Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.

Безробіття як форма макроекономічної нестабільності зумовлює

негативні соціальні, економічні, морально-психологічні наслідки. До економічних наслідків належать:

• недоотримання національного продукту в результаті збільшення безробіття, тобто діє закон Оукена: зростання безробіття на 1 % від природного рівня призводить до скорочення потенційного ВВП на 2,5 % (розрив ВВП).

де Y – фактичний обсяг виробництва;

Y* – потенційний обсяг виробництва, тобто обсяг виробництва

при природному рівні безробіття;

U – фактичний рівень безробіття;

U* – природний рівень безробіття;

α – коефіцієнт пропорційності.

Ця формула показує, що відсоток зростання безробіття понад

природний рівень пропорційний відсотку скорочення реального обсягу виробництва.

На базі розриву ВВП можна обчислити потенційний ВВП (Y*) і

втрати ВВП від циклічного безробіття(ΔY):

Закон Оукена використовується також при визначенні залежності

динаміки фактичного ВВП від динаміки фактичного безробіття за

формулою:

де ΔY_t^% – процентна зміна фактичного ВВП у періоді t;

ΔY^*% – процентна зміна потенційного ВВП у періоді t;

U _t, U_t-1 − рівень фактичного безробіття відповідно у періоді t і t−1;

• державний бюджет зазнає збитків від скорочення податкових надходжень і виплати допомоги по безробіттю;

• за період незайнятості працівник втрачає професійні навички і на його перепідготовку потрібні кошти;

• особливу небезпеку для економіки становить зростання безробіття, що супроводжується інфляцією (стагфляцією).

 

 

Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.

Товарний ринок – агрегат, що означає сумму макро-ек ринків, це сфера обігу товарів і послуг, вироблених реальним сектором економіки. Встановлення рівноваги на цьому ринку є ключовою проблемою макроекономічного моделювання. Макрорівновага товарного ринку охоплює наступні компоненти:

4)реальний обсяг виробництва (У);

1) загальний рівень цін (Р);

2) сукупний попит (AD);

3) сукупна пропозиція (AS);

Сукупний попит (AD) – це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін. Сукупний попит є сумою таких запланованих витрат економічних агентів:

1) видатків приватного сектора країни на споживання (C) та інве-

стиції (I);

2) видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

3) перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги

(експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари

(імпортом) – чистого експорту країни (X_N):

Y_AD = C + I + G + X _n (4.1)

Обсяг сукупного попиту у номінальному виразі визначається формулою:

AD = Р^.У

Між загальним рівнем цін та обсягом попиту складається обернена залежність, при якій зі зростанням цін обсяг попиту скорочується і навпаки.

Графічна модель сукупного попиту

Крива попиту має вигляд ділянки гіперболи. Однак у короткостроковому періоді AD можна представити лінійною функцією:

Уd = a – b ^. P

Уd – обсяг попиту, у грошових одиницях;

Р – загальний рівень цін, у відсотках;

b – коефіцієнт еластичності попиту за цінами як відношення ;

a – автономний попит, тобто обсяг попиту при гіпотетичному нульовому рівні цін.

Якщо в мікроекономіці від’ємний нахил кривої попиту пояснюється ефектами доходу та заміщення, то в макроекономіці вони не спрацьовують. Обернена залежність У та Р пояснюється такими ефектами:

1) Ефект багатства (реальних касових залишків, який свідчить, що зі зростанням цін знижується реальна вартість фінансових активів. Суб’єкти економіки відчувають себе біднішими, збільшуючи заощадження та скорочуючи споживання.

2) Ефект процентної ставки – зростання цін призводить до підвищення ставки банківського процента, а це, в свою чергу, стимулює заощадження і скорочує споживання, AD – зменшується.

3) Ефект імпортних закупівель – з підвищенням цін на продукцію національного виробництва попит переміщується до імпортних товарів. Сукупний попит при цьому скорочується.