Суглоби. Будова,класифікація,рухи.

Билет 4,

1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.

2. Топографія передньої стінки живота.

3. Легені,будова, інервація, кровопостачання.

4. Довгастий мозок.

Билет

1. Фасції та топографія нижньої кінцівки

2. Легені, будова, границі.

3. Міст та мозочок, зовн. і внутр. будова. Функції.

4.Аорта, частини аорти. Грудна част. аорти, гілки, ділянки кровопостачання.

Білет 6

1)М'яз, як орган.Класифікація.Допоміжний апарат.

2)Плевра.Плевральна порожнина, закутки, іх клін.значення.

3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)

4)Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація

білет 7:

1)фасції і мязи верньої кінцівки 2)органи імунної системи 3) кінцевий мозок, базальні ядра 4)середостіння

8.

1.М*язи голови

2. Глотка, топографія

3.проміжний мозок,

4.зовнішня сонна артерія

№ 9

1.Топографія шиї. Фасції шиї. 2. Стравохід, будова, кровопостачання, іннервація. 3. Проміжний мозок. 4. Верхня порожниста вена.

 

Білет 10
1.м`язи живота,функції,кровопостачання та іннервація.
2.травної трубки,топографія.
3.сечова система.
4.трійчастий нерв.

Білет 12

1)Будова скелету.Будова хребців,крижової і куприкової кісток.Ребра і груднина

2)Спинномозкові нерви: принцип утворення,гілки.

3)Шлунок:топографія,будова,кровопостачання та іннервація

4)Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї

Білет

1. М'язи кисті. Кровопостачання і інервація.

2. Травна трубка. Сліпа кишка і червоподібний відросток.

3. Борозни і звивини медіальної і базальної поверхонь мозку. Проекція полів кори.

4. Лімфатична система: структура, функції. Лімфатичні вузли верхньої і нижньої кінцівок

14
1. М'язи грудей, їх класифікація, кровопостачання і іннервація.
2. Тонка кишка, будова, топографія, іннервація, кровопостачання.
3. VII пара черепних нервів, ядра, ділянки іннервації.
4. Будова стінки серця, провідна система серця, іннервація серця.

№15

1.Таз в цілому. Особливості жіночого тазу. 2.Товстий кишечник. 3.Зовнішнє та середнє вухо. Барабанна порожнина, її стінки. 4. Парні гілки черевної частини аорти.

Білет № 16

1)З'єднання ребер з хребцями і з грудниною.Грудна клітка в цілому; 2)Нирки: топографія, будова. Нефрон: будова. Особливості кровообігу нирки; 3)Середній мозок: топографія, структура, зовнішня та внутрішня будова; 4)Серце: топографія, будова стінки серця, клапанний апарат.

Білет 17

1. Кістки мозкового відділу черепа. Канали скроневої кістки.

2. 12 пала кишка. Кравопостачання, іннервація, відділи.

3. Плечове сплетення. Походження, гілки, топографія.

4. Черевна частина аорти. Непарні гілки.

18.

1.Череп в цілому, топографія, ямки, отвори

2.Легені, зовнішня і сегментарна будова, топографія

3.Оболоннко спинного і головного, синуси твердої оболонки, шляхи відтоку рідини

4.Артеріі верхньої кінцівки, їхні анастомози.

 

номер 19.

1.Скелет верхньої кінцівки. 2.Очеревина, похідні. 3.9, 11, 12 пара черепних нервів. 4.Лімфатичні вузли грудної порожини. Лімфовідтік від органів грудної порожнини та молочної залози.

20.

1.Кульшовий суглоб,будова,рухи,кровопостачання.

2.Гортань,топографія,будова,іннервація,кровопостачання.

3.Лімбічна система.Ретикулярна речовина.

4.Система нижньої порожнистої вени.

