Методики рентгенологічного дослідження

Методики рентгенологічного дослідження органів грудної порожнини поділяють на безконтрастні, контрастні та рентгенофункціональні. До безконтрастних методик належать:

1. Флюорографія;

2. Рентгенографія;

3. Рентгеноскопія;

4. Томо- та зонографія;

5. Комп'ютерна томографія;

6. Електрорентгенографія.

Контрастними методиками рентгенологічного дослідження вважають:

1. Бронхографію;

2. Ангіопульмонографію;

3. Штучний пневмоторакс;

4. Пневмоперитонеографію;

5. Пневмомедіастинографію;

6. Плеврографію;

7. Фістулографію тощо.

Рентгенофункціональними методами є:

1. Методики рентгенологічного дослідження, що використовують функціональні проби Вальсальви, Мюллера;

2. Рентгенокімографія;

3. Рентгенокінематографія тощо.

Флюорографію застосовують для проведення профілактичних обстежень великих контингентів населення.

Мал..1. Принцип флюорографії (схема).

Рентгеноскопія використовується для вивчення будови та функції органів дихання.

Мал..2. Принцип рентгеноскопії.

1-джерело випромінювання; 2-об’єкт дослідження; 3-приймач зображення; 4-лікар-рентгенолог.

Оглядова рентгенографія органів грудної клітки.

Мал..3. Рентгенограми нормальної грудної клітки в прямій (позитивне зображення) та бічній (негативне зображення) проекціях

Лінійна томографія застосовується для вивчення структури патологічних утворів, стану трахеї, великих бронхів, кореня легенів, середостіння.

Мал..4. Принцип лінійної томографії

Рентгенівська комп’ютерна томографія використовується для вивчення структури патологічного процесу, його поширення на сусідні органи, диференційної діагностики захворювань легень. На комп'ютерних томограмах легенів можна розрізнити тіні легеневих судин, бронхів, лімфовузлів грудної порожнини. Денситометрична щільність легеневої тканини знаходиться у межах - 650 - - 850 Н17, жирової тканини середостіння - 70 - - 120 НU.

Мал..5. а) оглядова рентгенограма грудної клітки в прямій проекції; б) лінійна томограма грудної клітки в прямій проекції того ж хворого з патологічним утвором в правій легені; в) комп’ютерна томограма грудної клітки в аксіальній проекції на рівні патологічного утвору.

Магнітно-резонансна томографія використовується як доповнення до комп'ютерної томографії переважно для дослідження органів середостіння, тому що легенева тканина дає слабкий сигнал. За допомогою МРТ можна отримувати зрізи не тільки в аксіальній, але й в інших площинах - сагітальній та фронтальній.

Бронхографія використовується для виявлення морфологічних змін трахеї і бронхів, аномалій розвитку, бронхоектазах, бронхових нориць, пухлин за допомогою контрастних речовин, що вводяться через катетер.

Мал..6. а) нормальна бронхограма правої легені в прямій проекції: б) бічна бронхограма хворого з бронхоектатичною хворобою.

Ангіопульмонографія — контрастне дослідження судин легень після катетерізації серединної вени передпліччя (загальна ангіопульмонографія) з наступним виконанням серії рентгенограм з коротким інтервалом за допомогою автоматичного пристрою. Для виконання селективної ангіопульмонографії катетер вводять у підключичну вену і далі під рентгенконтролем послідовно проводять через плечоголовну, верхню порожнисту вени, праве передсердя, правий шлуночок, легеневий стовбур до потрібної легеневої, часткової чи сегментарної артерії. Показом до ангіопульмонографії є підозра на тромбоемболію легеневої артерії, аномалії розвитку артерій, таких як артеріовенозна нориця, аневризма.

Мал..7. Ангіопульмонограми.

Ультрасонографія використовується для дослідження серця, інших органів середостіння, плеври, діафрагми, поверхневих відділів легень, патологічного вмісту у плевральній порожнині, цілісності ребер. Вглиб легеневої паренхіми ультразвук не проникає.

Мал..8. Злоякісна пухлина легені: 1 – печінка: 2 – діафрагма; 3 – пухлина; 6 - діафрагмальна плевра.

Радіонуклідний метод — основний метод вивчення функції легенів, який дозволяє вивчити стан вентиляції, кровотоку і перфузії у легенях.

Для інгаляційної сцинтиграфії використовують інертні гази ¹³³Хе, ^81тКг та аерозоль ^99тТс; ділянки зниженого накопичення радіофармацевтичного препарату у легенях спостерігаються при бронхіальній астмі, бронхіті, пухлині бронху та інших захворюваннях, що супроводжуються зниженням вентиляції.

Мал..9. Схема інгаляційної сцинтиграфії легень.

Для проведення перфузійної сцинтиграфії внутрішньовенно вводять мікрочастинки альбуміну, мічені ^99пТс; зниження накопичення РФП спостерігається в певних ділянках легеневої паренхіми, де знижений кровотік.

Мал..10. Схема пер фузійної сцинтиграфії.

а) сцинтиграма легень в нормі; б) сцинтиграма легень — відсутність фіксації РФП у верхній частці правої легені (пухлина).

Пункцій на біопсія — взяття зразків тканин легені під рентгенконтролем за допомогою бронхоскопу через повітроносні шляхи (аспіраційна бронхоскопія), чи за допомогою пункційної голки через грудну стінку.

Мал..11. Транс бронхіальна біопсія верхньочасткового бронха лівої легені.