Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.

Державні видатки- видатки, пов’язані з витратами держави. Вони включають 4 категорії:

-споживання в держ.секторі (з/п робітникам держ.сектора, платежі за товари поточного споживання)

-трансферти в приватному секторі

-відсотки з держ. боргу

-інвестиції держави (капітальні держ.видатки).

Скорочення держ.витрат на субсидії виробникам призводить до ефективнішого розподілу ресурсів в економіці, бо долається викривлення цін,а скорочення витрат на трансферти (через збільш.пенсійного віку) може спричинити зростання безробіття.

Збільшення держ.видатків змінює структуру сукупного попиту, але його рівень не обов’язково змін.на ту саму величину.

Доходи держ.бюджету формуються за рахунок податків, які стягуються як центральними так і місцевими органами влади, а також за рахунок надходжень по соц. страхуванню та за рахунок доходів держ.підприємств та інших об’єктів держ.власності.

Податки-частина доходів,що сплачується фірмами і домогосподарствами в розмірі, встановленому законом. У вузькому розумінні – суто фіскальні вилучення(чисто податки). В широкому розумінні-усі фіск.вилучення,встановлені державою+відрахування до цільових позабюджетних фондів. Включають такі категорії:

-субєкт оподаткування (з нього стягують податки)

-обєкт оподаткування- грошові суми для оподаткування (суто доходи(з/п,дивіденди); власність(земля, нерухомість,капітал); приріст майна(спадщина); споживання і специфічні форми доходу(тютюну,алкоголю)

-джерело оподаткування - доход, з якого сплачують податки

-ставка податку- частка доходу чи вартості продукції, що підлягає внесенню в бюджет (середня і гранична)

- середня

- гранична

Форми оподаткування. В залежності від шкали податкових ставок:

1. Пропорційні (середня,гранична-постійні)

2. Прогресивні (середня ставка зростає із збільшенням оподаткованого доходу,а гранична може зростати,а може залишатися без змін)

3. Регресивні (середня зменш. із збільш. оподаткованого, а гранична може зменш або без змін.

Типи податків:

-прямі (об’єктом оподаткув.є доход у тій чи іншій формі сплаченій тією самою особою-податок на зарплатню)

-непрямі (стосовно вартості виробленої чи реалізованої продукції;включають до складу ціни,а отже юридично сплачується виробниками,а фактично-покупцями- ПДВ)

Податкова система-сукупність податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

1.Трьохрівнева (США): федеральні, штатів,муніципальні.

2.Двохрівнева (Україна): загальнодержавні,місцеві.

Ефективність податкової системи визначається максимальною сумою податкових надходжень у бюджет без гальмування ек.зростання і скорочення доходів населення.

Крива Лаффера

Т- сума податкових надходжень

 

 

39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.

Залежно від спрямованості фіскальної політики вона поділяється на два види:

1) Стимулююча або експансійна фіскальна політика. Основним завданням має зростання ВВП та підвищення рівня зайнятості і використовується на фазі циклічного спаду економіки. Її інструментами виступають:

А) Збільшення державних витрат за рахунок зростання трансфертів і державних закупівель;

Б) Зниження податків;

В)Одночасне збільшення державних витрат та зменшення податків таким чином, що бюджетний мультиплікатор стає меншим 1, тобто з’являється бюджетний дефіцит.

За рахунок зазначених інструментів зростає сукупний попит та сукупні витрати, що сприяє подоланню циклічного спаду.

2) Стримуюча або рестрикційна фіскальна політика. Застосовується державою в умовах економічного буму і спрямована на стримування інфляційних процесів. Її інструментами є:

А) Скорочення державних витрат (державних закупівель і трансфертів);

Б) Підвищення податків на суб’єктів економіки;

В)Одночасне скорочення державних витрат і збільшення податків таким чином, що бюджетний мультиплікатор стає більшим 1, тобто виникає профіцит бюджету.

Залежно від характеру дії на економіку фіскальна політика поділяється також на два види:

1) Дискреційна фіскальна політика – система заходів, що передбачає цілеспрямований вплив на величину держ.витрат, податків і сальдо держ.бюджету. Виконується державою для активності протидії циклічним коливанням.

2) Недискреційна фіскальна політика – бюджетний дефіцит та надлишок виникають автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки.

Вбудовані стабілізатори – механізми, що дозволяють зменшити циклічні коливання без проведення спеціальної екон. політики. До них належать:

А) Суми податків, що стягуються до бюджету;

Б) Суми трансфертів, що виплачуються з бюджету;

Розглянемо дію недискреційної фіскальної політики на фазі спаду:

1) Автоматично, без зміни податкових ставок, скорочуються надходження до бюджету від податків, тому що:

А) Знижується фактичний ВВП і відповідно скорочуються надходження до бюджету від податку на додану вартість

Б) Знижується обсяг прибутку підприємств і скорочується сума податку на прибуток підприємств;

В) Знижується зайнятість і з числа платників податку на доходи фізичних осіб вибувають безробітні;

Г) Зменшуються доходи населення і відповідно знижуються надходження до бюджету від особистих прибуткових податків;

Д) Уповільнюється оборот підприємств і скорочуються надходження від податку з обороту, податку з продажу та акцизного збору.

2) При спаді економіки автоматично зростають суми трансфертних платежів, тому що:

А) Збільшується чисельність безробітних і сума матеріальної допомоги по безробіттю;

Б) До розряду малозабезпечених відноситься все більше верств населення і збільшуються бюджетні виплати малозабезпеченим сім’ям;

В) При зниженні поточних доходів зростають обсяги житлово-комунальних субсидій.

Таким чином при спаді економіки через податковий канал до бюджету надходить менша сума податків, а через видатковий канал витрачається більша сума державних трансфертів. Це автоматично пом’якшує спад.