№21

1.Топографія мозкового черепа.Крило-піднебінна,скронева та підскронева ямки: стінки,сполучення;

2.Стравохід: топографія,будова,іннервація і кровопостачання;

3.Неврогенні залози

4.Ворітна вена: топографія,притоки,функціональне значення

Білет22

1. Діафрагма, її будова, функції, кровопостачання, іннервація. 2.Трахея, бронхи: будова, кровопостачання, іннервація, бронхіальне дерево 3. Промежина: визначення, будова 4.Поперекове сплетення: утворення, гілки,область іннервації. Затульний та статевий нерви.

23

нижня кінцівка: гомілка,стопа,2 пряма кишка; будова,інервація, кровопостачання 3 шийне сплетення,4 надниркові залози,параганглі

Білет 24

1.Вікові особливості розвитку черепа. Тім'ячка

2.Гортань.Топографія.Будова.Порожнина гортані.Голосова щілина

3.Проміжний мозок. Структура. Гіпоталамо-гіпофізарна система

4.Система верхньої порожнистої вени

Білет 25:

1. Колінний суглоб. 2. Печінка. 3.Плечове сплетення. Променевий нерв. 4.Особливості кровообігу плода

Білет 26

1кістки гоміли і стопи гоміковостопний суглоб,

2.печінка кровопостачання,

3.проміжний мозок гіпофіз його функції,

4. мале і велико коло кровообігу аорта, чатини, топографія

 

№27(здається).

1)Класифікація м'язів голови. Жувальні м'язи, іннервація, кровопостачання.

2) Очеревина. Малий і великий чепці.

3) Зовнішня сонна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

4) Крижове сплетення, утворення, класифікація гілок. Сідничний нерв.

Білет.

1. Кістки стопи, їх зєднання. Склепіння стопи

2. Жовчний міхур, топографія, будова. Позапечінкові жовчні протоки.

3. Вегетативна нервова система: симпатична частина, будова, функції.

4. Лімфатична система, структура, функції. Лімфатичні вузли і судини шиї та голови.

Білет №29

1. Ліктьовий суглоб, кровопостання, іннервація

2. Очеревина, її похідні, топографія, функції

3. Вегетативна нервова система: парасимпатичнав частина

4. Артерії нижньої кінцівки.

 

32

1)плечовий суглоб

2) зовнішні чоловічі статеві органи

3) внутрішнє вухо

4) підключична артерія

#33

1. К-ки поясу верх.кінцівки. З'єднання. Груд-ключичний суглоб, рухи, іннервація.

2. Стравохід, будова, функції, кровопостачання, іннервація.

3. Блукаючий нерв.

4. Імунна система, класифікація. Селезінка, будова, топографія, кровопостачання.

Білет

1) Очна ямка, утворення, стінки, сполучення

2) Порожнина рота. Мяке піднебіння, іннервація мязів. Мигдалики. Слинні залози

3) Біла речовина півкуль головного мозку. Мозолисте тіло. Внутрішня капсула.

4) Підключична артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання

35, нiби
1.основа черепа
2.пряма кишка,кровопостачання
3.серце. зовнiшня,внутрiшня будова,артерii серця
4шийне сплетення

№36

1) скронева кістка. канали скроневої кістки. 2)глотка. відділи іннервація, кровопостачання. 3)плечове сплетення. ліктьовий нерв. 4)лімфатичні судини черевної порожнини. Відтік лімфи від шлунка і стравоходу

№38

1. З'єднання кісток

2. Язик: будова, кровопостачання, іннервація

3. Класифікація провідних шляхів. Екстероцептивні провідні шляхи

4. Система нижньої порожнистої вени

Номер 39

1. Топографія нижньої кінцівки. Фасції. Стегновий канал: будова,утворення,клін.значення. 2. Особливості будови стінки травної трубки. 3. ІІІ,IV,VI пари черепних нервів. 4. Лімфатичні вузли верхньої та нижньої кінцівок.

