.

15. Постоловский Р., Троян С., Федорак В. Світ на зламі епох: історія кінця ХІХ- середини ХХ ст.: Навчальний посібник, К., 2000.

16. Прокусин Д. Парадоксы индивидуализма (США в 1928-1938 гг.)// Знание сила. – 1995. - № 10.

17. Сивачев Н.В., Язьков Е.Ф. Новейшая история США. – М., 1980.

18. Согрин В.В. Новый курс Ф.Д.Рузвельта: единство слова и дела// Общественные науки и современность. -1991. - № 3.

19. Согрин В.В. Три ключевые проблемы в исследовании Нововго курса Ф.Д.Рузвельта.// ННИ. – 2007. - №5.

20. Сталин, Рузвельт, Черчиль, Де Голль: Политические портреты. – Минск, 1991.

21. Степанова О. Франклін Делано Рузвельт: історія та досвід// Економіка України. – 1995. - №5.

22. Уткин А.И. Дипломатия Франклина Рузвельта. – Свердловск, 1990.

23. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К., 1994.

24. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. – К., 1993.

25. Черные американцы в истории США. В 2-х тт. – М., 1986.

26. Шлезингер А.М. Циклы американской истории. – М., 1992.

27. Шпротов Б.М. Генри Форд: легенды и действительность // Преподавание ист. в школе. – 1995. – №3.

28. Э.Рузвельт. Его глазами. – М., 2003.

29. Язьков Е.П. Аграрная политика правительства Ф.Д.Рузвельта и фермерское движение в США в 1933-1935 гг. // ННИ. – 1957. - № 3.

30. Яковлев Н.Н. Франклин Рузвельт: Человек и политик: Новое прочтение. – М., 1981.

Заняття 5.

Література

1. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки, 1918-1945 гг./Учебное пособие. - М., 1986.

2. Борисов Ю.В. Новейшая история Франции. 1917-1964. – М., 1966.

3. Бучин А.П. Феномен массовых демократических движений: новый подход к истории XIX – XX вв. – М., 1995.

4. Виллар К. У ис