Рентгеноанатомія органів грудної клітки

На оглядовій рентгенограмі в прямій проекції майже на всьому протязі визначаються верхні 7 пар ребер. Нижчі ребра частково заховані тінню діафрагми та органів черевної порожнини. Хрящові частини ребер не дають помітної тіні на рентгенограмах. Лише після 30 років, починаючи з 1-го ребрового хряща, у них відкладається вапно у вигляді вузьких стрічок вздовж краю і невеличких острівців у центрі хряща.

Лопатка і ключиця добре помітні рентгеноскопічно і на рентгенограмі. При правильному положенні хворого у прямій проекції груднині кінці ключиць розміщені симетрично на однаковій відстані від хребтового стовпа. Тінь грудини у прямій проекції непомітна. У бічній проекції тінь груднини є краєутворюючою.

Мал..12. Зображення на рентгенограмі у прямій передній проекції (схема).

1 - грудинно-ключично-соскоподібний м'яз; 2 - перше ребро; 3 - ключиця; 4 - ручка грудини; 5 - трахея; 6 - великий грудний м'яз; 7 - звапнення ребрового хряща; 8 - сосок; 9 - грудь; 10 - пахвова порожнина; 11 - лопатка.

Діафрагма разом з органами черевної порожнини обмежують знизу світлі легеневі поля у вигляді чіткої дугоподібної інтенсивної тіні. Лише зліва від серединної лінії можна бачити просвітлення повітряного пухиря шлунку. Правий купол діафрагми розміщується на рівні передніх кінців V-VІ ребер, а лівий - на одне ребро нижче.

У бічних кутах куполів діафрагми помітні реброво-діафрагмові закутки (або синуси), а у присередніх кутах - діафрагмово-середостінні закутки. У бічній проекції передні реброво-діафрагмові закутки розміщені вище задніх.

У прямій проекції у межах кожної легені виділяють такі легеневі поля: 1) верхівкове, розміщене вище ключиць; 2) верхнє - від ключиці до II ребра; 3) середнє - від II до IV ребра; 4) нижнє - від IV ребра до діафрагми.

У бічній проекції добре видно тінь грудини, лопаток, VІ-ІХ грудних хребців, від яких косо вниз прямують тіні ребер. Вужчими і чіткішими є тіні ближчих до касети ребер. Світлі ділянки між грудиною та серцем з аортою називають загрудинним (ретростернальним) простором, а між серцем і хребтовим стовпом - засерцевим (ретрокардіальним) простором.

Тінь кореня легені утворені великими легеневими артеріями, венами, бронхами, лімфатичними судинами і вузлами. У передній проекції ця тінь неоднорідна (структурована), розташована на рівні передніх кінців ІІ-ІV ребер, завширшки близько 2 см, займає не більше чверті поперечного розміру легені. Корінь лівої легені розміщений вище правої, а його нижня частина закрита серцевою тінню. У бічній проекції корені легень знаходяться під дугою аорти.

Найбільші лімфовузли грудної клітки знаходяться у коренях легенів і середостінні. В разі запальних і пухлинних процесів вони збільшуються і тінь кореня стає однорідною і неструктурованою.

Мал..13. Внутрішньо грудні лімфовузли.

1 – паратрахеальні; 2 – трахеобронхеальні; 3 – біфуркацій ні; 4 - бронхопульмональні.

Легеневим малюнком називають лінійні тіні легеневих судин, що відходять від коренів легенів і, переплітаючись, утворюють петлисту структуру. Калібр цих тіней поступово зменшується у напрямку від коренів і на 2 см не доходить до грудної стінки.

Пристінкова плевра може простежуватись у прямій проекції у вигляді тонкої дугоподібної смужки, що тягнеться від верхівки бічної поверхні легені. Міжчасткова плевра і чітка межа між легеневими частками у прямій проекції не простежується. Пряма проекція косої щілини йде від ІІІ-го грудного хребця косо вбік і вниз до бічної поверхні ІV-го ребра і далі косо вниз і присередньо до діафрагми. Горизонтальна щілина правої легені йде горизонтально від бічної поверхні ІV-го ребра досередини. У бічній проекції плевра косої міжчасткової щілини утворює тонку "волосяну" тінь, що простягується від рівня ІV-го грудного хребця косо вниз і вперед до діафрагми. Горизонтальна щілина у бічній проекції починається від косої на рівні кореня легені і йде вперед до грудної стінки майже горизонтально.

Мал..14. Проекція часток і міжчасткових щілин на рентгенограмі (схема).

А - права бічна проекція;

Б - пряма проекція;

В - ліва бічна проекція.

1 - верхня частка; 2 - середня частка; 3 - нижня частка; 4 - горизонтальна щілина; 5 - коса щілина.

Частки складаються з сегментів, що мають форму неправильних пірамід, верхівки яких спрямовані до коренів, а основи - до поверхні легені.

Рентгенологічне межа між бронхолегеневими сегментами не простежується, проте для уявлення про локалізацію патологічного процесу необхідно знати топографічну будову бронхіального дерева, часток і сегментів. Права легеня складається з 3 часток і 10 сегментів, ліва - з 2 часток і 10 сегментів.

Мал..15. Схематичне зображення сегментів у прямій (А), правій бічній (Б), лівій бічній (В) проекціях.

1 - верхівковий, 2 - задній, 3 - передній, 4 - латеральний (у лівій легені - верхній язичковий), 5 - медіальний (у лівій легені - нижній язичковий), 6 – верхній нижньої частки; 7 - кардіальний (у лівій легені часто відсутній), 8 – передній базальний, 9 – латеральний базальний, 10 - задній базальний.

ПРАВА ЛЕГЕНЯ	ЛІВА ЛЕГЕНЯ
Верхня частка:	Верхня частка:
Верхівковий сегмент (D1)	Верхівковий сегмент (S1)
Задній сегмент (D2)	Задній сегмент (S2)
Передній сегмент (D3)	Передній сегмент (S3)
Середня частка:
Латеральний сегмент (D4)	Верхній язичковий сегмент (S4)
Медіальний сегмент (D5)	Нижній язичковий сегмент (S5)
Нижня частка:	Нижня частка:
Верхівковий верхній сегмент (D6)	Верхівковий верхній сегмент (S6)
Медіальний (серцевий) базальний (D7)
Передній базальний сегмент (D8)	Передній базальний-сегмент (S8)
Латеральний базальний сегмент (D9)	Латеральний базальний сегмент (S9)
Задній базальний сегмент (D10)	Задній базальний сегмент (S10)

Взаєморозташування органів верхнього середостіння на горизонтальних (аксіальних) зрізах грудної порожнини, отриманих за допомогою КТ та МРТ, показані на мал. 72.