Білет 41

1. м*язи живота, фасції живота

2. зуби

3.допоміжний апарат ока

4. черевна аорта, непарні гілки черевної аорти

Білет 42,

1) М'язи голови

2) Глотка, будова, кровопостачання, іннервація

3) Середній мозок,будова,3 шлуночок, стінки.

4) Зовнішня сонна артерія, ділянки кровопостатчння, гілки.

Білет 43
1. Хребтовий стовп, вікові особливості.
2. Чоловічі внутрішні статеві органи. Яєчко, кровопостачання яєчка.
3 Внутрішнє вухо. Слуховий та вестибулярний аналізатори.
4 Міжсистемні анастомози, клінічне значення.

Білет № 46.

1.Органи жіночоко тазу

2.Вінцеві артерії серця, типи кровопост. Серця

3.З*єднання ребер з грудниною і хребцями

4.Спинномозковий нерв, сегмент

Білет 47.

1.Фасції,їх значення.Фасції шиї і голови.

2.Орган зору.будова,іннервація,кровопостачання.

3.12-пала кишки,частини,кровопостачання,іннервація.

4.Вени головного мозку.Пазухи твердої оболонки

Білет 48.

1. Носова порожнина, стінки, зєднання з приносовими пазухами.

2. Товста кишка, топографія, частини, іннервація, кровопостачання.

3. Спинномозковий нерв, утворення, гілки. Передня і задня гілка, ділянки іннервації.

4. Артерії і вени серця. Типи крововпостачання серця.

Білет

1.Внутрішня і зовнішня основа черепа

2.Тонка кишка. Відділи. Топографія, функція, іннервація, кровопостачання АБО ТОВСТА КИШКА

3. Пірамідна та екстрапірамідна системи.

4. Особливості кровопостачання плода.

 

 

1. Класифікація суглобів

2. Нирка

3. Проміжний мозок

4. Кровопостачання серця

 

***бронхіогенні залози, підшлункова, м"язи спини, грудна аорта

 

***

1) кістка

2) ротова порожнина, мигдалики, залози, тверде мяке піднебіння

3) кінцевий мозок. бічні шлуночки. локалізація функцій в корі

4) велике мале коло кровообігу. серце - анатомія, топографія, клапани, провідна с-ма

 

 

ВІДПОВІДІ

 

Білет №2

Білет №3

1.М*язи нижньої кінцівки, іннервація кровопостачання.

М’ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri inferioris)

 

Вони поділяються на:

 

- м’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici),

- м’язи вільної частини нижньої кінцівки (musculi partis liberae membri inferioris).

М’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici),

 

 

Вони поділяються на:

 

- внутрішні м’язи;

 

- зовнішні м’язи.

До внутрішніх м’язів тазового пояса (musculi cinguli pelvici interni) належать:

 

1 Клубово - поперековий м’яз (musculus iliopsoas).Він утворений двома м’язами: клубовим

м’язом (musculus iliacus)та великим поперековим м’язом (musculus psoas major),які,починаючись

 

на поперекових хребцях (vertebrae lumbales) і кульшовій кістці (os coxae), з’єднуються між собою і фо-

рмують єдиний м’яз, який прикріплюється до стегнової кістки (femur).

 

- клубовий м’яз (musculus iliacus). Він розміщений в клубовій ямці (fossa iliaca).

 

- великий поперековий м’яз (musculus psoas major). Він прилягає до тіл поперекових хребців

 

(corpora vertebrarum lumbalium) і розташований на задній стінці черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis).

 

Прикріплення клубово - поперекового м’яза (musculus iliopsoas): до малого вертлюга стегнової

 

кістки (trochanter minor femoris).

 

Функція клубово - поперекового м’яза (musculus iliopsoas): згинає та відвертає стегно(flexio etsupinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) нахиляє таз (pelvis) разом із тулубом (truncus) уперед.

 

2 Малий поперековий м’яз (musculus psoas minor),він є непостійним м’язом.

