Інфляція попиту Інфляція витрат

Вимрювання інфляції

1)Визначення темпів інфляції, як темпи зростання індексу споживчих цін;

2)Визначення рівня інфляції як показника темпу приросту індексу споживчих цін

П= СРІ-100.

3) Визначення дефлятора ВВП як темпу зростання або темпу приросту цін кінцевої продукції: Yr=Yn/IPC

4).За методом „величини 70” можна приблизно визначити період подвоєння загального рівня цін:

Т=70/Ї

де Т - період, за який рівень цін зростає удвічі (місяці, роки);

П –темп приросту цін за одиницю часу <%).

Дефлятор ВВП вимірює зміну цін для всього переліку варних цін кінцевої продукції, а СРІ визначається більш оперативно і вважається офіційним вимірювачем інфляції.

а) Помірна - темп до 10% на рік,

б) галопуюча – 20-200% на рік

с) Гіперінфляція - темп перевищує 200% на рік або 50% на місяць протягом трьох місяців.

Наслідками інфляції є:

1. Падіння реальних поточних доходів більшості населення

2.3ростаючями темпами скорочується добробут населення з фіксованими доходами

3. зазнають втрат власники фін активів з фіксов доходом

4. Відбувається перерозподіл доходів між кредиторами і дебеторами на користь останніх при непередбачевій інфляції

5. Пригнічена інфляція підриває стимули до продуктивної праці,бо має місце натуральний розподіл матеріальних благ через талони та спеціальну торгівлю

6. Скороч обсягу інвестицій через подорожчання кредиту

7 Гіперінфляція безмірно підсилює всі перераховані вище наслідки. Вона приводить до утилізації обміну, глибоких соціальних і політичних потрясінь.

Ин – рівень безробіття

Пн – темп приросту загального рівня цін

N- природний стан економіки

Кейнсіанці вважають, що крива Філіпса правильно відбиває

співвідношення між інфляцією і безробіттям протягом ділового циклу, а порушення закономірностей є результатом збігу несприятливих обставин – шоків пропозиції або цінових шоків.

Монетаристи вважають, що альтернативний зв’язок між інфля-

цією і безробіттям існує тільки в короткостроковому періоді, у довгостроковому періоді він відсутній. Склад з 3-х відділів: 1.вище т.Н(збільш інф-я та низьке без роб-тя за ум екон буму), 2.від Н до гориз (зменш темпів інф-ї та безро-ття) 3. нижче гориз. Стагфляція – зростання безробіття, що супроводжується інфляцією. Шляхи подолання: 1)монетарний підхід – політика впливу на ринок – ліберизація внутр товар ринку та імпорту, демонетизація ринку, розвиток малого та сер бізнесу, струк-ні зміни на ринку праці. 2) Кейнс-кий підхід – регулювання відношення з/п та цін за допомогою – замороження, обмеж збільшення доходів на основі їх неповної індексації, роз-ння динаміки з/п з темпами підвищення праці. 3) підхід школи ек пропозиції – спрямив на стимулювання пропозиції в довго строк періоді шляхом – зменш податків, відмови від антицикліч рег-ння ек-ки з боку держави

 

 

22. Інфляція попиту.

AD=C+I+G+X_n

Інфляція попиту грунрується на правостороннюму переміщенні AD,як відбиття зміни сукупного попиту.

Початкове збільшення AD, перехід із точки А в точку В, ще не є інфляцією,тому що таке збільшення цін відбувається на короткостроковому проміжку часу. Крім того, таке збільшення цін супроводжується збільшенням обсягу від У_A до У_B. Але з часом збільшення цін на засоби виробництва починає наздогоняти збільшення цін на продукцію кінцевого виробництва,тобто вкл.реакція сукупної пропозиції,вона зменшується.

Чинники інф.попиту:

1)Чинники,що викликають надмірний споживчий попит.

2)Чинники,що викликають різке збільшення інвестиційного попиту.

3)Чинники,що викликають надмірний урядовий попит(бюджетний дефіцит).

4)Чинники,що викликають надмірний іноземний попит на відчизняний товар,як наслідок єкспорт перевищує імпорт.

 

 

Інфляція витрат.

Значну роль в переміщенні AS₁ до AS₂ відіграють передбачення виробників. Раптове збільшення цін на певний елемент виробничих ресурсів збільшує передбачувальні ціни на засоби виробництва. Якщо AD залишається на попередньому рівні, то виробництво у попередніх обсягах стає не рентабельним. Економіка не може залишатись в такому стані, тому що У_B не відповідає У_A .

Після того,як рівновага досягає точки В,то існує 2 виходи:

1-повернення в т.А,

2-перехід до т.С.

1-передбачає,що зниження виробництва і небезпека безробіття змусять виробників погодитись на зниження з/п,цьому ж сприятиме структурна перебудова виробництва,крива AS₂ почне рухатись до AS₁.

2-можливий тоді,коли в результаті фіскальної або монетарної політики лінія AD₁ переміститься в стан AD₂. Нова рівновага –С, при У_A-потенційне,бо відповідає L_A, а ця кількість зайнятих встановиться за умов природнього безробіття.

 

 

Інфляційна спіраль.

В основі цієї моделі лежить таке положення – коли виникає інф.,як результат збільшення попиту, то уряд починає стримувати інф.,через стримання сук.попиту.

В моделі врахована інерція виробників, щодо їх ставлення до цін.

Нехай ЦБ збільшує пропозицію грошей,що призведе до збільшення сук.попиту.

Але в цей час ставка з/п залишається на попередньому рівні, що відповідає загальному рівню цін,тобто реальні доходи зменшуються. Робітники вимагають підвищення з/п від W₁ до W₂,зі збільшенням W адекватно збільшуються витрати виробництва,тобто ресурси стають дорожчими(), збільшення з/п і незмінність цін стимулюють AD в деякий час і .Відбувається збільшення цін,з/п залишається незмінною,тому вони знову вимагають підвищення W .