Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, —

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті ж самі дії, вчинені щодо малолітньої особи батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, —

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Розпутні дії можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними. До фізичних відносять оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого статевого акту, акту онанізму, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою або щодо винного тощо. Диспозицією ст. 156 охоплюється також задоволення статевої пристрасті винного неприродним способом (наприклад, оральний або анальний секс), якщо при цьому щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, не застосовується фізичне чи психічне насильство та не використовується безпорадний стан потерпілої особи. Природні статеві зносини з особою, якій не виповнилось 16 років, і яка не досягла статевої зрілості, за її згодою кваліфікується за ст. 155. Інтелектуальне розбещення може полягати у цинічних розмовах з потерпілим на сексуальні теми, розповіді відвертих, натуралістичних сексуальних історій, фотографуванні потерпілих в різних се­ксуальних позах, демонстрації порнографічних предметів.

Згідно діючого КК України не вважаються статевими злочинами зараження венеричною хворобою і ВІЛ. Кримінальна відповідальність за це винесена в розділ II КК України «Злочини проти життя та здоров’я особи» (ст. ст. 133 та 130 відповідно).

Стосовно судово-медичної експертизи стану здоров’я, відмітимо, що на даний час процент стійкої втрати працездатності визначається відповідно до Наказу № 238 від 05.09.98 МОЗ «Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом МОЗ від 22.11.95 № 212».

При вивченні розділу «Визначення віку» зверніть увагу на те, що дані, наведені на ст. 485 підручника, дещо не співпадають з диспозиціями діючого КК України, зокрема:

· кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років;

· особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (ст. ст. 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошко­дження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство;

· громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку;

· виправні роботи не застосовуються до осіб, що не досягли шістнадцяти років;

· виправні роботи не застосовуються до осіб, що досягли пенсійного віку;

· арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років;

· вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, яка пом’якшує покарання;

· неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання; у цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру;

· КК України також передбачені особливості кримінальної від­повідальності та покарання неповнолітніх (ст. ст. 97-108).

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

 

Практичне заняття № 18. Судово-медична експертиза стану здоров’я, статевих станів, статевих злочинів, віку.

 

Ситуаційна задача

 

В результаті опитування неповнолітньої С. стало відомо, що напередодні, коли дівчинка ще знаходилася в ліжку, в кімнату прийшов сусід, ліг біля неї, намагався ввести свій статевий орган їй в піхву. Відчувала біль між ногами, згодом виявила кров на внутрішніх поверхнях стегон. Дані судово-медичного обстеження: Загальний вигляд відповідає віку дівчинки. Вторинні статеві ознаки слабо виражені. Яких-небудь пошкоджень на тілі не виявлено. Зовнішні статеві органи розвинені і сформовані правильно. Великі статеві губи прикривають малі. Слизова оболонка входу в піхву світло-червоного кольору. На слизовій оболонці піхви зліва, у основи дівочої пліви, відповідно цифрі «5» умовного циферблату годинника, визначається ранова поверхня півмісяцевої форми, розмірами 0,5х0,2 см, червоного кольору, з вологим дном і мізерним відділенням крові при дотику. Дівоча пліва розташована глибоко, середньої м’ясистості, низька, кільцеподібна, на всьому протязі з тонким краєм світло-рожевого кольору. Отвір пліви в розтягнутому вигляді діаметром 0,6 см, не дозволяє ввести нігтьову фалангу мізинця. Плям, схожих на сперму, на одязі і шкірі не виявлено.

Завдання:

1. Визначити, чи порушена цілість дівочої пліви у дівчинки С.

2. Встановити, чи є які-небудь ознаки, що вказують на те, що з С. здійснено статевий акт або медичні ознаки, що відносно неї здійснювалися розпусні дії?

 

Варіант відповіді на ситуаційну задачу:

 

1. Порушення дівочої пліви у неповнолітньої С. не встановлено; будова дівочої пліви виключає можливість здійснення статевого акту без порушення дівочої пліви.

2. Ранова поверхня на слизовій оболонці присінку піхви утворилася від дії твердого тупого предмета, висловитися про властивості якого не є можливим. Інших ушкоджень на тілі обстежуваної не виявлено.

Відповідь на ситуаційну задачу № ___

_______________________________________________________________________

____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 19.

СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ

Зміст практичного заняття

 

Проведення заняття передбачене в 2-х варіантах.

Варіант А. За наявності в морзі Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи трупа загиблого від механічної асфіксії студенти під керівництвом викладача проводять зовнішнє дослідження трупа, складаючи при цьому відповідний фрагмент навчального «Акта судово-медичного дослідження».

Варіант Б. Студенту пропонується ситуаційна задача по темі.

 

Питання для визначення початкового рівня знань:

1. Визначення поняття «механічна асфіксія» (С. 312-313, Блок інформації).