 

Функція: натягує клубово-гребінну дугу(arcus iliopectineus);напружує широку фасцію(fascia lata),

 

дещо згинає в поперековій ділянці хребтовий стовп (columna vertebralis).

 

3 Внутрішній затульний м’яз (musculus obturatorius internus).

 

 

Прикріплення: до вертлюгової ямки стегнової кістки(fossa trochanterica femoris).

 

Функція: обертає стегно назовні(rotatio femoris externa).

4 Грушоподібний м’яз (musculus piriformis).

Функція: обертає стегно назовні(rotatio femoris externa),дещо відводить його(abductio femoris),

при спиранні на одну ногу бере участь в нахилі таза в свій бік і вперед.

 

До зовнішніх м’язів тазового пояса (musculi cinguli pelvici externi) належать:

1 Верхній близнюковий м’яз (musculus gemellus superior)

Функція: обертає стегно назовні(rotatio externa femoris).

2 Нижній близнюковий м’яз (musculus gemellus inferior).

Функція: обертає стегно назовні(rotatio femoris externa).

3 Великий сідничний м’яз (musculus gluteus maximus).

 

 

Функція: розгинає стегно(extensio femoris),відводить стегно(abductio femoris),відвертає стегно(supinatio femoris), при фіксованому стегні розгинає таз і тулуб (extensio pelvis et trunci), утримуючи ту-

луб (truncus) у вертикальному положенні.

4 Середній сідничний м’яз (musculus gluteus medius).

 

 

Функція: відводить стегно(abductio femoris);при фіксованому стегні (femur) м’яз утримує таз

(pelvis) із тулубом (truncus) у вертикальному положенні.

5 Малий сідничний м’яз (musculus gluteus minimus).

Функція: відводить стегно(abductio femoris)

6 Квадратний м’яз стегна (musculus quadratus femoris).

Функція: обертає стегно назовні(rotatio femoris externa),приводить стегно(adductio femoris).

7 Зовнішній затульний м’яз (musculus obturatorius externus).

 

 

Функція: обертає стегно назовні(rotatio femoris externa),бере участь в його згинанні,підтримуєзнизу голівку стегнової кістки (caput femoris).

8 М’яз - натягувач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae).

Функція: згинає стегно(flexio femoris),натягує клубово-великогомілкове пасмо(tractus iliotibialis);

укріплює колінний суглоб (art. genus) в розігнутому положенні.

 

М’язи бічного краю стопи

(musculi marginis lateralis pedis),

 

або м’язи малогомілкового краю стопи

(musculi marginis fibularis pedis)

 

До м’язів бічного краю стопи належать:

- відвідний м’яз мізинця стопи (musculus abductor digiti minimi pedis);

 

 

- відвідний м’яз п’ятої плеснової кістки (musculus abductor ossis metatarsi quinti),що є частиною

відвідного м’яза мізинця стопи (pars musculi abductoris digiti minimi pedis);

 

- короткий м’яз - згинач мізинця стопи (musculus flexor digiti minimi brevis pedis).

 

Билет 4,

 

 

1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.

 

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris)

Вони поділяються на:

 

- грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris);

- вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

 

Грудний пояс;пояс верхньої кінцівки

 

(cingulum pectorale; cingulum membri superioris)

 

Грудний пояс складається з:

- ключиці (clavicula);

 

- лопатки (scapula).

 

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має:

 

- груднинний кінець (extremitas sternalis);

- надплечовий кінець (extremitas acromialis);

 

- тіло ключиці (corpus claviculae);

- верхню поверхню (facies superior);

 

- нижню поверхню (facies inferior).

 

На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення

 

реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

 

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

 

- конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

- трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

 

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою

 

поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

 

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобо-вою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки

(acromion).

 

Лопатка (scapula)

 

 

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

 

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому роз-ташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею

(clavicula).

 

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

 

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз.

