Спинний мозок, його сегментарна будова, сегмент

Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений у хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових хребців. Спинний мозок закінчується мозковим конусом (conus medullaris), від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка, спинномозкова частина (filum terminale, pars spinalis).

 

На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює: шийне стовщення (intumescentia cervicalis),яке найбільшого свого розміру досягає на рівніVIшийного хребця.

На рівні X – XII грудних хребців утворює: попереково - крижове стовщення (intumescentia lumbosacralis),яке переходить у мозковий конус (conus medullaris).У товщі спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгору в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком (ventriculus terminalis).

Розрізняють такі частини спинного мозку:

шийна частина; шийні сегменти [1-8] (pars cervicalis; segmenta cervicalia [1-8]),їх є8;

грудна частина; грудні сегменти [1-12] (pars thoracica; segmenta thoracica [1-12]),їх є12; поперекова частина; поперекові сегменти [1-5] (pars lumbalis; segmenta lumbalia [1-5]),їх є5; крижова частина; крижові сегменти [1-5] (pars sacralis; segmenta sacralia [1- 5]),їх є5;

куприкова частина; куприкові сегменти [1–3] (pars coccygea; segmenta coccygea [1-3]),їх є1-3.

 

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) називається сегментом (segmentum).Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів. Починаючи з грудних сегменти розміщуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

у шийному і верхньому грудному відділах сегменти розміщені на один хребець вище від

відповідного їм за ліком хребця;

у середньому грудному відділі сегменти розміщені на два хребці вище;

у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти) сегменти розміщені на три хребці вище.

Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis)із задніми і передніми корінцями (radices posteriores et anteriores)і переднім, бічним, заднім власними пучками білої речовини (fasciculi proprii anterior, lateralis, posterior substantiae albae),що обрамляє сіру речовину(substantia grisea), утворює власний або сегментарний апарат спинного мозку.

Тобто це частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців (два передніх і два задніх) і вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо прилягає до сірої речовини.

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) – безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.

Відповідно до кількості сегментів спинного мозку (segmenta medullae spinalis) утворюються 31 – 33 пари спинномозкових нервів (nervi spinales).

 

Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білоюречовиною (substantia alba).

Сіра речовина спинного мозку

Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з: переднього стовпа (columna anterior); заднього стовпа (columna posterior); проміжного (бічного) стовпа (columna intermedia),цей стовп чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі спинного мозку; центральної драглистої речовини (substantia gelatinosa centralis)–проміжної зони,щорозміщена навколо центрального каналу, який вистелений епендимою

Біла речовина спинного мозку

Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні). За допомогою борозен біла речовина подляється на: передній канатик (funiculus anterior); задній канатик (funiculus posterior); бічний канатик (funiculus lateralis).

 

Мале і велике коло кровообігу

Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major)починається з лівого шлуночка,з якого вихо-дить аортаі закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує ар-теріальною кров’ю всі органи та тканини організму. Аорта- артерії- артеріоли-артеріальні капіляри- венозні капиляри-венули-вени- порожнисті вени

 

Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor)починається з правого шлуночка(ventriculus dexter),девиходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в арте-ріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріаль-на. Воно виконує функцію газообміну.

 

 

Билет 4,

 

 

1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.

 

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris)

Вони поділяються на:

 

- грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris);

- вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

 

Грудний пояс;пояс верхньої кінцівки

 

(cingulum pectorale; cingulum membri superioris)

 

Грудний пояс складається з:

- ключиці (clavicula);

 

- лопатки (scapula).

 

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має:

 

- груднинний кінець (extremitas sternalis);

- надплечовий кінець (extremitas acromialis);

 

- тіло ключиці (corpus claviculae);

- верхню поверхню (facies superior);

 

- нижню поверхню (facies inferior).

 

На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення

 

реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

 

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

 

- конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

- трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

 

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою

 

поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

 

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобо-вою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки

(acromion).

 

Лопатка (scapula)

 

 

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

 

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому роз-ташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею

(clavicula).

 

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

 

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз.

 

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

 

- надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

- підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

 

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).