2. Класифікація механічної асфіксії (С. 313).

3. Стадії механічної асфіксії (С. 315).

4. Морфологічні ознаки, які формуються на стадії задишки з судомами і їх судово-медичне значення (С. 315).

5. Прояви післяасфіктичного синдрому (С. 316-317).

6. Зовнішні «загальноасфіктичні ознаки» (С. 317-318).

7. Внутрішні «загальноасфіктичні ознаки» (С. 318-319).

8. Судово-медичне значення «загальноасфіктичних ознак» (С. 319).

9. Поняття «повішення», зашморги, їх види і варіанти накладання (С. 319-320).

10. Поняття «странгуляційна борозна» (С. 320).

11. Макроскопічні властивості странгуляційної борозни (С. 320-321).

12. Характерні ознаки странгуляційної борозни при повішенні (С. 322).

12. Ознака Вальхера (С. 323).

13. Ознака Амюса (С. 323-324).

14. Генез смерті при повішенні (С. 324).

15. Можливі причини механічних ушкоджень на тілі людини, що загинула від повішення (С. 325-326).

16. Ознаки зажиттєвості странгуляційної борозни (С. 326-328).

17. Поняття «задавлення петлею» (С. 328). (У підручнику застосований термін «задушення петлею»).

18. Характерні ознаки странгуляційної борозни при задавленні петлею (С. 329).

19. Поняття «задавлення руками» (С. 331). (У підручнику застосований термін «задушення руками»).

20. Видові ознаки смерті при задавленні руками (С. 331-333).

Видові ознаки смерті при задушенні руками, закритті отворів носа і рота руками (С. 333-335).

21. Асфіксія від попадання сторонніх предметів у дихальні шляхи (С. 335-336).

22. Асфіксія від попадання блювотних мас у дихальні шляхи (С. 334-335).

23. Стискання грудної клітки і живота, видові ознаки смерті (С. 337-339).

24. Поняття «утоплення» (С. 339).

25. Механізм смерті при утопленні (С. 339-340).

26. Ознаки перебування трупа в воді, судово-медичне значення (С. 340).

27. Встановлення строку перебування трупа в воді (С. 342-343).

28. Видові ознаки смерті від утоплення (С. 343-347).

29. Ознака Крушевського, походження (С. 343-344).

30. Ознака Моро, походження (С. 343).

31. Ознака Рассказова-Лукомського, походження (С. 343-344).

32. Ознака Свєшнікова (С. 340).

33. Патоморфологічна картина легень при утопленні (С. 344).

34. Поняття про планктон, виявлення, судово-медичне значення (С. 345-346).

35. Можливі причини наявності механічних ушкоджень на тілі людини, що загинула від утоплення (С. 345-347).

36.Смерть у воді,не пов’язана з утопленням (С. 346-347).

БЛОК ІНФОРМАЦІЇ

Слід розрізняти поняття «механічна асфіксія» як один з видів гострого розладу дихання, що виникає внаслідок нестачі в крові кисню і накопичення надмірної кількості вуглекислоти, тобто суто патофізіологічний стан, і поняття «механічна асфіксія» в судово-медичному розумінні. В судово-медичній практиці цим терміном історично об’єднані складні за патогенезом розлади здоров’я або смерть, викликані механічним чинником внаслідок стискання певних ділянок і зон тіла людини або закриття дихальних шляхів. При цих видах смерті (сюди традиційно відносять повішення, задавлення петлею, задавлення руками, задушення руками, закриття отворів рота і носа сторонніми предметами, закриття дихальних шляхів сторонніми тілами, утоплення, стискання грудної клітки і живота, смерть в закритому просторі) танатогенез набуває складних рис; і не завжди механічна асфіксія як патофізіологічний стан відіграє при цьому вирішальну роль.

 

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

 

Практичне заняття № 19. Судово-медична експертиза механічної асфіксії.

 

Ситуаційна задача

 

Труп гр. Б. виявлено у власній квартирі. При судово-медичному дослідженні трупа встановлено: Трупні плями зливні, виражені, розповсюджені, синюшньо-багрові з множинними точковими крововиливами, розташовуються переважно на передпліччях, кистях, гомілках, ступнях. При дозованому натисканні не змінюються. Кінчик язика защемлений між зубами, підсохлий, ущільнений. У верхній третині шиї, вище рівня щитовидного хряща розташована темно-коричнева странгуляційна борозна, що проходить косо спереду назад. Борозна найкраще виражена на передній поверхні шиї, де глибина її дорівнює 0,2 см, ширина 1,5 см. На задній поверхні шиї борозна не простежується. При внутрішньому дослідженні кров рідка, темно-червона, внутрішні органи повнокровні. Під вісцеральною плеврою множинні дрібнокрапчасті темно-червоні крововиливи.

Завдання:

1. Визначити та обґрунтувати причину смерті.

2. Встановити давність настання смерті.