 

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

 

- надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

- підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

 

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

 

Довгастий мозок

ДОВГАСТИЙ МОЗОК; ЦИБУЛИНА (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus)

Він є продовженням спинного мозку (medulla spinalis) і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною (bulbus). Як і спинний мозок (medulla spinalis), довгастий мозок на дорcальній поверхні (facies dorsalis medullae oblongatae) має:

задню серединну борозну (sulcus medianus posterior);дві задньобічні борозни (sulci posterolaterales).

На вентральній поверхні довгастого мозку (facies ventralis medullae oblongatae) проходять:

передня серединна щілина (fissura mediana anterior);дві передньо - бічні борозни (sulci anterolaterales).

Між передньою серединною щілиною (fissura mediana anterior) і передньобічними борознами (sulci anterolaterales) містяться піраміди довгастого мозку; піраміди цибулини (pyramides medullae oblongatae; pyramides bulbi), які на межі зі спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестяпірамід (decussatio pyramidum).

Між передньобічною та задньобічною борознами (sulci anterolateralis et posterolateralis) розміщені оливи (olivae).

Дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню частину ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea).

На дорсальній поверхні (facies dorsalis) нижче ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) чітко контуруються:

тонкий пучок (fasciculus gracilis)з тонким горбиком (tuberculum gracile)попереду;

клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus)із клиноподібним горбиком (tuberculum cuneatum).

Сіра речовина довгастого мозку (substantia grisea medullae oblongatae)представлена:

нижнім оливним комплексом;нижніми оливними ядрами(complexus olivaris inferior; nucleiolivares inferiores);

тонкими ядрами (nuclei graciles);

клиноподібними ядрами (nuclei cuneati);

центром дихання і кровообігу;

ядрами ІХ - ХІІ пар черепних нервів.

 

Біла речовина довгастого мозку (substantia alba medullae oblongatae)складається з:

 

висхідних шляхів, до складу яких	входять присередня петля (lemniscus medialis), яка в
довгастому мозку (medulla oblongata)	робить перехрест (decussatio lemnisci medialis), та
	спинномозкова петля (lemniscus spinalis);   - низхідних шляхів (пірамідних шляхів);   - сітчастої формації (formatio reticularis).

 

Білет №5

1. ТОПОГРАФІЯ І ФАСЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

 

Грушоподібний м’яз (m.piriformis), виходячи через великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus), не заповнює його повністю, внаслідок чого утворюються:

 

- надгрушоподібний отвір (foramen suprapiri-forme);

- підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme).

Внутрішній та зовнішній затульні м’язи (musculi obturatorii internus et externus), закриваючи затульний отвір (foramen obturatum), утворюють уділянці затульної борозни(sulcusobturatorius) затульний канал (canalis obturatorius).

 

Під пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) – між нею і клубовою кісткою (os ilium) – утворюється простір, який за допомогою клубово - гребінної дуги (arcus iliopectineus), що прикріплюється до клубово-гребінного підвищення (eminentia iliopectinea), поділяється на два отвори:

- присередньо розташована судинна затока (lacuna vasorum), через яку проходять стегнові артерія та вена (arteria et vena femorales);

- збоку розташована м’язова затока (lacuna musculorum), через яку проходять клубовопоперековий м’яз (musculus iliopsoas) і стегновий нерв (nervus femoralis).

 

У ділянці судинної затоки (lacuna vasorum)утворюється стегнове кільце (anulus femoralis),якепри проходженні стегнових гриж перетворюється на глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus).

 

Глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus) оточене:

- збоку стегновою веною (vena femoralis);

 

- присередньо затоковою зв’язкою (ligamentum lacunare);

- спереду пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale);

 

- ззаду гребінною зв’язкою (ligamentum pectineale).

 

Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica)

Тазова фасція є продовженням пристінкової фасції живота (fascia abdominis parietalis), вона ще називається внутрішньочеревною фасцією (fascia endoabdominalis).

Та частина тазової фасції (fascia pelvis), яка покриває клубовий та великий поперековий м’язи (musculi iliacus et psoas major), називається попереково - клубовою фасцією (fascia iliopsoas), або клубовою фасцією (fascia iliaca).

 

Сіднична фасція (fascia glutea)вкриває ззовні великий сідничний м’яз(m.gluteus maximus).Глибокий листок цієї фасції відмежовує великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) від середнього сідничного м’яза (m. gluteus minimus) і від м’яза-натягувача широкої фасції (m. tensor fasciae latae). Унизу сіднична фасція (fascia glutea) потовщується і продовжується у широку фасцію (fascia lata).

 

Широка фасція (fascia lata)

 

Широка фасція (fascia lata) формує піхви (vaginae) для м’язів стегна (musculi femoris), а також:

 

- бічну міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris laterale);

присередню міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris mediale)

Широка фасція (fascia lata) має:

 

- поверхневий листок (folium superficialis; lamina superficialis);

 

- глибокий листок (folium profundum; lamina profunda).

 

Глибокий листок широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris)покриває всестегно (femur). Збоку ця фасція ущільнюється і утворює сухожилок для м’яза-натягувача широкої фасції (musculus tensor fasciae latae), який називається клубово-великогомілковим пасмом (tractus iliotibialis).

 

Поверхневий листок широкої фасції стегна (lamina superficialis fasciae latae femoris)розташований лише в межах стегнового трикутника (trigonum femorale) і закінчується знизу серпоподібним краєм (margo falciformis), який має:

 

- верхній ріг (cornu superius);

- нижній ріг (cornu inferius).

 

 

Під серпоподібним краєм поверхневого листка широкої фасції стегна (margo falciformis laminae superficialis fasciae latae femoris) утворюється підшкірний розтвір (hiatus saphenus), який вкритий дірчастою фасцією (fascia cribrosa)

При проходженні стегнових гриж (кил) підшкірний розтвір (hiatus saphenus) перетворюється у зовнішнє кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis externus).

 

Стегновий канал (canalis femoralis)

 

Стегновий канал (canalis femoralis) у нормі не існує, він утворюється тільки при утворенні стегнових гриж (кил).

 

У каналі виділяють три стінки:

- бічну стінку (paries lateralis),що утворена:

 

- стегновою веною (vena femoralis);

- передню стінку (paries anterior),яка представлена:

 

- поверхневим листком широкої фасції (lamina superficialis fasciae latae);

- пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale);

- верхнім рогом серпоподібного краю (cornu superius marginis falciformis);

- задню стінку (paries posterior),що утворена:

- глибоким листком широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

При утворенні стегнового каналу (canalis femoralis) його:

- глибоким кільцем (anulus femoralis profundus)є стегнове кільце (anulus femoralis);

- поверхневим кільцем (anulus femoralis superficialis)є підшкірний розтвір (hiatus saphenus).

 

На передній поверхні стегна (facies anterior femoris) помітний стегновий трикутник (trigonum femorale), межами якого є:

 

- угорі пахвинна зв’язка(ligamentum inguinale);

- присередньо довгий привідний м’яз(musculus adductor longus);

 

- збоку і знизу кравецький м’яз(musculus sartorius).

 

Нижній кут стегнового трикутника (trigonum femorale), а саме передня стегнова борозна (sulcus femoralis anterior), переходить у привідний канал (canalis adductorius), або канал Гунтера, який розташований між:

 

- великим привідним м’язом (musculus adductor magnus) присередньо;

- присереднім широким м’язом (musculus vastus medialis) збоку;

 

- а спереду перекинутою між цими м’язами широко-привідною міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium).

 

Привідний канал (canalis adductorius) знизу відкривається привідним розтвором (hiatus adductorius) у підколінну ямку (fossa poplitea).

Через його передній розтвір (hiatus anterior) проходять:

- підшкірний нерв (nervus saphenus);

- низхідні колінні артерія та вени (arteria et venae descendentes genus).

 

Підколінна ямка (fossa poplitea)

 

Підколінна ямка (fossa poplitea) знаходиться в місці переходу стегна в гомілку, на її задній поверхні, і має форму ромба.

Вгорі підколінна ямка (fossa poplitea) оточена:

 

- збоку –двоголовим м’язом стегна(musculus biceps femoris);

 

- присередньо півсухожилковим та півперетинчастим м’язами(musculi semitendinosus etsemimembranosus).

Унизу підколінна ямка (fossa poplitea) оточена:

 

- бічною голівкою литкового м’яза (caput laterale musculi gastrocnemii);

- присередньою голівкою литкового м’яза (caput mediale musculi gastrocnemii).

 

Дном підколінної ямки (fossa poplitea)є:

 

- підколінна поверхня стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris);

 

- задня поверхня колінного суглоба (facies posterior articulationis genus).

 

Із підколінної ямки (fossa poplitea) між поверхневими та глибокими м’язами заднього відділу гомілки проходить аж донизу гомілково - підколінний канал (canalis cruropopliteus), або канал Грубера.

Від цього каналу (canalis cruropopliteus) відгалужується нижній м’язово - малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що оточений:

 

Верхній м’язово - малогомілковий канал (canalis musculoperoneus superior)є самостійним,вінпроходить між:

 

Широка фасція стегна (fascia lata femoris) переходить на гомілці (crus) у фасцію гомілк и (fascia cruris). Утворює піхви синовіальні і волокнисті.

При переході на стопу (pes) фасція гомілки (fascia cruris) утворює:

 

- тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis);

- підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris).

 

 

Ця фасція (fascia dorsalis pedis) переходить у тильний апоневроз пальців стопи (aponeurosis dorsalis digitorum pedis).

 

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris)розташовується безпосередньо під шкірою підошви стопи (cutis plantae pedis).

 

Через ці борозни ідуть кровоносні судини та нерви підошви (vasa sanguinea et nervi plantares).

Сумки нижньої кінцівки

 

Зовнішня будова мозочка

Мозочок має:

- тіло мозочка (corpus cerebelli),яке складається з:

 

- двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);

- черв’яка мозочка (vermis cerebelli),який розміщений між ними;

 

- долинку мозочка (valecula cerebelli)в якій розміщений довгастий мозок(medulla oblongata);

- черв’як мозочка (vermis cerebelli),який має такі частини(по колу зверху донизу):

 

- язичок мозочка (lingula cerebelli);

- вершину (culmen);

 

- схил (declive);

- листок черв’яка (folium vermis);

 

- горб (tuber);

- піраміду (pyramis);

 

- вузлик (nodulus);

 

- щілини мозочка (fissurae cerebelli),які є численними і різними за глибиною;вони пронизуютьпівкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв’як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:

- горизонтальна щілина (fissura horizontalis),яка поділяє мозочок на:

 

- вентральну частину (pars ventralis);

- дорсальну частину (pars dorsalis);

 

- міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);

- задня верхня щілина (fissura posterior superior);

 

- задньобічна щілина (fissura posterolateralis);

- передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);

 

- друга щілина (fissura secunda).

 

Внутрішня будова мозочка

Біла речовина мозочка оточена корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева – дерево життя (albor vitae).

Мозочок (cerebellum) ззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка (cortex cerebelli), в якій розміщені листки мозочка (folia cerebelli), що відокремлені між собою щілинами мозочка (fissurae cerebelli).

Сіра речовина мозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тіла (corpus medullare cerebelli) і складається з чотирьох пар таких ядер:

- зубчастого ядра; бічного ядра мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli);

 

- переднього міжпозиційного ядра; кіркоподібного ядра (nucleus interpositus anterior; nucleusemboliformis), яке закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati);

 

- заднього міжпозиційного ядра; кулястого ядра (nucleus interpositus posterior; nucleusglobosus);

- ядра вершини (шатра); присереднього ядра мозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).

 

Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка (corpus medullare cerebelli).

Мозочок має три пари мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares), які з’єднують його з іншими відділами головного мозку (encephalon):

- середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii),що з’єднують мозочок(cerebellum)змостом (pons);

 

- верхні (передні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores),що з’єднують мозочок

(cerebellum) з покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali);

 

- нижні (задні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares inferiores), що з’єднують мозочок з довгастим мозком (medulla oblongata).

У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтримці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним

із вищих автономних (вегетативних) центрів. Координацыя, тонус мязів, положення тіла в просторі Тобто мозочок становить центр рефлекторної координації м’язових скорочень, які служать для підтримування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м’язів при складних рухових актах, пов’язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м’яза окремо.

 

Білет 6

Билет 4,

1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.

2. Топографія передньої стінки живота.

3. Легені,будова, інервація, кровопостачання.

4. Довгастий мозок.

Билет

1. Фасції та топографія нижньої кінцівки

2. Легені, будова, границі.

3. Міст та мозочок, зовн. і внутр. будова. Функції.

4.Аорта, частини аорти. Грудна част. аорти, гілки, ділянки кровопостачання.

Білет 6

1)М'яз, як орган.Класифікація.Допоміжний апарат.

2)Плевра.Плевральна порожнина, закутки, іх клін.значення.

3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)

4)Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація

білет 7:

1)фасції і мязи верньої кінцівки 2)органи імунної системи 3) кінцевий мозок, базальні ядра 4)середостіння

8.

1.М*язи голови

2. Глотка, топографія

3.проміжний мозок,

4.зовнішня сонна артерія

№ 9

1.Топографія шиї. Фасції шиї. 2. Стравохід, будова, кровопостачання, іннервація. 3. Проміжний мозок. 4. Верхня порожниста вена.

 

Білет 10
1.м`язи живота,функції,кровопостачання та іннервація.
2.травної трубки,топографія.
3.сечова система.
4.трійчастий нерв.

Білет 12

1)Будова скелету.Будова хребців,крижової і куприкової кісток.Ребра і груднина

2)Спинномозкові нерви: принцип утворення,гілки.

3)Шлунок:топографія,будова,кровопостачання та іннервація

4)Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї

Білет

1. М'язи кисті. Кровопостачання і інервація.

2. Травна трубка. Сліпа кишка і червоподібний відросток.

3. Борозни і звивини медіальної і базальної поверхонь мозку. Проекція полів кори.

4. Лімфатична система: структура, функції. Лімфатичні вузли верхньої і нижньої кінцівок

14
1. М'язи грудей, їх класифікація, кровопостачання і іннервація.
2. Тонка кишка, будова, топографія, іннервація, кровопостачання.
3. VII пара черепних нервів, ядра, ділянки іннервації.
4. Будова стінки серця, провідна система серця, іннервація серця.

№15

1.Таз в цілому. Особливості жіночого тазу. 2.Товстий кишечник. 3.Зовнішнє та середнє вухо. Барабанна порожнина, її стінки. 4. Парні гілки черевної частини аорти.

Білет № 16

1)З'єднання ребер з хребцями і з грудниною.Грудна клітка в цілому; 2)Нирки: топографія, будова. Нефрон: будова. Особливості кровообігу нирки; 3)Середній мозок: топографія, структура, зовнішня та внутрішня будова; 4)Серце: топографія, будова стінки серця, клапанний апарат.

Білет 17

1. Кістки мозкового відділу черепа. Канали скроневої кістки.

2. 12 пала кишка. Кравопостачання, іннервація, відділи.

3. Плечове сплетення. Походження, гілки, топографія.

4. Черевна частина аорти. Непарні гілки.

18.

1.Череп в цілому, топографія, ямки, отвори

2.Легені, зовнішня і сегментарна будова, топографія

3.Оболоннко спинного і головного, синуси твердої оболонки, шляхи відтоку рідини

4.Ар